Рішення

від 29.10.2012 по справі 8/103-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р. Справа № 8/103-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Юридична компанія»Арбітраж Консалтинг», ідентифікаційний номер: 37082618, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вернадського, 1,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета», ідентифікаційний код: 19416499, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14-А,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі рішення від 12.07.2010 року за № 1;

від відповідача: Дадаткін О.В., який діє на підставі довіреності за № 3;

від 3-ї особи: ФОП ОСОБА_1 особисто, особа якої засвідчена паспортом, -

Обставини справи:

приватне підприємство «Юридична компанія»Арбітраж Консалтинг»(далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25 (далі за текстом: Договір) на загальну суму 40597,57 грн. (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 57 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору від 14.01.2009 року за № 25 не здійснив оплату наданих третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту: 3-я особа), послуг з правової допомоги по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ «Будматеріали», внаслідок чого у Відповідача перед 3-ю особою виникла заборгованість на загальну суму 40597,57 грн. (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 57 коп.), з якої основний борг у сумі 29602,18 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот дві гривні 18 коп.), інфляційні нарахування у сумі 2989,82 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 82 коп.), 3-и проценти річних у сумі 2085,13 грн. (дві тисячі вісімдесят п'ять гривень 13 коп.), штраф у сумі 5920,44 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять гривень 44 коп.), право вимоги за якою 3-я особа відступила Позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.07.2012 року за № 30/В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2012 року порушено провадження у справі № 8/103-12 та призначено останню до розгляду на 08.10.2012 року.

08.10.2012 року в судове засідання з'явилися Позивач та 3-я особа, які виконали вимоги ухвали суду від 20.08.2012 року, дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 20.08.2012 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Позивач та Відповідач в судовому засіданні 08.10.2012 року заявили клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 08.10.2012 року задоволено, та в цьому ж судовому засіданні сторонам у справі повідомлено про оголошення перерви до 15.10.2012 року.

15.10.2012 року в судове засідання з'явилися Позивач та 3-я особа, які дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Ухвалою суду від 15.10.2012 року розгляд справи відкладено на 29.10.2012 року.

29.10.2012 року в судове засідання з'явилися Позивач та 3-я особа, які дали пояснення, позов підтримали та просили задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, 3-ї особи та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 29.10.2012 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані представниками сторін пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство «Юридична компанія»Арбітраж Консалтинг»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»про стягнення заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25 на загальну суму 40597,57 грн. (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 57 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору від 14.01.2009 року за № 25 не здійснив оплату наданих третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту: 3-я особа), послуг з правової допомоги по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ «Будматеріали», внаслідок чого у Відповідача перед 3-ю особою виникла заборгованість на загальну суму 40597,57 грн. (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 57 коп.), з якої основний борг у сумі 29602,18 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот дві гривні 18 коп.), інфляційні нарахування у сумі 2989,82 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 82 коп.), 3-и проценти річних у сумі 2085,13 грн. (дві тисячі вісімдесят п'ять гривень 13 коп.), штраф у сумі 5920,44 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять гривень 44 коп.), право вимоги за якою 3-я особа відступила Позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.07.2012 року за № 30/В.

Проте, суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача по справі є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин .

Згідно із вимогами п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці .

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Позивач на підтвердження своїх вимог посилається на те, що 14.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. 202 Цивільного кодексу України був укладений договір від 14.01.2009 року за № 25, відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3. якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 бере на себе зобов'язання по наданню товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»послуг з юридичної допомого по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ «Будматеріали»шляхом представництва фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в підприємствах, установах, організаціях та підготовкоюфізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 необхідних для стягнення дебіторської заборгованості документів, а товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»бере на себе зобов'язання оплатити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 такі послуги на умовах встановлених цим Договором.

Проте, Відповідач заперечив наявність у нього перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25, в зв'язку з тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір від 14.01.2009 року за № 25 взагалі не виконувався.

Суд з метою перевірки доводів Відповідача дослідив матеріали справи № 21/232-09, за наслідками чого встановив наступне.

У 2009 році в провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 21/232-09, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»до відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»про стягнення заборгованості за договорами від 27.02.2008 року за № 27-02/2, від 17.04.2008 року за № ДЗ-17-04/1, від 28.04.2008 року за № ДЗ-28-04/1 та від 17.06.2008 року за № ДЗ-17-06/1.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2009 року у справі № 21/232-09 позов задоволено частково шляхом стягнення з відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»: - 38 476 (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 20 коп. заборгованості за договором №Д3-17-04/1, 6 233 (шість тисяч двісті тридцять три) грн. 14 коп. інфляційних втрат, 1 388 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. 31 коп. 3% річних та 8 245 (вісім тисяч двісті сорок п'ять) грн. 50 коп. пені; - 5 028 (п'ять тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп. заборгованості за договором №Д3-28-04/1, 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 141 (сто сорок одну) грн. 34 коп. 3% річних та 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 81 коп. пені; - 33 912 (тридцять три тисячі дев'ятсот дванадцять) грн. заборгованості за договором №Д3-17-06/1, 4 408 (чотири тисячі чотириста вісім) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 49 коп. 3% річних та 5 394 (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 33 коп. пені; - згідно договору №27-02/2: 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 44 коп. пені, 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 26 коп. інфляційних втрат та 71 (сімдесят одну) грн. 81 коп. 3% річних; - 1 070 (одну тисячу сімдесят) грн. 20 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вивченням матеріалів справи № 21/232-09 встановлено, що під час розгляду судом справи № 21/232-09 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не здійснював представництво інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета», в зв'язку з тим, що під час розгляду судом справи № 21/232-09 представництво інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»здійснював лише громадянин України ОСОБА_1, як громадянин, на підставі довіреності від 27.05.2009 року за № 65.

