Постанова

від 29.10.2012 по справі 44/603

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2012 № 44/603

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Заїка А.О. - представник, дов. № 2 від 21.10.2012;

Василевська А.А. - представник, дов. № 3 від 02.08.2012;

від відповідача: Юрченко П.Н. - директор;

Поляк О.В. - представник, дов. б/н від 10.08.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Б'юті медіа"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2011

у справі № 44/603 (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

до Закритого акціонерного товариства "Б'юті медіа"

про стягнення 25 793,25 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Б'юті медіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

про стягнення 26 350,00 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 24.09.2012 оголошено перерву до 29.10.2012.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 у справі № 44/603 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 у справі № 44/603 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено в первісному позові та задоволено зустрічний позов.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі № 44/603 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 у справі № 44/603 скасовано, а справу передано на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 у справі № 44/603 первісний позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 750,00 грн. основного боргу, 929,00 грн. пені, 932,55 грн. інфляційних втрат, 177,15 грн. 3% річних та судові витрати; в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що в порушення умов договору № 75 від 16.10.2009, відповідач обов'язку, передбаченого п.4.4 додаткової угоди по оплаті продукції в повному обсязі не виконав; доводи відповідача щодо того, що обов'язок сплати за виготовлену продукцію не підлягає виконанню, оскільки позивачем виготовлена продукція невідповідної якості, судом до уваги не беруться, враховуючи прийняття відповідачем продукції без застережень, після виявлення недоліків виготовленої продукції відповідач не повернув її позивачеві для усунення недоліків, а реалізував вказану продукцію; організації, які були залучені відповідачем для проведення експертизи не мають належної акредитації та технічних можливостей; саме невідповідність продукції умовам договору дає підстави вважати продукцію неякісною; позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних є обґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 у справі № 44/603 скасувати повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Скаржник стверджує, що повністю виконав умови договору № 75 від 16.10.2009 та додаткової угоди № 4, а саме, перерахував 55 420,00 грн., що становить 70% вартості продукції, проте позивачем було порушено умови договору, а саме, продукцію виготовлено неякісно, що практично унеможливило її використання за цільовим призначенням.

Скаржник посилається на порушення позивачем умов ст.ст. 852, 857 ЦК України, п.п. 6.7, 7.2 договору, вимог СОУ 22.2-02477019-06:2006; ДСТУ 4489:2005.

Як стверджує скаржник, у наданій 19.07.2010 позивачем за первісним позовом продукції були виявлені приховані недоліки в якості, у зв'язку з чим, користуючись правами, наданими ч.4 ст. 853 ЦК України, було замовлено відповідну експертизу у ПП "Укрпринтком", яке своїм звітом від 26.07.2010 підтвердило наявність браку та дефектів в екземплярах продукції, про що було повідомлено позивачу листом від 26.07.2010 за № 26/07-10 та пред'явлено претензію відповідно до п.4.5 договору; у подальшому між сторонами відбувались переговори, зокрема, зустріч 19.08.2010, під час якої спеціалісти позивача фактично підтвердили наявність браку, а керівництво взяло на себе зобов'язання врегулювати пов'язані з цим питання, проте пропозицій від позивача не одержано.

Також скаржником замовлено та 02.12.2010 отримано висновок додаткової експертизи якості продукції ДАК "Український науково-дослідний інституту спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" за результатами експертних досліджень друкованої продукції, згідно із яким весь тираж журналу підлягає бракуванню.

Отже, як стверджує скаржник, вказані дефекти унеможливлюють використання продукції за призначенням та відповідно до умов договору позивач мав за власний рахунок усунути вказані недоліки або згідно з положеннями ч.1 ст. 852 ЦК України скаржник має право на зменшення плати за роботу.

Також скаржник посилається на положення ст. 29 Закону України "Про видавничу справу".

Скаржник вказує на те, що був позбавлений можливості продавати журнал тиражу № 4/2010 та зміг реалізувати тільки 131 журнал, а решту був змушений безоплатно роздати під час участі у виставках; станом на дату позову на складі позивача залишилося 525 журналів. Зважаючи на частковий продаж журналів та часткове використання їх для роздачі на виставках, скаржник вважає, що через неякісне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, скаржнику спричинені збитки на суму 23 750,00 грн.

Скаржник стверджує, що у судовому засіданні зустрічний позов фактично не розглядався, що є порушенням ст. 64 ГПК України.

