Рішення

від 31.10.2012 по справі 5011-36/12369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/12369-2012 31.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Науково -виробниче

підприємство «Сатурн»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Кречет»

про стягнення 109 811, 92 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Арабаджийський Є.Г. -по дов. №01-2/0458 від 15.06.2012р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кречет" заборгованості в розмірі 109 811,92 грн., відповідно до договору № 1.141.ОУ.09 від 01.11.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

В судовому засіданні 24.09.2012р. відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 15.10.2012р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. справу № 5011-36/12369-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кречет" про стягнення 109 811,92 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В. у зв'язку з знаходженням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд визнав за необхідне прийняти справу № 5011-36/12369-2012 до свого провадження та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 31.10.2012р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р. справу № 5011-36/12369-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кречет" про стягнення 109 811,92 грн., передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю. у зв'язку з виходом із відпустки.

В судовому засіданні 31.10.2012р. представник позивача

Відповідач у судове засідання 31.10.2012р. повторно повноважного представника не направив, відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності повноважного представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.11.2009р. між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кречет»(надалі відповідач) було укладено Договір оренди №.1.141.ОУ.09. Київ, вул.. Леся Курбаса, 2-Б.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк оренди сторони визначили до 01.11.2010р. (п.4.1 договору).

01.11.2010 року між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору, відповідно до якої термін дії договору оренди було продовжено до 31.12.2011 року.

31.12.2011 року між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору, відповідно до якої термін дії договору оренди було продовжено до 31.12.2012 року.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання пунктів 1.1. та 3.1.1. договору оренди, 01.11.2009 року між позивачем та відповідачем було складено акт приймання-передачі приміщень та майна за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 2 Б, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв наступні приміщення:

1. Енергокорпус, поверх 1, кімната 51 пл. 7,5 кв. м.;

2. Енергокорпус, поверх 1, кімната 53 пл. 80,1 кв. м.;

3. Енергокорпус, поверх 1, кімната 54 пл. 22,3 кв. м.;

4. Енергокорпус, поверх 1, кімната 55 пл. 14,4 кв. м.;

5. Енергокорпус, поверх 1, кімната 56 пл. 17,8 кв. м.;

6. Енергокорпус, поверх 1, кімната 57 пл. 6,4 кв. м.;

7. Енергокорпус, поверх 1, кімната 58 пл. 4 кв. м.;

8. Енергокорпус, поверх 1, кімната 59 пл. 546,9 кв. м.;

9. Енергокорпус, поверх 1, кімната 59-а пл. 81,9 кв. м.;

10. Енергокорпус, поверх 1, кімната 59-6 пл. 22,9 кв. м.;

Загальна площа переданого в оренду майна складає 804,2 кв. м.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив в повному обсязі оренду плату за період дії договору, у зв'язку з чим вини борг в сумі 63 000 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.1 договору сторонами встановлено, що за право користування орендованими площами (приміщеннями), майном та обладнанням орендар щомісяця перераховує на рахунок орендодавця орендні платежі шляхом та в терміни, передбачені цим договором та у розмірі, передбаченому п. 2.3.1 договору, або в розмірі, що обумовлений в наступних протоколах погодження договірної ціни, які являються невідємними частинами договору, та згідно додаткової угоди № 1 до договору. Сума орендних платежів визначається з урахуванням діючої в Україні ставку податку на додану вартість.

Згідно п. 2.2 договору, орендні платежі (для орендованих приміщень) визначаються в розрахунку на один квадратний метр орендованих приміщень, орендні платежі для обладнання (майна) - згідно протоколів погодження договірної ціни на оренду обладнання (майна). Загальний розмір орендних платежів визначається виходячи з фактичного розміру наданих орендарю приміщень та переданого в оренду обладнання (майна).

До складу орендних платежів відносяться:

а) орендна плата;

б) плата за утримання та обслуговування приміщень (в т.ч. приміщень загального користування) - платежі орендаря для відшкодування витрат орендодавця на утримання та обслуговування орендованого майна, у тому числі відповідної частини комунальних та експлуатаційних витрат орендодавця.

На час підписання договору розмір орендної плати включаючи ПДВ становить: 35,38 грн./І м2 (п. 2.3.1 договору).

