Постанова

від 11.12.2008 по справі 6/402

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 11.12.2008

р.                                          

                                                          №

6/402 

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Добрянської Я.І. при секретарі судового

засідання  Зубко Л.П.  вирішив адміністративну справу

 ОСОБА_1

до

 Державна податкова інспекція у Дарницькому

районі міста Києва, Головне управління державного казначейства України в м.

Києві  

про

 визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому

раоні м.Києва і зобов'язання здійснити розрахунок суми податкового кредиту

Представники сторін

від позивача

ОСОБА_1

від відповідача  ОСОБА_2

третя особа

ОСОБА_3

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні 11.12.2008 р. проголошено вступну та резолютивну

частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького

районного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у

Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними дій заступника

начальника ОСОБА_4 по відмові в праві на одержання суми податкового кредиту в

розмірі 1 366,37 грн.; зобов'язання направити в орган Державного казначейства

України розрахунок суми податкового кредиту в розмірі 1 366,37 грн. на

перерахування поштовим переводом суми надміру сплаченого ПДФО внаслідок

реалізації права на податковий кредит за адресою: АДРЕСА_1; стягнення з

бюджетного рахунку, призначеного для утримання ДПІ у Дарницькому районі м.

Києва, суми штрафу в розмірі 1 366,37 грн., оскільки відмова в праві на

одержання суми податкового кредиту ґрунтується на підставах, не передбачених

законодавством.

Ухвалою Дарницького районного суду

м. Києва від 26.12.2007 р. № 2-а-614/07 справа була передана на розгляд до

Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного

суду м. Києва від 28.03.2008 р. справа була прийнята до розгляду та призначена

до попереднього судового розгляду.

В ході судового розгляду справи

позивачем ОСОБА_1 була подана заява від 04.08.2008 р. про збільшення розміру

позовних вимог, в якій він просив:

1.          Визнати протиправними дії Державної

податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва в особі заступника

начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

ОСОБА_4по відмові позивачеві в праві на одержання суми податкового кредиту в

розмірі 1366,37 грн..

2.          Зобов'язати Державну податкову

інспекцію в Дарницькому районі м. Києва направити в орган Держаного

казначейства України розрахунок суми податкового кредиту- в розмірі 1366,37

грн. на перерахування мені поштовим переводом суми надміру сплаченого ПДФО

внаслідок реалізації права на податковий кредит за адресоюАДРЕСА_1

3.          Стягнути з бюджетного рахунку,

призначеного для утримання ДШ в Дарницькому районі м. Києва, суму штрафу в

розмірі 1366,37 грн.

4.          Залучити до справи в якості третьої

особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

5.          Зобов'язати ДШ в Дарницькому районі

м. Києва компенсувати позивачеві моральну шкоду в розмірі 1 700 грн. та

перерахувати її поштовим переводом за адресоюАДРЕСА_1

6.          Судові витрати покласти на

відповідача.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує тим,

що 13.07.2006 року він уклав з АКІБ «УкрСиббанк»кредитний договір №

11018871000, згідно якого банк надав йому кредит в сумі 50 000 доларів США, що

дорівнює 252 500,00 гривень за курсом Національного Банку України, з цільовим

призначенням - купівля квартири у АДРЕСА_1 Після введення житлового будинку в

експлуатацію 21.11.2006 року та одержання свідоцтва на право власності, він

уклав з банком договір іпотеки для забезпечення в повному обсязі виконання усіх

грошових зобов'язань. У період з 13.07.2006 р. по 31.12.2006 р. ним було

погашено кредиторську заборгованість на загальну суму 2130,47 доларів США (по

курсу НБУ 10 758,87 грн.) основного боргу та 2 063,53 доларів США (10 420,83

грн.) відсотків).

          Позивач 02.03.2007 року подав до

податкового органу декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006

року та розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає

поверненню  платнику  податків - або   сплаті 

до  бюджету,  у тому числі у зв'язку з нарахуванням

податкового кредиту.

