Ухвала

від 13.12.2012 по справі 2а-12361/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12361/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.,

при секретарі Арсенійчук М.В.

за участю представника позивача, представників відповідачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга»на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «Торговий дім «Райдуга»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерство фінансів України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо нездійснення виплати на користь позивача належних останньому грошових коштів всього на суму 344 214,99 доларів США основної суми боргу; визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо нездійснення виплати на користь позивача належних останньому грошових коштів всього на суму 344 214,99 доларів США основної суми боргу; стягнути з Кабінету Міністрів України на користь позивача 344214,99 доларів США шкоди; стягнути з Кабінету Міністрів України на користь позивача всі судові витрати, пов'язані з розглядом цього позову».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року у справі № 2а-7772/11/2670, залишеною в силі Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/9991/34890/12 від 23 серпня 2012 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2012 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України вказав на те, що при розгляді адміністративної справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами чи є позивач правонаступником юридичної особи - Універмагу «Райдуга», а відтак власником грошових коштів, які, на думку позивача, відповідачі мали повернути позивачу.

Також, Вищий адміністративний суд України вказав на не з'ясування судами попередніх інстанцій питання про те, коли позивач дізнався або міг дізнатися про своє порушене право (за наявності підстав вважати його правонаступником Універмагу «Райдуга»обласного управління торгівлі) повернути розміщені на валютному рахунку грошові кошти та чи було пропущено позивачем передбачений ст. 71 ЦК Української РСР строк позовної давності і передбачений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Так, на виконання вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року та Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року позивач надав установчі та інші документи, якими підтверджується, що відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Райдуга»є правонаступником Універмагу «Райдуга» обласного управління торгівлі.

Також колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції, що Відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Райдуга»з 27 січня 1995 року, ставши правонаступником Універмагу «Райдуга», що підтверджується матеріалами справи, отримало можливість на ознайомлення з балансом підприємства, наявністю основних фондів і обігових коштів, інших цінностей, в т.ч. і коштів у розмірі 344 214,99 доларів США на рахунку № 80070387, відкритому у Донецькому відділенні Зовнішекономбанку СРСР з 01.01.1992 року.

Звертаючись з позовними вимогами, зокрема, з приводу визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо нездійснення виплати на користь позивача коштів у розмірі 344 214,99 доларів США, заблокованих на рахунку № 80070387, відкритому у Донецькому відділенні Зовнішекономбанку СРСР з 01.01.1992 року, та обґрунтовуючи строки звернення до суду, позивач вказував, що строки звернення до суду ним не пропущені, так як їх відлік позивач відраховує з дати отримання відповіді на вимогу позивача від 14.03.2011 року, звернуту до Кабінету Міністрів України про повернення коштів.

Так, в адміністративному позові позивач зазначає, що відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 року № 873-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність»власністю України, серед іншого, було оголошено Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з мережею, обчислювальними центрами, усіма активами і пасивами.

Наведена Постанова Верховної Ради Української РСР від 20 березня 1991 року № 873-XII була скасована Верховною Радою України з прийняттям Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність». «… Тобто, націоналізація пасивів Українського республіканського банку Зовнішньоекономбанку СРСР була скасована. Разом з тим питання повернення грошових коштів їх власникам, серед яких Райдуга, Кабінетом Міністрів України як вищим органом в системі виконавчої влади вирішено не було». «…Вилучення грошових коштів Райдуги відбулось без належної компенсації всупереч статті 41 Конституції України. На сьогоднішній день підстава такого вилучення - Постанова Верховної Ради УРСР № 873-XII від 20 березня 1991 року - відпала…». «…Всупереч зазначеному, Відповідачі в рамках наданих їм владних повноважень не вчинили дій з метою поновлення порушеного права позивача».

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача, посилаючись на норми ст. 83 ЦК, стверджував, що строки позовної давності на вимоги вкладників про повернення вкладів не застосовуються.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Державної корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності», треті особи: Кабінет Міністрів України, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, Національний банк України про стягнення 3 295 170,10 доларів США, ухвалою якого від 16 березня 2010 року суд дійшов висновку, що питання, пов'язані з внутрішнім валютним боргом колишнього СРСР, виходять за рамки відносин господарюючих суб'єктів, носять публічно-правовий характер і можуть бути вирішені тільки на міжнародному рівні Росії та України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку що позивач дізнався про публічно-правовий характер спірних відносин з 16.03.2010 року, а тому саме з цього часу розпочинається перебіг строку на звернення до суду позивача з вказаним позовом.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент коли позивач дізнався про порушення своїх прав та про те, що вказане питання підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства) визначалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 07.07.2012 року № 2453-VI (діє з 30.07.2010 р.) внесені зміни до статті 99 КАС України, згідно яких для звернення до адміністративного суду встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з врахуванням внесених до КАС України змін кінцевою датою звернення до адміністартивного суду для позивача було 30.01.2011 року.

Відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла до суду позовна заява, позивач звернувся до суду з заявленим позовом 26 травня 2011 року, тобто з пропуском шестимісячного терміну, встановленого статтею 99 КАС України для звернення до суду.

За нормами статті 100 КАС України, що діяла на час звернення позивача до суду, було встановлено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, частиною 2 статті 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На теперішній час діють норми статті 100 КАС України (в редакції із змінами, внесеними Законом України від 17.11.2011 року № 4054-VI ), згідно яких адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Частиною 4 статті 102 КАС України «Поновлення та продовження процесуальних строків»встановлено, що правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

З огляду на вищевикладене, твердження позивача про те, що він міг дізнатися про порушення своїх прав та інтересів лише після отримання відповіді від Міністерства фінансів України, викладеної в листі від 21.04.2011 року № 31-12110-04/23-2517/2359, якою ВАТ «Райдуга»було повідомлено про відсутність законодавчих підстав для вирішення Кабінетом Міністрів України чи Міністерством фінансів України поставленого у вимозі позивача від 14.03.2011 року питання про повернення вкладів, є безпідставним.

За наведених вище обставин, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції про пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними - судом першої інстанції не встановлено.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно постановлено ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Торговий дім «Райдуга»на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Райдуга»до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди -залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.