Рішення

від 29.10.2012 по справі 5/5025/1287/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5/5025/1287/11 Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів Розізнаної І.В. та Шпака В.О. під головуванням судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Шепелі А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом прокурора Волочиського району в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ та Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Робімакс-Агро" с. Зелена Волочиського району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів :

Зеленівської сільської ради с. Зелена Волочиського району та Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області

м. Хмельницький

про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок загальною площею 119,44 га та стягнення завданої шкоди у розмірі 104987,76 грн.

За участю представників сторін:

позивачів: Кравчук В.І. -за довіреністю Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області

відповідача: Міщук А.В. - директор товариства, Зільберт Є.М. - за довіреністю від 12.07.2012р.

третіх осіб: не з'явились

Андрущенка О.Ю. - прокурора прокуратури м. Хмельницького

В судовому засіданні 29.10.2012р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Прокурор Волочиського району в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради за межами с. Зелена Волочиського району та стягнути 104987,76 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного використання земельних ділянок.

В обґрунтування позову при зверненні до суду прокурор посилався на те, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України самовільно, без будь-яких документів, які посвідчують право власності чи користування, зайнято земельні ділянки (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради за межами населеного пункту с. Зелена Волочиського району, із використанням їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується, на його погляд, сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, зокрема Актом обстеження земельної ділянки № 04 від 22.02.2011р., Актом обстеження земельних ділянок невитребуваних паїв, які використовує ТОВ "Робімакс-Агро" від 21.02.11р., Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.02.2011р. та план-схемою до нього, а також приписом Держкомзему головного управління Держкомзему у Хмельницькій області від 22.02.2011р. № 0004.

Під час вирішення спору в суді повноважним представником Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області в порядку ст. 25 ГПК України подано клопотання від 16.07.12р. (вх. № 05-24/6923/12 від 16.07.2012р.) про заміну позивача - Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області на Держсільгоспінспекцію в Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул. Примакова,9).

Розглядаючи по суті наведене клопотання господарський суд вважає за належне відзначити, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011р. № 1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", яка набрала чинності з 22.12.2011р., вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства за переліком згідно з додатком (п.1), серед яких також і Державну інспекцію сільського господарства в Хмельницькій області (дата державної реєстрації юридичної особи за Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.06.2012р. вказана 10 січня 2012р.).

Пунктом 2 постанови закріплено, що територіальні органи, утворені згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками Державної хлібної інспекції Автономної Республіки Крим, обласних державних хлібних інспекцій, установ Української державної насіннєвої інспекції, що реорганізуються шляхом приєднання до територіальних органів, утворених згідно з пунктом 1 цієї постанови, та територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно статті 25 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу. Стаття 25 в редакції Закону N 3329-VI ( 3329-17 ) від 12.05.2011

У відповідності до п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-12 ) від 23.03.2012 за приписом статті 25 ГПК ( 1798-12 ) у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства") (514-17). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15). У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України) ( 435-15 ), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК ( 1798-12 ); крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Зазначеною статтею ГПК ( 1798-12 ) передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України) ( 435-15 ). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК ( 1798-12 ) допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Про здійснену заміну учасника судового процесу обов'язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.

В даному клопотанні позивача -Головного управління Держкомзему в Хмельницькій області, слід відмовити через його невідповідність відміченим нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на Головне управління Держкомзему у Хмельницькій області згідно із Законами України "Про землеустрій", "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Кодексу України про адміністративні правопорушення покладалися до 20.03.2012р., а з позовом прокурор звернувся до господарського суду 20 липня 2011р. (вх. № 01-08/1489/12 від 20.07.2011р.), тоді як з 21.03.2012р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", яким обумовлена зміна органу, що здійснює державну політику в даній сфері суспільних відносин, а саме: Державне агентство земельних ресурсів України змінено на Державну інспекцію сільського господарства України.

При цьому Головне управління Держкомзему у Хмельницькій області, як на час звернення прокурора до суду, так і на дату винесення даної ухвали перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджує отриманий судом спеціальний витяг станом на 29.10.2012р.

Прибула до суду повноважний представник Волочиської райдержадміністрації безпосередньо в засіданні від 23.10.2012р. надала суду реєстр усіх укладених відповідачем договорів оренди земельних ділянок за межами населених пунктів на території Волочиського району станом на 01.01.2012р., а також примірники відповідних договорів оренди земельних ділянок (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення на території Зеленівської сільської ради за межами населеного пункту - с.Зелена Волочиського району, укладених на підставі відповідних розпоряджень Орендодавця, Волочиської райдержадміністрації в особі її голови, що входять до складу спірної території загальною площею 119,44 га та підтверджують, на думку представника, правомірність її зайняття відповідачем на час вирішення спору в суді. Окрім того представник підтвердила відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої прокурором шкоди саме на користь Волочиської райдержадміністрації.

