Ухвала

від 29.10.2012 по справі 2а-12361/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 жовтня 2012 року № 2а-12361/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

суддів Донця В.А.

Катющенка В.П.

при секретарі судового засідання Деруги Н.О.,

у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі

за позовомПриватного акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»» до Кабінету Міністрів України; Міністерства фінансів України провизнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди встановив:

26 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Райдуга»(далі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі -відповідач - 1) та Міністерства фінансів України (далі -відповідач -2), в якому просило:

«- Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо нездійснення виплати на користь Відкритого акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга»(Україна, 83062, м. Донецьк, вул. Аксакова, 21, ЄДРПОУ 01558552) належних останньому грошових коштів всього на суму 344214,99 доларів США (триста сорок чотири тисячі двісті чотирнадцять доларів США 99 центів) основної суми боргу.

- Визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо нездійснення виплати на користь Відкритого акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга» (Україна, 83062, м. Донецьк, вул. Аксакова, 21, ЄДРПОУ 01558552) належних останньому грошових коштів всього на суму 344214,99 доларів США (триста сорок чотири тисячі двісті чотирнадцять доларів США 99 центів) основної суми боргу.

- Стягнути з Кабінету Міністрів України на користь Відкритого акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга»(Україна, 83062, м. Донецьк, вул. Аксакова, 21, ЄДРПОУ 01558552; Beneficiary: Joint-Stock Company Trade Hause «RADUCA», Account: 260090151146, Beneficiary Bank: JSC «UKREXIMBANK»(Donetck branch), Donetck, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUX, Correspondent account: 36083522, With Citybank N.A., New York, NY, USA, SWIFT: CITI US 33) 344214,99 доларів США (триста сорок чотири тисячі двісті чотирнадцять доларів США 99 центів) шкоди.

- Стягнути з Кабінету Міністрів України на користь Відкритого акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга»(Україна, 83062, м. Донецьк, вул. Аксакова, 21, ЄДРПОУ 01558552; п/р 260000105262 у ПАТ «Про Кредит Банк»в м. Києві МФО 320984 ОКПО 01558552) всі судові витрати Відкритого акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга», пов'язані з розглядом цього позову».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року у справі №2а-7772/11/2670, залишеною в силі Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К/9991/34890/12 від 23 серпня 2012 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року -скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України вказав на те, що при розгляді адміністративної справи позивачем не доведено належними та допустими доказами чи є позивач правонаступником юридичної особи -Універмагу «Райдуга», а відтак власником грошових коштів, які, на думку позивача, відповідачі мали повернути позивачу.

Також, Вищий адміністративний суд України вказав на не з'ясування судами попередніх інстанцій питання про те, коли позивач дізнався або міг дізнатися про своє порушене право (за наявності підстав вважати його правонаступником Універмагу «Райдуга»обласного управління торгівлі) повернути розміщені на валютному рахунку грошові кошти та чи було пропущено позивачем передбачений ст. 71 ЦК Української РСР строк позовної давності і передбачений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Так, на виконання вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року та Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року позивач надав установчі та інші документи, з яких вбачається, що 08 квітня 1977 року розпорядженням Виконавчого комітету Донецької міської ради депутатів трудящих №87 Універмагу міського управління торгівлі присвоєно найменування «Райдуга» . 28 вересня 1990 року рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №375/2 зареєстровано статут орендного підприємства «Райдуга»на підставі договору оренди, укладеного Універмагом «Райдуга» з обласним управлінням торгівлі. 04 вересня 1991 року рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №431 зареєстровано Торговий дім «Райдуга». Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №230 від 22 липня 1992 року внесені зміни і доповнення до рішення від 04 вересня 1991 року №431, яким вирішено вважати Торговий дім «Райдуга»організацією орендарів «Торгового дому «Райдуга». Крім того, вказаним рішенням прийнято до відома, що організація орендарів Торгового дому «Райдуга»є правонаступником орендного підприємства «Універмаг «Райдуга». 21 вересня 1992 року рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №598р було встановлено, що організація орендарів Торгового дому «Райдуга»створена для переукладення договору оренди майна державного комунального підприємства Торгового дому «Райдуга»з правом викупу. 06 грудня 1994 року рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №415/4р вирішено перереєструвати орендне підприємство універмаг «Райдуга»в орендне підприємство торговий дім «Райдуга». В п. 3 вказаного рішення зазначено, що орендне підприємство торговий дім «Райдуга»є правонаступником всіх прав та обов'язків орендного підприємства універмаг «Райдуга», зареєстрованого Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів №375/2 від 28 вересня 1990 року. 27 січня 1995 року розпорядженням Донецької міської ради народних депутатів №70р, керуючись Законами України «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», вирішено перереєструвати орендне підприємство Торговий дім «Райдуга» у Відкрите акціонерне товариство Торговий дім «Райдуга».