          До декларації були прикладені копії

всіх підтверджуючих документів на одержання права на податковий кредит:

кредитного договору, договору іпотеки, свідоцтва на право власності на

квартиру, квитанцій на сплату відсотків за користування іпотечним кредитом.

Згідно даних документів сума надміру сплаченого належного йому ПДФО складає

1366,37 грн..

          Однак 10.05.2007 року він отримав

листа, в якому було відмовлено в праві на одержання суми податкового кредиту у

зв'язку з невідповідністю законодавству наданих підтверджуючих документів, а

саме фінансовий кредит одержано в банківській установі в іноземній валюті;

відсутні платіжні документи про фактично сплачені відсотки за користування

іпотечним кредитом. Не погоджується з даною відповіддю, оскільки законодавцем

не визначено валюту іпотечного кредитування; розрахунок відсотків за

користування кредитом було проведено, обов'язковість зазначення банківськими

установами в квитанціях суми сплачених відсотків - не передбачена. А тому

вважає протиправною відмову

відповідача у його праві на одержання податкового кредиту

в розмірі 1366,37 грн. та просить

перерахувати йому 1366,37 грн. податкового кредиту та

стягнути з відповідача штраф у

розмірі 1366,37 грн..         

Відповідач -ДПІ у Дарницькому

районі м. Києва, проти позову заперечує. В обґрунтування свого заперечення

вказує, що зобов'язання за кредитним договором повинне бути виражене і виконане

в грошовій одиниці України, а не в іноземній валюті, як у випадку позивача.

Вважає, якщо фінансовий кредит на придбання (будівництво) житла було одержано

фізичною особою у банківській установі в іноземній валюті, то такий кредит не

може розглядатися як іпотечний кредит, за яким передбачено реалізацію права

платника податку на податковий кредит. Позивач документально не підтвердив суму

фактично сплачених відсотків за іпотечним кредитом, оскільки не представив

платіжних документів, які свідчать про перерахування ним коштів у рахунок

погашення такого кредиту протягом звітного податкового року (рахунок з

відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою

про перерахування коштів). У наданих позивачем підтверджуючих документах: в

платіжних документах (квитанціях) чітко не зазначена сума сплачених процентів

за користування іпотечним кредитом; фінансовий кредит одержано у банківській

установі в іноземній валюті. А тому просив у задоволенні адміністративного

позову відмовити.

Третя особа без самостійних вимог

на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в

м. Києві, проти позову заперечує, посилаючись на той факт, що ДПІ у Дарницькому

районі м. Києва не надавала висновок на відшкодування надміру сплаченої суми

податку позивачу до відповідного органу Державного казначейства. Таким

чином,  Головне управління Державного

казначейства України у м. Києві не мало правових підстав для  відшкодування вказаної сумиОСОБА_1

Розглянувши подані сторонами документи

і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши

всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази,

які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.07.2006 року

уклав кредитний договір № 11018871000 з АКІБ «УкрСиббанк». За умовами даного

договору банк зобов'язується надати Позичальнику (позивачу), а Позичальник

зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку

кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 50000 дол. США в порядку і на

умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 252

500,00 гривень за курсом Національного банку України на день укладення

Договору. За використання кредитних коштів на перший місяць встановленого

строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 11,8 % річних. По

закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна

ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного Договору.

Так, додатковою угодою №1 від

13.09.2006 року до кредитного договору за використання кредитних коштів

процентна ставка встановлюється у розмірі 10.3% річних; додатковою угодою №1

від 09.11.2006 року процентна ставка визначена у розмірі 9.8 % річних

Головним управлінням житлового

забезпечення виконавчого органу Київської

міської ради  Київської міської державної адміністрації)

19.09.2006 року позивачу видано

свідоцтво на право власності ЯЯЯ №

565771 від 19.09.2006 р. на квартиру АДРЕСА_1.

21.11.2006 року   між АКІБ «УкрСиббанк»

(Іпотекодержатель)  та ОСОБА_1

(Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, згідно якого позивач передає в

іпотеку нерухоме майно - житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Іпотекою

забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань

іпотекодавця за кредитним договором №11018871000 від 13.07.2006 року.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5

Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року з наступними

змінами і доповненнями, до складу податкового кредиту включаються фактично

понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме:

фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими

розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів

(робіт, послуг) та визначають суму таких витрат; п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 згаданого

вище Закону України передбачає, що платник податку має право включити до складу

податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом

такого звітного року, як частину суми процентів за іпотечним кредитом,

сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними

згідно із статтею 10 цього Закону.

Даним Законом не передбачено

обмежень щодо валюти, в якій здійснено кредитування. Позивачем проведено

розрахунок суми податкового кредиту за 2007 рік у національній валюті - гривні.

Відповідач не оспорив суми розрахованого позивачем податкового кредиту в

розмірі 1366,37 грн..

Приписом п.18.8 ст. 18 вказаного

Закону, сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на

його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або

надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60

календарних днів від дня отримання такої декларації.

Позивач подав декларацію про

доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року, 02.03.2008 року, про що

зроблено відмітку ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Таким чином сума податкового

кредиту повинна була бути повернена протягом 60 календарних днів, починаючи з

02.03.2008 року. Станом на день розгляду справи, позивачу не перераховано

кошти, які підлягали поверненню.

Відповідно до п.п. 20.4.2 п. 20.4

ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за неповне або

несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок

застосування права на податковий кредит, на користь платника податку

сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк,

визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за

останнім днем граничного строку її виплати, -у розмірі 100 відсотків від такої

суми. Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного

казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, суму штрафу, згідно з вказаною нормою, має бути нараховано органом

Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України.

Повернення суми надміру сплаченого

податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та

штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом

державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його

розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів. У разі коли штрафні

(фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності визначених підпунктом

"а" підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума з  бюджетного 

рахунку,  призначеного  для утримання відповідного податкового органу

(20.4.3).

Таким чином вимоги позивача щодо

стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання ДШ в Дарницькому

районі м. Києва суми штрафу в розмірі 1366,37 грн. не підлягають задоволенню,

оскільки така сума стягується в безспірному порядку органом державного

казначейства.

Щодо позовної вимоги про стягнення

моральної шкоди в розмірі 1 700,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 23 Цивільного

кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої

внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях,

яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням

здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,

членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності

фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується

грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування

моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення,

глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або

позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала

моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням

інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру

відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивачем не надані належно

допустимі докази нанесеної моральної шкоди діями відповідача в частині

визначення глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей

потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,

яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з

урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. А також, не надано

правове обґрунтування  заявленої

моральної шкоди.

Тому, суд не вбачає підстав для

задоволення вказаної позовної вимоги.

Суд бере до уваги, що згідно ч.3

ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з

якою це повноваження надано;

 3)

обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод

та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з 

урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

              Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її

вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

              Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

              Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС

України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до

якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і

службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

              Всупереч наведеним вимогам

відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності відмови у

поверненні податкового кредиту ОСОБА_1

              Зважаючи на викладене, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

              Згідно зі ст. 94 КАС України,

якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних

повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові

витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо

іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова

особа).

              Якщо адміністративний позов

задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому

відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини

вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

              Згідно Прикінцевих та перехідних

положень  КАС України до набрання

чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір

цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до

пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто

-3,40 грн.

              У зв'язку з тим, що судом позов

немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі

сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в

половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва,

-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити

частково.

2.          Визнати протиправними дії Державної

податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва в частині відмови ОСОБА_1 в

праві на одержання суми податкового кредиту в розмірі 1 366,37 грн.

3.          Зобов'язати Державну податкову

інспекцію в Дарницькому районі м. Києва надати 

Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві

розрахунок суми податкового кредиту в розмірі 1 366,37 грн.  для перерахування  ОСОБА_1 суми надміру сплаченого ПДФО на

банківський рахунок, відкритий у будь-якому банку або надіслання поштовим

переказом на адресу АДРЕСА_1

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Судові витрати у розмірі 11,20 грн.

присудити на користь позивачаОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено

до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження

постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови

в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному

адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                                         

Добрянська Я.І.