Постанова

від 19.09.2011 по справі 9/721

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2011 року № 9/721

16:14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Союз-Віктан» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 235233/0 від 28.11.2005 та № 234233/0 від 28.11.2005

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва з вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 235233/0 від 28.11.2005, № 234233/0 від 28.11.2005.

Постановою Господарського суду міста Києва № 11/122-А від 14.04.2006 позов задоволено повністю, визнано недійсним податкові повідомлення-рішення від 235233/0 від 28.11.2005 та № 234233/0 від 28.11.2005.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 11/122-А від 20.06.2006 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишено без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 14.04.2006 у справі № 11/122-А залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 14.04.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 у справі № 11/122-А залишено без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 14.04.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 у справі № 11/122-А залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 27.05.2008 скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задоволено частково, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2005 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2006 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В зв'язку з тим, що з 31.07.2007 розпочав діяльність Окружний адміністративний суд міста Києва, відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України справу передано за підвідомчістю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За резолюцією Голови суду справу передано на розгляд судді -Кротюку О.В.

Ухвалою від 29.12.2008 судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кротюк О.В. прийнято вказану справу до свого провадження та присвоєно їй номер 9/721.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

У березні 2005 року позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2005 року № 235233/0, № 234233/0, прийнятих за результатами позапланової документальної перевірки позивача з питань правильності та своєчасності нарахування і внесення до бюджету сум податку на додану вартість за операціями купівлі-продажу "контролерів управління процесом сушки деревини 4-канальних Муссон-4М" (далі - КПДС "Муссон-4М") за період з 1 лютого по 31 березня 2004 року. Податковим повідомленням-рішенням № 235233/0 йому за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2004 року на суму 26608222 грн. та за березень 2004 року на суму 21657713 грн. Оскільки на час перевірки зазначені суми було відшкодовано позивачу, то на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до позивача застосовано штрафні санкції: 13304111 грн. та 10828857 грн. за лютий і березень 2004 року відповідно.

Податковим повідомленням-рішенням № 234233/0 позивачу за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5722599 грн., з яких основний платіж - 3815066 грн., штрафні санкції - 1907533 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача про безтоварність операції купівлі-продажу КПДС "Муссон-4М" не мають фактичного та правового обґрунтування (не підтверджені належними доказами), оскільки під час перевірки та в ході розгляду справи було надано всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції. Зокрема, це договір № АСВ-2 від 30 січня 2004 року, за яким позивач придбав у ПП "Адіон" товар КПДС "Мусон-4М" на загальну суму 312486006 грн., у тому числі 52081001 грн. - ПДВ. Розрахунок за цей товар позивач здійснив у повному обсязі, що підтверджено належним чином завіреними копіями виписок з АБ "Брокбізнесбанк" за особовим рахунком позивача; 2 лютого 2004 року між позивачем (Комітент) та підприємством "Інтерсіта" (Комісіонер) укладено договір комісії № 202/МСВ, яким ТОВ "Фірма "Союз-Віктан" доручило зазначеному підприємству за винагороду, від імені та за рахунок позивача здійснити одну або кілька зовнішньоекономічних угод із продажу товару - КПДС "Муссон-4М". Виконання умов договору комісії підтверджено актом приймання-передачі товару від 19 лютого 2004 року; товар експортовано, що підтверджується вантажно-митною декларацією з відміткою митного органу про вивезення товару за межі митної території України. 2 лютого 2004 року між позивачем (Довіритель) та ПП "Бона-Сервіс" (Повірений) укладено договір доручення № 202/БССВ, згідно з умовами якого перший за винагороду, від імені та за його рахунок доручив цьому підприємству здійснити одну або кілька зовнішньоекономічних угод з продажу КПДС "Муссон-4М". Виконання умов договору підтверджується укладанням 17 лютого 2004 року ПП "Бона-Сервіс" Повіреним Intertrade Center LLC контракту № 1702-SVBS на поставку зазначеного товару, яку підтверджено вантажно-митною декларацією з відмітками митного органу про вивезення товару за межі митної території України.

