Постанова

від 05.03.2014 по справі 5011-22/10422-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 5011-22/10422-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Зубець Л.П.

Рєпіної Л.О.

при секретарі: Підченко О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Букова Ю.В., довіреність б/н від 30.12.2013;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 (підписано 06.11.2012)

по справі №5011-22/10422-2012 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг"

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконі-Інвест"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі-позивач, ТОВ «УніКредит Лізинг») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" (далі-відповідач 1, ТОВ «Інтеко Інжиніринг») та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконі-Інвест" (далі-відповідач 2, ТОВ «Еконі-Інвест») про стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 у справі №5011-22/10422-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еконі-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" заборгованості за договором фінансового лізингу №564-LD від 05.05.2008 в сумі 236216,63грн. основного боргу, 19329,27грн. 3% річних, 36910,36грн. інфляційних втрат, 5850,00грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 у справі №5011-22/10422-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тарасенко К.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 відповідно до п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду справи №5011-22/10422-2012 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Тарасенко К.В., суддів АвдеєваП.В. та Рєпіної Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.12.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.01.2013.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 враховуючи перебування головуючого судді Тарасенко К.В. та судді Авдеєва П.В. на лікарняному для розгляду справи №5011-22/10422-2012 призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Рєпіної Л.О., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 у складі колегії суддів: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Рєпіної Л.О., Суліма В.В. справу №5011-22/10422-2012 прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 розгляд справи №5011-22/10422-2012 відкладено на 30.01.2013 у зв'язку з неявкою представників відповідача 1 та відповідача 2.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 апеляційне провадження у справі №5011-22/10422-2012 зупинено до вирішення справи №5011-20/18045-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" до Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» про визнання недійсною частини договорів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 поновлено провадження у справі №5011-22/10422-2012, розгляд справи призначено на 29.01.2014.

В судове засідання представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явились.

Через загальний відділ документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Розгляд справи відкладено на 05.03.2014.

Через відділ документального забезпечення від позивача надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив що відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнет Консалт". Дані відомості підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що 30.12.2013 державним реєстратором зареєстровано зміни повного та скороченого найменування юридичної особи.

Пунктом 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 зазначено Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Колегія суддів звертає увагу на зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнет Консалт".

В судове засідання 05.03.2014 з'явився представник позивача. Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідачі не скористались своїми правами, передбаченими статтями 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

05 травня 2008 року між ТОВ «УніКредит Лізинг», як лізингодавцем та ТОВ «Інтеко Інжиніринг», як лізингоодержувачем укладено договір фінансового лізингу №564-LD предмет якого визначено у розділі 1 договору та зокрема, згідно п. 1.1 лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку № 1 до договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором.

При виконанні договору між ТОВ «Аутомотів ТСГ», ТОВ «УніКредит Лізинг» та ТОВ «Інтеко Інжиніринг» складено акт приймання-передачі від 19.05.2008, яким підтверджено набуття лізингодавцем (позивачем у справі) права власності на погоджений між сторонами предмет лізингу - самоскид MAN, моделі TGA 33.350 6х4, номер кузова WMAHW2ZZ48M505822, номер двигуна 50518253001825 та отримання його відповідачем-1 у фінансовий лізинг відповідно до договору фінансового лізингу №564-LD від 05.05.2008.

До договору складено додаток №2 у якому погоджено графік сплати лізингових платежів у відношенні наявного у користуванні відповідача предмету лізингу, що повністю відповідає умовам п. 7.1 договору за яким складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до договору.

Умовами договору №564-LD від 05.05.2008 сторони передбачили, що договір набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за договором; одностороння відмова від договору повністю або частково будь-якою стороною можлива лише на умовах та в порядку, визначеному договором (пункт 14.8).

Згідно з п. 12.4 договору лізингодавець має право розірвати договір та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору повністю або частково і якщо прострочення платежу становить більше 30 календарних днів.

Наведені положення договору узгоджуються з ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» якою передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Оскільки відповідачем-1 припинились сплачуватись лізингові платежі та заборгованість за договором становила значну суму, позивачем було надіслано ТОВ «Інтеко Інжиніринг» повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу №564-LD та про повернення предмета лізингу (за вих.271 від 18.02.2010).

Повернення позивачу техніки, що була предметом договору фінансового лізингу №564-LD підтверджується актом приймання передачі від 15.03.2010 у якому сторони обумовили, що 22 лютого 2010 року є датою припинення дії договору фінансового лізингу №564-LD від 05.05.2008, а 15 березня 2010 року є датою здійснення та оформлення фактичного приймання-передачі лізингу.

Через допущені порушення у перерахуванні лізингових платежів за договором №564-LD від 05.05.2008 в період користування предметом лізингу, в обліку позивача відображена заборгованість в сумі 236216,63грн.: яка складається з лізингових платежів: на 30.06.2009 в сумі 27458,69грн., який сплачено частково, сума боргу - 10887,19грн., на 31.07.2009 в сумі 27617,81грн., на 31.08.2009 в сумі 29296,12грн., на 30.09.2009 в сумі 29751,44грн.; на 31.10.2009 в сумі 30202,41грн., на 30.11.2009 в сумі 30395,19грн., на 31.12.2009 в сумі 29228,45грн., на 31.01.2010 в сумі 28595,29грн., на 22.02.2010 в сумі 20242,73грн..

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують повну сплату лізингових платежів за період користування предметом лізингу згідно договору №564-LD від 05.05.2008.

Згідно з п.7.5 договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до договору на рахунок зазначений в розділі 16 договору, в сумі яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Повідомлення про лізингові платежі, що оформлювались рахунками-фактурами (за період з 01.07.2008) залучені до матеріалів справи, надані як позивачем так і відповідачм-1 разом із банківськими виписками та відомостями про зарахування оплат.

Пунктом 7.4 договору, встановлено, якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 7.5 лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до договору на рахунок зазначений в розділі 16 договору, в сумі яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Повідомлення про лізингові платежі, що оформлювались рахунками-фактурами (за період з 01.07.2008) містяться в матеріалах справи.

Заборгованість відповідача за користування предметом лізингу за договором № 564-LD від 05.05.2008 станом на 22.02.2010 становить 236216,63грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів на погоджених умовах), судова колегія визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 236216,63грн., що є заборгованістю за користування предметом лізингу за договором №564-LD від 05.05.2008, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому судова колегія повністю погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для звільнення відповідача 1 від сплати боргу, що виник за період перебування в його користуванні предмета лізингу на умовах укладеного договору №564-LD від 05.05.2008 при поверненні предмета лізингу лізингодавцю, оскільки зобов'язання по сплаті лізингових платежів виникли по строках погоджених сторонами в силу положень договору під час користування предметом лізингу.

Факт відображення в бухгалтерському та податковому обліку повернення з лізингу транспортного засобу, користування яким здійснювалось на умовах лізингу за договором №564-LD від 05.05.2008 не свідчить про відсутність обов'язку виконання зобов'язань, які виникли з договору, а предмет лізингу протягом строку лізингу і після його повернення у зв'язку з припиненням договору, перебував у власності лізингодавця.

Склад лізингового платежу визначений умовами договору у розділі 7, фактично є платою за користування майном, а зменшення суми боргу по сплаті лізингових платежів на суму вартості повернутого предмета лізингу не обумовлено договором, не передбачено законодавством, яким регулюються спірні відносини.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати лізингових платежів, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення суми інфляційних збитків у розмірі 36910,36грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 19329,27грн.

Посилання відповідача-1 на укладення між ТОВ «Інтеко Інжиніринг» та ТОВ «Інтеко-Холдінг» договору про переведення боргу від 04.04.2011, який є свідченням відсутності боргу ТОВ «Інтеко Інжиніринг» перед позивачем, суд не приймає, оскільки згідно положень ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 у справі №5011-30/13168-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеко Інжиніринг" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Еконі-Інвест" визнано недійсним Договір №04-04/11 від 04.04.2011 про переведення боргу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еконі-Інвест". Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013.

05 травня 2008 року між ТОВ «УніКредит Лізинг», ТОВ «Інтеко Інжиніринг» та ТОВ «Інтеко-Холдінг» (в подальшому перейменовано на ТОВ «Еконі-Інвест»), як поручителем, укладено договір поруки №564/SUR за яким: відповідно до умов договору фінансового лізингу №564-LD від 05 травня 2008 року (зі змінами і доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них), укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язувався безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до еквіваленту 135000 євро у т.ч. ПДВ та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У п.1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1 договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання - протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань; такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані в вимозі.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Інтеко Інжиніринг» зобов'язань по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №564-LD від 05.05.2008, позивач звернувся до ТОВ «Інтеко-Холдінг» з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки (вих.1276 від 20.06.2012) у якій повідомив останнього про необхідність погашення заборгованості на підставі укладеного договору поруки протягом 5 днів з дати отримання вимоги. Вимогу направлено ТОВ «Інтеко-Холдінг» 22.06.2012 (за адресою вказаною в договорі поруки у відповідності з п.3.3 договору поруки) що підтверджено поштовим чеком №6398 з описом-вкладення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи направлення вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки, строк для сплати боргу, який виник з договору фінансового лізингу №564-LD від 05.05.2008 та в сумі заявленій до стягнення в межах поданого позову, для поручителя є таким що настав.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко-Інжиніринг" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 у справі №5011-22/10422-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 у справі №5011-22/10422-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-22/10422-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.П. Зубець

Л.О. Рєпіна