Рішення

від 08.10.2012 по справі 2/0109/1779/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/0190/6305/2012Головуючий суду першої інстанції:Кагітіна І.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКузнєцової О.О. СуддівБерещанської І.І. Новікова Р.В. При секретарі Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - ОСОБА_11 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.07.2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1 від 13.03.2002 року недійсним у частині покупця, визнання покупцем цієї земельної ділянки його із визнанням за ним права власності на цю земельну ділянку, мотивуючи вимоги тим, що під час шлюбу з ОСОБА_7 ними було вирішено придбати земельну ділянку, але у зв'язку з перебуванням дружини на обліку щодо надання земельної ділянки, обов'язковою умовою для чого є відсутність у власності у неї та членів її сім'ї інших земельних ділянок, вирішили купувати землю на ім'я матері дружини ОСОБА_10 Стверджує, що земельна ділянка була підібрана ним для його сім'ї, саме ним проводилися розрахунок з покупцем грошима, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та з 2002 року по 2011 рік ним для своєї сім'ї на цій земельній ділянці було побудовано житловий будинок (об'єкт самочинного

будівництва), в якому вони сім'єю з 2005 року проживали. Спору щодо його прав на земельну ділянку до припинення шлюбних відносин (2011 рік) не виникало, а тому, вважаючи порушеними свої права, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому із посиланням на ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 року) просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним у частині зазначення покупцем ОСОБА_10, визнавши покупцем його; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку П-КМ № 010232 від 09.07.2002 року, виданий на ім'я ОСОБА_10 щодо цієї земельної ділянки, та визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.07.2012 року позов задоволено частково. Визнано удаваним в частині покупця договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0601 га, розташований в АДРЕСА_1 від 13.03.2002 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10, посвідчений державним нотаріусом Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори. Визнано покупцем за вказаним договором ОСОБА_6

Визнано частково недійсним та скасовано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку П-КМ № 010232 від 09.07.2002 року, виданий на ім'я ОСОБА_10, в частині земельної ділянки площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено. Вирішено питання по розподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_10 та ОСОБА_7 - ОСОБА_11 просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими та невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі. Апелянт просить ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши на неспроможність наведених в ній доводів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на не заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, переглядаючи законність та обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов про визнання удаваним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.03.2002 року, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у частині зазначення у якості покупця ОСОБА_10 та визнаючи покупцем за цим договором ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.

Проте погодитися з такими висновками суду колегія суддів не може, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу від 13.03.2002 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купила за ціною 11 000 грн. земельну ділянку площею 0,0601 га, розташовану на території АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку (а.с. 10).

На підставі вказаного договору до Державного акту на право власності на земельну ділянку П-КМ № 010232 від 09.07.2002 року, виданого на ім'я ОСОБА_10 було внесено відомості щодо цієї земельної ділянки (а.с. 12).

Вирішуючи питання щодо удаваності договору купівлі-продажу, стороною за яким є й ОСОБА_9, суд не звернув увагу на те, що позов пред'явлено лише до ОСОБА_10

Між тим, відповідно до ст. 626, 655 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, та саме сторонами договору визначаються та погоджуються його умови (ст. 628 ЦК України).

Отже, при оспорюванні ОСОБА_6 письмового договору купівлі-продажу, який підписано ОСОБА_10 та ОСОБА_9 із зазначенням всупереч фактичним обставинам і домовленостям та у порушення його прав в якості покупця ОСОБА_12, вбачаються наявними підстави для залучення до участі у справі ОСОБА_9 не у якості 3-ї особи, а у якості відповідача, враховуючи, що об'єм прав та обов'язків сторони по справі відрізняється від об'єму прав і обов'язків 3-ї особи.

Окрім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки є договором, який укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 218 ЦК України встановлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися лише письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами та рішення у такому випадку не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Такі докази на підтвердження своїх доводів у спростування договору купівлі-продажу в частині зазначення покупця, позивачем на виконання вимог ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України суду не надані, а обґрунтування судом висновків щодо доведеності заявлених у позові вимог лише свідченням допитаних у суді свідків є помилковим.

За таких обставин, встановивши невідповідність висновків суду нормам матеріального і процесуального права колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в позові.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 214, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

ВИІШИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - ОСОБА_11 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.07.2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.