Постанова

від 02.10.2012 по справі 7/17-4391-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 7/17-4391-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛМ" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.07.12р. у справі№ 7/17-4391-2011 господарського суду Одеської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ДЛМ" За участюДержавної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси провизнання банкрутом за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від ДПІ:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2011 р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „ДЛМ" ; припинено юридичну особу ТОВ „ДЛМ"; кредиторську заборгованість Банкрута списано як безнадійну; вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано погашеними; припинено повноваження ліквідатора банкрута -Кострикіної Л. О. та провадження по справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.12р. у справі №7/17-4391-2011 (судді: Сидоренко М.В., Жекова В.І., Аленіна О.Ю.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси задоволено. Ухвалу господарського суду Одеської області від 27.12.2011 р. скасовано. Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛМ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою, оскільки вважає, що її прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси не набула у встановленому законом порядку статусу учасника у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛМ", а від так не набула право апеляційного оскарження.

В призначене судове засідання представники учасників судового процесу не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено під час розгляду справи , Голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛМ" звернувся до господарського суду з заявою про визнання останнього банкрутом у зв'язку з неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором в сумі 30 000,00 грн. та недостатністю майна та грошових коштів для повного задоволення вимог кредиторів у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Ухвалою від 31.10.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДЛМ" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 22.11.2011р. ТОВ "ДЛМ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії.

На виконання п.4 резолютивної частини постанови від 22.11.2011р. з метою виявлення всіх кредиторів ліквідатор банкрута подав оголошення про визнання ТОВ "ДЛМ" банкрутом у офіційному друкованому видані "Урядовий Кур'єр" №219 (4617) від 24.11.2011р.

Після публікації зазначеного оголошення до господарського суду не звернулось жодного кредитора з грошовими вимогами до боржника.

Заяв можливих санаторів до суду не надійшло.

За результатами роботи ліквідатором було надано суду ліквідаційні звіт та баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2011 р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „ДЛМ" ; припинено юридичну особу ТОВ „ДЛМ"; кредиторську заборгованість Банкрута списано як безнадійну; вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано погашеними; припинено повноваження ліквідатора банкрута -Кострикіної Л. О. та провадження по справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.12р. у справі №7/17-4391-2011 (судді: Сидоренко М.В., Жекова В.І., Аленіна О.Ю.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси задоволено. Ухвалу господарського суду Одеської області від 27.12.2011 р. скасовано. Провадження у справі припинено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником при зверненні до суду з заявою про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не було дотримано досудового порядку ліквідації , надані до суду документи, в порушення ст. 36 ГПК України, належним чином не завірені, що, за висновками суду апеляційної інстанції, свідчить про безпідставність порушення справи про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Тобто, відповідні скарги на судові акти в праві про банкрутство можуть подавати тільки учасники цієї справи.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Проте інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до ліквідатора боржника в установленому порядку (ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство).

Більше того, в матеріалами справи підтверджено належне повідомлення податкового органу про порушення справи про банкрутство. Проте, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси не здійснила жодних дій щодо відповідної перевірки або заявлення кредиторських вимог в межах даної справи.

Таким чином, скаржник не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника.

За таких обставин заявник апеляційної скарги, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси, був позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство. У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції за апеляційною скаргою неучасника справи про банкрутство.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси -припиненню, як безпідставно порушене.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4 1 , 80, 106, 111 5 , 111 7 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛМ" задовольнити .

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.12р. у справі № 7/17-4391-2011 скасувати.

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.12.2011 р. у справі № 7/17-4391-2011 .

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко