Рішення

від 02.11.2012 по справі 5011-22/10422-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10422-2012 02.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Інжиніринг»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Еконі-Інвест»

про стягнення грошових коштів

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Брус О.М. (довіреність від 10.05.2012р.);

від відповідача-1: Кожевникова Д.Ю. (довіреність від 14.05.2012р.);

від відповідача-2: не з'явились;

В судовому засіданні 02.11.2012р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(надалі ТОВ «УніКредит Лізинг», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Інжиніринг»(надалі ТОВ «Інтеко-Інжиніринг», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Холдінг», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Еконі-Інвест»(надалі відповідач-2) 292 456, 26 грн., в тому числі: 236 216, 63 грн. основного боргу, 19 329, 27 грн. 3% річних, 36 910, 36 грн. інфляційних втрат.

Відповідачем-1 до справи надано відзив на позов, у якому останнім заперечуються заявлені позивачем вимоги по договору № 564-LD від 05.05.2008р. з підстав необґрунтованості суми боргу, яка обліковується позивачем, та переведення вказаної заборгованості за договором № 04-04/11 від 04.04.2011р. укладеним між ТОВ «Інтеко Інжиніринг»та ТОВ «Інтеко-Холдінг».

Заперечення відповідача-2 (ТОВ «Еконі-Інвест») викладені у відзиві, який отриманий судом 17.10.2012р. та обґрунтовані відсутністю звернення до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами в межах процедури припинення товариства, оголошення щодо чого розміщено в Бюлетені державної реєстрації № 198 (33) від 09.12.2011р. під № 3770.

У задоволенні заяви відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 5011-30/13168-2012, за результатами її розгляду в судовому засіданні, відмовлено при врахуванні наступного.

На підставі статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом...

Неможливість розгляду такої справи до вирішення спору іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Зупинення провадження по справі є правом, а не обов'язком суду, і в даному випадку вирішення спору можливе за наявними у справі документами; зазначені відповідачем обставини не перешкоджають та не унеможливлюють розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2008р. між ТОВ «УніКредит Лізинг», як лізингодавцем та ТОВ «Інтеко Інжиніринг», як лізингоодержувачем укладено договір фінансового лізингу № 564-LD предмет якого визначено у розділі 1 договору та зокрема, згідно п. 1.1 лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку № 1 до договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором…

При виконанні договору між ТОВ «Аутомотів ТСГ», ТОВ «УніКредит Лізинг»та ТОВ «Інтеко Інжиніринг»складено акт приймання-передачі від 19.05.2008р., яким підтверджено набуття лізингодавцем (позивачем у справі) права власності на погоджений між сторонами предмет лізингу -самоскид MAN, моделі TGA 33.350 6х4, номер кузова WMAHW2ZZ48M505822, номер двигуна 50518253001825 та отримання його відповідачем-1 у фінансовий лізинг відповідно до договору фінансового лізингу № 564-LD від 05.05.2008р..

До договору складено додаток № 2 у якому погоджено графік сплати лізингових платежів у відношенні наявного у користуванні відповідача предмету лізингу, що повністю відповідає умовам п. 7.1 договору за яким складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до договору.

Умовами договору № 564-LD від 05.05.2008р. (14.8) сторони передбачили, що договір набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за договором; одностороння відмова від договору повністю або частково будь-якою стороною можлива лише на умовах та в порядку, визначеному договором.

Згідно з п. 12.4 договору лізингодавець має право розірвати договір та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком № 2 до договору повністю або частково і якщо прострочення платежу становить більше 30 календарних днів.

Наведені положення договору узгоджуються з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Оскільки відповідачем-1 припинились сплачуватись лізингові платежі та заборгованість за договором становила значну суму, позивачем було надіслано ТОВ «Інтеко Інжиніринг»повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу № 564-LD та про повернення предмета лізингу (за вих. 271 від 18.02.2010р.).

Повернення позивачу техніки, що була предметом договору фінансового лізингу № 564-LD підтверджується актом приймання передачі від 15.03.2010р. у якому сторони обумовили, що 22 лютого 2010р. є датою припинення дії договору фінансового лізингу № 564-LD від 05.05.2008р., а 15 березня 2010р. є датою здійснення та оформлення фактичного приймання-передачі лізингу.

Через допущені порушення у перерахуванні лізингових платежів за договором № 564-LD від 05.05.2008р. в період користування предметом лізингу, в обліку позивача відображена заборгованість в сумі 236 216, 63 грн.: яка складається з лізингових платежів:

на 30.06.2009р. в сумі 27 458, 69 грн., який сплачено частково, сума боргу складає 10 887, 19 грн., на 31.07.2009р. в сумі 27 617, 81 грн., на 31.08.2009р. в сумі 29 296, 12 грн., на 30.09.2009р. в сумі 29 751, 44 грн.; на 31.10.2009р. в сумі 30 202, 41 грн., на 30.11.2009р. в сумі 30 395, 19 грн., на 31.12.2009р. в сумі 29 228, 45 грн., на 31.01.2010р. в сумі 28 595, 29 грн., на 22.02.2010р. в сумі 20 242, 73 грн..

При цьому суд враховує доводи відповідача-1 про сплату ним значно більшої суми, аніж належить за договором № 564-LD від 05.05.2008р. через виставлення позивачем зведених рахунків-фактур по чотирьом договорам, однак зазначене не спростовує відсутність у нього боргу за договором № 564-LD від 05.05.2008р. письмові пояснення та довідка про зарахування здійснених оплат залучені до справи (зареєстровані за вхідним суду 06-37.2/6033 від 05.10.2012р.).

Доказів, які б підтверджували, що здійснені лізингоодержувачем платежі не проведені в обліку лізингодавця, суду не представлено, аналогічно не надано відповідачем-1 і доказів, які підтверджують повну сплату лізингових платежів за період користування предметом лізингу згідно договору № 564-LD від 05.05.2008р..

Згідно п. 7.5 лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до договору на рахунок зазначений в розділі 16 договору, в сумі яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Повідомлення про лізингові платежі, що оформлювались рахунками-фактурами (за період з 01.07.2008р.) залучені до матеріалів справи, надані як позивачем так і відповідачм-1 разом із банківськими виписками та відомостями про зарахування оплат.

В силу положень договору (п. 7.4) якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобовязання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 7.5 лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до договору на рахунок зазначений в розділі 16 договору, в сумі яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Повідомлення про лізингові платежі, що оформлювались рахунками-фактурами (за період з 01.07.2008р.) залучені до матеріалів справи, надані як позивачем так і відповідачм-1 разом із банківськими виписками та відомостями про зарахування оплат.

В силу положень договору (п. 7.4) якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобовязання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Заборгованість відповідача за користування предметом лізингу за договором № 564-LD від 05.05.2008р. по спірному періоду (до 22.02.2010р.) складає 236 216, 63 грн. (заборгованість станом на 22.02.2010р.).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання зобов'язань по оплаті лізингових платежів погоджені договором згідно графіку (додаток № 2 до договору), та за сумами, які складають заборгованість заявлену до стягнення (236 216, 63 грн.) є такими що настали.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів на погоджених умовах), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 236 216, 63 грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за договором № 564-LD від 05.05.2008р., у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому суд повністю погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для звільнення відповідача-1 від сплати боргу, що виник за період перебування в його користуванні предмета лізингу на умовах укладеного договору № 564-LD від 05.05.2008р. при поверненні предмета лізингу лізингодавцю, оскільки зобовязання по сплаті лізингових платежів виникли по строках погоджених сторонами в силу положень договору під час користування предметом лізингу.

Факт відображення в бухгалтерському та податковому обліку повернення з лізингу транспортного засобу, користування яким здійснювалось на умовах лізингу за договором № 564-LD від 05.05.2008р. не свідчить про відсутність обов'язку виконання зобов'язань, які виникли з договору, а предмет лізингу протягом строку лізингу і після його повернення у зв'язку з припиненням договору, перебував у власності лізингодавця.

Склад лізингового платежу визначений умовами договору у розділі 7, фактично є платою за користування майном, а зменшення суми боргу по сплаті лізингових платежів на суму вартості повернутого предмета лізингу не обумовлено договором, не передбачено законодавством, яким регулюються спірні відносини.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати лізингових платежів, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 36 910, 36 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 19 329, 27 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Посилання відповідача-1 на укладення між ТОВ «Інтеко Інжиніринг»та ТОВ «Інтеко-Холдінг»договору про переведення боргу від 04.04.2011р., який є свідченням відсутності боргу ТОВ «Інтеко Інжиніринг»перед позивачем, суд не приймає, оскільки згідно положень ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом .

Положень закону, якими передбачено переведення боргу лізингоодержувача без згоди лізингодавця, відповідачем не наведено через їх відсутність, а кредитором, яким є позивач у справі, не надавалась згода на заміну боржника чи переведення боргу за договором № 564-LD від 05.05.2008р..

Лист лізингодавця (ТОВ «УніКредит Лізинг») від 08.09.2008р. жодним чином не свідчить про надання згоди на укладення правочину про заміну боржника у зобов'язанні чи про переведення боргу, який виник у періоді з 30.06.2009р. за договором № 564-LD від 05.05.2008р., а є виключно погодженням лізингодавця на передачу речі в користування третьої особи (суборенду) у відповідності з вимогами ст. 774 ЦК України, які застосовуються до відносин сторін, що виникли з договору лізингу.

У вказаному листі чітко викладена згода ТОВ «УніКредит Лізинг»лише на передачу ТОВ «Інтеко-Холдінг»в суборенду техніки , яку ТОВ «Інтеко Інжиніринг»отримало в користування згідно договорів фінансового лізингу, в тому числі -договору № 564-LD від 05.05.2008р..