Укладення згаданих договорів оренди підтвердили також і прибулі до суду повноважні представники відповідача.

При цьому точний розмір і конфігурацію правомірно орендованих земельних ділянок, що входять до складу спірної території загальною площею 119,44 га, за відсутності план-схем орендованих товариством не витребуваних земельних паїв, представники сторін та прокуратури суду повідомити не змогли.

Викликаний в порядку ст. 65 ГПК України для дачі пояснень по суті проведеної перевірки державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель Хмельницької області Головного управління Держкомзему в Хмельницькій області Варченко С.Ю. відповів на запитання повноважних представників сторін та прокуратури щодо порядку проведення здійсненої ним перевірки ТОВ „Робімакс-Агро", підтвердивши необхідність стягнення нарахованої ним шкоди до бюджету Зеленівської сільської Ради, додатково відмітивши перебування оглянутої ним території під сніговим покриттям.

Розглядом наявних матеріалів встановлено наступне :

22 лютого 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області проведено перевірку з питання використання земель на території Зеленівської сільської ради Волочиського району, за результатами якої відмічено, що ТОВ „Робімакс-Агро" самовільно зайняло земельну ділянку (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради за межами с. Зелена Волочиського району та використовує їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без документів, які посвідчують право власності та користування земельними ділянками, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Факт проведення вищевказаної перевірки зафіксовано Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.02.11р.

З посиланням на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки держземінспектором проведено обстеження земельної ділянки, площею 119,44 га, яка знаходиться за межами с. Зелена Волочиського району. За результатами обстеження встановлено факти, аналогічні викладеним у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Факт обстеження земельної ділянки зафіксовано в Акті обстеження від 22 лютого 2011 року (копія надана до матеріалів справи).

22.02.11р. інспектором у зв'язку з виявленим правопорушенням винесено припис № 0004 директору ТОВ „Робімакс-Агро" Міщуку А.В., з вимогою про усунення вказаного вище правопорушення, а також попередженням останнього про можливість у разі невиконання вимог припису притягнення до відповідальності за ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з наданих матеріалів, 24 лютого 2011 року держінспектором з контролю за використанням та охороною земель здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ "Робімакс-Агро", який становить 104987,76 грн.

24 лютого 2011 року на адресу відповідача Головним управлінням Держкомзему у Хмельницькій області направлено повідомлення про здійснення розрахунку розміру шкоди, де також міститься вимога про її сплату на користь Зеленівської сільської Ради.

У відзиві на позов (вх. № 01-24/8552/11 від 15.09.2012р.) та безпосередньо в ході судового розгляду представники відповідача проти задоволення позовних вимог прокурора категорично заперечували через їх невідповідність чинному законодавству та фактичним обставинам справи з підстав наведених у відзиві і додаткових поясненнях(запереченнях) (вх. № 01-24/9534/11 від 11.10.2012р.). Зокрема, директор ТОВ "Робімакс-Агро" додатково звернув увагу суду на підтверджені довідкою Хмельницького обласного центру з гідрометеорології (т.1 а.с.69) несприятливі погодні умови, які спостерігались 21-22 лютого 2012р., а також висоту снігового покриву висотою 21-27 см, що у своїй сукупності піддають сумніву достовірність результатів перевірки, здійсненої комісією під головуванням державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Хмельницької області Головного управління Держкомзему в Хмельницькій області Варченка С.Ю.

Докази вирішення питання про наявність у діях директора ТОВ "Робімакс-Агро" Міщука А.В. складу адміністративного правопорушення або кримінально переслідуваного злочину в матеріалах справи № 5/5025/1287/11 відсутні.

В судове засідання 4 жовтня 2011р. усі викликані до суду представники сторін та прокуратури Хмельницької області не з'явились, повністю витребувані судом документи не надали, а тому вислухавши прибулих до суду осіб, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд вважає за потребу відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України призначити у справі судову земельну експертизу, проведення якої доручалось Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (46025, м.Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4).

