Рішення

від 26.10.2012 по справі 5020-885/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року справа № 5020-885/2012 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кордіцепс",

ідентифікаційний код 34957572

(99011, м. Севастополь, вул. Академіка Крилова, 5)

до: Орлинівської сільської ради,

ідентифікаційний код 04367341

(99805, м. Севастополь, с. Орлине, вул. Тюкова, 42)

про визнання рішення сільської ради недійсним,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Кордіцепс") -Вертій Н.А. -представник, довіреність від 31.07.2012;

відповідач (Орлинівська сільська рада) -Процикова О.П. -представник, довіреність від 03.04.2012;

прокурор (Прокуратура міста Севастополя) -Шульга А.М. -старший прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 05749 від 25.09.2012.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кордіцепс" (далі -ТОВ „Кордіцепс", позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Орлинівської сільської ради (далі -відповідач) про визнання недійсним рішення сільської ради № 128 від 01.06.2012 „Щодо розгляду протесту прокуратури м. Севастополя від 10.05.2012 та скасування рішення Орлинівської сільської ради № 42/410-50 від 15.10.2010".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказане рішення прийнято з порушенням діючого законодавства та прав позивача на користування власністю.

У судовому засіданні 22.10.2012 суд, в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України, допустив до участі у справі прокурора прокуратури м. Севастополя в інтересах держави на стороні Орлинівської сільської ради, про що зазначено в ухвалі від 22.10.2012 /арк. с. 73-74/.

У судовому засіданні 26.10.2012 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оспорюване рішення є законним та прийнято з урахуванням викладених у протесті прокурора зауважень щодо порушення Орлинівською сільською радою норм земельного законодавства при ухваленні її попереднього рішення /арк. с. 65-66/.

Прокурор висловив свою думку по суті спору, вважає що відповідач обґрунтовано задовольнив протест прокурора та скасував власне рішення, яке не відповідало вимогам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2007 рішенням Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя № 12/142-70 ТОВ „Кордіцепс" надано згоду на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та призначення земельної ділянки, орієнтованою площею 12 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд в с. Родникове (пункт 1 Рішення) /арк. с. 16/.

04.02.2008 рішенням господарського суду м. Севастополя у справі № 20-5/575 визнано право власності ТОВ „Кордіцепс" на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, с. Родникове, вул. Карадазька, 2-А-36, отримане ним за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1-2007/Н від 23.05.2007 /арк. с. 78-80/.

Також, 04.02.2008 рішенням господарського суду м. Севастополя у справі № 20-5/576 визнано право власності ТОВ „Кордіцепс" на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, с. Родникове, вул. Карадазька, 4-А, отримане ним за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1-2007/Н-12 від 24.10.2007 /арк. с. 81-83/.

На підставі зазначених судових рішень КП „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради зареєстровано право власності позивача на відповідні об'єкти нерухомості, розташовані за адресами: м. Севастополь, с. Родникове, вул. Карадазька, 2-А; м. Севастополь, с. Родникове, вул. Карадазька, 4-А, що підтверджується Довідкою № 612 від 20.07.2012 /арк. с. 43/.

07.08.2008 рішенням Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя № 19/228-130 ТОВ „Кордіцепс" затверджені матеріали попереднього узгодження міста розташування та призначення земельної ділянки та надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 12 га для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в с. Родникове (пункти 1, 2 Рішення) /арк. с. 17-20/.

15.10.2010 рішенням Орлинівської сільської ради Балаклавського району м. Севастополя № 42/410-50 ТОВ „Кордіцепс" затверджено проект землеустрою щодо відведення з встановленням меж та площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в с. Родникове; земельну ділянку площею 11,3061 га передано в оренду ТОВ „Кордіцепс" строком на 25 років -для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в с. Родникове з віднесенням ділянки до категорії земель жилої та громадської забудови (пункти 1, 2 Рішення) /арк. с. 21/.

10.05.2012 перший заступник прокурора міста Севастополя вніс протест до Орлинівської сільської ради на рішення № 42/410-50 від 15.10.2010 „Про затвердження ТОВ „Кордіцепс" проекту землеустрою щодо відведення з встановленням меж та площі земельної ділянки площею 11,3061 га в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в с. Родникове, та передачу цієї земельної ділянки в оренду строком на 25 років" /арк. с. 22/.

Підставою для внесення протесту прокурора стало порушення вимог статей 20, 116, 124, 127, 142 Земельного кодексу України, а саме: передання земельної ділянки не на конкурентних засадах та без попереднього припинення права колективної власності КСП „Червоний Жовтень" на земельну ділянку площею 2,4 га під проданим об'єктом нерухомості та зміни її цільового призначення.

01.06.2012 рішенням Орлинівської сільської ради № 128 протест прокурора задоволено, рішення № 42/410-50 від 15.10.2010 „Про затвердження проекту землеустрою та надання ТОВ „Кордіцепс" в оренду строком на 25 років земельної ділянки площею 11,3061 га у селі Родникове для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки)" скасовано /арк. с. 23/.

Позивач з даним рішенням Орлинівської сільської ради не погодився, що й стало причиною його звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено право користування земельними ділянками. Різновидом права користування земельною ділянкою є право на її оренду.

За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Із зазначеною нормою узгоджується і стаття 16 Закону України „Прооренду землі", яка вказує на те, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування -орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з пунктом 34 статті 26 та частиною другою статті 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) віднесено до компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Також статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

Як стверджує позивач, 2007 року на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ „Кордіцепс" було придбано нерухоме майно за адресами: м. Севастополь, село Родникове, вул. Карадазька, 2-А та вул. Карадазька, 4-А, що розташоване на земельній ділянці загальної площею 2,4 га, віднесеної до земель сільськогосподарського призначення.