Підстави вважати, що боржник у зобов'язанні, яке виникло з договору фінансового лізингу № 564-LD від 05.05.2008р., був замінений іншою особою, зокрема -ТОВ «Інтеко-Холдінг»(ТОВ «Еконі-Інвест»), відсутні через ненадання згоди лізингоодержувачем на таку заміну, у зв'язку з чим, доводи відповідача-1 з цього приводу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог позивача, виходячи з предмету та підстав заявленого позову.

Наявність права суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству передбачено п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, однак зазначені вимоги (про недійсність договору про переведення боргу № 04-04/11 від 04.04.2011р.) є предметом окремого спору та вирішуються в межах справи 5011-30/13168-2012р.. За загальним правилом, угода є недійсною з моменту її укладення, який не пов'язується із датою прийняття судового рішення, а факт суперечності вимогам закону укладеного договору про переведення боргу 04-04/11 від 04.04.2011р. підтверджений встановленими обставинами справи, що свідчить про безпідставність заперечень відповідача-1 в цій частині.

05 травня 2008р. між ТОВ «УніКредит Лізинг», ТОВ «Інтеко Інжиніринг»та ТОВ «Інтеко-Холдінг»(в подальшому перейменовано на ТОВ «Еконі-Інвест»), як поручителем, укладено договір поруки № 564/SUR за яким: відповідно до умов договору фінансового лізингу № 564-LD від 05 травня 2008р. (зі змінами і доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них), укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобовязувався безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до еквіваленту 135 000 євро у т.ч. ПДВ та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У п. 1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога з підтвердженням суми невиконаного зобовязання -протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань; такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані в вимозі.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Інтеко Інжиніринг»зобов'язань по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 564-LD від 05.05.2008р., позивач звернувся до ТОВ «Інтеко-Холдінг»з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки (вих. 1276 від 20.06.2012р.) у якій повідомив останнього про необхідність погашення заборгованості на підставі укладеного договору поруки протягом 5 днів з дати отримання вимоги. Вимогу направлено ТОВ «Інтеко-Холдінг» 22.06.2012р. (за адресою вказаною в договорі поруки у відповідності з п. 3.3 договору поруки) що підтверджено поштовим чеком № 6398 з описом-вкладенням, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи направлення вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки, строк для сплати боргу, який виник з договору фінансового лізингу № 564-LD від 05.05.2008р. та в сумі заявленій до стягнення в межах поданого позову, для поручителя є таким що настав.

При вирішенні вимог до ТОВ «Еконі-Інвест»судом враховується, що у відношенні вказаного товариства триває процедура припинення підприємницької діяльності, оголошення щодо чого розміщено в Бюлетені державної реєстрації № 198 (33) від 09.12.2011р. під № 3770, однак строк виконання зобов'язань за договором поруки від 05.05.2008р., щодо якого вирішується спір, настав вже після відкриття ліквідаційної процедури, а відтак справа має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб'єкта господарювання на законодавчому рівні врегульовано у ст. 61 ГК України, ст. 112 ЦК України, та зокрема згідно з ч. 3 ст. 61 ГК України претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

В даному випадку, зазначені положення закону не обмежують кредитора у праві на звернення до суду, у період коли розпочато ліквідаційну процедуру, з позовом про вирішення спору щодо стягнення боргу, оскільки визначають саме порядок розрахунків з кредиторами в межах ліквідаційної процедури.

Підставою вважати погашеними в силу закону вимоги кредитора, є незвернення кредитора у місячний строк до суду при отриманні повідомлення ліквідаційної комісії щодо відхилення претензії кредитора. Відсутність доказів щодо наявності вказаних обставин обумовлює вирішення даного спору по суті, оскільки порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Через невиконання зобов'язань, що виникли для ТОВ «Еконі-Інвест»з договору поруки від 05.05.2008р., та умови договору що передбачають солідарну відповідальність поручителя, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми основного боргу за несплаченими лізинговими платежами у розмірі 236 216, 63 грн. та нарахованих сум інфляційних збитків та 3% річних, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню при відхиленні усіх заявлених відповідачами доводів в обгрунтування заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 850 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Інжиніринг»(03056, м. Київ, вул. Виборзька 31-37, ідент. код 34856485) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконі-Інвест»(36007, м. Полтава, вул. Заводська 3, ідент. код 32493727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного 22/1, ідент. код 33942232) заборгованості за договором фінансового лізингу № 564-LD від 05.05.2008р. в сумі 236 216, 63 грн. (двісті тридцять шість тисяч двісті шістнадцять гривень 63 копійки) основного боргу, 19 329, 27 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 27 копійок) 3% річних, 36 910, 36 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот десять гривень 36 копійок) інфляційних втрат, 5 850 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 06.11.2012р.

Суддя Р.І. Самсін