Рішення

від 23.10.2012 по справі 5006/41/11пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/41/11пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М., суддів Говоруна О.В., Зекунова Е.В.,

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства «ПЕРСПЕКТИВА» Макіївської міської ради», м.Макіївка

до відповідача1: Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Київ

до відповідача2: Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі начальника Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Макіївка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївської міської ради, м.Макіївка.

про виселення та стягнення неустойки в розмірі 20239,84 гривень та компенсації земельного податку в розмірі 465,75 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Стєблєв О.Л.

Від відповідача1: Суховерхов С.В.

Від відповідача2: Пахманов Є.В.

Від третьої особи: Руденко О.І.

В судовому засіданні 11.09.2012р. оголошувалась перерва до 02.10.2012р.

Комунальне підприємство «ПЕРСПЕКТИВА» Макіївської міської ради», м.Макіївка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Київ, відповідача 2 Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі начальника Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Макіївка, про виселення Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі начальника Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Макіївка з нежитлового приміщення площею 135,4кв.м. в будівлі, розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55; стягнення неустойки за використання бездоговірних відносин об'єкту комунальної власності та компенсацію за використання земельної ділянки в розмірі 13 777,81 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на той факт, що відповідачами безоплатно, без належної правової підстави використовується нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м. в будівлі розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55; що останнім не сплачується орендна плата, яка повинна надходити до місцевого бюджету, в зв'язку з чим останнім нарахована неустойка за використання без договірних відносин об'єкту комунальної власності та компенсація за використання земельної ділянки. Останній також посилається на той факт, що звертався до відповідачів з пропозицією укласти договір оренди комунального майна, яка залишена ними без уваги.

22.06.2012р. на адресу суду від відповідача 2 надійшли заперечення на позовну заяву в яких він просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Свої заперечення останній обґрунтовує тим, що знаходиться в будівлі розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55 на законних підставах, а саме на підставі рішення №336 від 17.07.1996р. виконавчого комітету Макіївської міської ради, реєстраційного посвідчення виданого БТІ м. Макіївки 27.11.2002р., що останнім сплачується земельний податок, в підтвердження чого надає платіжні доручення. Також вважає пропозицію позивача щодо укладання договору оренди комунального майна такою, що не має будь-яких законних підстав.

22.06.2012р. позивачем надані письмові пояснення відповідно до яких він зазначає, що відповідно до рішення Макіївської міської ради від 28.09.2011р. №1102 було закріплено на праві господарського відання за КП «Перспектива» з оприбуткуванням на баланс нежитлове приміщення площею 135,4кв.м. в будівлі розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55. Власником нежитлового приміщення площею 204,6кв.м. в будівлі розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55, є територіальна громада в особі Макіївської міської ради на підставі свідоцтва про право власності б/н від 21.09.2010р., про що свідчить витяг БТІ м. Макіївки про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 21.09.2010р. за реєстраційним №14179806. 17.10.2011р. на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів, було оприбутковано на баланс КП «Перспектива» нежитлове приміщення на першому поверсі нежитлової будівлі розташованої за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55, площею 135,4кв.м. Зазначає, що приміщення площею 135,4кв.м. в будівлі розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55 займає Українське Держане підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» для розміщення 33-ого відділення Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського Державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». В підтвердження використання вищевказаного приміщення надає акти огляду приміщення за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55. Відповідно до рішення Макіївської міської ради №8/22 від 31.05.2011р. «Про затвердження Положення про оренду та методику розрахунку плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Макіївка», затверджено методику розрахунку орендної плати, в зв'язку з чим на підставі цієї методики та незалежної оцінки комунального майна позивачем були зроблені розрахунки плати за оренду частини окремо розташованої будівлі, а також нарахована компенсація за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 26.06.2012р. до участі у справу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Макіївську міську раду. Цією ухвалою, а також ухвалами суду від 16.07.2012р., 31.07.2012р., 14.08.2012р. судом були витребувані від КП «БТІ м. Макіївки» відомості щодо підстав видачі «Реєстраційного посвідчення» від 27.11.2002р. на нежитлове приміщення за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, «Хімік», 55; інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо права власності на нежитлове приміщення за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, «Хімік», 55, письмові пояснення з приводу ідентифікації спірного приміщення, викликано представника БТІ з інвентарною справою на приміщення площею 135,4кв.м. в будівлі, розташованій за адресою: 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік»,55.