На думку скаржника, всупереч ст. 41 ГПК України судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судової експертизи.

Як стверджує скаржник, висновок суду про те, що застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов'язковим лише для учасників угоди, якщо в ній є посилання на певні стандарти, суперечить положенням ч.4 ст. 21 Закону України "Про видавничу справу".

Скаржник посилається на ті обставини, що представник, яким прийнята продукція за накладною № 1797 від 19.07.2010, не є фахівцем в галузі поліграфії та не зміг встановити наявність прихованих недоліків продукції у момент її первинного прийняття, крім того, температура повітря становила +30 - 34С.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що ним виготовлена продукція відповідно до опису продукції, зазначеному в додатковій угоді № 4, а скаржником не надано доказів того, що виготовлена продукція не відповідає опису, вказаному в п.1 додаткової угоди № 4 та наданому оригінал-макету; скаржником та ДАК "Укрвидавполіграфія" у висновку не враховано положень п.п. 1.4.2 Порядку застосування стандартів Державної системи стандартизації України, затвердженої наказом Держстандарту України № 116 від 07.09.1993; скаржником не враховано положення п.п. 4.1 договору; при прийманні продукції позивач не зазначив у накладній претензій щодо якості продукції і прийняв її по якості без застережень, що підтверджує відсутність будь-яких недоліків продукції, хоча зазначені у позовній заяві претензії щодо якості продукції носять характер явних недоліків, тобто таких недоліків роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (ч.2 ст. 853 ЦК України).

Скаржником надані 25.10.2012 письмові додаткові пояснення, у зв'язку з обставинами, на яких наголошувалось після прийняття оскаржуваного рішення; зазначені письмові пояснення прийняті судом апеляційної інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подана позовна заява про стягнення з відповідача 23 750,00 грн. основного боргу за виготовлену продукцію, 177,15 грн. 3% річних, 932,55 грн. інфляційних нарахувань, 929,00 грн. пені та судових витрат.

Відповідачем подано до суду зустрічний позов про стягнення збитків у сумі 23 750,00 грн., що складає 30% вартості продукції, витрат на проведення досліджень щодо якості продукції тиражу № 4/2010 у сумі 2 600,00 грн. та судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.10.2009 між сторонами укладено договір № 75 на виготовлення друкованої продукції, згідно із п.1.1 якого відповідач за первісним позовом, за договором замовник, доручає, а позивач за первісним позовом, за договором виконавець, зобов'язується виготовити друковану продукцію відповідно до її опису і на умовах , які викладаються в додаткових угодах до цього договору, що є його невід'ємними додатками, та передати відповідачу у власність.

Згідно з п.2.1 договору № 75 від 06.10.2009 вартість та ціна продукції викладається в додаткових угодах до даного договору.

09.07.2010 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору № 75 від 06.10.2009, якою погоджено опис продукції, кількість, вартість - 79 170,00 грн.

Пунктами 4.3, 4.4 додаткової угоди № 4 до договору № 75 передбачено, що відповідач за первісним позовом потягом 3-х банківських днів, з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди, повинен перерахувати на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату у розмірі 70% вартості продукції; вартість продукції, що залишилася, у розмірі 30%, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу протягом 5-ти банківських днів з моменту відвантаження позивачем за первісним позовом виготовленої продукції.

Згідно із витягом з особового рахунку позивача за первісним позовом, за платіжним документом № 118 від 15.07.2010 відповідачем за первісним позовом перераховано позивачу 55 420,00 грн. передоплати за виготовлення журналу.

Відповідно до накладної № 1797 від 19.07.2010 позивач за первісним позовом передав, а відповідач через представника, що діяв на підставі довіреності № 5 від 19.07.2010, прийняв журнал "Hair Styles" у кількості 2 000 шт. на суму вартості 79 170,00 грн.

Позивачем за зустрічним позовом листом від 26.07.2010 за № 26/07-10 повідомлено відповідачу про виявлення істотних недоліків якості продукції під час її приймання та про забезпечення проведення експертної оцінки якості продукції.

30.07.2010 позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача з претензією, у якій, посилаючись на висновок експертизи від 26.07.2010, проведеної спеціалістом поліграфічної компанії "Укрпринтком", запропонував, зокрема, оцінити шкоду, пов'язану з браком продукції в сумі 30% від вартості виготовлення бракованої партії друкованої продукції.

У відповіді від 09.08.2010 за № 247/1 на зазначену претензію відповідач за зустрічним позовом претензію відхилив з посиланням на відсутність належного експертного висновку, який підтвердив порушення відповідачем вимог щодо якості продукції.

Позивачем за первісним позовом пред'явлено відповідачу листом від 16.09.2010 за № 304 вимогу про перерахування протягом двох банківських днів з моменту отримання даного листа суми коштів у розмірі 23 750,00 грн. та претензію від 06.10.2010 № 329/1 з вимогами сплатити суму боргу по оплаті отриманої продукції, пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно з ч.2 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ч.ч. 1, 2 ст. 857 ЦК України встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

В п.4.1 договору № 75 сторони погодили умови про те, що якість продукції визначається її описом, а також відповідністю затвердженого позивачем за зустрічним позовом оригінал-макету чи/та кольоропроб; усі вимоги, які позивач за зустрічним позовом висуває до робіт по виготовленню продукції повинні бути оформлені в письмовому вигляді та передані відповідачу до початку виконання робіт; якщо вимоги в тому числі відносно якості продукції, не оформлені в письмовому вигляді. то роботи виконуються за якістю, яка за звичай вимагається від ідентичної продукції; за таких умов позивач за зустрічним позовом втрачає право висувати будь-які заперечення до якості продукції.

Згідно з п.п. 4.3 - 4.5 договору № 75 передача-прийняття продукції за якістю і кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами товарної накладної чи акту прийому-передачі виконаних робіт; в акті чи у товарній накладній вказуються всі претензії до продукції; якщо при передачі продукції було виявлено істотні недоліки, дефекти, брак, які виключають можливість використання якостей продукції і/та самої продукції і які виникли з вини відповідача за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом не повинен приймати таку продукцію до моменту усунення відповідачем недоліків, дефектів та браку та має право затримати оплату за неякісно виконану продукцію; у такому випадку сторони повинні підписати протокол, вказавши в ньому усі недоліки, дефекти, брак, причини їх виникнення (кожна сторона може вказати свою позицію окремо) та строки їх усунення; якщо сторони не дійшли згоди відносно якості виконаних робіт, повинна бути проведена незалежна експертиза; претензії щодо якості робіт в разі призначення експертизи, з врахуванням експертного висновку, приймаються в 10-денний строк з моменту отримання продукції замовником.

Як свідчить накладна від 19.07.2010 № 1797, позивачем за зустрічним позовом прийнято продукцію від відповідача за кількістю та якістю без претензій до кількості та якості продукції.

Також, позивач за зустрічним позовом не вжив заходів до здійснення спільно з відповідачем перевірки якості одержаної ним продукції за накладною № 1797 від 19.07.2010, підписання протоколу, у якому належало зазначити усі недоліки, дефекти, брак, причини їх виникнення та строки усунення, як це передбачено сторонами в п.4.4 договору № 75.

В матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про участь відповідача за зустрічним позовом у перевірці якості продукції, переданої ним позивачу за накладною № 1797 від 19.07.2010.

Натомість до матеріалів справи надано копію звіту про проведення експертної оцінки якості поліграфічної продукції, замовленої позивачем за зустрічним позовом та складений 26.07.2010 експертом Приватного підприємства "Укрпринтком"; висновок за результатами експертних досліджень друкованої продукції щодо визначення структурно-розмірних властивостей, якості поліграфічного виконання на відповідність чинним нормативним документам від 02.12.2010, замовлених позивачем за зустрічним позовом та виконаний завідувачкою санітарної та вимірювальної лабораторії (СВЛ) Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (ПрАТ "УкрНДІСВД").

Із вказаних документів не вбачається того, що проведення зазначених експертної оцінки та досліджень експертом та спеціалістом відповідних установ здійснювались за погодженням із відповідачем за зустрічним позовом, також останній не визнає дані висновків вищезазначених звіту та висновку.

Також, у подальшому, позивачем за зустрічним позовом самостійно, без погодження з відповідачем, замовлено товарознавче дослідження друкованої поліграфічної продукції Центру правової допомоги "Правозахист". Висновок № 40, складений 30.05.2011 експертом Центру правової допомоги "Правозахист", поданий позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи.

Однак, відповідач за зустрічним позовом не погоджується із зазначеним висновком.

Таким чином, немає підстав для висновку, що була проведена незалежна експертиза, як про це сторонами передбачено в п.4.5 договору № 75.

