Постанова

від 06.11.2012 по справі 5024/2232/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.Справа № 5024/2232/2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Головань О.М.

за участю прокурора: Пуляєв І.В. -прокурор відділу прокуратури Херсонської області

та представників сторін:

від позивача: Власова Л.В., Пасічніченко О.П. -за дорученням

від відповідача: Сорока Л.М. -за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком Сервіс"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 11 вересня 2012 року

у справі №5024/2232/2011

за позовом Приватної фірми "Агроінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком Сервіс"

про визнання договору купівлі-продажу від 23.10.2009 р. недійсним та витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

31.10.2011 р. Приватна фірма "Агроінвест" (далі позивач, Фірма) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком Сервіс" (далі відповідач, ТОВ) про визнання укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу від 23.10.2009 р. цілісного майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці площею 5082,23 кв. м. за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 49 -недійсним та витребування з володіння ТОВ зазначеного майна.

Позов мотивований тим, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р. у справі № 17/17-Б-09 позивача визнано банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого п. Менчака В.В., визнано грошові вимоги ЗАТ "Красень" до Фірми на суму 8025312 грн. 50 коп., зобов'язано ліквідатора здійснити заходи, передбачені ст. ст. 22-32, 52 названого Закону та надати до суду звіт і ліквідаційний баланс.

Постановою господарського суду Херсонської області від 08.12.2009 р. у справі № 17/17-Б-09 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

23.10.2009 р. позивач, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого п. Менчака В.В. та відповідач, в особі директора п. Вдовенко Є.В., уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу вищеназваного спірного об'єкту нерухомості.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р., що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 р., постанова господарського суду Херсонської області від 08.12.2009 р. скасована, внаслідок чого відсутні правові підстави, на яких діяв арбітражний керуючий п. Менчак В.В., а тому останній не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності та не мав права укладати спірний договір купівлі-продажу, у зв'язку з чим цей договір суперечить вимогам ст. ст. 317, 321, 658 ЦК України та є недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Враховуючи, що майно позивача вибуло з його володіння за судовим рішенням, яке скасовано, тобто поза його волею, то правові підстави знаходження майна у відповідача відсутні, у зв'язку з чим з останній повинний повернути позивачеві це майно.

Відповідач відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання 11.09.2012 р. не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Заявою від 07.12.2011 р. заступник прокурора Херсонської області (далі прокурор) повідомив суд про свою участь у вже порушеній справі.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2012 року (суддя Людоговська В.В.) позов задоволений у повному обсязі. Спірний договір визнано недійсним та витребувано з володіння ТОВ на користь Фірми цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 49 на земельній ділянці площею 5082,23 кв. м. Повернуто фірмі з державного бюджету 25.330 грн. судового збору, стягнуто з ТОВ на користь фірми 406 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки ухвала господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р. у справі № 17/17-Б-09, на підставі якої діяв п. Менчак В.В. при укладенні спірного договору купівлі-продажу, скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р., то останній діяв взагалі без належних на то повноважень від імені товариства, а оскільки п. Менчак В.В. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, то не мав права укладати спірний договір купівлі-продажу, внаслідок чого цей договір суперечить вимогам ст. ст. 317, 321, 658 ЦК України, у зв'язку з чим є недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Оскільки майно позивача вибуло з його володіння за судовим рішенням, яке скасовано, тобто поза його волею, то правові підстави знаходження майна у відповідача відсутні, а тому спірне майно повинно бути витребувано на користь законного власника -позивача.

В апеляційній скарзі ТОВ просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Фірми залишити без задоволення посилаючись на те, що на момент укладення спірного договору, ліквідатор Менчак В.В. мав усі повноваження керівника позивача та мав право представляти позивача перед третіми особами з усіма правами наданими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як в період з 20.08.2009 р. по 18.11.2010 р. постанова господарського суду про визнання позивача банкрутом та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Менчака В.В. набрала законної сили та була чинною, будь-яких доказів про те, що ТОВ на дату укладання спірного договору було відомо про будь-які обмеження позивачем суду не надано, а тому ТОВ, відповідно до умов цього договору є законним власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 49 на земельній ділянці площею 5082,23 кв. м., а підстави передбачені ст. 203, 215 ЦК України для визнання спірного договору недійсним -відсутні. Крім того, скаржник зазначає, що місцевим судом порушено норми процесуального права, оскільки останній не був повідомлений про день, час та місце розгляду справи у встановленому порядку, а тому не брало участі у розгляді справи місцевим судом.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзивах на апеляційну скаргу прокурор та позивач просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ без задоволення.

В судовому засіданні прокурор та представники позивача доводи, викладені у своїх відзивах на апеляційну скаргу підтримали.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі ЄДРЮО та ФОП), юридичною адресою відповідача є: м. Мостицька, Львівська область, вул. Полуботка, буд. 5.

