Рішення

від 01.03.2012 по справі 2/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/157 01.03.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду»Голосіївського району м. Києва

третя особа Комунальне підприємство «Київкомунсервіс»

про стягнення 1039,66 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Голосіївського району м. Києва про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, пені, інфляційних та 3% річних, всього в сумі 1039,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011р. порушено провадження у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 11.10.11р. подано суду документи на вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 21.09.2011р.

Ухвалою від 11.10.11р. судом було відкладено розгляд справи на 01.11.11р. та зобов'язано відповідача надати визначені ухвалою письмові докази та пояснення.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.10.11р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічева І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсін Р.І.

Від відповідача 01.11.11р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 01.11.11р. розгляд справи було призначено на 06.12.2011р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.11.11р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного, було вирішено передати дану справу від судді Самсіна Р.І. для розгляду судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 06.12.11р. суд відклав розгляд справи на 15.12.2011р., залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київкомунсервіс», та зобов'язав сторін та третю особу вчинити визначені ухвалою певні дії та надати суду визначені ухвалою письмові пояснення та докази.

Ухвалою від 15.12.2011р. суд відклав розгляд справи на 10.01.2012р. та зобов'язав сторони та третю особу надати суду визначені ухвалою письмові докази та пояснення, та вчинити певні визначені ухвалою дії.

Через Відділ діловодства господарського суду м. Києва 16.12.11р. від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2012р. надав суду письмові пояснення по суті спору; сторонами також надано суду письмові докази на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2011р.

В судовому засіданні 10.01.12р. було оголошено перерву до 24.01.12р.

Через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва 12.01.12р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.01.12р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 24.01.2012р. розгляд справи було призначено на 07.02.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.02.12р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного було вирішено передати дану справу від судді Самсіна Р.І. для розгляду судді Домнічевій І.О.

07.02.2012р. суд оголосив перерву в судовому засіданні на 01.03.2012р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

В судовому засіданні 01.03.12р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2004 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Позивач) та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(Відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 3216315 (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується своєчасно оплачувати використану електричну енергію.

Відповідно до Додатку №3.1 до Договору, енергопостачання здійснюється на два об'єкти -бювети за адресами: м. Київ, вул. Новопирогівська, 33 та вул. Жуковського, 10/12.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що у Відповідача наявна заборгованість за спожиту електроенергію за листопад 2010 року в розмірі 889,88 грн. за спожиті 1081 кВтг електроенергії, яку позивач просить стягнути з відповідача, і також просить стягнути 68,40 грн. пені, 63,24 грн. інфляційних та 18,14 грн. 3% річних за період прострочення заборгованості з 01.11.2010р. по 01.08.2011р.

Наявність вказаної заборгованості Позивач обґрунтовує тим, що в листопаді 2010 р. Відповідачем було спожито 1081 кВтг електроенергії, що підтверджується наданим Відповідачем Позивачу Звітом за спожиту електроенергію за листопад 2010 року, рахунком-розшифровкою за листопад 2010 року. Акт приймання передачі товарної продукції (електроенергії) за листопад 2010р. Відповідачем не підписаний.

Відповідно до Додатку № 2.6 до Договору, Споживач знімає показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання.

Споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду.

Щомісяця 20 числа Споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності»). Крім цього, Споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

За даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком «Розрахунок втрат»визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг Сторони фіксують в «Акті про приймання -передачу товарної продукції», «Акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії», по два примірники яких Постачальник надає Споживачу.

Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в

наступному розрахунковому періоді.

Також, Відповідно до Додатку № 2.6 до Договору, споживач до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснює оплату 100% фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Як зазначалось вище, відповідно до Додатку №3.1 до Договору, енергопостачання здійснюється на два об'єкти -бювети за адресами: м. Київ, вул. Новопирогівська, 33 та вул. Жуковського, 10/12.

27.10.2010р. Відповідач вказані бюветні комплекси, як основні засоби передав на баланс Комунальному підприємству «Київкомунсервіс»(Третя особа), про що свідчать акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів підписані уповноваженими представниками обох сторін 27.10.2010 року.

Передача цих бюветних комплексів відбувалася на підставі рішення Голосіївської районної в місті Києві ради від 18.09.2008 року №25/06 та рішення Київської міської ради від 16.09.2010 року №19/4831 «Про надання згоди на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва комплексів бюветного водопостачання».

Щодо розбірності в адресах бюветів, які вказані в Додатку №3.1 до Договору та в акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) - вул. Жуковського, 10/12 та 8/12, то сторонами підтверджено, що це є один і той самий бюветний комплекс, а в адресі допущено описку.

