Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2а-5702/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р. Справа № 103597/12 /9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці, Головного управління державної казначейської служби України у Львівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.,-

ВСТАНОВИЛА:

18.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2010 року по справі № 2а-7203/10/1370, якою його поновлено на посаді начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці. Вказував, що на момент звернення з позовом до суду його не було поновлено на роботі згідно рішення суду. Така затримка у поновленні призвела до підриву його здоров'я, у зв'язку з чим він отримав гіпертонічний криз. Завдані моральні переживання зумовлені незаконними діями відповідачів щодо не виконання рішення суду про поновлення на роботі, а тому грошова компенсація у розмірі 5 000.00 грн. може, на його думку, зменшити вплив завданих моральних збитків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 58 046, 52 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Львівська митниця подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по її суті.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в позові ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити, мотивуючи це наступним.

Як встановлено судом першої інстанції, 29 липня 2010 року на підставі подання Львівської митниці від 28.07.2010 року наказом Державної митної служби №1468-к «По особовому складу митних органів», за порушення Присяги державних службовців, з 29.07.2010 року було припинено перебування на державній службі в митних органах начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ОСОБА_1.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року позивача було поновлено на посаді начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці без примусового стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, однак із зверненням до негайного виконання постанови в частині поновлення на роботі. Проте, на протязі дев'яти місяців постанова суду Львівською митницею добровільно не виконувалась.

Тому, 24.11.2010року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень судів державної виконавчої служби України, було відкрито виконавче провадження № 22816822 про примусове поновлення на роботі ОСОБА_1 , яке знайшло своє вирішення і було закрито провадженням лише з винесенням наказу № 634-к 02.08.2011 року по Львівській митниці.

Таким чином, питання поновлення позивача на роботі на митниці знаходилось на вирішенні та в провадженні державної виконавчої служби на протязі 12 місяців і впродовж 9 місяців позивач не звертався до суду, котрий постановив рішення про його поновлення, з вимогою винесення ухвали про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу чи затримки виконання рішення суду.

За змістом ст.. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав та інтересів. А у відповідності до ст.100 КАС України, адміністративний позов поданий після закінчення такого строку, залишається без розгляду, адже як вбачається з тексту постанови окружного суду позивач не домагався стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і в цьому праві йому ніхто не перешкоджав.

Натомість, до матеріалів справи долучено численні звернення позивача до різних державних інституцій з вимогою притягнення до кримінальної відповідальності винних у невиконанні постанови суду про поновлення його на роботі.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому колегія суддів зазначає, що порядок і умови вирішення питання про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі працівника визначено статтею 236 КЗпП України. А ця норма передбачає обов'язок суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування, чого дотримано не було з вини позивача, який цього свідомо не домагався і таке достеменно встановлено за зібраними документальними доказами по справі.

Крім того, частинами 9, 10 статті 267 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановю суду. В разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною 2 статті 162 КАС України.

Проте, вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував згаданих положень закону та розглядав позов ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу, а також компенсації за невикористані відпустки за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, як новий публічно-правовий спір.

З огляду на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову - відмовити, що передбачено ст. 202 КАС України.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст..236 КЗпП України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської митниці - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі № 2а-5702/12 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 58 046,52 грн. та стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. - відмовити.

Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 про його право, на підставі ст.236 КЗпП України, звернутись з жаданими вимогами до суду, котрий постановляв рішення про поновлення його на роботі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Гулид Р.М.

Судді: Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29.10.2012 року