В ч.1 ст. 858 ЦК України встановлено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи.

Однак, договором № 75 не передбачено право вибору замовником застосування наслідків виконання роботи з недоліками, оскільки в п.4.4 договору № 75 сторони погодили умову про те, що у разі виявлення істотних недоліків продукції, які виникли з вини виконавця, останній їх усуває, а замовник має право затримати оплату за неякісно виконану продукцію.

Крім того, позивач за зустрічним позовам відповідно до ст. 33 ГПК України не підтвердив доказами того, що збитки від передачі відповідачем за зустрічним позовом неякісної продукції склали саме суму, не менше ніж 23 750,00 грн. При цьому слід вказати на те, що згідно із постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012 у справі № 44/603 висновок № 17.10-11/М-11 від 17.10.2011 приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" та висновок № 0564 судової товарознавчої експертизи від 08.05.2012, проведеної ТОВ "Український центр судових експертиз" не є належними та допустимими доказами у справі № 44/603, тому що судові експертизи були призначені і проведені з порушенням вимог ст. 41 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено матеріалами справи правомірність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 23 750,00 грн.

Також, враховуючи ті обставини, що позивачем за зустрічним позовом на власний розсуд замовлялись проведення експертиз та досліджень, без погодження з відповідачем, відсутні підстави для покладення витрат на проведення таких експертиз та досліджень на відповідача за зустрічним позовом.

В п.4.4 додаткової угоди № 4 до договору № 75 сторони погодили умову про те, що вартість продукції, що залишилась, у розмірі 30% відповідач за первісним позовом сплачує позивачу протягом 5-ти банківських днів з моменту відвантаження позивачем виготовленої продукції.

В матеріалах справі відсутні докази того, що відповідач за первісним позовом здійснив остаточну оплату одержаної продукції у розмірі 30% вартості, що становить суму 23.750,00 грн.

Згідно із ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п.7.3 договору № 75 передбачено, що за порушення термінів сплати вартості чи строку прийняття продукції відповідач за первісним позовом сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, апеляційна інстанція погоджується із тим, що нараховані позивачем за первісним позовом розміри пені, інфляційних втрат та річних є правильними.

Доводи апеляційної скарги немає підстави визнати такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи, враховуючи викладене та наступні обставини.

Скаржник безпідставно посилається на порушення позивачем за первісним позовом умов п.7.2 договору № 75, оскільки відповідач за первісним позовом не здійснив перевірку якості продукції у порядку, погодженому сторонами в договорі № 75 і не вжив заходів щодо узгодження із позивачем терміну усунення недоліків продукції.

В ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як вже зазначалось, продукція, виготовлена згідно з договором № 75 та додатковою угодою № 4 до нього, прийнята відповідачем за первісним позовом за накладною від 19.07.2010 № 1797 без претензій та зауважень щодо якості продукції, хоча в п.4.3 договору № 75 сторони погодили умову про те, що у накладній вказуються всі претензії до продукції.

Посилання скаржника та ті обставини, що представник, яким прийнята продукція за накладною № 1797 не є фахівцем у галузі поліграфії та не зміг встановити наявність прихованих недоліків у момент її первинного прийняття і мала місце висока температура повітря, не можуть бути прийняті до уваги, тому що оскільки за договором № 75 на відповідача за первісним позовом покладено обов'язок прийняти продукцію за кількістю та якістю, то саме останній повинен був забезпечити участь у прийнятті продукції фахівців відповідно належної кваліфікації та забезпечити належні умови для їх роботи. Принагідно слід вказати, що опис недоліків продукції, наведений у позовній заяві за зустрічним позовом, надає підстави для висновку, що, в основному, недоліки могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, тобто відносяться до явних недоліків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки відповідачем за первісним позовом не було дотримано погодженого сторонами порядку прийняття від позивача продукції за якістю; без участі позивача та погодження із останнім замовлено та проведено дослідження продукції, із висновками яких позивач не згоден; не підтверджено належними та допустимими доказами розмір збитків, то відсутні підстави для висновку про наявність у позивача за зустрічним позовом права на зменшення вартості одержаної продукції.

Колегією суддів не виявлено порушення норм процесуального права, які відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 у справі № 44/603 залишити без змін, а скаргу Закритого акціонерного товариства "Б'юті медіа" без задоволення.

2. Справу № 44/603 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.