Факт укладення відповідних договорів та їх дійсність підтверджена рішеннями господарського суду м. Севастополя від 04.02.2008 у справах № 20-5/575 та № 20-5/576 /арк. с. 78-83/

Загальними зборами членів КСП „Червоний Жовтень" від 26.10.2007 (протокол № 5) прийнято рішення про відмову від земельних ділянок, які розташовані під відчуженими об'єктами нерухомості.

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку.

В той же час, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ст. 377 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить стаття 120 Земельного кодексу України.

Як убачається з протесту прокурора /арк. с. 22/, вказане рішення загальних зборів членів КСП „Червоний Жовтень" від 26.10.2007 (протокол № 5) про відмову від даних земельних ділянок було відкликане 12.05.2008 (протокол № 1).

Утім, прокурором не враховане те, що 1) договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна не були визнані судом недійсними; 2) право власності на ці об'єкти нерухомості зареєстровано за ТОВ „Кордіцепс", а право користування на земельну ділянку під об'єктами нерухомості переходить до нового власника в силу закону.

Таким чином, відкликання рішення загальних зборів про відмову від земельної ділянки не має правового значення, оскільки законодавством передбачено припинення права власності на земельну ділянку при набутті права власності на розташований на ній об'єкт нерухомого майна автоматично, без заяви про добровільну відмову від цієї земельної ділянки.

Також у своєму протесті прокурор зазначає, що всупереч статті 20 Земельного кодексу України цільове призначення сільськогосподарської земельної ділянки площею 2,4 га при наданні її в оренду у складі ділянки площею 11,3061 га не змінено.

Проте, відповідно до названої статті віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, у разі зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як убачається з матеріалів справи, рішеннями Орлинівської сільської ради від 02.11.2007 № 12/142-70 /арк. с. 16/ та від 07.08.2008 № 19/228-130 /арк. с. 17/ надавалась згода та затверджувались матеріали попереднього узгодження місця розташування та призначення спірної земельної ділянки; надано згоду та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) в с. Родникове, а рішенням від 15.10.2010 № 42/410-50 -затверджено проект землеустрою щодо відведення із встановленням меж та площі земельної ділянки в натурі (на місцевості); земельну ділянку площею 11,3061 га, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 2,4 га (землі сільськогосподарського призначення), передано в оренду строком на 25 років із віднесенням до категорії земель жилої та громадської забудови, тобто фактично змінено цільове призначення земельної ділянки площею 2,4 га.

Довідкою про правовий статус та форму власності земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель (присадибні ділянки) підтверджується, що земельна ділянка, площею 11,3061 га, віднесена до категорії земель жилої та громадської забудови /арк. с. 68/, тобто доводи прокурора, викладені в протесті від 10.05.2012, не відповідають фактичним обставинам.

Отже, зміна призначення земельної ділянки була проведена відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо порушення відповідачем вимог статей 124, 127 Земельного кодексу України у частині передання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Таким чином, оскільки позивач отримав від Орлинівської сільської ради згоду на збір матеріалів попереднього узгодження міста розташування спірної земельної ділянки в строк до 01 січня 2008 року (а саме 02.11.2007), довід прокурора про передання даної земельної ділянки в оренду тільки шляхом проведення земельного аукціону не заснований на нормах законодавства.

Крім того слід зазначити, що частина земельної ділянки, яка рішенням Орлинівської сільської ради № 42-410-50 від 15.10.2010 „Про затвердження проекту землеустрою та надання ТОВ „Кордіцепс" в оренду земельної ділянки площею 11,3061 га в селі Родникове для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд" передана у довгострокову оренду позивачу, знаходиться під об'єктами нерухомості, які належать ТОВ „Кордіцепс" на праві приватної власності, та відповідно до частини другої статті 134 Земельного кодексу України права на неї не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно зі статтею 20 Закону України „Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора вноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію. Також прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Водночас, виходячи зі змісту частини четвертої статті 21 Закону України „Про прокуратуру" сам факт внесення протесту не є підставою для автоматичного скасування рішення, оскільки з доводами, викладеними у протесті прокурора, рада може не погодитися, обґрунтувавши відмову у задоволенні протесту прокурора належним чином. Підставою для скасування такого рішення може бути виключно його невідповідність нормам діючого законодавства, визначеній законом компетенції органу, що його прийняв, тощо. При цьому, таке рішення ради скасовується у судовому порядку.

Поряд із наведеним, при вирішенні даного спору суд приймає до уваги правову позицію Конституційного Суду України, викладену у пункті 5 рішення від 16.04.2009 № 1-9/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення ґрунтується виключно на протесті прокурора від 10.05.2012 та не містить якихось конкретних посилань на норми чинного законодавства, які нібито були порушені Орлинівською сільською радою при ухваленні її попереднього рішення № 42/410-50 від 15.10.2010, суд вважав за потрібне поряд із доводами позивача надати оцінку саме доводам прокурора, викладеним у зазначеному протесті.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється у тому, що, як зазначається в частині першій статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості та відповідності.

На підставі вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження їх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про визнання недійсним рішення Орлинівської сільської ради № 128 від 01.06.2012 „Щодо розгляду протесту прокуратури м. Севастополя від 10.05.2012 та скасування рішення Орлинівської сільської ради № 42/410-50 від 15.10.2010", є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення прокурора та відповідача суд відхиляє як такі, що суперечать вищенаведеним обставинам справи та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним рішення Орлинівської сільської ради № 128 від 01.06.2012 „Щодо розгляду протесту прокуратури м. Севастополя від 10.05.2012 та скасування рішення Орлинівської сільської ради № 42/410-50 від 15.10.2010".

Повне рішення складено 31.10.2012.

Суддя підпис В.О. Головко