Ухвала

від 25.10.2012 по справі 9/721

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 9/721 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" (далі - ТОВ "Фірма "Союз-Віктан") звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2005 №235233/0 та №234233/0.

Постановою Господарського суду м. Києва від 14 квітня 2006 року позов було задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 28.11.2005 №235233/0 та №234233/0.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року постанову Господарського суду м. Києва від 14 квітня 2006 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2007 року постанову суду першої та апеляційної інстанцій було залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 27 травня 2008 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2007 року, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року та постанову Господарського суду м. Києва від 14 квітня 2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності та своєчасності нарахування і внесення до бюджету суд податку на додану вартість (далі - ПДВ) по операціях купівлі-продажу контролерів управління процесом сушіння деревини 4-х канальний "Муссон-4М" (далі - КПДС "Муссон-4М") за період з 01.02.2004 по 31.03.2004, за результатами якої складено акт перевірки від 11.11.2005 №115/23-3/20749622.

Даною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суду ПДВ за лютий 2004 року на 26 608 222 грн., за березень 2004 року на 21 657 712 грн., та визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2004 року в розмірі 3 815 066 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі 28.11.2005 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №235233/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2004 року на суму 26 608 222 грн. та за березень 2004 року на суму 21 657 713 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 13 304 111 грн. за лютий 2004 року, а за березень 2004 року в розмірі 10 828 857 грн.;

- №234233/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 5 722 599 грн., з яких за основним платежем - 3 815 066 грн. та за штрафними санкціями - 1 907 533 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів, (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, що підлягають амортизації.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Приймаючи такі рішення податковий орган виходив з того, що позивач не придбавав товар та не вивозив його за межі митної території України, а особа, яка значиться його продавцем та виробником, такою не є.

Зустрічною перевіркою приватного підприємства "Адіон" (далі - ПП "Адіон") встановлено, що оприбуткування КПДС "Муссон-4М" здійснено на підставі первинних документів приватного підприємства "ВІП-електронікс" (далі - ПП "ВІП-електронікс"), складених при документальному оформленні господарської операції за договором від 17.02.2004 №АВЄ, укладено між ними. Опитаний ОСОБА_3, засновник та директор ПП "ВІП-електронікс" у період з 01.01.2004 по 01.04.2004, пояснив, що протягом цього часу підприємство КПДС "Муссон-4М" не виробляло та не надавало послуг іншим підприємствам щодо налагодження зазначених контролерів, також воно не має виробничих площ та потужностей, працівники з інженерно-технічною освітою на підприємстві не значаться. Згідно з висновками перевірки виробництва подальшої реалізації КПДС "Муссон-4М" не відбувалося, а лише здійснювалося документальне оформлення товару, ПДВ, віднесений до податкового кредиту та заявлений до відшкодування не сплачувався.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у складі Міністерства Фінансів Республіки Литва від 25.05.2009 №25.4-09-R-1, Закрите акціонерне товариство "UNIGELA" у лютому 2004 року не укладала жодних договорів з українською компанією "Інтерсіта".

Згідно відповіді Служби внутрішніх доходів Сполучених Штатів Америки від 14.04.2011 №ХХ3545471, компанія Intertrade Center LLC не зареєстрована як платник податків та не подає декларації з податку на прибуток, хоча і є зареєстрованою в штаті Вашингтон. Проте така реєстрація не встановлює американське резиденство з метою оподаткування доходів. З огляду на те, що вказана компанія не має податкового номеру, жодні докази щодо проведення такою компанією господарської діяльності на території Сполучених Штатів Америки відсутні.

Крім того, згідно висновку судової компьютерно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інститута судових експертиз Мінстерства юстиції України від 02.09.2005 №2457, висновків комплексної техніко-товарознавої експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінстерства юстиції України від 05.10.2005 №12896/25 та від 27.09.2005 №10880,12823/30 по кримінальній справі №13-8076, прилад КПДС "Муссон-4М" є муляжем "працездатного приладу", як сам прилад, так і його програмне забезпечення здійснюють лише імітування функцій роботи. Проте, такий прилад не виконує жодних функцій згідно паспорту на прилад та не є придатним для корисного використання з підстав своєї повної непрацездатності в тому числі і з іншими цифровими носіями.

Також, згідно постанови про закриття кримінальної справи від 09.02.2006, у митних документах на вивезення товару з України задекларовано товар "Контролери керування процесами сушіння деревини 4-х канальні "Муссон-4М". Проте ввезені на територію Республіки Литви та задекларовані як "Корпуса в упаковці" за ціною в 10000 разів менше.

Отже, враховуючи те, що КПДС "Муссон-4М" придбавались позивачем у ПП «Адіон», які в свою чергу, придбавались у ПП «ВІП-електронікс», а згідно матеріалів кримінальної справи також придбавались і TOB «Вігран», та висновки експертиз якими встановлено повну непрацездатність контролерів, колегія суддів прийшла до висновку про експортування позивачем непрацюючого муляжу товару.

При цьому, вказаний товар в зазначений митний склад Закритого акціонерного товариства "UNIGELA" у період поставки не надходив, оскільки з компанією «Інтерсіта»жодних договорів не укладалось.

Такими чином, оскільки товар не має товарної цінності як такої, враховуючи те, що покупець нерезидент та фактично зареєстрований у Сполучених Штатах Америки, однак не здійснює підприємницької діяльності і, відповідно, не отримує доходи, не сплачує податки, тобто не здійснює фактичної діяльності, спрямованої на отримання доходу (про що могла б свідчити сплата ним податків від такої діяльності в країні реєстрації), колегія суддів прийшла до висновку про відсутність економічного змісту вказаної операції, а тому правочини з придбання КПДС "Муссон-4М" та подальшої їх реалізації позивачем є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок.

Таке порушення полягає, зокрема, і в тому, що сформований податковий кредит і здійснене за наслідком цього бюджетне відшкодування ПДВ позивачу є заволодінням коштів держави. Оскільки жодної комерційної цінності та економічної обгрунтованості вказаних операцій купівлі-продажу КПДС "Муссон-4М" немає. Адже товар, який вивозився за межі митної території України, не має економічної цінності згідно свого призначення, оскільки є муляжем такого.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 28.11.2005 №235233/0 та №234233/0 є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз-Віктан" -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.10.2012