Постанова

від 18.12.2012 по справі 5/5025/1287/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" грудня 2012 р. Справа № 5/5025/1287/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з'явився;

від позивача 2 - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

від органу прокуратури - Войтюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну прокурора Волочиського району Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.10.2012р. у справі № 5/5025/1287/11

за позовом Прокурора Волочиського району в інтересах держави, в особі -

1. Волочиської районної державної адміністрації

2. Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1. Зеленівська сільська рада Волочиського району

2. Держсільгоспінспекція у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робімакс-Агро»

про звільнення самовільно зайнятих ділянок загальною площею 119,44 га та

стягнення 104 987 грн. 76 коп. завданої шкоди,-

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.10.2012р. у справі № 5/5025/ 1287/11 (головуючий суддя Грамчук І.В., судді: Розізнана І.В., Шпак В.О.) відмовлено в задоволенні позову Прокурора Волочиського району в інтересах держави, в особі Волочиської районної державної адміністрації та Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів -Зеленівської сільської ради та Держсільгоспінспекції у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робімакс-Агро»(надалі в тексті -Товариство) про звільнення самовільно зайнятих ділянок загальною площею 119,44 га та стягнення 104 987 грн. 76 коп. завданої державі шкоди.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що ані акт обстеження земельної ділянки, ані інші матеріали справи не містять відомостей про те, яким чином проводилось обстеження земельної ділянки, встановлювалась площа самовільно зайнятої земельної ділянки на місцевості, період самовільного зайняття ділянки, а також в який спосіб було встановлено особу порушника.(т.2, арк.справи 129-132).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області, Прокурор Волочиського району подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задоволити позов.

Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права. Скаржник вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що згідно методики, розрахунок шкоди завданої самовільним зайняттям земельних ділянок здійснюється за сам факт самовільного зайняття землі.(т.2, арк. справи 141-147).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 22.11.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 95).

Представник органу прокуратури в судовому засіданні 18.12.2012р. підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Сторони не забезпечили явку своїх представників в призначене на 18.12.2012р. судове засідання, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(т.2 арк.справи 149-154).

ТзОВ «Робімакс-Агро»надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів Скаржника. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, Відповідач надіслав на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншій справі.(т.2, арк.справи 158-159, 161).

Враховуючи, що ухвалою апеляційного господарського суду від 22.11.2012р. явка сторін не визнавалась обов'язковою - апеляційний суд вважає що скаргу може бути розглянуто за наявних у справі матеріалів, тому відхиляє клопотання Відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області (надалі в тексті - держземінспектор) за участю Зеленівського сільського голови та спеціаліста районного Відділу ДЗК проведено обстеження земельної ділянки , площею 119,44 га, яка знаходиться за межами с.Зелена Волочиського району. За результатами обстеження перевіряючі особи дійшли висновку, що ТзОВ «Робімакс-Агро»самовільно зайняло земельну ділянку сільськогос подарського призначення загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради, про що зазначили в Акті обстеження №04 від 22 лютого 2011р.(т.1, арк.справи 15).

Держземінспектором Марченко С.Ю. за участю сільського голови та головного спеціаліста районного Відділу ДЗК проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Зеленівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, за результатами якої зроблено висновок, що ТзОВ «Робімакс-Агро»самовільно зайняло земельну ділянку (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради за межами с.Зелена Волочиського району та використовує їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без документів, які посвідчують право власності та користування земельними ділянками, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Факт проведення вищевказаної перевірки стверджено Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.02.2011р., копія якого наявна у матеріалах справи.(т.1, арк.справи 19).

У зв'язку з використанням Товариством земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Зеленівської сільської ради за межами с.Зелена Волочиського району директору ТзОВ «Робімакс-Агро»Міщуку А.В. держземінспектором 22.02.2011р. внесено припис №0004 з вимогою усунунення зазначених порушеннь та попередженням про можливість притягнення, у разі невиконання припису - до адміністративної відповідальності за ст.188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.(т.1, арк.справи 20).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно здійсненого держземінспектором 24 лютого 2011 року розрахунку - розмір шкоди, заподіяної Товариством внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок становить 104 987 грн. 76 коп.(т.1, арк.справи 21).

У матеріалах справи містяться два повідомлення Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області від 24.02.2011р., адресовані Товариству: повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з перевіркою дотримання вимог земельного законодавства та повідомлення про нарахування розміру шкоди з вимогою добровільно сплатити 104 987 грн. 76 коп. на рахунок Зеленівської сільської Ради.(т.1, арк.справи 22, 23-зворот).

Матеріалами справи стверджено, що лише одне з надісланих 24.02.2011р. повідомлень - вручене Відповідачу 02.03.2011р.(т.1, арк.справи 23).

Між тим, матеріали справи не містять ані доказів запрошення представника Відповідача до участі в роботі комісії 22.02.2011р., ані доказів добровільної сплати ним нарахованої держземінспектором шкоди. Матеріали справи не містять також доказів притягнення керівника ТзОВ «Робімакс-Агро» до адміністративної відповідальності за ст.188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга прокурора Волочиського району є безпідставною і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі районної державної адміністрації та управління Держкомзему про звільнення самовільно зайнятих Відповідачем ділянок та стягнення матеріальної шкоди, завданих таким зайняттям.

Відповідно до ст.13 Конституції України , земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 17 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п . 2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні аміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарюваня, зокрема, у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель; органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. (ч.ч. 3, 4 статті 19 Господарського кодексу України , надалі ГК України).