За нормами ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні»(в редакції від 22.12.1994 р.) при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Райдуга»є правонаступником Універмагу «Райдуга» обласного управління торгівлі.

31 січня 2012 року в Статут Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»внесені і зареєстровані зміни, відповідно до яких змінено тип акціонерного товариства з «відкритого»на «приватне», а тому у судовому засіданні допущено правонаступництво з Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»на Приватне акціонерне товариство «Торговий дім «Райдуга».

Пунктами 3.2, 3.4 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»було встановлено, що «…Общество является правопреемником всех прав и обязанностей арендного предприятия «Торговый дом «Радуга». «…Имущество Общества состоит из основных фондов и оборотных средств, а также ценностей, стоимость которых отражается в балансе Общества».

Відповідно до п. 4.3 цього Статуту «…Акционеры Общества имеют право принимать участие в управлении делами Общества в порядке, предусмотренном настоящим Уставом (кроме собственников привилегированных акций); получать информацию о деятельности Общества, в том числе знакомиться с данными годового баланса и отчетов, протоколами собраний».

З наведенного слідує, що Відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Райдуга» з 27 січня 1995 року , ставши правонаступником Універмагу «Райдуга», отримало можливість на ознайомлення з балансом підприємства, наявністю основних фондів і обігових коштів, інших цінностей, в т.ч. і коштів у розмірі 344214,99 доларів США на рахунку №80070387, відкритому у Донецькому відділенні Зовнішекономбанку СРСР з 01.01.1992 року.

Звертаючись з позовними вимогами, зокрема, з приводу визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо нездійснення виплати на користь позивача коштів у розмірі 344214,99 доларів США, заблокованих на рахунку №80070387, відкритому у Донецькому відділенні Зовнішекономбанку СРСР з 01.01.1992 року, та обґрунтовуючи строки звернення до суду, позивач вказував, що строки звернення до суду ним не пропущені, так як їх відлік позивач відраховує з дати отримання відповіді на вимогу позивача від 14.03.2011 р., звернуту до Кабінету Міністрів України про повернення коштів.

Проте, суд критично ставиться до такого обґрунтування позивачем строку звернення до суду.

Так, в адміністративному позові позивач зазначає, що відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР №873-XII від 20 березня 1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність»власністю України, серед іншого, було оголошено Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з мережею, обчислювальними центрами, усіма активами і пасивами. Наведена Постанова Верховної Ради Української РСР №873-XII від 20 березня 1991 року була скасована Верховною Радою України з прийняттям Закону України №2121-III від 07 грудня 2000 року «Про банки і банківську діяльність». «… Тобто, націоналізація пасивів Українського республіканського банку Зовнішньоекономбанку СРСР була скасована . Разом з тим питання повернення грошових коштів їх власникам, серед яких Райдуга, Кабінетом Міністрів України як вищим органом в системі виконавчої влади вирішено не було». «…Вилучення грошових коштів Райдуги відбулось без належної компенсації всупереч статті 41 Конституції України. На сьогоднішній день підстава такого вилучення -Постанова Верховної Ради УРСР №873-XII від 20 березня 1991 року -відпала…». «…Всупереч зазначеному, Відповідачі в рамках наданих їм владних повноважень не вчинили дій з метою поновлення порушеного права позивача».

З наведеного слідує, що бездіяльність Кабінету Міністрів України і, відповідно, Міністерства фінансів України, яка виражається у не поверненні позивачу коштів на рахунку №80070387, позивач пов'язує з втратою чинності Постанови Верховної Ради Української РСР №873-XII від 20 березня 1991 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність»(Закон України «Про банки і банківську діяльність»набрав чинності з 17.01.2001 р.), а отже, порушеним вважає право з цього терміну, оскільки наголошує на тому, що відповідачі з втратою чинності (в січні 2001 року) Постанови Верховної Ради УРСР від 20 березня 1991 р. не вчинили дій з метою поновлення порушеного права.

На п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, розділ VI якої визначає статус, повноваження та функції Кабінету Міністрів України.

Пунктом 5 розділу XV «Перехідні положення»Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності.

Статтею 160 розділу XIV «Прикінцеві положення»визначено, що Конституція набуває чинності з дня її прийняття.

З урахуванням вказаних норм, Кабінет Міністрів України, на протязі трьох місяців, починаючи з 28 червня 1996 року, був сформований, а отже виконував покладені на нього Конституцією України та законами Української РСР, що не суперечили нормам Конституції України (зокрема Законом Української РСР №4157-IX від 19.12.1978 р. «Про Раду Міністрів Української РСР») повноваження.