Як свідчать матеріали справи саме за цією адресою місцевим судом направлялась відповідачеві ухвала від 30.08.2012 р. про призначення розгляду справ на 11.09.2012 р. об 11:00. .

Названа ухвала повернута органами зв'язку до суду першої інстанції суду з позначкою „адресат вибув".

Відповідно до ст. 64 ГПК України судові ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що судова ухвала вручена їм належним чином.

Вищенаведені обставини справи повністю спростовують доводи скаржника про те, що розгляд справи місцевим судом відбувся з порушенням його процесуальних прав, а тому вони до уваги прийнятими бути не можуть.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р. у справі № 17/17-Б-09 позивача визнано банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Менчака В.В., визнано грошові вимоги ЗАТ "Красень" до боржника в сумі 8025312 грн. 50 коп., зобов'язано ліквідатора боржника здійснити заходи передбачені ст.ст. 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надати до суду звіт та ліквідаційний баланс.

Постановою господарського суду Херсонської області від 08.12.2009 р. по справі № 17/17-Б-09 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

23.10.2009 р. позивач, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого п. Менчака В.В. та відповідач, в особі директора п. Вдовенко Є.В., уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу вищеназваного спірного об'єкту нерухомості.

В цей же день право власності відповідача на спірний об'єкт нерухомості зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 24492362, що вбачається з витягу № 24235749 від 23.10.2009 р., виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 р., постанова господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р. скасована, а справа передана для розгляду місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційною скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Як слідує з матеріалів справи постанова господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р. набрала законної сили та була скасована лише 18.11.2010 р. за апеляційною скаргою заступника прокурора Херсонської області, тобто через 1 рік 2 місяця та 28 днів після її ухвалення.

Згідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Вищенаведене свідчить про те, що постанова господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р., якою Фірма визнана банкрутом та її ліквідатором призначено арбітражного керуючого п. Менчака В.В., набрала законної сили з 30.08.2009 р. та була чинною та діючою до 18.11.2010 р.

З матеріалів справи беззаперечно вбачається, що інформація про призначення керівником Фірми п. Менчака В.В. була у встановленому порядку внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що видно, зокрема, з листа відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради від 11.09.2012 р. № 01-2599 згідно якого, станом на 23.10.2009 р. (день укладення спірного договору) керівником Фірми був зареєстрований п. Менчак В.В. відповідно до постанови господарського суду Херсонської області від 20.08.2009 р. та ця реєстрація була скасована лише 29.04.2011 р. відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р.

Статтею 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРЮО та ФОП були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРЮО та ФОП є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше, а ч. 2 ст. 25 названого Закону встановлено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи -банкрута.

Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. та представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно п. 42 постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися ч. 3 ст. 92 та ст. 241 ЦК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що при вирішенні даного конкретного спору щодо визнання недійсним правочину, укладеного керівником господарського товариства, призначеного на посаду за рішенням суду, що набрало законної сили, та яке в наступному, через 1 рік 2 місяця та 28 днів після його ухвалення, скасовано судом вищестоящої інстанції також необхідно керуватися ч. 3 ст. 92 та ст. 241 ЦК України.

На підставі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи і закону виступає від імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно, і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В матеріалах справи не міститься жодного доказу, що свідчить про те, що на час укладення спірного договору ТОВ було відомо чи він не міг не знати про будь-які обмеження щодо повноважень керівника Фірми, у зв'язку з чим колегія суддів доходить висновку, що на підставі вищенаведених норм матеріального права ліквідатор п. Менчак В.В., на час укладення спірного договору, мав всі повноваження керівника Фірми, в тому числі і право представляти останню перед третіми особами з усіма правами наданими Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. підставою недійсності правочину, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК, є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК на момент вчинення правочину, а такі підстави, станом на час укладення спірного договору купівлі-продажі від 23.10.2009 р. -були відсутні.

При викладених обставинах колегія суддів доходить висновку, що підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним -відсутні, оскільки при його укладенні ліквідатор п. Менчак В.В. мав всі повноваження керівника Фірми, в тому числі і право представляти останню перед третіми особами з усіма правами наданими Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто і на укладення спірного договору, у зв'язку з чим доводи позивача про те, що спірне майно вибуло із його володіння без його волі не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вищенаведеному законодавстві України, а тому підстави для задоволення позову -відсутні.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що спірний договір купівлі-продажу не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки ціна проданого майнового комплексу є значно нижчою від реальної, так як ці доводи є голослівними та не підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, а крім того, згідно ст. ст. 9, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тобто, визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України позивач повинний відшкодувати відповідачеві понесені судові витрати на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу в сумі 1073 грн., так як його скарга необґрунтована лише в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а в решті частині підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком Сервіс" -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 11.09.2012 року у справі № 5024/2232/2011 -скасувати, а в позові -відмовити.

Стягнути з Приватної фірми "Агроінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком Сервіс" понесені судові витрати на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу в сумі 1073 грн.

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.11.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.