На розгляд експертизи суд поставив наступні питання :

Який дійсний розмір земельних ділянок (не витребуваних паїв) сільськогосподарського призначення що входять до складу земельного масиву загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради за межами с.Зелена Волочиського району, що фактично використовуються товариством з обмеженою відповідальністю "Робімакс-Агро" с. Зелена Волочиського району ?

Які розміри та координати земельних ділянок, що входять до вищезгаданого загального земельного масиву, проте використовуються товариством з обмеженою відповідальністю "Робімакс-Агро" с. Зелена Волочиського району на підставі чинних договорів оренди або інших правочинів ?

Яку конфігурацію (розміри та координати земельних ділянок) мають земельні ділянки вищезгаданих груп, з відображенням їх на інвентаризаційному плані спірної земельної ділянки ?

Вирішити інші питання, які виникнуть в процесі проведення експертизи.

Додатково суд зобов'язав сторони надати експерту оригінали первинних бухгалтерських, платіжних та інших документів, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи, а відповідача по справі зобов'язати оплатити проведення експертизи не пізніше 10 днів з дати вимоги експертної установи, докази про що та висновок експертизи надати суду.

Окрім суд попередив експерта про передбачену статтями 384 та 385 Кримінального Кодексу України кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків або відмову експерта від виконання покладених обов'язків без поважних причин, надіславши матеріали справи № 5/5025/1287/11 до Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У відповідності до листа від 11.06.2012р. № 22/5-598 Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надіслані матеріали справи №5/5025/1287/11 та ухвалу суду без виконання, в зв'язку з незадоволенням клопотання про оплату за проведення експертизи, що стало підставою для поновлення провадження у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури та викликаних посадових осіб, давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне :

Згідно частини 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в чинній на час проведення перевірки редакції, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Статтями 116, 125 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок, це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

Прокурор у позовній заяві вказує, що самовільним зайняттям земельних ділянок завдано шкоду (через ненадходження орендних платежів до бюджету сільської ради), розрахунок розміру якої проведений відповідно до „Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007р.

Застосування вищевказаної Методики має здійснюватись з врахуванням Методичних рекомендацій щодо її застосування, які затверджені наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року № 110.

Згідно зазначених вище рекомендацій (п. 5.3.) при визначенні розміру шкоди (збитків), заподіяних юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), слід враховувати, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 Цивільного кодексу України). Збитками у даному випадку визнаються :

а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто правовою підставою для проведення розрахунку розміру шкоди (збитків) є наявність збитків визначених ст. 22 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю інших осіб, визначені ст.1166 Цивільного кодексу України.

Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).

Окрім того, в Листі Державного Агентства земельних ресурсів України Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 06.08.2007 N 6-8-1341, адресованому начальнику Держземінспекції АР Крим, начальникам Управлінь з контролю за використанням та охороною земель у областях, м. Києві та Київській області, м. Севастополі звернуто увагу адресатів, що у пункті 7 Методики ( 963-2007-п ) визначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі та територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель (далі - Держземінспекція) та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. N 1619 ( 1619-2000-п ) (із змінами).

При застосуванні до спірних правовідносин ст. 1166 ЦК України прокурору необхідно було довести, яке саме цивільне право визначених ним позивачів : Волочиської райдержадміністрації та управління Держкомзему (неприбуткових організації), порушено відповідачем на заявлену суму збитків. Така ж позиція відображена у листі Вищого Господарського суду України від 01.01.10р. „Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами". Зокрема, в листі зазначено, що позивачам у даній категорії справ необхідно довести, що відповідач під час використання земельної ділянки завдав державі чи територіальній громаді шкоду. Щодо характеру спричиненої шкоди та її складових слід доводити погіршення стану земельної ділянки та відповідно необхідність в проведенні додаткових витрат на її відновлення, а також доводити і упущену вигоду.

В процесі судового розгляду прокурором не доведено, що відповідач під час використання земельної ділянки завдав державі чи територіальній громаді шкоду. Зокрема прокурором та позивачами не надано пояснень щодо характеру спричиненої шкоди (збитків) та її складових. Так, не доведено погіршення стану земельної ділянки та відповідно необхідність додаткових витрат на її відновлення. Не доведено і упущену вигоду. При цьому судом відмічається, що прокурором взагалі не визначений характер збитків (реальні збитки чи упущена вигода), що позбавило суд можливості визначити належні підстави позову, а з рештою визначитись з предметом доказування.

Відповідно до ст. 157 Податкового кодексу України, органи державної влади та місцевого самоврядування відносяться до неприбуткових організацій. Тому, наявність упущеної вигоди (тобто неотриманий прибуток), як одна із складових шкоди, в даному випадку виключається. Наявність інших складових шкоди, як зазначалось раніше позивачами не доведено.

Під час судового розгляду судом також встановлено невідповідність вручення відповідачу розрахунку шкоди пункту 6.2 Методичних рекомендацій, яким передбачено, що юридичній особі (її керівнику або представнику) чи фізичній особі, які заподіяли шкоду, розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, вручається під розпис із зазначенням дати його вручення, прізвища та ініціалів особи, яка його отримала, а також посади, прізвища та ініціалів особи, що вручила розрахунок. І лише у разі відмови отримати розрахунок під розпис розрахунок направляється поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте в матеріалах справи відсутні належні докази направлення розрахунку шкоди відповідачу (керівнику). Сам розрахунок, що міститься в матеріалах, в графі інформація про вручення не містить відмітки про відмову відповідача отримати розрахунок під розпис. Графа про направлення розрахунку поштою містить посаду та ПІБ особи, що провела розрахунок. Однак, доказів (поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції) направлення саме розрахунку відповідачу поштою у справі відсутні.

Не вручення особі, яка заподіяла шкоду розрахунку цієї шкоди позбавляє її можливості перевірити правильність такого розрахунку, а відповідно і розмір шкоди. Повідомлення з вимогою про сплату розміру шкоди без направлення розрахунку шкоди є порушенням вищевказаних Методичних рекомендацій та, відповідно не може братись до уваги.

Відсутність же вручення розрахунку шкоди та належної вимоги про її відшкодування перешкоджає встановленню самого факту наявності спору. Підставою ж звернення з позовом до суду є спір.

Крім того, судом відмічається, що покладений в основу обґрунтування позову акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не відповідає вимогам закону, що ставляться до його оформлення. Так, Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. N 312 передбачає (пункти 5.1 -5.6), що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор:

з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства;

установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства;

установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину;

обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності. (п.4.3.)

В акті державний інспектор зазначає:

дату та місце складання акта;

посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;

посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки;

посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;

місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується ;

категорію земель та склад угідь;

цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

обставини порушення земельного законодавства;

суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

В акті наводиться план - схема місця розташування земельної ділянки (схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів ). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Наявний в справі акт перевірки не містить план схеми, яка не відображає схематичного обрису чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів . Акт не містять також відомостей про заподіяння шкоди земельним ресурсам, хоча такі відомості в силу п.4.3 Порядку повинні фіксуватись. При цьому слід враховувати, що відсутність цієї фіксації з чітким описом характеру заподіяної земельним ресурсам шкоди виключає можливість доведення в майбутньому факту заподіяння шкоди та відповідно визначення (нарахування) розміру шкоди.

Також, а ні акт обстеження земельної ділянки, а ні інші матеріали справи не містять відомостей про те, яким чином проводилось обстеження земельної ділянки, встановлювалась площа самовільно зайнятої земельної ділянки на місцевості, період самовільного зайняття ділянки, а також в який спосіб було встановлено особу порушника.

Таким чином, поданий на обґрунтування позову (наявності самовільного зайняття земельних ділянок, в наслідок якого завдано шкоду) акт перевірки не можна вважати належним доказом у справі, як і копія проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Зеленівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, що виготовлений ПП «Меридіан»та не містить підписів будь-яких посадових осіб на підтвердження достовірності відображеної інфорамції.

Крім того, в матеріали справи надані копії договорів оренди, укладених на підставі відповідних розпоряджень Орендодавця, Волочиської райдержадміністрації в особі її голови, що входять до складу спірної території загальною площею 119,44 га.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд у задоволенні позовних вимог прокурора Волочиського району в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ та Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області м. Хмельницький вважає за належне відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33-35, 44, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові прокурора Волочиського району в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ та Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Робімакс-Агро" с. Зелена Волочиського району за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Зеленівської сільської ради с. Зелена Волочиського району та Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та стягнення шкоди у розмірі 104987,76 грн. відмовити.

Повне рішення складено 02.11.12р.

Головуючий суддя І.В. Грамчук

судді І.В.Розізнана

В.О.Шпак

Віддруковано 8 примірників: 1 -до справи, 2,3 -позивачам, 4 - відповідачу; 5,6 -третім особам; 7 -прокурору Волочиського району та 8-прокуратурі Хмельницької області (третім сосбам та прокуратурі Волочиського району рекоменд. з повідомл.)