11.07.2012р. від третьої особи надійшли пояснення щодо позову та відзиву на позовну заяву зі змісту яких вбачається, що територіальній громаді м. Макіївки в особі Макіївської міської ради належить на праві власності нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м. за адресою 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, «Хімік», 55, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.09.2010р., зареєстрованого в БТІ м. Макіївки 21.09.2010р. за реєстраційним №14179806 (з урахуванням відчуження частини приміщення площею 69,2 кв.м. за договором купівлі-продажу від 27.07.2011р.). Згідно рішення Макіївської міської ради №1102 від 28.09.2011р. вказане приміщення закріплене на праві господарського віддання за КП «Перспектива» Макіївської міської ради». Що стосується пояснень на відзив на позовну заяву зазначає, що відповідно до рішення виконкому макіївської міської ради від 17.07.1996р. №336, нежитлове приміщення за адресою 86133, м.Макіївка, вул. Леніна, «Хімік», 55, було передано на баланс Макіївського відділення УДППЗ «Укрпошта». Баланс є формою бухгалтерського обліку майна. Таким чином прийняття рішення у 1996р. про передачу на баланс приміщення не потягнуло за собою перехід права власності на нього. Що стосується реєстраційного посвідчення, виданого КП «БТІ м. Макіївки» 27.11.2002р. вважає його таким, що не має законної сили з підстав викладених в поясненнях. Враховуючи наведене третя особа вважає, що законних підстав знаходження ЦЕЗ №9 ДД УДППЗ «Укрпошта» в спірному приміщенні не має і позивач має право на судовий захист свого порушеного права.

31.07.2012р. від позивача надійшли письмові пояснення відповідно до яких він пояснює, що ЦПЗ №9 УДППЗ «Укрпошта» наданий додаток №1 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якому зазначено, що на підставі рішення міськвиконкому №254 від 17.02.2000р. сплачує плату за землю, проте позивач зазначає, що такого рішення не існує.

Крім цього ухвалою суду від 31.07.2012р. судом було винесено окрему ухвалу відносно КП «БТІ м. Макіївки», в зв'язку з невиконанням ухвал суду.

13.08.2012р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до змісту якої просить суд: виселити Українське Державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського Державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з нежитлового приміщення площею 135,4 кв.м. в будівлі розташованій за адресою: 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», 55/Хімік квартал, будинок б/н; стягнути суму неустойки за використання без договірних відносин об'єкту комунальної власності у розмірі 20 239,84 гривень та компенсації земельного податку в розмірі 465, 75 гривень.

Як зазначається у Постанові Пленуму ВХСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», а саме у п. 3.11. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи викладене заява судом розглянута та прийнята, як заява про збільшення розміру позовних вимог.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 14.08.2012р. було призначено колегіальний розгляд справи.

14.08.2012р. від КП «БТІ м. Макіївки» надійшов лист, відповідно до якого просить суд розглянути справу за відсутністю представника останнього та зазначає, що покладається на рішення суду.

02.10.2012р. від КП «БТІ м. Макіївки» надійшли копії документів з архівної справи на нерухоме майно по вул. Леніна, 55, кв-л. Хімік, м. Макіївки.

Ухвалою суду від 02.10.2012р. строк розгляду справи був продовжений до 29.10.2012р.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради № 336 від 17.07.1996 року Макіївському міському вузлу зв'язку передано на баланс нежитлове приміщення для розміщення відділення зв'язку № 33, розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Леніна, 55, площею 161 кв.м.

Як вбачається зі змісту зазначеного рішення, воно прийнято у зв'язку з приватизацією Макіївського державного виробничо-комерційного центру «Макбитпослуги» виходячи із повноважень, визначених п.п. 1,2 ст. 35 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», відповідно до яких виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів: 1) здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб і запитів населення; 2) вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності.

Тобто приймаючи зазначене рішення, виконавчий комітет керувався належними йому повноваженнями щодо розпорядження комунальною власністю, до якої, на його думку, відносилося і зазначене нежитлове приміщення. При чому, як вбачається з пояснень третьої особи та наданих нею документів, такі повноваження ґрунтувалися на рішенні Макіївської міської ради від 24.12.1991 року № 9/3 «Про формування комунальної власності міста Макіївка», додатком до цього рішення, що є Переліком державного майна для прийняття до складу комунальної власності, Рішенням виконавчого комітету від 15.07.1992 року № 197 Про створення та реєстрацію Макіївського державного виробничо-комерційного центру сфери послуг «Макбитпослуги».

