Постанова

від 28.01.2013 по справі 5024/2232/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 5024/2232/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від прокуратури:Зузак І.О., посв. №014200 від 26.12.2012р.; від позивача:Власова Л.В., дов. б/н від 26.10.2012р.; Пасічніченко О.П., дов. б/н від 26.10.2012р.; від відповідача:Мурильов О.О. - директор розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватної фірми "Агроінвест" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. у справі господарського суду№5024/2232/2011 Херсонської області за позовомПриватної фірми "Агроінвест" м. Херсон до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком Сервіс" м. Мостиська за участюЗаступника прокурора Херсонської області провизнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.10.2009р. та витребування майна В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.09.2012р. (складене 17.09.2012р.), у справі №5024/2232/2011 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі. Визнано недійсним договір купівлі-продажу між ПФ "Агроінвест" та ТОВ "Рентком Сервіс" від 23.10.2009р. цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 49 на земельній ділянці площею 5082,23 м 2 , яка перебуває у постійному користуванні згідно Державного акту на право постійного користування землею ш1-ХС №000259 ЧІЧ-1, згідно даних, наведених в Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 22.10.2009р. за №24215491. Витребувано з володіння ТОВ "Рентком Сервіс" цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Декабристів, 49 на земельній ділянці площею 5082,23 м 2 на користь ПФ "Агроінвест". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. у справі №5024/2232/2011 зазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Приватна фірма "Агроінвест", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу прокурор просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 28.01.2013р. з'явився прокурор та представники позивача та відповідача.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватної фірми "Агроінвест".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.10.2009р. між позивачем, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Менчака В.В., який призначений постановою господарського суду Херсонської області від 20.08.2009р. у справі №17/17-Б-09 та відповідачем, в особі директора Вдовенко Є.В., укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомості.

В цей же день право власності відповідача на спірний об'єкт нерухомості зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №24492362, про що свідчить витяг №24235749 від 23.10.2009р., виданий Херсонським державним бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. та представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше, а ч. 2 ст. 25 названого Закону встановлено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. у справі №17/17-Б-09, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. у справі №17/17-Б-09, постанова господарського суду Херсонської області від 20.08.2009р. у справі №17/17-Б-09 скасована, а справа передана для розгляду до місцевого господарського суду.

Однак на відміну від місцевого господарського суду, апеляційна інстанція дійшла до вірного та обґрунтованого висновку, що постанова господарського суду Херсонської області від 20.08.2009р. у справі №17/17-Б-09, якою позивача визнано банкрутом та її ліквідатором призначено арбітражного керуючого Менчака В.В., набрала законної сили 30.08.2009р., тобто була чинною на момент укладення спірного договору купівлі-продажу.

Крім того, як вірно зазначено апеляційним господарським судом про наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності у арбітражного керуючого Менчака В.В., як керівника Приватної фірми "Агроінвест", на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, свідчить також інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також лист Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради від 11.09.2012р. №01-2599 відповідно до якого, станом на 23.10.2009р. зареєстрованим керівником Приватної фірми "Агроінвест" був Менчак В.В. відповідно до постанови господарського суду Херсонської області від 20.08.2009р. Зазначена реєстрація була скасована лише 29.04.2011р. відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу ліквідатор Менчак В.В. мав всі повноваження керівника Приватної фірми "Агроінвест", в тому числі і право представляти останню перед третіми особами з усіма правами наданими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. у справі №5024/2232/2011 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012р. у справі №5024/2232/2011 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватної фірми "Агроінвест" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков