Ухвала

від 01.10.2012 по справі 2а-1870/5844/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1870/5844/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "БАКС" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2а-1870/5844/11

за позовом ТОВ "БАКС"

до Сумської митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "БАКС" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, третя особа - Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "БАКС" до Сумської митниці, третя особа - Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

ТОВ "БАКС", не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сумська митниця заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що ТОВ "БАКС" порушено вимоги підпункту 2 пункту 2 глави II Інструкції про порядок заповнення ВМД, постанови КМУ № 1568, пункту "ц" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", пункту 4.3 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункту 2.1. пункту 2 Порядку № 821, наказу Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048 "Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення", в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита та податку на додану вартість на загальну суму 979 132 грн. 83 коп. та відповідачем вірно встановлено розбіжності в сумах витрат на доставку товарів до митного кордону України, заявлених TOB «БАКС» при декларуванні, та фактично понесених витрат призвели до неправильного визначення митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, внаслідок чого була занижена митна вартість імпортованих TOB «БАКС» товарів, що підтверджується розрахунку суми податків (обов'язкових платежів) не сплачених до бюджету ТОВ "БАКС" унаслідок заниження митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення та неправомірного користування пільгою зі сплати ввізного мита (додаток № 6 до акту перевірки від 29.04.2011 № 04/11/805000008/0023054636) та розрахунком фактичних витрат на транспортування товарів за межами митної території України, за перевіреними ВМД, імпортованих ТОВ «БАКС» на умовах поставки FCA власним транспортом за період з 01.10.2009 по 28.02.2011р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Сумською митницею спільно з Шосткінською міжрайонною ДПІ проведена планова перевірка стану дотримання законодавства з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «БАКС» за період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р, за результатами якої складено акт №04/11/805000008/0023054636 від 29.04.2011р.

Перевіркою встановлено, що під час митного оформлення імпортованих товарів ТОВ «БАКС» за період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р.:

- за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) № 91 занижено суми витрат на транспортування до митної території України, що заявлялись при декларуванні митної вартості товарів, у порівнянні з первинними документами, які знаходяться у справах ТОВ «БАКС», що призвело до порушення вимог: ст. 267 Митного кодексу України в частині повноти визначення митної вартості в результаті заниження сум витрат на транспортування до митної території України; п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ; ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 № 2097-ХІІ;

- за ВМД № 146 на імпортований ТОВ «БАКС» гліцерин фармацевтичний безпідставно застосувалась Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1568 «Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні», що призвело до порушення пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 № 2097-ХІІ, до неправомірного користування пільгою та до зменшення бази оподаткування імпортованих товарів, що потягло за собою сплату ТОВ «БАКС» податків (обов'язкових платежів) у неповному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито, не сплачене в результаті дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Загальна сума недоборів (без урахування штрафних санкцій) склала 1 010 255,57 грн. у тому числі: мито (020 вид платежу) - 797656,80 грн., податок на додану вартість (028 вид платежу) - 212598,77 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки Сумської митниці від 29.04.2011 № 04/11/805000008/0023054636, позивач подав на нього заперечення від 10.05.2011 № 96 (т. 1 а.с. 47-49), проте висновком Сумської митниці від 16.05.2011 № 13/3633 результати перевірки, викладені у вищезазначеному акті були залишені без змін (т. 1 а.с. 50-53).

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2011р. : № 12, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за ВМД у загальній сумі 863795 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем 691 036 грн. 20 коп., штрафними санкціями 172 759 грн. 05 коп.; № 13, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за ВМД у загальній сумі 106 621 грн. 60 коп., у тому числі за основним платежем 106 620 грн. 60 коп., штрафними санкціями 1 грн. 00 коп.; № 14, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за ВМД у загальній сумі 793 550 грн. 59 коп., у тому числі за штрафними санкціями 793 550 грн. 59 коп.; № 15, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за ВМД у загальній сумі 226 557 грн. 69 коп., у тому числі за основним платежем 181 246 грн. 15 коп., штрафними санкціями 45 311 грн. 54 коп.; № 16, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за ВМД у загальній сумі 31 353 грн. 62 коп., у тому числі за основним платежем 31 352 грн. 62 коп., штрафними санкціями 1 грн. 00 коп.; № 17, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито за ВМД у загальній сумі 185582 грн. 24 коп., у тому числі за штрафними санкціями 185 582 грн. 24 коп.

Стосовно заниження транспортних витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 267 Митного Кодексу України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування при ввезенні товарів на мину територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Під час проведення планової виїзної перевірки проведено співставлення даних, які заявлялись ТОВ «БАКС» при декларуванні імпортованого товару, на доставку товару до митного кордону України з фактичними транспортними витратами, понесеними цим підприємством.

Фактичні транспортні витрати визначались шляхом аналізу: ВМД, товаросупровідних документів до них, посвідчень на відрядження, виданих водіям; їх закордонних паспортів з відмітками про перетин кордону України; звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт; документів, що підтверджують: витрати за користування автомобільними дорогами, стоянками (автобан, тобто); витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт транспортних засобів, безпосередньо зайнятих в перевезенні (мийка, ремонт шин, придбання омивача скла тощо); інші витрати, додані до звітів про використання коштів при здійсненні перевезень імпортованих товарів (добові карти, оформлення документів та інші), подорожніх листів (фактична кількість витраченого пального, фактичний пробіг автомобіля (порожнього та з вантажем) при переміщенні по території України та за кордоном), а також інформації, наданої Позивачем: по амортизаційним відрахуванням, по прямим витратам на оплату праці водіїв, які здійснюють відповідні перевезення, щодо вартості одиниці пального, витраченого під час виконання перевезення, а також перевірки договорів на транспортне обслуговування, заявок на перевезення супутніх вантажів, актів виконаних робіт по наданню транспортних послуг.

В результаті проведеної перевірки встановлено розбіжності в сумах витрат на доставку товарів до митного кордону України, заявлених ТОВ «БАКС» при декларуванні, та фактично понесених витрат, що призвело до неправильного визначення митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, внаслідок чого була занижена митна вартість (база оподаткування) імпортованих ТОВ «БАКС» товарів.

На підставі акту планової виїзної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «БАКС» від 29.04.2011 №№04/11/805000008/0023054636 (далі - Акт перевірки) в результаті заниження суми витрат на транспортування товарів до митної території України складено податкові повідомлення-рішення №№ 12, 13, 15, 16 від 25.05.2011р.:

Податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 25.05.2011р. № 12 прийнято за порушення позивачем вимог статті 267 МК України в частині необхідності додавання витрат на транспортування товарів до ціни товарів при визначенні митної вартості цих товарів за період 2009-2010 років.

Відповідно до Акту перевірки за період 2009-2010 роки ТОВ «БАКС» згідно з оформленими вантажними митними деклараціями було занижено суму витрат на транспортування товарів. Розбіжності в сумах витрат на доставку товарів до митного кордону України, заявлених ТОВ «БАКС» при декларуванні, та фактично понесених витрат призвели до неправильного визначення митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, внаслідок чого була занижена митна вартість імпортованих ТОВ «БАКС» товарів за період 2009-2010 роки на 215194,41 грн.

Наведене спричинило заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита (код платежу - 020) на загальну суму 691036,20 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Розрахунок: 691 036,20 грн. (основна сума) * 25% = 172 759,05 грн. (сума штрафних санкцій).

З огляду на викладене, штрафні санкції за вказане порушення склали 172 759,05 грн.

Тобто , загальна сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до Держбюджету України, відповідно до податкового повідомлення №12 склала 863795,25 грн.

Податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 25.05.2011 № 13 прийнято за порушення вимог статті 267 МК України в частині необхідності додавання витрат на транспортування товарів до ціни товарів при визначенні митної вартості цих товарів за 2011 рік.

Відповідно до Акту перевірки розбіжності в сумах витрат на доставку товарів до митного кордону України, заявлених ТОВ «БАКС» при декларуванні, та фактично понесених витрат призвели до заниження митної вартості імпортованих ТОВ «БАКС» товарів за 2011 рік на 52 508,49 грн.

Вищевикладене призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 106620,60 грн.

Стосовно розрахунку штрафних санкцій колегія судів зазначає , що згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафна санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,0 гривні за кожне порушення.

Таким чином, штрафні санкції за вказане порушення склали 1,0 грн.

Розрахунок: 106 620,60 грн. (основна сума) + 1,0 грн. (штрафні санкції) = 106 621,60 грн.

Загальна сума податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення №13 склала 106621,60 грн.

Податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 25.05.2011 № 15 прийнято за порушення вимог статті 267 МК України в частині необхідності додавання витрат на транспортування товарів до ціни товарів при визначенні митної вартості цих товарів за період 2009-2010 роки.

Крім того, ТОВ «БАКС» порушено вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України.

Внаслідок цього ТОВ «БАКС» зменшено базу оподаткування товарів, що призвело до стягнення податку на додану вартість в неповному обсязі.

Як зазначалось раніше, занижена митна вартість імпортованих ТОВ «БАКС» товарів за період 2009-2010 роки склала 215 194,41 грн., у зв'язку з чим заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість (код платежу - 028) склало 181 246,15 грн.

Штрафні санкції за вказане порушення відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України склали 45 311,54 грн.

Розрахунок: 181 246,15грн. (основна сума) * 25% = 45 311,54 грн. (сума штрафних санкцій).

Загальна сума податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення №15 склала 226 557,69 грн.

Податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 25.05.2011 № 16 прийнято за порушення вимог статті 267 МК України в частині необхідності додавання витрат на транспортування товарів до ціни товарів при визначенні митної вартості цих товарів за 2011 рік.

Крім того, ТОВ «БАКС» порушено вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України.

Внаслідок цього ТОВ «БАКС» зменшено базу оподаткування товарів, що призвело до стягнення податку на додану вартість в неповному обсязі.

Занижена митна вартість імпортованих ТОВ «БАКС» товарів за 2011 рік склала 52 508,49 грн., у зв'язку з чим заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість (код платежу - 028) склало 31 352,62 грн.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за вказане порушення склали 1,0 грн.

Розрахунок: 31 352,62грн. (основна сума) + 1,0 грн.(штрафні санкції) = 31 353,62 грн.

Загальна сума податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення №15 склала 31 353,62 грн.

Стосовно виявлення факту неправомірного користування позивачем пільгою зі сплати ввізного мита , колегія суддів зазначає наступне.

За період з 01.10.2009р. по 28.02.2011р. позивач імпортував на територію України за 146 ВМД типу ІМ 40 товар за кодом УКТЗЕД 2905450000 - гліцерин, із заявленням його у гр. 31 кожної ВМД як такого, що використовується в фармацевтичній промисловості, із наступними найменуваннями: ГЛІЦЕРИН ДИСТИЛЬОВАНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ 99,5%, САS 56-81- 5, виробництво Польща; ГЛІЦЕРИН ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ вміст гліцерину у перерахунку на суху речовину - 99,91%, САS 56-81-5, виробництво Польща; ГЛІЦЕРИН ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ РАФІНОВАНИЙ 99,5%, САS 56-81-5, виробництво " Чехія.

При митному оформленні зазначеного товару ТОВ «БАКС» заявляло у графах 36 ВМД пільгу (код - 102) зі сплати ввізного мита відповідно до пункту "ц" статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1568 «Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні» (далі - Постанова № 1568) та ввізне мито не сплачувало.

Статтею 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» визначені товари та предмети, які звільняються від сплати мита при переміщенні через митний кордон України.

Відповідно до пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» звільняється від сплати мита «ц) фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами 28, 29, ЗО УКТ ЗЕД, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України».

Постановою № 1568 затверджено Перелік фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні та які відповідно до пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» звільняються від обкладення ввізним митом у разі ввезення їх на митну територію України (далі - Перелік).

У Переліку наведено «найменування фармацевтичних субстанцій», «хімічна або непатентована назва англійською мовою» даних субстанцій та їх «код товару згідно з УКТЗЕД». За кодом УКТЗЕД 290545000 у Переліку вказано фармацевтичну субстанцію «гліцерин», хімічна назва англійською мовою "Сгіусегоl".

Тобто, для отримання пільги по сплаті ввізного мита на підставі пункту "ц" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та Постанови №1568 необхідно дотримання двох обов'язкових умов, яким повинен відповідати імпортований товар: це має бути фармацевтична субстанція (за визначеними кодами УКТЗЕД), фармацевтична субстанція повинна використовуватися на території України за цільовим призначенням - для виготовлення фармацевтичної продукції, такі субстанції не виробляються в Україні.

Статтею 2 Закону України «Про лікарські засоби» встановлено, що до лікарських засобів належать в тому числі і діючі речовини (субстанції) (біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або мають профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів).

Відповідно до статті 17 цього ж Закону України «Про лікарські засоби» на територію України можуть ввозитись лікарські засоби (зокрема, діючі речовини (субстанції)), зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості, що видається виробником.

Під час митного оформлення товарів за визначеними в Акті перевірки ВМД gозивачем не надано митниці будь-якої інформації щодо реєстрації імпортованих товарів як лікарських засобів (фармацевтичних субстанцій).

На запит Сумської митниці від 01.04.2011 № 13/2404 Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України листом від 07.04.11 № 1.8-17/319/АК повідомив, що ГЛІЦЕРИН ДИСТИЛЬОВАНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ 99,5%, виробництва, Польща, як лікарський засіб в Україні не зареєстрований;

Зареєстровані та внесені до Державного реєстру лікарських засобів лише наступні діючі речовини:

- гліцерин (рідина (субстанція)) виробництво Німеччина - реєстраційне посвідчення № ІІА/5503/01/01 від 28.11.2006;

- гліцерин (рідина сироподібна (субстанція)) виробництво Туреччина - реєстраційне посвідчення № IIА/3290/01/01 від 24.06.2005, термін дії якого закінчився 24.06.2010.

За інформацією, отриманою з мережі Інтернет, гліцерин (субстанція) виробництва Індії зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів України наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2000 за №270.

Виходячи з вищевикладеного, товари: гліцерин фармацевтичний виробництва Польща, гліцерин виробництва Чехія, імпортовані позивачем у 2009-2011 роках, не зареєстровані в Україні як лікарські засоби (фармацевтичні субстанції).

Крім того, на запит Сумської митниці від 01.04.2011 № 13/2404, зроблений в ході проведення планової виїзної перевірки фінансово- господарської діяльності ТОВ «БАКС», Державий експертний центр Міністерства охорони здоров'я України повідомив (лист від 07.04.11 № 1.8- 17/319/АК), що дистильований гліцерин (хімічна або непатентована назва англійською мовою Сгіусегоl), виробництва ТОВ "Укрхімресурс" (м. Дніпропетровськ, Україна) зареєстровано та внесено до Державного реєстру лікарських засобів 21.12.2009 (відповідно до Закону України "Про лікарські засоби"), номер реєстраційного посвідчення ТІ А/10342/01/01 з датою закінчення реєстрації 21.12.2014. Тобто, з 21.12.2009 в Україні був зареєстрований, як (фармацевтична субстанція), який виробляється в Україні.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ТОВ «БАКС» не дотримано обов'язкової умови встановленої законодавством для отримання пільги зі сплати ввізного мита відповідно до пункту «ц» статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та Постанови № 1568.

Також , перевіркою встановлено, що позивач імпортував вищезазначений гліцерин з метою продажу, а не з метою виготовлення фармацевтичної продукції, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами ТОВ «БАКС», а саме накладними на відпуск, рахунками-фактури.

Так, починаючи з 01.10.2009 ТОВ «БАКС» здійснило продаж гліцерину за 108 накладними на відпуск 23 підприємствам України у кількості 2187,798 тон на загальну суму 13 372 718,300 грн.

Для з'ясування чи здійснювалось виробництво фармацевтичної продукції підприємствами, які закуповували гліцерин у ТОВ "БАКС", Сумською митницею направлено запити до Головного управління Статистики у Київській області від 14.04.11 №13/2787, Головного управління Статистики у Сумській області від 14.04.11 №13/2790, Головного управління Статистики у Донецькій області від 14.04.11 №13/2784, Головного управління Статистики у Черкаській області від 14.04.11 №13/2789, Головного управління Статистики у Чернігівській області від 14.04.11 №13/2783, Головного управління Статистики у Кіровоградській області від 14.04.11 №13/2786, Головного управління Статистики у Харківській області від 14.04.11 №13/2785.

За інформацією, отриманою від Головних управлінь статистики у Сумській, Київській, Кіровоградській, Донецькій, Чернігівській та Харківській областях та з мережі Інтернет, переважна більшість підприємств-покупців гліцерину займаються виробництвом товарів (рідин) технічного призначення для автомобільної промисловості та різноманітної хімічної (не фармацевтичної) продукції та не здійснюють виробництва фармацевтичної продукції. Більше того, відповідно до листа Головного управління статистики у Київській області від 21.04.2011 № 03/1-05/2006, зазначені в накладних на відпуск гліцерину підприємства-покупці (з вказаною адресою м. Київ та Київська область), а саме: ПП «Транс ОПТ XXI» (код СДРПОУ 35574562), ЗАО СП «Велвана» (код СДРПОУ 23731918), ПП «Джілайт» (код СДРПОУ 35574557), ТОВ «Мизік Тгасіе» (код СДРПОУ 22950877), ТОВ «ТД ВАМП» (код СДРПОУ 36621073), ТОВ «Хімлаборреактив» (код СДРІІОУ 23522853) в СДРПОУ Головного управління статистики у Київській області взагалі відсутні.

Головне управління статистики у Сумській області листом від 21.04.2011 № 03/1-332080 повідомило Сумську митницю про те, що ТОВ «БАКС» звіти про виробництво фармацевтичної продукції (звіт за формою державного статистичного спостереження № 1-П «Терміновий звіт про виробництво промислово продукції (товарів, послуг) за видами») на адресу Головного управління статистики у Сумській області у період з 01.10.2009 по 28.02.2011 не надавало; інформацію про оптову торгівлю фармацевтичними товарами у звіті за формою № 1-опт («Звіт про продаж і запаси товарів (продуктів) в оптовій торгівлі») не відображало.

Крім того, позивач не займався та не займається виготовленням фармацевтичної продукції, в мережі Інтернет позиціонує себе як оптовий постачальник на території України хімічної сировини (тобто, не фармацевтичної) вітчизняних та закордонних виробників та пропонує до продажу будь-якому підприємству, незалежно від виду його діяльності, гліцерин дистильований шляхом розміщення пропозиції на своєму офіційному сайті .

Відповідно до інформації, отриманої з мережі Інтернет, гліцерин використовується в парфумерії та фармації як зм'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до масла, у харчовій промисловості, як добавка до напоїв. У шкіряному виробництві та текстильній промисловості - для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності. З гліцерину добувають вибухову речовину нітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту. Спиртовий розчин нітрогліцерину має судинорозширювальну дію й у вигляді ліків використовується при серцевих захворюваннях.

Тобто, гліцерин може використовуватись не тільки у фармацевтичній промисловості.

Виїзною перевіркою встановлено безпідставне заявлення та неправомірне користування ТОВ «БАКС» пільгою в обкладенні ввізним митом при декларуванні "ГЛІЦЕРИНУ ДИСТИЛЬОВАНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО" 99,5%, виробництва " Польща, "ГЛІЦЕРИНУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО" 99,91%, виробництва Польща, "ГЛІЦЕРИНУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РАФІНОВАНОГО" 99,5%, виробництва Чехія, а саме: у зв'язку з невірним застосуванням ТОВ «БАКС» Постанови №1568 та невірним заявленням в графі 36 кожної ВМД на імпортований вищезазначений товар пільги (код - 102) зі сплати ввізного мита; у зв'язку з тим, що дані товари не були зареєстровані Позивачем в Україні як лікарські засоби тому, відповідно до вимог Закону України «Про лікарські засоби», як фармацевтична субстанція не могли використовуватись в якості «фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення»; у зв'язку з тим, що гліцерин з аналогічним характеристиками виробляється в Україні та який зареєстрований, відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» і внесений до Державного реєстру лікарських засобів; у зв'язку з тим, що імпортований гліцерин ТОВ "БАКС" не використовувало для виробництва фармацевтичної продукції та реалізовувало підприємствам, які також не використовували його в якості фармацевтичної субстанції для виробництва фармацевтичної продукції.

Враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки щодо безпідставності застосування ТОВ «БАКС» Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1568 «Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні», яке призвело до порушення пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 № 2097-ХІІ та до зменшення бази оподаткування імпортованих товарів і до сплати ТОВ «БАКС» податків (обов'язкових платежів) у неповному обсязі правомірні.

Статтею 123 Податкового кодексу України передбачені штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України визначено штрафні санкції за використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Таке використання тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Тому, у зв'язку з неправомірним використанням ТОВ «БАКС» пільги зі сплати ввізного мита, згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу винесено податкові повідомлення-рішення від 25.05.2011р. форми «Р» № 14 (ввізне мито 020),_за яким сума податкового зобов'язання складає 793550,59 грн. та № 17 (ПДВ 028),_за яким сума податкового зобов'язання складає 185 582,24 грн.

Стосовно відповідальності платника податків за повноту нарахування ввізного мита і податку на додану вартість та повноважень митних органів щодо донарахування таких платежів колегія суддів зазначає , що органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України (підпункт 41.1.2 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (в даному випадку з урахуванням наведених положень Митного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито, не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Зауважимо, що приписами зазначеної норми встановлено навіть не право, а обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання за результатами перевірки після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів. У зв'язку з чим Сумською митницею винесено податкові повідомлення на суму заниженого податкового зобов'язання по сплаті мита та податку на додану вартість.

При митному оформленні зазначеного товару Позивач заявляв у графах 36 ВМД пільгу за кодом - 102 - товари, щодо яких згідно пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» надається пільга в оподаткуванні увізним митом, передбачена наказом Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048 «Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення».

Тобто , позивачем безпідставно застосовано пункт «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та наказ Держмитслужби від 12.12.2007р. № 1048 «Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення», що призвело до безпідставного користування пільгою в обкладенні імпортованих товарів ввізним митом та у зв'язку з цим до несплати позивачем мита до Державного бюджету України.

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 27 вересня 2006 року № 821 (далі - Порядок № 821), Позивачем розраховано суму податку на додану вартість за невірною формулою, передбаченою цим підпунктом: г) товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором: Спдв = В х П / 100.

Натомість розрахунок податку на додану вартість за вказаними ВМД мав проводитись згідно підпункту (б) підпункту 2.1 пункту 2 Порядку № 821: б) на товари, що обкладаються тільки митом: Спдв = (В + См) х П / 100;

де Спдв - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації; См - сума увізного мита; П - ставка ПДВ (20 %).

Таким чином,митним органом правомірно встановлено порушення позивачем підпункту 2.1 пункту 2 Порядку № 821, що призвело до сплати позивачем до Державного бюджету України податку на додану вартість у неповному обсязі.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 27 вересня 2006 року № 821, відомості про нарахований податок на додану вартість відображаються у відповідних графах ВМД відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307.

Відповідно до пункту 5.1 глави І Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 9 липня 1997 року № 307, ВМД заповнюється декларантом.

Підпунктом 2 пункту 2 глави II Інструкції про порядок заповнення ВМД визначено правила заповнення граф виключно декларантом. В

тому числі визначено і правила заповнення декларантом граф 36 «Преференції» та 47 «Нарахування платежів» ВМД. Зокрема, у четвертій колонці графи 47 «Сума» зазначається нараховані суми ввізного мита та податку на додану вартість, у п'ятій колонці - спосіб розрахунку.

З матеріалів справи вбачається , що декларантом позивача самостійно заповнено вищевказані ВМД з пільговим обкладенням ввізним митом, самостійно у графах 36 вказаних ВМД зазначено пільгу «102» та у графах 47 - визначено ставки податків та самостійно зазначено код способу розрахунку ввізного мита - 06 (умовне нарахування платежу), що потягло за собою несплату до Держбюджету мита і відповідно сплату податку на додану вартість у неповному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Крім того, згідно пункту 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у поданій ним ВМД.

Таким чином, з моменту прийняття митницею ВМД до митного оформлення, декларант , тобто позивач, несе визначену законодавством відповідальність за достовірність та правильність зазначених у ній відомостей, у тому числі за вказаний розмір ставок ввізного мита та податку на додану вартість, за правильність обрахування сум цих податків та за повноту їх сплати до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУДК України у місті Києві.

Тобто, безпосередньо позивачем (платником податку) у вищезазначених ВМД самостійно здійснено розрахунок відповідних розмірів увізного мита (із зазначенням умовного нарахування цього податку) та податку на додану вартість, а також самостійно зазначено код пільги - 102.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено вимоги підпункту 2 пункту 2 глави II Інструкції про порядок заповнення ВМД, постанови Кабінету Міністрів України № 1568, пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», пункту 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 2.1. пункту 2 Порядку № 821, наказу Держмитслужби від 12.12.2007 № 1048 «Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення», в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита та податку на додану вартість.

Вищенаведеними нормами законодавства України чітко встановлено відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту нарахування митних платежів, адже як нарахування (заповнення графи 47 ВМД) мита та податку на додану вартість, так і зазначення (графа 36 ВМД) пільги та способу розрахунку (06) здійснюється платником податків , тобто позивачем, отже, відповідальність за повноту розрахування та сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію вищевказаних товарів несе виключно позивач.

Стосовно відповідальності платника податків за нецільове використання товарів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого наказом Держмитслужби від 22.06.2006 № 514 (далі - Порядок № 514), рішення про здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні приймається посадовими особами підрозділу митного органу у разі, якщо подані до митного оформлення документи не викликають сумнівів.

При цьому, митні органи не мають права вимагати пред'явлення до митного оформлення документи, подання яких не передбачено нормами національного та/або міжнародного законодавства.

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 року № 80.

Згідно пункту 22 Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 1 лютого 2006 року № 80, необхідними до подання підрозділу митного оформлення при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів є документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування.

Перелік документів, що підтверджують право на отримання тих чи інших пільг в оподаткуванні, міститься у додатку № 1 до Порядку № 514, згідно пункту 54 якого документом, що передбачає надання пільги при митному оформленні «фармацевтичної продукції, сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами 28, 29, 30 УКТ ЗЕД», є перелік фармацевтичної продукції та сполук, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1568 «Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи докази внесення до Державного реєстру лікарських засобів України імпортуємого на територію України гліцерину позивачем не надано при митному оформлені, а посадові особи митного органу не наділені правом вимагати подання таких доказів .

Крім того, у графах 31 «Опис товару» вищевказаних ВМД зазначено, що імпортований позивачем товар є фармацевтичним і використовується у фармацевтичній промисловості, а тому в митного органу на момент здійснення митного оформлення та пропуску «гліцерину» на митну територію України не було підстав для сумнівів у дотриманні позивачем умов цільового використання імпортованого товару.

Згідно пункту «ц» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» звільняється від сплати ввізного мита фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її (фармацевтичної продукції) виготовлення.

Тобто, цільовим призначенням сполуки (гліцерину), ввезеної Позивачем, є використання для виготовлення фармацевтичної продукції.

Пунктом 4 Порядку № 514 встановлено, що контроль за використанням товарів, митне оформлення яких було здійснене із застосуванням пільг в оподаткуванні, проводиться митними органами шляхом документальних перевірок.

В ході проведення Сумською митницею документальної перевірки з метою здійснення контролю за використанням товарів, оформлених за пільговим режимом, встановлено, що імпортований Позивачем гліцерин не використано у фармацевтичній промисловості, що підтверджується також листом Головного управління статистики у Сумській області від 21.04.2011 № 03/1-3932080 (наявний в матеріалах даної адміністративної справи).

Відповіднодо пункту 2.2 та 3.1 Порядку № 514 документи, необхідні для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні, подаються митному органу особою, що здійснює декларування товарів. При цьому, митне оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні здійснюється з умовним нарахуванням сум відповідних податків і зборів у ВМД.

В даному випадку, декларантом та одержувачем товару при митному оформленні гліцерину виступав позивач, а тому митну пільгу щодо умовного нарахуванням мита надано безпосередньо.

Відповідно до підпункту 17.1.6і пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III платники податку, які використовують податкову пільгу всупереч умовам та цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Таким чином, безпосередньо позивач несе відповідальність за нецільове використання товарів, що користуються на території України пільговим режимом в обкладенні митними платежами, адже у розумінні підпункту 17.1.6і пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» він є платником податків, якому надано податкову пільгу відносно ввезених ним товарів за відповідними вантажними митними деклараціями.

Також, колегія суддів зазначає, що статтею 67 Конституції України закріплено безумовний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом. Підставою припинення податкового обов'язку є лише його повне виконання (стаття 37 Податкового кодексу України).

Таким чином, колегія суддів вважає , що Сумська митниця при нарахуванні основних платежів та штрафних санкцій, які відображені у виставлених Сумською митницею позивачеві податкових повідомленнях форми «Р» від 25.05.2011 №№ 12,13,14,15,16 та 17 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України, а тому підстави для скасування зазначених податкових повідомлень відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ввезений на митну територію України товар ввозився як сполука, що використовується для виготовлення фармацевтичної продукції, і не є субстанцією, а тому цей гліцерин не повинен був реєструватися як лікарський засіб, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1568, якою затверджено Перелік фамацевтичної проукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні та які відповідно до пункту "ц" ст. 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" звільняються від обкладення ввізним митом у разі ввезення їх на митну територію України, усі перелічені у ній товари із визначеними кодами УКТЗЕД (для яких конкретно передбачається право на звільнення від сплати мита) є фармацевтичними субстанціями.

Таким чином твердження апелянта про відсутність обов'язку реєструвати гліцерин у повній мірі є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "БАКС" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2а-1870/5844/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.