Ухвала

від 19.02.2013 по справі 11/5005/4012/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.13р. Справа № 11/5005/4012/2012 За скаргою: товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальна компанія "Технополіс", м. Дніпропетровськ

на бездіяльність Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальна компанія "Технополіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 152 700,00 грн. безпідставно отриманих коштів

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Казанчук А.В. - довіреність № 01-14/506 від 17.01.12р.

Від відповідача (скаржник): не з'явився.

Від ВДВС: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

21.01.13р. ТОВ НВК "Технополіс" звернулося до суду із скаргою на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ, у якій просить зобов'язати Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ направити виданий наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2012 року у даній справі для виконання за місцезнаходженням ТОВ НВК "Технополіс" та скасувати постанови державного виконавця:

- від 27.12.2012 року про арешт рахунків ТОВ НВК "Технополіс";

- від 04.12.2012 року про стягнення виконавчого збору.

Представник позивача (стягувача) письмових пояснень по суті скарги не надав, проти її задоволення в судовому засіданні заперечував.

Від ВДВС надійшли письмові пояснення по суті скарги, в яких проти її задоволення останній заперечує посилаючись на безпідставність доводів в ній викладених, а також на те, що 13.02.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним його виконанням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2012р. господарським судом Дніпропетровської області у справі № 11/5005/4012/2012 прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 152 700,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 3054,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.12р. вищезазначене рішення скасовано, а провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2012 року скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.12р., а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.12р. залишено без змін.

Таким чином, 31.10.12р. вказане вище рішення набрало законної сили, на виконання якого 12.11.12р. видано наказ.

Відповідно до ч.1. ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" на підставі виконавчих документів.

Згідно ч.2. ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", виконанню державною виконавчою службою, підлягають виконавчі документи, зокрема, судові накази.

Виконавчий документ позивачем (стягувачем) пред'явлено до виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої Дніпропетровського міського управління юстиції.

27.11.12р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 12.11.12р у справі № 11/5005/4012/2012, про що винесено постанову, у якій запропоновано боржнику виконати рішення у добровільному порядку.

Зважаючи на те, що боржником у наданий строк наказ не виконано, ВДВС 04.12.12р. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 15 575,40 грн.

27.12.12р. винесено постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках боржника.

Звертаючись із даною скаргою, скаржник посилається на ч.5. ст.20 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Всупереч вимогам ч.5 зазначеної вище статті Закону, постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана не за місцем знаходження боржника, хоча в матеріалах виконавчого провадження знаходиться відповідь на запит в ЄДРПОУ про реєстраційні дані ТОВ НВК "Технополіс" від 25.12.12р., згідно якої місцезнаходження боржника є інша адреса.

Таким чином, не повідомивши належним чином боржника про порушення виконавчого провадження та діючи за межами своєї територіальної компетенції, у зв'язку з надісланням постанови про відкриття виконавчого провадження, останній не мав можливості виконати його у добровільному порядку, що мало наслідком необґрунтованого прийняття постанови про стягнення виконавчого збору та накладення арешту на рахунки боржника.

Подана скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1.ст.20 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Заявником не подано доказів, які б підтверджували, що після зміни його місцезнаходження, Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ діяв за межами території, на яку не поширюється його компетенція.

Відповідно до вимог ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 вказаної вище статті Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.3 ст.25 Закону).

Відповідно ст.28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Рішення суду боржником у наданий строк не виконано, у зв'язку з чим 04.12.12р. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Статтею 11 Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ст.57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Таким чином, органом державної виконавчої служби правомірно винесені як постанова про відкриття виконавчого провадження так і постанова про арешт коштів боржника від 27.12.12р. та стягнення виконавчого збору від 04.12.12р.

При викладених обставинах, дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відносно виконання спірного виконавчого документу, слід визнати правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

До того ж, Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції до матеріалів справи залучено постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.02.13р., відповідно до якої сума боргу сплачена у повному обсязі та якою припинено чинність арешту коштів боржника від 27.12.2012р. та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення скарги ТОВ НВК "Технополіс".

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю науково-впроваджувальна компанія "Технополіс" відмовити

Суддя І.Ф. Мельниченко