28 серпня 1999 року Указом Президента України №1081/99 було затверджено Положення про Міністерство фінансів України, яким визначались функції, завдання та повноваження цього органу.

Статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР (що діяв в 2001 році) встановлювалась позовна давність для захисту права за позовом особи -в три роки.

Статтею 76 Цивільного кодексу Української РСР визначалось, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, позивач, як правонаступник Універмагу «Райдуга», вважаючи своє право порушеним не вчиненням дій з боку відповідачів після втрати чинності Постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 р., а отже, починаючи з січня 2001 року, не позбавлений був права на звернення до суду з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, як до суб'єктів владних повноважень, які на час втрати Постановою Верховної Ради УРСР від 20 березня 1991 року чинності вже були створені і виконували свої повноваження.

Разом з тим, у строк, встановлений статтею 71 ЦК Української РСР, позивач за захистом порушеного, на його думку відповідачами, права -не звертався.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на норми ст. 83 ЦК, стверджував, що строки позовної давності на вимоги вкладників про повернення вкладів не застосовуються.

Проте, позивачем заявлені вимоги до відповідачів не про повернення вкладів , а з приводу визнання бездіяльності останніх не вчиненням дій, спрямованих на повернення коштів, які обліковувались на рахунку №80070387, відкритому у Донецькому відділенні Зовнішекономбанку СРСР, після втрати чинності Постанови Верховної Ради УРСР від 20 березня 1991 року, та відшкодування шкоди. Тому посилання на вказану норму є безпідставним.

З 01 вересня 2005 року діє Кодекс адміністративного судочинства України.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент прийняття цього Кодексу) визначалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В строк, встановлений статтею 99 КАС України в редакції, чинній станом на 2005 рік, позивач не звертався також.

Законом України №2453-VI від 07.07.2010 р. (діє з 30.07.2010 р.) внесені зміни до статті 99 КАС України, згідно яких для звернення до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як було звернуто увагу відповідачами та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Державної корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності, треті особи: Кабінет Міністрів України, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, Національний банк України про стягнення 3295170,10 доларів США, ухвалою якого від 16 березня 2010 року суд дійшов висновку, що питання, пов'язані з внутрішнім валютним боргом колишнього СРСР, виходять за рамки відносин господарюючих суб'єктів, носять публічно-правовий характер і можуть бути вирішені тільки на міжнародному рівні Росії та України. Відповідно, з 16.03.2010 р. позивач дізнався про публічно-правовий характер спірних відносин.

Відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла до суду позовна заява, позивач звернувся до суду з заявленим позовом 26 травня 2011 року, тобто з пропуском шестимісячного терміну, встановленого статтею 99 КАС України для звернення до суду.

За нормами статті 100 КАС України, що діяла на час звернення позивача до суду, було встановлено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, частиною 2 статті 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На теперішній час діють норми статті 100 КАС України (в редакції із змінами, внесеними Законом України №4054-VI від 17.11.2011 р.), згідно яких адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Частиною 4 статті 102 КАС України «Поновлення та продовження процесуальних строків»встановлено, що правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Так, як будь-які зміни до повноважень відповідачів, які б зобов'язували останніх вчиняти дії щодо повернення вкладів власникам рахунків у відділеннях Зовнішньоекономбанку СРСР, законодавчими чи підзаконними актами, починаючи з набранням чинності Закону України «Про банки і банківську діяльність» (з 17.01.2001 р.) і до теперішнього часу (зокрема і на час звернення позивача з вимогою від 14.03.2011 р.) не вносились, - твердження позивача про те, що він міг дізнатися про порушення своїх прав та інтересів лише після отримання відповіді від Міністерства фінансів України, викладеної в листі №31-12110-04/23-2517/2359 від 21.04.2011 р., якою ВАТ «Райдуга»було повідомлено про відсутність законодавчих підстав для вирішення Кабінетом Міністрів України чи Міністерством фінансів України поставленого у вимозі позивача від 14.03.2011 р. питання про повернення вкладів, - є безпідставним, оскільки, як вже було встановлено судом, позивач, як правонаступник Універмагу «Райдуга»про порушення своїх прав та інтересів міг та повинен був дізнатися з часу втрати чинності Постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 р. (з січня 2001 року).

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про пропущення позивачем як трирічного строку, встановленого ст. 71 ЦК Української РСР, так і строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними - судом не встановлено.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»»до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди -залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.І. Шейко

Судді Донець В.А.

Катющенко В.П.