Згідно п. 2.3.4. договору розмір плати за утримання та обслуговування приміщень визначається додатковою угодою № 1 (додаток № 3 до цього договору), відповідно до якого на момент укладення договору становила:

а) щомісячна плата орендара за послуги орендодавця по обслуговуванню орендованих приміщень (площ) 15 грн. за 1 кв. м. орендованих площ в приміщенні Енергокорпусу;

б) вартість обслуговування електромереж, яка на 1 квт/год. споживаної електроенергії становить 0,06 грн.;

в) крім того сплачується 8,7 % від використаної електроенергії (втрати в зовнішніх високовольтних лініях 1,8 %, в внутрішніх високовольтних лініях 1,8 %, 5,1 % втрат в трансформаторі) та 0,51 % реактивної електроенергії від використаної електроенергії.

г) вартість обслуговування водопровідних мереж та каналізації на 1 м споживаної води становить 7,48 грн.;

д) вартість спожитої води, об'єм якої визначається по лічильникам, чи шляхом розрахунків у відповідності з положенням абзацу три п. 4.2. додаткової угоди № 1 згідно тарифу «Київводокану»;

е) вартість теплопостачання визначається шляхом розрахунків у відповідності з положенням абзацу три п. 4.2. додаткової угоди № 1;

ж) вартість відшкодування витрат орендодавця по перерахуванню ним до бюджету плати за землю, пропорційно орендованим площам в розмірі згідно розрахунку в грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п. 2.3 договору, орендна плата за передані для використання площі та майно (в т. ч. обладнання) нараховується з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі та сплачуються незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово - господарської діяльності орендаря.

Оплата проводиться в два етапи: аванс за поточний місяць (в розмірі 75 % розміру орендних платежів, нарахованих за попередній місяць згідно п. п. 2.3.1 - 2.3.4 договору) сплачується до 15-го числа поточного місяця згідно виставленого рахунку; розрахунок вартості наданих послуг та оренди, протокол договірної ціни та акт виконаних робіт на надані послуги надаються згідно п. 2.3.3 даного договору оренди; на підставі цих документів проводиться остаточний розрахунок між сторонами, остаточний розрахунок за попередній місяць проводиться одночасно зі сплатою авансу за поточний місяць.

Такий порядок діє, якщо сторони додатково не визначать інше, або інше не встановлено діючим законодавством України або договором та додатками до нього.

У пункті 2.3.3 договору сторони погодили, що протокол погодження договірної ціни (для оренди приміщень, площ) містить відомості про загальний розмір орендної плати. З урахуванням умов цього договору та додатків до нього, протокол погодження договірної ціни підписується сторонами на кожний календарний місяць.

Умови протоколу погодження договірної ціни вважаються узгодженими, якщо орендар не предявляє обґрунтованих заперечень проти його підписання протягом пяти робочих днів з дня отримання проекту відповідного протоколу або дня, коли представник орендаря повинен був його отримати (п. 2.4 договору).

Позивачем на виконання умов договору виставлялись рахунки-фактури відповідачу. Також позивачем відповідачу надавались протоколи узгодження договірної ціни, деякі були підписані, деякі з боку відповідача не були підписані, проте в силу п. 2.3.4 договору вважаються погодженими.

Згідно п.3.2.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі на рахунок орендодавця, відшкодовувати витрати орендодавця на утримання та обслуговування орендованих приміщень.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період дії договору, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 102 055 грн. 74 коп.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 102 055, 74 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору сторонами передбачено, що прострочку сплати орендних платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день.

Судом не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, оскільки у позові та доданому розрахунку позивач вказує лише кількість прострочених днів, проте не вказує чітко період (з якої дати по яку дату), за який позивач нараховує заявлені платежі, тому суд вважає заявлені позивачем розміри нарахувань недоведеними.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7 756,18 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кречет»(03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, 2-Б, код ЄДРПОУ 30348597) на користь Публічного акціонерного товариства Науково -виробниче підприємство «Сатурн»(03148, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 2-Б, код ЄДРПОУ 14308747) 102 055 грн. 74 коп. основного боргу, 2 041 грн.19 коп. судового збору.

В іншій частині вимог в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 .11.2012р.

СуддяТрофименко Т.Ю.