Постанова

від 31.10.2012 по справі 11/5005/4012/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 11/5005/4012/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", м. Київ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальна компанія "Технополіс", м. Дніпропетровськ простягнення 152 700,00 грн. безпідставно отриманих коштів

за участю представників

позивача: Казанчук А.В.,

відповідача: Любарський А.Є.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі за текстом -ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальної компанії "Технополіс" (далі за текстом - ТОВ НВК "Технополіс") про стягнення 152 700,00 грн. боргу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року позовні вимоги було задоволено: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 152 700,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів та судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів в сумі 152 700, 00 грн., набутих без достатньої правової підстави, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки різниця між перерахованими відповідачу коштами та вартістю обладнання, яке відповідач фактично поставив позивачу, складає суму 152 700, 00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року було скасовано і провадження у справі -припинено.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що спірним правовідносинам між тими ж сторонами, про той самий предмет і з же підстав було надано оцінку судом у іншій справі № 5005/2870/2011 (10/290-10), а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року -скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року - залишити в силі.

ТОВ НВК "Технополіс" до Вищого господарського суду України було подано заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду -без змін.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року -скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року - залишити в силі, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарських судів -скасуванню, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити в силі з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.06.2008 року ТОВ НВК "Технополіс" (постачальник) та ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (покупець) укладено Договір № 1-10/06-08, відповідно умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупцю козловий кран по узгодженому габаритному кресленню, яке є невід'ємною частиною даного Договору та єдиним технічним документом, на підставі якого поставляється кран (далі по тексту -обладнання), всі зміни в габаритному кресленні узгоджуються сторонами у письмовому вигляді, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, обладнання, номенклатура, кількість і вартість якого вказані в Специфікації, оформленої у вигляді додатку до Договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1 Договору).

В Специфікації № 1 вказано найменування обладнання: кран козловий у кількості 1 шт., загальною вартістю з ПДВ 763 500 грн., поставка включає транспортування, проект реконструкції, комплектацію, монтаж і пуско-налагодження козлового крану, умови оплати: 60 % -попередньої оплати; 30 % -по факту поставки металоконструкцій крану і 10 % -по закінченню виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Згідно п. 3 Специфікації № 1 до Договору поставка повинна бути здійснена до 08.09.2008 року.

Всього на виконання умов Договору ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" було перераховано відповідачу 763 500, 00 грн., що становить повну вартість обладнання за Договором № 1-10/06-08 від 10.06.2008 року та підтверджено матеріалами справи.

За накладною № 10 від 10.09.2009 року ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" отримало від ТОВ НВК "Технополіс" на виконання умов Договору від 10.06.2008 року № 1-10/06-08 комплектуючі крана козлового ККС на суму 610 800,00 грн.

На копії накладної від 10.09.2009 року № 10 на суму 610 800, 00 грн. вказано, що обладнання потребує монтажу.

Вищезазначені факти встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011 року, за результатами перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 року у справі № 5005/2870/2011(10/290-10).

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто, як вбачається із фактичних обставин, встановлених господарським судом у іншій справі, сторони при виконанні умов вищевказаного Договору дійшли згоди як щодо зміни предмету поставки (передбачалась поставка козлового крану по узгодженому габаритному кресленню, в той час як було здійснено поставку, комплектуючих крана козлового ККС), так і відносно вартості поставленого обладнання (вартість крану, за умовами договору складала 763 500, 00 грн., а вартість комплектуючих крану склала 610 800, 00 грн).

Таким чином, різниця між коштами перерахованими ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" та вартістю обладнання, яке ТОВ НВК "Технополіс" фактично поставило позивачу і складає суму 152 700, 00 грн.

Апеляційний господарський суд за результатами здійснення апеляційного перегляду дійшов висновку, що спірним правовідносинам між тими ж сторонами, про той самий предмет і з же підстав було надано оцінку судом у іншій справі № 5005/2870/2011 (10/290-10), а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони та відсутність правової підстави для набуття або зберігання майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що до відсутності правової підстави вищевказана норма відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження майна існувала, але згодом відпала.

Тому, приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України щодо повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні застосовуються в тому разі, коли таке зобов'язання внаслідок обставин, за які жодна зі сторін договору не несе відповідальності, може відповідно до договору чи закону бути припинено за рішенням суду, шляхом односторонньої відмови від зобов'язання або за згодою сторін.

Враховуючи те, що наслідком відмови позивача від договору, яка встановлена законом у випадку неналежного виконання іншою стороною зобов'язань по договору, зобов'язання за даним договором припинились, тобто відпала правова підстава, на якій було перераховано попередню оплату, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що до даних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначені обставини залишились поза увагою апеляційного господарського суду, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що у зв'язку з недопоставкою товару на суму 152 700, 00 грн. і відмовою у зв'язку з цим позивача від договору, вимоги позивача щодо стягнення грошових коштів є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки різниця між перерахованими відповідачу коштами та вартістю обладнання, яке відповідач фактично поставив позивачу, і складає суму 152 700, 00 грн.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат".

З урахуванням викладеного, оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині скасування рішення місцевого господарського суду і припинення провадження у справі, а ч. 1 ст. 111 10 ГПК України зазначає, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року -скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у справі № 11/5005/4012/2012 -скасувати.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 року у справі № 11/5005/4012/2012 -залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга