Ухвала

від 23.10.2012 по справі 5006/20/96/2012(5011-66/4776-2012)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.10.12 р. Справа № 5006/20/96/2012(5011-66/4

Господарський суд Донецької області, у складі колегії суддів: головуючий суддя Огороднік Д.М., судді Сажнева М.В., Архипенко О.М. розглянув матеріали:

за позовом Компанії "Вендор Файненс ГмбХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад" про Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

Представники сторін:

Від позивача: Міхаель Юнко за довіреністю

Від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передано справу №5011-66/4776-2012 за позовом Компанії Компанії "Вендор Файненс ГмбХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, передано за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

В судове засідання з'явився позивач, підтримав вимоги викладені у позові, через канцелярію суду подав клопотання про приєднання додаткових документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

Позивачем також заявлено клопотання, в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на екструзійній лінії, що є предметом звернення стягнення відповідно до переліку наведеного у додатку до клопотання. Клопотання позивача мотивовано тим, що майно, яке є предметом звернення стягнення по даній справі, за інформацією позивача, на даний час знаходиться на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄФ-Пласт" у відокремленому підрозділі у м. Сімферополь.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. (ст. 67 Господарського процесуального кодексу України).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження того, що спірні Екструзійні лінії знаходяться на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф-Пласт", суд приходить до висновку про відсутність станом на 23.10.2012 в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження того, що відповідачем передано спірні Екструзійні лінії третій особі і що останні знаходяться у відокремленому підрозділі підприємства у м. Сімферополі.

Також слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи в Єдиному Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблені записи обтяження спірних Екструзійних ліній, тип обтяження "застава рухомого майна обтяження застереження про зберігання права власності майна за продавцем до моменту повної проплати продажної ціни".

Відповідно до змісту позовної заяви, даний спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати повної продажної ціни спірних Екструзійних ліній.

Таким чином станом на теперішній час, за позицією позивача, спірні Екструзійні лінії не належать на праві власності відповідачу.

За таких обставин, обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу на праві власності, не відповідає положенню ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідач відчужує спірне майно.

З огляду на викладене, заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Головуючий суддя Огороднік Д.М.

Суддя Сажнева М.В.

Суддя Архипенко О.М.