Нормативне врегулювання питань розмежування державної та комунальної власності закріплене постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.91 N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю». Підпунктом 1, зокрема, затверджено перелік державного майна України, яке передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Відповідно до Переліку, затвердженого цією постановою, до державного майна, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць в галузі побутового обслуговування віднесено об'єднання, управління, підприємства по ремонту і пошиттю взуття, одягу, трикотажних виробів, ремонту складної побутової техніки, включаючи радіотелевізійну апаратуру, по ремонту та виготовленню меблів, хімічній чистці одягу і пранню білизни, ремонту і будівництву житла, а також власних основних фондів, автотранспортні підприємства, підприємства по наданню фотопослуг, ритуальних послуг, лазні, прокатні пункти, побуткомбінати, перукарні, малі та інші державні підприємства, що обслуговують населення.

Отже судом встановлено, що приймаючи рішення № 336 від 17.07.1996 року, яким відповідачі обґрунтовують свої заперечення, виконавчий комітет Макіївської міської ради вже виходив із того, що приміщення, що передається на баланс Макіївському міському вузлу зв'язку є саме комунальною власністю та відповідачі не заперечували проти отримання приміщення на свій баланс саме у такому контексті реалізації третьої особою своїх повноважень.

03.09.2008р. рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради № 1098/1 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою м. Макіївки в особі Макіївської міської ради» було вирішено оформити право власності за територіальною громадою в особі Макіївської міської ради на нежитлові приміщення площею 201,1 кв.м. в будівлі розташованій за адресою 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», буд. 55; дозволено КП «БТІ м. Макіївки» видати свідоцтво про право власності на вищевказаний об'єкт управлінню комунальної власності Макіївської міської ради.

Рішенням міської ради виконавчого комітету №1351 від 12.11.2008р. «Про прийняття на баланс комунального майна КП «Перспектива»» було вирішено: передати нежитлові приміщення площею 152,9 кв.м. в будівлі розташованій за адресою 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», буд. 55 з балансу Донецької дирекції «Центр поштового зв'язку №9» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на баланс КП «Перспектива» у господарське віддання.

21.09.2010р. КП «БТІ м. Макіївки» було видане свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно, з якого вбачається що власником майна - нежитлового приміщення за адресою: 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», 55/Хімік квартал, будинок б/н, є територіальна громада в особі Макіївської міської ради.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість, підстави відмови в ній та інші питання, пов'язані із державною реєстрацією прав на нерухомість, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 (з наступними змінами і доповненнями), який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, у статті 4 встановлює, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 Тимчасового положення, та п. 3 прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. N 7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону.

За приписами п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - Додаток № 1 до Положення, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування).

Як вбачається з матеріалів справи, Макіївської міською радою було дотримано зазначений вище порядок та право власності на підставі належного правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності зареєстровано БТІ за територіальною громадою м. Макіївка, отже спірне приміщення є комунальною власністю.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на обставини, встановлені судом, у суду не має підстав вважати незаконним набуття та належне оформлення територіальною громадою м. Макіївка свого права власності на спірне приміщення.

Доводи відповідачів про те, що користування спірним майном без договору здійснювалося правомірно оскільки воно є державною власністю не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи, а, отже до уваги судом не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідачі заперечуючи проти позову посилаються на той факт, що відділення зв'язку в спірному приміщенні знаходиться ще з радянських часів, до 1996р., а право власності на приміщення за адресою 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», буд. 55 належить державі в особі Верховної Ради України, на підтвердження чого надали суду Реєстраційне посвідчення від 27.11.2002р. зі змісту якого вбачається, що підставою для його оформлення була постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.91 N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.

Пунктом 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002, з наступними змінами і доповненнями (надалі - Тимчасове положення) встановлено, що обов'язковій реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до пункту 6 цього Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Отже, наявне в матеріалах справи реєстраційне посвідчення від 27.11.2002р. не може бути прийняте судом до уваги у якості підтвердження приналежності спірного приміщення державі, оскільки, по-перше, зазначене спростовується правовстановлюючими документами - свідоцтвом про право власності на майно від 21.09.2010р., яке зареєстроване в КП «БТІ м. Макіївка», а, отже, є належним доказом, що засвідчує приналежність права власності на спірне приміщення саме до комунальної власності в особі територіальної громади міста Макіївка в особі Макіївської міської ради; по-друге, реєстраційне посвідчення, за змістом Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, що діяло станом на час його оформлення, не є документом, що засвідчує приналежність права власності, бо таке право має бути засвідчено відповідними правовстановлюючими документами, перелік яких містить у додатку до Тимчасового положення, серед якого реєстраційне посвідчення, як правовстановлюючий документ не зазначене.