Дослідженням довіреності від 27.05.2009 року за № 65 встановлено, що у ній відсутнє будь-яке посилання на договір від 14.01.2009 року за № 25, як на підставу для видачі довіреності, та згідно з цією довіреністю товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»уповноважує представляти інтереси товариства виключно громадянина України ОСОБА_1, а не фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Одночасно за наслідками дослідження довіреності від 27.05.2009 року за № 65 встановлено, що ця довіреність має загальний характер на представництво громадянином України ОСОБА_1 інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета» без будь-якого посилання на представництво інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»з метою стягнення заборгованості за договорами від 27.02.2008 року за № 27-02/2, від 17.04.2008 року за № ДЗ-17-04/1, від 28.04.2008 року за № ДЗ-28-04/1 та від 17.06.2008 року за № ДЗ-17-06/1.

Крім того, дослідженням матеріалів справи № 21/232-09 встановлено, що в жодному з документі у цій справі не має посилання на договір від 14.01.2009 року за № 25, жодний документ у цій же справі не підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання в зв'язку з виконанням договору від 14.01.2009 року за № 25.

Також встановлено, що у матеріалах справи № 21/232-09 немає жодного документа, на якому було б зазначено те, що він або його проект готувався фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання в зв'язку з виконанням договору від 14.01.2009 року за № 25.

Більшість документів у матеріалах справи № 21/232-09 підписувались виключно керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»без будь-якого посилання на те, що їх проекти хто-небудь інший готував.

Позивачем, 3-ю особою не надано суду жодного підписаного товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»акту прийому-передачі виконаних робіт за договором від 14.01.2009 року за № 25 та наявність таких актів заперечує товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма» Дзета».

Одночасно, Позивачем, 3-ю особою не надано суду жодного належного та допустимого письмового доказу підготовкифізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання в зв'язку з виконанням договору від 14.01.2009 року за № 25, будь-якого проекту документа з приводу стягнення заборгованості за договорами від 27.02.2008 року за № 27-02/2, від 17.04.2008 року за № ДЗ-17-04/1, від 28.04.2008 року за № ДЗ-28-04/1 та від 17.06.2008 року за № ДЗ-17-06/1.

За таких обставин суд погоджується з позицією товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета», що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, ніколи не виконувався договір від 14.01.2009 року за № 25, внаслідок чого за договором від 14.01.2009 року за № 25 у товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»не виникала заборгованість перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання.

Відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета», зокрема станом на 05.07.2012 року, перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25 призводить до неможливості відступленняфізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, права вимоги за договором від 14.01.2009 року за № 25 на користь приватного підприємства «Юридична компанія»Арбітраж Консалтинг».

Одночасно судом встановлено, що договір від 14.01.2009 року за № 25 з приводу стягнення дебіторської заборгованості з ВАТ «Будматеріали»за договором від 27.02.2008 року за № 27-02/2 взагалі не укладався.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ч.ч. 1, 2 ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Позивач та 3-я особа не довели суду за допомогою належних та допустимих письмових доказів виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, договору від 14.01.2009 року за № 25 та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета», зокрема станом на 05.07.2012 року, перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25.

Також, суд приходить до висновку, що Відповідач довів суду за допомогою належних і допустимих письмових доказів те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, не виконувався договір від 14.01.2009 року за № 25 та у товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»відсутня, зокрема станом на 05.07.2012 року, перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, будь-яка заборгованість за договором від 14.01.2009 року за № 25.

Крім того, за вищевказаних обставин суд приходить до висновку, що позиція Позивача про виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, договору від 14.01.2009 року за № 25 та наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета»станом на 05.07.2012 року перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як суб'єктом господарювання, заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25, яку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відступив Позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.07.2012 року за № 30/В, є безпідставною і необґрунтованою в зв'язку з відсутністю у Позивача належних та допустимих доказів на її підтвердження.

На підставі викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25 на загальну суму 40597,57 грн. (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 57 коп.), з якої основний борг у сумі 29602,18 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот дві гривні 18 коп.), інфляційні нарахування у сумі 2989,82 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 82 коп.), 3-и проценти річних у сумі 2085,13 грн. (дві тисячі вісімдесят п'ять гривень 13 коп.), штраф у сумі 5920,44 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять гривень 44 коп.), є безпідставними, необґрунтованими та не доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем та 3-ю особою суду в якості доказів, не можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору та обставин справи.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Відповідачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору та обставин справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судових засіданнях надані Позивачем та 3-ю особою докази спростовані за допомогою належних і допустимих доказів, які містяться у матеріалах справи, та заперечувались Відповідачем протягом судового розгляду справи.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що в задоволені вимог Позивача слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача, якщо останній не звільнений від їх сплати.

Господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.), відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову приватного підприємства «Юридична компанія»Арбітраж Консалтинг», ідентифікаційний номер: 37082618, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вернадського, 1, до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма»Дзета», ідентифікаційний код: 19416499, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14-А, про стягнення заборгованості за договором від 14.01.2009 року за № 25, -відмовити повністю.

2. Господарські витрати за даним позовом у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) покласти на приватне підприємство «Юридична компанія»Арбітраж Консалтинг», ідентифікаційний номер: 37082618, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вернадського, 1.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2012 року