Зустрічною перевіркою ПП "Адіон" встановлено, що оприбуткування КПДС "Муссон-4М" здійснено на підставі первинних документів ПП "ВІП-електронікс", складених при документальному оформленні господарської операції за договором від 17 лютого 2004 року № АВЄ, укладеного між ними. Опитаний податківцями ОСОБА_1, засновник та директор ПП "ВІП-електронікс" у період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2004 року, пояснив, що протягом цього часу підприємство КПДС "Муссон-4М" не виробляло та не надавало послуг іншим підприємствам щодо налагодження зазначених контролерів, також воно не має виробничих площ та потужностей, працівники з інженерно-технічною освітою на підприємстві не значаться. З 31 березня 2004 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ОСОБА_2, якому видано доручення на проведення фінансово-господарської діяльності ПП "ВІП-Електронікс" із правом підпису бухгалтерських, банківських та звітних документів. Згідно з висновками перевірки виробництва подальшої реалізації КПДС "Муссон-4М" не відбувалося, було лише здійснено документальне оформлення товару, ПДВ, віднесений до податкового кредиту та заявлений до відшкодування, не сплачувався.

Верховний Суд України постановою від 27 травня 2008 року вказав на необхідність витребування судом від ДПІ доказів, які підтверджують її доводи відносно того, що відомості, наведені в податковій накладній та митній декларації, не відповідають дійсності. При цьому, згідно положень статті 11 КАС України суд зобов'язаний з власної ініціативи витребувати докази на обґрунтування чи спростування обставин, на які покликаються сторони у справі.

Отже потрібно перевірити питання безтоварності операцій згідно твердження податкової служби.

У відповідності до ч. 2, 3 ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини та покликання сторін, судом запропоновано представникам позивача та відповідача надати всі будь-які інші докази, а також викликано в якості свідка ОСОБА_1 - засновника та директора ПП "ВІП-електронікс".

Повістка щодо виклику свідка повернулась до суду без вручення адресату з підстав не розшуку особи за вказаною адресою.

Податковою службою суду надано лист Державної податкової інспекції у складі Міністерств Фінансів ОСОБА_3 від 25.05.2009 № 25.4-09-R-1, згідно якого вбачається що ЗАО UNIGELA у лютому 2004 року не укладало жодних договорів з українською компанією Інтерсіта.

Додатково, відповідачем надана відповідь Служби внутрішніх доходів США від 14.04.2011 № ХХ3545471, згідно змісту якого вбачається, що компанія Intertrade Center LLC не зареєстрований як платник податків та не подає декларації з податку на прибуток, хоча і є зареєстрованим в штаті Вашингтон. Проте вказана реєстрація не встановлює американське президентство з метою оподаткування доходів. З огляду на те, що вказана компанія не має податкового номеру, то не знайшлося жодних доказів, які б вказували на проведення зазначеною компанією господарської діяльності на території США.

Враховуючи вищенаведене суд звертає увагу на наступне.

Як випливає з акта перевірки від 11 листопада 2005 року № 115/23-3/20749622 (т.1. с.31) в ході зустрічної перевірки ПП «Адіон» встановлено, що оприбуткування КПДС "Муссон-4М" ПП «Адіон»здійснено на підставі первинних документів ПП «Віп-Електронікс», складених при документальному оформленню господарських операцій по договору № АВЭ від 17.02.2004, укладеного між ПП «Адіон»і ПП «ВІП- електронікс».

Поряд з цим, згідно змісту висновку експертизи по кримінальній справі № 13-8076 (т. 2, а.с. 105) судом встановлено, що згідно вказаної кримінальної справи розслідується відносини ТОВ «Вігран»з приводу купівлі у ТОВ «ВІП-електронікс»товару -контролери управління універсальні «АКУ-4»та пристрої автоматичного контролю та управління багатофункціонального «ПАК-6».