Крім того, з самого реєстраційного посвідчення вбачається що воно є додатком до правовстановлюючого документу, який а ні сторонами, а ні органом БТІ суду надано не було.

Постанова КМ України від 5.11.1991р. N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», на яку міститься посилання в реєстраційному посвідченні, як на підставу його оформлення, не може вважатися такою підставою, оскільки не є правовстановлюючим документом та визначає лише порядок розмежування об'єктів між державною та комунальною власністю, тобто воно не дає можливості встановити приналежність права власності на конкретне, індивідуально-визначене майно, яким є спірне нежитлове приміщення.

Саме тому, зазначена постанова КМ України не позбавляє а ні органи, що здійснюють функції з управління державним майном, а ні органи з управлінням комунальним майном обов'язку щодо належного оформлення права власності держави чи комунальної власності в порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5, а саме з оформленням свідоцтва про право власності.

Як вбачається з матеріалів справи власником КП «Перспектива» є територіальна громада м. Макіївки в особі Макіївської міської ради. КП «Перспектива» у своїй діяльності підзвітне та підпорядковане управлінню комунальної власності Макіївської міської ради. Відповідно до статуту КП «Перспектива» Макіївської міської ради», майно КП «Перспектива» формується за рахунок - майна, переданого власником, тобто КП «Перспектива» має право вчиняти певні дії відносно комунального майна, яке знаходиться на його балансі, але є власністю територіальної громади в особі Макіївської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради №1102 від 28.09.2011р. «Про закріплення приміщення за КП «Перспектива»» було вирішено закріпити на праві господарського відання за КП «Перспектива» з оприбуткуванням на баланс нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м. в будівлі, розташованій за адресою: 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», буд. 55; а п.1 рішення виконкому міської ради від 12.11.2008р. №1351 «Про прийняття на баланс комунального майна КП «Перспектива»» вважати таким, що втратив чинність.

17.10.2011р. відповідно до акту приймання-передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів, було оприбутковано на баланс КП «Перспектива» нежитлове приміщення на першому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», буд. 55.

Листом №746 від 17.10.2011р. позивачем на адресу ЦПЗ №9 УДППЗ «Укрпошта» була надіслана пропозиція щодо укладання договору оренди комунального майна.

Актами огляду приміщення за адресою 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», буд. 55, встановлено, що УДППЗ «Укрпошта» продовжує використовувати приміщення для розміщення відділення поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України 1. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. 2. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. 3. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Отже, позивач є управненою стороною щодо звернення до суду з позовом про звільнення майна, що обліковується за ним на праві господарського відання.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача в частині виселення такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З огляду на характер та зміст позовних вимог, суд розцінює їх, як вимоги про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, бо вимоги щодо виселенні притаманні для судових справ щодо виселення з житлових приміщень, бо зазначена процедура прямо передбачена положеннями Житлового кодексу України, та передбачає звільнення саме житлового приміщення від речей належних особі, що без відповідної правової підстави вселилася та мешкає у житловому приміщенні.

З огляду на те, що в даному випадку мова йде фактично про звільнення нежитлового приміщення яке без відповідної правової підставі використовується юридичною-особою - Українським державним підприємством поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», суд приходить до висновку, що в даному випадку мова йде саме про звільнення нежитлового приміщення, яке використовується без належної правової підстави, отже суд, приймаючи рішення виходив саме із такого контексту змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно ст. 3 цього ж закону відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 396 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. До захисту права господарського відання застосовуються положення, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, враховуючи те, що договір оренди щодо користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», 55 сторонами укладено не було, а інших законних підстав для користування відповідачами спірним майном суду не наведено, позовні вимоги в частині зобов'язання звільнити зазначене приміщення є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - звільнити приміщення) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Беручи до уваги необхідність надання відповідачеві часу для звільнення приміщень від власних речей, керуючись принципом розумності, встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення двомісячного строку з моменту набрання рішенням законної сили для звільнення приміщення.

Позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної суми орендної плати та компенсації земельного податку, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правові підстави для нарахування неустойки у випадку користування майном після припинення договору визначено ст. 785 Цивільного Кодексу України, зі змісту якої вбачається, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже закон передбачає таку підставу як сплата подвійної плати за користування річчю лише для випадків коли наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі у разі припинення договору.

За змістом ст. 762 Цивільного Кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За відсутності договору оренди, відповідачі не можуть вважатися орендарями, а розмір плати за користування приміщенням не може вважатися таким, що узгоджений сторонами, а, отже посилання позивача на Методику розрахунку плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Макіївка, затверджену рішенням Макіївської міської ради від 31.05.2011р. № 8/22, для визначення ймовірного розміру орендної плати за користування приміщенням, що займається відповідачами не можуть бути прийняті судом до уваги у якості достатнього нормативного обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідачів подвійної суми орендної плати, бо підставним нарахування такої неустойки у розмірі подвійної суми орендної плати могло б бути лише тоді коли між сторонами було укладено договір оренди, в якому було б визначено розмір плати за користування та після припинення строку дії договору, не дивлячись на вимоги орендодавця, орендар продовжував би безпідставно користуватися майном.

Обґрунтування позовних вимог в цій частині посиланням на те, що відповідачі ухилялися від укладання договору не може бути прийнято судом до уваги через відсутність законних підстав для нарахування неустойки у розмірі подвійної суми орендної плати саме за таке господарське правопорушення.

З огляду на те, що жодних договірних стосунків між сторонами спору щодо користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», 55, не існувало, позивач позбавлений права нараховувати неустойку у розмірі подвійної суми орендної плати у контексті Методики розрахунку орендної плати, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів компенсації земельного податку задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведено нормативного обґрунтування позовних вимог в цій частині, а посилання на Методику розрахунку плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Макіївка є безпідставним оскільки в зазначеній Методиці не містить визначення механізму розрахунку суми податку на землю.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення неустойки та компенсації земельного податку, судові витрати понесені позивачем за розгляд судом справи у цій частині відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на нього.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одночасно майнові вимоги в частині стягнення неустойки та немайнові - в частині звільнення приміщення. Водночас позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір лише за розгляд майнової частини позову, коли як відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Отже, несплачена сума судового збору у розмірі 1073 гривень підлягає стягненню з позивача в дохід бюджету, з одночасним стягненням її на користь позивача з відповідача, враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог в частині звільнення приміщення.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «ПЕРСПЕКТИВА» Макіївської міської ради», м.Макіївка, до відповідача 1 Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Київ, до відповідача 2 Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі начальника Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», м.Макіївка, задовольнити частково.

Зобов'язати Українське державне підприємство поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» (86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Совєтська, буд.3; ЄДРПОУ 22020055, р/р 26009301537 в філії ММВ №3292 ВАТ «Ощадбанк», МФО 394125) в двомісячний строк з дня набрання рішенням чинності звільнити нежитлове приміщення площею 135,4 кв.м. в будівлі, що розташована за адресою: 86133, м. Макіївка, вул. Леніна, квартал «Хімік», 55/Хімік квартал, будинок б/н.

Стягнути з Комунального підприємства «ПЕРСПЕКТИВА» Макіївської міської ради» (86132, Донецька область, м. Макіївка, вул. Бабаріна, 42, ЄДРПОУ 32442557, р/р 26009962481796 в відділенні №2 ПАТ «ПУМБ» м. Макіївка, МФО 334851) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1703,00 гривень.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» в особі Центру поштового зв'язку №9 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА» (83048, м.Донецьк, вул. Університетська, 73/47, ЄДРПОУ 25332192, р/р 26005011656500 в АКІБ «Укрсиббанк» відділення №37 м.Донецьк, МФО 351005) на користь Комунального підприємства «ПЕРСПЕКТИВА» Макіївської міської ради» (86132, Донецька область, м. Макіївка, вул. Бабаріна, 42, ЄДРПОУ 32442557, р/р 26009962481796 в відділенні №2 ПАТ «ПУМБ» м. Макіївка, МФО 334851) судовий збір в сумі 1703,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.10.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Колесник Р.М.

Суддя Говорун О.В.

Суддя Зекунов Е.В.