Ухвала

від 11.02.2013 по справі 2а-3414/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 лютого 2013 року м. Київ В/800/463/13

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2012 року

у справі № 2а-3414/12/2670 (К/9991/53092/12)

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2012 року у справі № 2а-3414/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 15 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2012 року додана постанова Вищого господарського суду України від 16 грудня 2010 року у справі № 2-29/5485-2009.

Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2012 року, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що предметом спору у даній справі є визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, та у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки суду апеляційної інстанцій про неправомірність цього рішення, з огляду на те, що дохід від відчуження земельної ділянки, яку отримано позивачем у власність на підставі рішення районного державної адміністрації, не повинен включатися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу позивача в силу положень підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 16 грудня 2010 року у справі № 2-29/5485-2009, на яку посилається відповідач як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором задля погашення заборгованості по кредиту, та у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на заборону відчуження земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва, встановлену пунктом 15 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування підпункту 11.1.2 пункту 11.1 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 15 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-3414/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Л.В. Ланченко

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

А.О. Рибченко