Підставою позову Прокурор визначив висновки державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.15 ЗК України , статей 5 , 6 , 9 , 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статті 16 Закону України «Про охорону земель»держав-ний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи зокрема шляхом проведення перевірок. Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544.

Позивачі посилаються на те, що за межами с.Зелена Волочиського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без документів, які посвідчують право власності чи користування земельними ділянками - Товариство використовує державні землі сільськогосподарського призначення, а саме - невитребувані паї.

Згідно із ч.1 ст.84 ЗК України , у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.(ч.1 ст.116 ЗК України ), а в силу ч.1 ст.125 ЗК України , право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зі змісту даної норми закону вбачається, що право власності або право користування земельною ділянкою земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Колегія суду погоджується з висновком місцевого суду, що єдиною підставою набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України .

Матеріалами справи стверджується, що на право користування спірними земельними ділянками у Відповідача дійсно відсутні правовстановлюючі документи, передбачені ст.ст. 124-126 ЗК України . Проте, обставини самовільного зайняття Відповідачем та використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення загальною площею 119,44 га на території Зеленівської сільської ради за межами с.Зелена Волочиського району позивачами не доведені і до такого висновку колегія суддів дійшла враховуючи наступне:

Відповідно до ст.212 ЗК України , самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний до використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення чи вчинення інших порушень земельного законодавства - шкода відшкодовується відповідно до статей 211 , 212 Земельного кодексу , статей 22 , 623 , 1166 , 1172 , 1192 ЦК України особами, що її заподіяли. Такої практики дотримується Верховний Суд України, що вбачається з п.12 постанови Пленуму №7 від 16.04.2004р . «Про судову практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Розглядаючи вимоги про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарський суд приймає до уваги, що розмір такої шкоди повинен визначатись відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007р. №963. Цієї пракитики дотримується Вищий господарський суд України, зазначаючи про це у п.3.6 та п.3.8 постанови Пленуму №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 12.09. 2007р. №110 затверджені Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (надалі в тексті - Методика).

Відповідно п.7 названої Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N963» - підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення , які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки; протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно п.6 ч.1 ст.211 ЗК України , громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або терторіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи і правомірно встановлено судом першої інстанції - обчислення розміру шкоди у сумі 104 987 грн. 76 коп., заподіяної внаслідок самовільного зайняттям ТзОВ «Робімакс-Агро» спірної земельної ділянки Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області здійснила без врахування вищезазначених положень законодавства - фактично шкоду нараховано на підставі акту обстеження земельної ділянки, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та припису (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), проте без протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, докази вирішення питання про наявність у діях директора ТзОВ «Робімакс-Агро»Міщука А.В. складу адміністративного правопорушення або кримінально переслідуваного злочину в матеріалах справи №5/5025/1287/11 відсутні.

Тому, вирішуючи питання доведеності вимог, місцевий суд правомірно прийняв до уваги, що згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №312 від 12.12.2003р., «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», затвердженого наказом Держкомзему від 12.12.2003р. №312 , визначено вимоги, яким повинен відповідати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

В акті державний інспектор зазначає:

дату та місце складання акта;

посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;

посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки:

посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;

місце розташування земельної ділянки , її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;

категорію земель та склад угідь;

цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;

наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;

обставини порушення земельного законодавства;

суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Як вбачається з наданих Позивачами актів обстеження земельної ділянки та перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.02.2011р., перевіркою встановлено, що Товариство використовує понад 119 га земель сільськогосподарського призначення за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо її ви-користання, що є порушенням вимог ст.ст. 125 , 126 ЗК України . Саме такі дії, відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»кваліфікуються як самовільне зайняття земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані акти не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки не містять відомостей про фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки та документи, які посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками, які є невитребуваними паями; не вбачається в який спосіб проводилось обстеження земельної ділянки, не визначено і не вказано періоду самовільного зайняття ділянки, а також -в який спосіб було встановлено особу порушника і яка причина відсутності його уповноваженого представника та не надіслання йому копій актів та припису.

Враховуючи відсутність матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно керівника Товариства, які підтверджують факт вчинення правопорушення - самі лише акти від 22.02.2011р. не можуть бути підставою для нарахування розміру шкоди , заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земель, оскільки мають односторонній характер, ґрунтуються лише на висновках перевіряючої особи-держземінспектора і складені зацікавленою стороною без залучення і наступного повідомлення Відповідача про їх складання.

Тому, враховуючи правило належності і допустимості доказів, встановлене ст.34 ГПК України - колегія суддів відхиляє акти обстеження і перевірки від 22.02.2011р., як такі, що не стверджують факту самовільного використання Відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 119 га., яка складається з невитребуваних паїв за межами с.Зелена Волочиського району.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність документів, які підтверджують факт вчинення правопорушення, період часу, протягом якого таке правопорушення триває, разом з недоведеністю під час провадження у суді першої інстанції факту завдання шкоди державі чи територіальній громаді, погіршення стану земельної ділянки та необхідності додаткових витрат на її відновлення - зумовлює безпідставність нарахування згідно Методики розміру заподіяної шкоди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, обов'язкова наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів - цивільна відповідальність не настає.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора Волочиського району на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.10.2012р. у справі №5/5025/1287/11 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5/5025/1287/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.