Згідно висновку експертизи від 05 жовтня 2005 року № 12896/25 (т. 2 - а.с.105) по кримінальній справі № 13-8076 судом вбачається (т. 2 - а.с.108), що згідно з наведеною у паспортах на пристрої «Муссон 4М», «ПАК 6», «РАРС-6»та «АКУ-4»інформацією, ці пристрої мають однакове призначення та сферу застосування, співпадають схеми підключення каналів до зовнішніх пристроїв та більшість з наведених в паспортах технічних характеристик. Пристрої «Муссон 4М»та «АКУ-4»відрізняється лише вагою та габаритними розмірами корпусів. КПДС "Муссон-4М" є схожим приладом з пристроєм «АКУ-4», оскільки виробник, комплектує ці пристрої однаковою програмною підтримкою (т.2. - а.с. 110).

Згідно висновку № 2457 експертом встановлено, що під наклейкою приладу «АКУ-4»наявна наклейка, що вказує на найменування приладу «Муссон-4М»(т.2. - а.с.90).

Згідно висновків експертів (№ 2457 від 02.09.2005, № 12896/23 від 05.10.2005, № 10880, 12823/30 від 27.09.2005) проведених експертиз по кримінальній справі судом вбачається, що прилад КПДС "Муссон-4М" є муляжем «працездатного приладу», як сам прилад, так і його програмне забезпечення здійснюють лише імітування функцій роботи. Проте, такий прилад не виконує жодних функцій згідно паспорту на прилад та не є придатним для корисного використання з підстав своєї повної непрацездатності в тому числі і з іншими цифровими носіями.

Суд також приймає до уваги обставини, встановлені слідчим та відображеними у постанові про закриття кримінальної справи від 09 лютого 2006 року, згідно яких у митних документах на вивезення товару з України задекларовано товар «Контролери керування процесами сушіння деревини 4-х канальні «Муссон 4М». Проте ввезені на територію ОСОБА_3 були задекларовані як «Корпуса в упаковці»за ціною в 10000 разів менше.

У відповідності до положень "Цивільного кодексу України" № 435-IV від 16.01.2003 недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216).

У відповідності до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної ОСОБА_3 Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оцінюючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наступне.

Оскільки КПДС "Муссон-4М" придбавались позивачем у ПП «Адіон», які в свою чергу, придбавались у ПП «ВІП-електронікс», згідно матеріалів кримінальної справи також придбавались і ТОВ «Вігран», згідно матеріалів експертиз якої встановлено повну непрацездатність контролерів та їх наявного характеру «муляжу «товару», суд, аналізуючи матеріали справи, дійшов висновку, що експортування здійснювалося непрацюючого муляжу товару, на що вказують матеріали експертиз.

При цьому, вказаний товар в зазначений митний склад ЗАО UNIGELA у період поставки не попадав, оскільки з компанією «Інтерсіта» жодних договорів не укладалось. Так, оскільки товар не має товарної цінності як такої, приймаючи до уваги, те що покупець нерезидент фактично зареєстрований у США, проте не здійснює підприємницької діяльності і, відповідно, не отримує доходи і не сплачує податки, тобто не здійснює фактичну діяльність, спрямовану на отримання доходу (про що могло б свідчити сплата ним податків від такої діяльності в країні реєстрації), то економічний зміст вказаної операції як такої є відсутній.

При цьому, обставини митного оформлення такого товару на кордоні України та країни призначення свідчать про трансформування товару з контролеру в корпус в упаковці. Вказане опосередковано також доводить висновки суду по справі.

Суд дійшов висновку про те, що правочини з придбання КПДС "Муссон-4М" та подальшої їх реалізації позивачем є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок. Таке порушення полягає, зокрема, і в тому, що сформований податковий кредит і здійснене за наслідком цього бюджетне відшкодування ПДВ позивачу є заволодінням коштів держави. Оскільки жодної комерційної цінності та економічної обґрунтованості вказаних операцій купівлі-продажу КПДС "Муссон-4М" немає. Адже товар, який вивозився за межі митної території України, не має економічної цінності згідно свого призначення, оскільки є муляжем такого.

А оскільки правочини є нікчемними, то не спричиняють жодних наслідків.

За таких умов суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 23.09.2011.