25.11.2010р. Позивач отримав від Відповідача лист №265/07 від 17.11.2010р., в якому Відповідач повідомляв, що згідно наведених вище рішень він здійснив передачу всіх бюветних комплексів на баланс Комунального підприємства «Київкомунсервіс», і тому просить припинити розрахунки за Договором з 28.10.2010р.

Відповідно до ч. 1 п. 8.5 Договору, він укладався на строк до 31 грудня поточного року та вважався продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його або перегляд.

Сторонами підтверджується, що Договір було пролонговано, в тому чисті на строк до 31.12.2010р.

Відповідно до ч. 2 п. 8.5 Договору, договір може бути розірвано і в інший термін у двосторонньому порядку на підставі заяви будь-якої зі сторін.

Сторонами не надано суду доказів, що Позивач погодився на пропозицію Відповідача розірвати Договір з 28.10.2010р., і також в матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач погодився на розірвання Договору з 25.11.2010р. як на цьому наполягає Відповідач, тобто сторонами не доведено розірвання Договору у відповідності до ч. 2 п. 8.5 Договору.

Разом з тим, з моменту передачі основних засобів, тобто з 28.10.2010р. у володінні та в управлінні Відповідача вказані бюветні комплекси не перебували, і з цього часу ним не використовувались ним, а отже не споживалася Відповідачем і електрична енергія; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Щодо поданого Відповідачем Звіту за спожиту електроенергію за листопад 2010, то з врахуванням фактичного вибуття з 28.10.2010р. з володіння та управління Відповідача вказаних бюветних комплексів, суд не вважає що даний звіт є доказом споживання Відповідачем електроенергії за період з 28.10.2010р.

Враховуючи, що за умовами Додатку № 2.6 до Договору, Споживач знімає показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання, і що споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду, то враховуючи наявність Звітів за жовтень 2010 року та за листопад 2010р., Відповідач в звіті за жовтень 2010р. зазначив показання лічильників станом на 19.10.2010р., а в звіті за листопад 2010р. -станом на 19.11.2010р. (за період з 20.10.2010р. по 19.11.2010р.).

Відповідач в звіті за жовтень 2010р. зазначив показання лічильників станом на 19.10.2010р., а з 28.10.2010р. вказані бюветні комплекси вибули з володіння та управління Відповідача, отже Відповідач, якщо споживав електроенергію за час від зняття показань з лічильника за жовтень 2010 року та до часу передачі бюветів на баланс Комунальному підприємству «Київкомунсервіс»(тобто з 20.10.2010р. по 27.10.2010 року), то саме за вказаний період за умовами Договору і зобов'язаний сплатити.

Проте Позивач не надав суду відомостей по спожитій Відповідачем електроенергії по Договору саме за період - з 20.10.2010р. по 27.10.2010 року, а з наявних у матеріалах справи наданих Позивачем письмових доказів - Звітів за спожиту електроенергію за жовтень 2010 року та за листопад 2010 року та рахунку-розшифровки не вбачається кількості спожитої Відповідачем електроенергії (якщо в ці дні вона споживалась) саме за період з 20.10.2010р. по 27.10.2010 року.

Отже Позивачем не доведено, що саме за період з 20.10.2010р. по 27.10.2010 року Відповідачем споживалась електроенергія, її кількість, та що у Відповідача наявна заборгованість за вказаний період, і тому в цій частині суд заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, п. 13 Додатку № 2.6 до Договору, зобов'язує Відповідача до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснювати оплату 100% від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Оскільки судом встановлено, що Відповідач 27.10.2010р. вказані бюветні комплекси, як основні засоби передав на баланс Комунальному підприємству «Київкомунсервіс»(Третя особа), а отже з 28.10.2010р. електроенергія, яка поставлялась на бюветні комплекси, Відповідачем не споживалась, то у Відповідача в силу п. 13 Додатку № 2.6 до Договору відсутній обов'язок сплачувати за електроенергію, яка постачалась на вказані в рішенні бюветні комплекси за період з 28.10.2010р. по 19.11.2010р., оскільки умовами Договору передбачено обов'язок Відповідача сплачувати саме за фактично спожиту , а не за поставлену електричну енергію за розрахунковий період.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд також відмовляє Позивачу в задоволенні вимог про стягнення з Відповідача частини заборгованості за листопад 2010 року за період постачання електроенергії на бювети з 28.10.2010р. по 19.11.2010р.

З врахуванням того, що Позивачем не доведено існування у Відповідача спірної в межах даної справи заборгованості, суд також вважає необґрунтованими позовні вимоги про застосування до відповідача штрафних санкції за порушення грошового зобов'язання -про стягнення 68,40 грн. пені, 63,24 грн. інфляційних та 18,14 грн. 3% річних за період з 01.11.2010р. по 01.08.2011р., та в цій частині також відмовляє в позові.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України відносяться на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 12.03.12р.