Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2/0109/1779/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суду першої інстанції:Кагітіна І.В. № провадження: 22-ц/190/3014/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

"16" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Сінані О.М., Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С., При секретарі:Кутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання права власності, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 20 липня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 20 липня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений частково, договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1, позиція по ГП-34 (АДРЕСА_2) від 13.03.2002 року, за реєстром № 3-555, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_10, посвідчений державним нотаріусом Третьої сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, в частині покупця визнаний удаваним. ОСОБА_6 визнаний покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1, позиція по ГП-34 (АДРЕСА_2) від 13.03.2002 року, за реєстром № 3-555, укладеним між ОСОБА_11 та ОСОБА_10, посвідченим державним нотаріусом Третьої сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 Визнаний частково незаконним та скасований державний акт на право приватної власності на землю II-КМ № 010232 від 09.07.2002 року, виданий на ім'я ОСОБА_10, в частині земельної ділянки 0,0601 га, розташованої в АДРЕСА_1 (поз по ГП-34). В іншій частині позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_10 та ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_6 в позові. Зазначають, що позивачем не надано належних та допустимих, безпідставно судом не прийняті до уваги докази, надані з боку відповідачів.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення місцевого суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів та їх представника, пояснення третьої особи, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення позивача та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.03.2002 року за реєстровим № 3-555, ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купила в цілому земельну ділянку, площею 0,0601 га, розташовану на території АДРЕСА_1, поз. за ГП-34 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Фактично земельну ділянку продано за 2800 доларів США.

09.07.2002 року ОСОБА_10 на підставі рішення 28 сесії XXIII скликання Сімферопольської міської ради народних депутатів № 405 від 27.03.2002 року, рішення виконкому № 2403 від 28.12.2001 року отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_3 На підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2002 року в державний акт внесені зміни та зазначено про передачу у приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки, площею 0,0601 га, по АДРЕСА_1 (поз. по ГП-34).

Земельній ділянці (поз. по ГП-34), розташованій по АДРЕСА_1, привласнений № 48 рішенням РВК № 30-8 від 22.12.1998 року.

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 23.08.2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі з 08.09.2000 року, від якого мають сина, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначеним рішенням шлюб між ними розірваний.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. 58 ЦК Української РСР, відповідно до якої, якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Окрім того місцевий суд виходив з того, що позовні вимоги доведені показами свідків, довідкою ПП «Курортбуд» про дохід позивача, договором позики від 14.05.2002 року, укладеним між ОСОБА_6 та ПП «Курортбуд» на суму 25000 грн., актом здачі-прийняття виконаних робіт від 15.12.2003 року про виконання ОСОБА_6 робот на суму 14720 грн.

Відмовляючи у застосуванні строку позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що відповідачі до звернення ОСОБА_6 з позовом не оспорювали його права володіння земельною ділянкою.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів та вважає, що вони відповідають обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки вартість придбаної земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 13.03.2002 року склала 11000 грн., згідно з розпискою (а.с. 14), ОСОБА_6 повернув гроші в розмірі 3000 доларів США, які отримав 13.03.2002 року в борг у ОСОБА_13, а з показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що гроші за придбану ділянку йому сплачував саме позивач.

Довід про відсутність у позивача джерел доходів спростовується матеріалами справи.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 26 листа Верховного Суду України від 04.08.2001 року, якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним із підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбане за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір відповідно до статей 58, 60 ЦК визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір. Зокрема, за умови доведеності, що за договором купівлі-продажу автомобіль насправді був куплений не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд відповідно до ст. 58 ЦК може визнати, що вказаний договір у частині, що стосується покупця, є удаваною угодою і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти був куплений автомобіль.

Факт будівництва на спірній ділянці позивачем будинку для своєї родини безперечно свідчить про придбання ділянки для його сім'ї.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 20 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді