Рішення

від 06.11.2012 по справі 121/8336/12

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/8336/12

121/8336/12

Справа № 2/121/2387/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Джалілові Ю.В., з участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Діва» про стягнення інфляційного збільшення, трьох відсотків річних від простроченої суми та неустойки, -

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Діва» про стягнення інфляційного збільшення, трьох відсотків річних від простроченої суми та неустойки.

Позовні вимоги мотивовані затримкою повернення грошових коштів, привласнених безпідставно відповідачем, які були виплачені ОСОБА_1 згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 10 від 03.04.2008 року, а також несвоєчасним виконанням МПП «Діва»заочного рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24.03.2011 року у справі № 2-548/11 та заочного рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20.07.2011 року у справі № 2-2693/11.

Так, за неукладеним договором роздрібної купівлі-продажу товару (метало-пластикових вікон та дверей) МПП «Діва»безпідставно отримало від позивача грошові кошти в сумі 144000 грн., які стягнуті з відповідача на підставі рішення суду від 24.03.2011 року. Обов'язок щодо повернення вказаної грошової суми відповідачем вчасно не було виконано, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь три відсотки річних від простроченої суми за рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24.03.2011 року у справі № 2-548/11 за період прострочення з 08.06.2011 року по 25.06.2012 року у розмірі 4539,15 грн.

Крім того, позивач звертався до суду з позовом до відповідача про стягнення суми інфляційного збільшення у розмірі 21604,85 грн. та трьох відсотків річних від суми основного боргу у розмірі 6983,01 грн. Заочним рішенням суду від 20.07.2011 року у справі № 2-2693/2011 позовні вимоги були задоволені та з відповідача на користь ОСОБА_1 була стягнута сума у розмірі 28707,86 грн. Обов'язок щодо повернення вказаної грошової суми відповідачем також вчасно не був виконаний, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь три відсотки річних від простроченої суми за рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20.07.2011 року у справі № 2-2693/11 за період прострочення з 01.08.2011 року по 28.05.2012 року у розмірі 711,62 грн. та суму інфляційного збільшення у розмірі 201,09 грн.

Також позивач відповідно до приписів ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів»просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення коштів за останній рік прострочення з 01.08.2011 року по 01.08.2012 року у розмірі 527040,00 грн.

В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_2, діючою на підставі довіреності, подана заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення неустойки, відповідно до якої вона просить стягнути неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення коштів за останній рік прострочення за період з 01.08.2011 року по 24.06.2012 року у розмірі 473760,00 грн. Інші позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 4539,15 грн., трьох відсотків річних в розмірі 711,62 грн., суми інфляційного збільшення у розмірі 201,09 грн. представник позивача підтримала у повному обсязі. Загалом просить стягнути суму коштів у розмірі 479 211, 86 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3, який є засновником-власником МПП «Діва», проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ту обставину, що жодних коштів від позивача МПП «Діва»не отримувало, тому сплачувати позивачу будь-які грошові кошти підприємство не повинно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Феодосійського міського суду від 24.03.2011 року (а.с.35-36), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року (а.с.37-39), договір роздрібної купівлі-продажу товару (метало-пластикових вікон та дверей) між сторонами по справі визнано неукладеним та стягнуто з МПП «Діва»на користь позивача сплачені ним відповідачу без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 144000 грн. Згідно листа начальника управління державної виконавчої служби від 20.07.2012 року слідує, що постановою від 15 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом 2-548/11 від 24.03.2011 року про стягнення з Малого приватного підприємства «Діва»на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 144000,00 грн. (а.с. )

19.06.2012 року державним виконавцем винесено розпорядження про перерахування 29846,71 грн. стягувачу за виконавчим листом № 2-548/11 від 24.03.2011 року, кошти перераховані платіжним дорученням № 2567 від 21.06.2012 року. Залишок боргу складає 114153,29 грн.

Згідно виписки про операції, виданої філією АТ «Імексбанк»в АР Крим від 04.07.2012 року, 25 червня 2012 року ОСОБА_4 було перераховано 29846,71 грн. (а.с.25).

Крім того, відповідно до заочного рішення Феодосійського міського суду від 20 липня 2011 року (а.с.40-41) з Малого приватного підприємства «Діва»на користь ОСОБА_4 стягнута сума інфляційного збільшення у розмірі 21604,85 грн., три відсотки річних в розмірі 6983,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього 28707 (двадцять вісім тисяч сімсот сім) гривень 86 копійок. Зазначене рішення суду набрало законної сили 31 липня 2011 року.

14.11.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Феодосійського міського суду № 2-2693/11 від 20.07.2011 року про стягнення з МПП «Діва» на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 28707,86 грн.

24.05.2012 року державним виконавцем видано розпорядження про перерахування 28707,86 грн. стягувачу ОСОБА_1 Кошти перераховані ОСОБА_4 28.05.2012 року (а.с.25).

У відповідності до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Аналіз заявлених позовних вимог вказує на те, що зобов'язання відповідача повернути позивачу суми грошових коштів, присуджені до стягнення рішеннями судів є грошовими зобов'язаннями, а відтак їх невиконання тягне застосування щодо боржника наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ щодо застосування окремих норм цивільного законодавства від 13.04.2011 року наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки належним виконанням зобов'язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання (ст. 599 ЦК України) (постанова Верховного Суду України від 20.12.2010 р. № 3-57гс10).

Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи, що рішення суду від 24.03.2011 року набрало законної сили в день проголошення ухвали Апеляційним судом АР Крим, а саме 07 червня 2011 року, то перебіг прострочення грошового зобов'язання буде розпочинатися з 08 червня 2011 року. Таким чином, період прострочення за вказаним рішенням становить 207 днів у 2011 році та 177 днів у 2012 році, а саме: з 08 червня 2011 року по 25 червня 2012 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за рішенням суду від 24.03.2011 року, а тому зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми за період з 08.06.2011 року по 25.06.2012 року. (Сума прострочення за один день складає: 144 000 : 365 : 100 *3% = 11,8356 грн.; Таким чином сума 3% річних за 2011 рік складає 11,8356*207=2449,97 грн.; за 2012 рік: 11,8356*177=2094,90 грн. Загалом три відсотки річних становить 2449,97 + 2094,90 = 4544,87 грн. Однак, враховуючи, що позивач просить стягнути зазначену суму у розмірі 4539, 15 грн., а суд не може виходити за межі позовних вимог, з відповідача слід стягнути саме зазначену позивачем суму у розмірі 4539,15 коп.

Заочне рішення Феодосійського міського суду від 20 липня 2011 року набрало законної сили 31 липня 2011 року. Перебіг прострочення грошового зобов'язання за даним рішенням буде розпочинатися з 01 серпня 2011 року. Враховуючи, що фактично рішення суду було виконано 28.05.2012 року, період прострочення зазначеного грошового зобов'язання за рішенням суду становить 153 дні в 2011 році та 149 днів у 2012 році.

Отже, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за рішенням суду від 20 липня 2011 року, а тому зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.08.2011 року по 28.05.2012 року та суму інфляційного збільшення суми основного боргу за вказаним рішенням суду. Суд погоджується з розрахунком суми трьох відсотків річних від суми основного боргу у розмірі 711,62 грн. та розрахунком суми інфляційного збільшення суми основного боргу у розмірі 201,09 грн., що підтверджується індексами споживчих цін в Україні у 2011-2012 роках, наданих Головним Управлінням статистики в АРК.

Що стосується вимог позивача про стягнення неустойки за останній рік прострочення з 01.08.2011 року по 24.06.2012 року у розмірі 473760,00 грн, то суд не бачить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Феодосійського міського суду від 24.03.2011 року (а.с.35-36), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2011 року (а.с.37-39), договір роздрібної купівлі-продажу товару (метало-пластикових вікон та дверей) між сторонами по справі визнано неукладеним та стягнуто з МПП «Діва»на користь позивача сплачені ним відповідачу без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 144000 грн. Таким чином, зазначений договір не створив для сторін відповідних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його оформленні, сторони не набули статуту продавця та покупця в даних правовідносинах.

Закон України «Про захист права споживачів»регулює договірні відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Отже, положення зазначеної норми Закону застосовуються при наявності відповідного договору між сторонами та у разі його розірвання, тоді як в даному випадку договір між сторонами за рішенням суду визнано неукладеним.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за останній рік прострочення з 01.08.2011 року по 01.08.2012 року в розмірі 527040,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 599, 625, 626 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Діва» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Володарського 37 «А», ідентифікаційний код 24038415) на користь громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 01.09.2006 року УВД № 171, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) три відсотки річних від простроченої суми за рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24.03.2011 року у справі № 2-548/11 за період прострочення з 08.06.2011 року по 25.06.2012 року у розмірі 4539,15грн.; три відсотки річних від простроченої суми за рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20.07.2011 року у справі № 2-2693/11 за період прострочення з 01.08.2011 року по 28.05.2012 року у розмірі 711,62 грн. та суму інфляційного збільшення у розмірі 201,09 грн., а всього 5451 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одну) гривню 86 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Діва»(98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського 37 «А», ідентифікаційний код 24038415) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя З.О.Бойко