Ухвала

від 22.10.2012 по справі 2а-3414/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/53092/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року

по справі № 2а-3414/12/2670

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000921701 від 16.12.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 року в задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та постановлено нову постанову, якою позов задоволено; визнано нечинним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі поданої громадянином ОСОБА_2 декларації про доходи, одержані у 2010 році, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено розрахунок податку з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000921701 від 16.12.2011 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 598 500 грн.

Також судами встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «КУА «АРТ-КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», першим було продано земельну ділянку загальною площею 1,5000 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, територія Ольшаницької сільської ради (кадастровий номер 3223784000:07:023:0025).

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 422496, що виданий відділом Держкомзему у Рокитнянському районі Київської області на підставі Розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації від 22 грудня 2010 року №548, і яке зареєстроване в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095301847.

Згідно з п. 1.1 цього договору, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. За складом угідь земельна ділянка відноситься до ріллі.

Вказану земельну ділянку позивачем було отримано на підставі заяви від 20.12.2010 року, поданої до Рокитнянської районної державної адміністрації, згідно якої позивач просив надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в розмірі 1,5 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до Розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2010р. № 548 «Про передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2», затверджено, розроблений ТОВ «Земля і ринок», проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області площею 1,5 га сіножатей та доручено ТОВ «Земля і ринок» виготовити гр. ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 422496 від 28.12.2010р., його видано на підставі Розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2010р. № 548.

В графі «цільове призначення земельної ділянки» Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 422496 від 28.12.2010р. зазначено «для ведення особистого селянського господарства».

Відповідно до довідок виконавчого комітету Ольшаницькою сільською радою Рокитнянського району Київської області від 28.12.2010р., земельна ділянка, яка відведена позивачу, не є земельною часткою (паєм), споруди на ній відсутні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем отримано земельну ділянку внаслідок безоплатної передачі земель державної і комунальної власності; жодних обставин одержання земельної ділянки внаслідок приватизації не встановлено, позовні вимоги задоволенню не підягають.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 цього Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Згідно з п. в) ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 цього Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з п. б) ч. 1 ст. 121 зазначеного Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

Як встановлено в судовому порядку, спірна земельна ділянка, яку було відчужено позивачем та відображено отриманий дохід у поданій до податкового органу декларації, була отримана позивачем на підставі пункту (в) частини 3 статті 116 Земельного кодексу України (одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом), зважаючи на наступні характеристики даної земельної ділянки:

- цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства;

- розмір - 1,5 гектара;

- попередній стан земельної ділянки - вказана земельна ділянка не знаходилася у користуванні позивача (до моменту набуття на неї права власності), а також не перебувала у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а позивач не був працівником даних підприємств.

На основі викладеного, апеляційний адміністративний суд дійшов вірного висновку, що відповідно до положень пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід від відчуження земельної ділянки, яку отримано позивачем у власність на підставі Розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації від 22.12.2010 року № 548, не повинен включатися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу позивача.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний