Постанова

від 05.06.2012 по справі 2/157

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 2/157

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Іваненко І.П. - юрист

Від відповідача: не з'явилися

Від третьої особи: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012

у справі № 2/157 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго»

до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду» Голосіївського району міста Києва

третя особа Комунальне підприємство «Київкомунсервіс»

про стягнення 1039,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго».

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення судом були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції позивача та спростовують правильність винесеного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

В судове засідання, призначене на 26.04.2012, повноважні представники учасників процесу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 26.04.2012 розгляд справи відкладено.

В судове засідання, призначене на 05.06.2012, повноважні представники відповідача та третьої особи повторно не з'явилися в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегією встановлено наступне:

01.06.2004 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі - позивач, енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3216315 (далі - договір), відповідно до змісту якого позивач зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються в пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 6.1 Правил користування електричної енергії обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Відповідно до додатку № 3.1 до договору (перелік об'єктів) постачання електричної енергії проводиться цілодобово до бюветів по вул. Новопирогівська, 33 - лічильник № 0017041 та по вул. Жуковського 8-12 - лічильник № 0040098.

Господарським судом міста Києва відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго». Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься копія Звіту про використану електричну енергію КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» у листопаді 2010 року. Зазначений звіт підписано представником споживача та скріплено печаткою КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району».

Як визначено в додатку 2.6 до договору від 01.06.2004, розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач змінює показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання. Виміри активної потужності проводяться в години максимуму навантаження енергосистеми усіма стаціонарними або переносними приладами обліку. Щомісяця 20 числа споживач зобов'язується направити уповноваженого представника до постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. За даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з додатком «Розрахунок втрат» визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії.

Отже, електрична енергія спожита відповідачем з 20 жовтня 2010 року по 19 листопада 2010 року відображається у звіті за листопад 2010 року та вважається спожитою у листопаді 2010 року.

Відповідно до п 6.18 Правил користування електричної енергії у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Згідно з п. 8.5 договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія листа Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» від 17.11.2010 № 265/07, відповідач повідомляє що згідно відповідних рішень Голосіївської районної в місті Києві ради від 18.09.2008 № 25/06 та Київської міської ради від 16.09.2010 № 19/4831, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» 27.10.2010 здійснило передачу всіх бюветних комплексів, що бути на утриманні підприємства на баланс КП «Київкомунсервіс» та просить припинити розрахунки за договором від 01.06.2004 № 3216315 з 28.10.2010.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції, вказаний лист позивач отримав 25.11.2010.

Враховуючи зміст надісланого відповідачем Звіту, останнім підтверджується факт поставки позивачем електричної енергії у визначеному розмірі, а також факт користування цією електричною енергію.

Таким чином, позивачем визначено вартість спожитої електричної енергії за листопад 2010 року, починаючи з 20.10.2010, на підставі поданого відповідачем 25.11.2010 звіту про використану електричну енергію.

Твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, а також матеріали справи спростовують висновки суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Серед іншого, позивачем заявлено вимогу по сплаті пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723, індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування - з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи все вище зазначене, а також проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у даній справі та задоволенню апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 у справі № 2/157 скасувати.

3. Позов задовольнити повному обсязі.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 17-Б, код 32375554) з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. основного боргу, 68 (шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. пені, 63 (шістдесят три) грн. 24 (двадцять чотири) коп. інфляційних збитків, 18 (вісімнадцять) грн. 14 (чотирнадцять) коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 17-Б, код 32375554) з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 2/157 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

Тищенко А.І.