Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а-10014/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10014/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"30" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Раченко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна туристична група Україна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва скасування податкового рішення від 21.03.2011 року № 0100632305, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна туристична група Україна»звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення від 21.03.2011 року № 0100632305.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач у справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду від 27 серпня 2012 року, і постановити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що 28 вересня 2010 року ДПІ у Оболонському районі міста Києва на підставі направлення від 14.09.2010 року № 2453/23 № 3537 було проведено перевірку офісу позивача за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 30, оф. 17 на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 28.09.2010 року (а.с.12-15).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 2.8 п. 2, пп. 3.5 п. 3, пп. 7.24 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320.

Супровідним листом від 03.11.2010 року № 28197/10 відповідач надіслав на адресу позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форми С) від 11.10.2010 року № 0007532305, прийняте на підставі акта перевірки, відповідно до якого за порушення позивачем пп. 2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 205,00 грн. (том 2, а.с.46).

Рішенням від 17.01.2011 року № 306/10/25-214 про результати розгляду скарги ДПА у м. Києві скасувала рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.10.2010 року № 0007532305 в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 850,80 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу позивача - частково задоволено.

Супровідним листом від 21.03.2011 року № 8154/10/23-505 відповідач надіслав на адресу позивача ППР № 0100632305, прийняте на підставі акта перевірки, відповідно до якого за порушення позивачем пп. 2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року № 637 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України , згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»зі змінами та доповненнями та згідно з рішенням ДПА України від 15.03.2011 року № 5144/6/25-0415 до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 354,20 грн.

Так, на момент розгляду справи в суді першої інстанції згідно податкового рішення № 0100632305 до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 354,20 грн.

Позивач вважає зазначене рішення протиправними, а тому оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 2.8 п. 2 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до п. 3.5 п. 3 Положення № 637 для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Згідно ст.1 Указу № 436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом , застосовуються до осіб, зазначених у ст.1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у ст.1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком, здійснюють органи державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що у видатковому касовому ордері від 01.06.2010 року № 7 на суму 9 474,80 грн. був відсутній підпис одержувача. Проте, судом першої інстанції встановлено, що кошти в сумі 9 474,80 грн., які видавалися 01.06.2010 року з каси позивача, видавалися при наявності підписів директора ТОВ «Універсальна туристична група Україна»Шпирко А.М., касира ТОВ «Універсальна туристична група Україна»Шпирко А.М, та отримувача Шпирко А.М. у відповідних полях. Посилання відповідача на відсутність таких підписів, та те що такі підписи після перевірки були проставленні позивачем, судом до уваги не береться, оскільки для доказу своєї позиції посадові особи податкового органу надали до ДПА у м. Києві копію вказаного видаткового касового ордеру. Проте, судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки посадові особи податкового органу не здійснювали копіювання документів і не додали до акту перевірки копію вказаного видаткового касового ордеру.

Відповідно до п.п. 2.4.4 п. 2.4 п. 2 Наказу ДПА України від 10 серпня 2005 № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» у разі вилучення у ході перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для вилучення.

Відповідно до п. 3.1 п. 3 Наказу № 327 до інформативних додатків відносяться, зокрема, завірені копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, у випадку їх вилучення; опис вилучених копій документів, якщо вилучення відбулось.

Всупереч нормам пп. 2.4.4 п. 2.4 п. 2 та п. 3.1 п. 3 Наказу № 327 посадовими особами податкового органу не було вказано в акті перевірки опис вилучених копій документів та не зроблено запис із відображенням підстав для вилучення.

Залишок готівки за 01.06.2010 року згідно касової книги становив 797,70 грн. Розрахунковий ліміт залишку готівки в касі становив 170,00 грн. Як наслідок, було встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у сумі 10 102,50 грн.=9 474,80 грн. + 797,70 грн. - 170,00 грн.

А тому, на підставі акта перевірки рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11.10.2010 року № 0007532305 до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 20 205,00 грн. (10 102,50 грн. х 2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, а після перегляду рішення ДПА у м. Києві загальна сума перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача становила 8 677,10 грн. = 9 474,80 грн. - 797,70 грн., що відповідно становить 17 354,20 грн. (8 677,10 грн. х 2).

Судом встановлено, що вказані кошти видавалися для придбання авіаційних квитків, що були придбані позивачем 01.06.2010 року, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії авіаційних квитків (том 1, а.с.18 -22).

З наведеного вбачається, що зазначені податковим органом кошти в сумі 9 474,80 грн. на кінець 01.06.2010 року у касі позивача не було в наявності.

Залишок коштів в сумі 797,70 грн. наступного дня 02.06.2010 року позивачем був зданий в банк (том 1, а.с.23).

Згідно наказу ТОВ «Універсальна туристична група Україна» від 24.09.2010 року № 12/10-О «Про встановлення ліміту каси», яким встановлено новий рівень касового ліміту для підприємства, розрахований на обсягах касового обігу трьох попередніх місяців, а саме в розмірі 1 338,73 грн., а тому, на момент проведення перевірки позивача на підприємстві було розраховано та встановлено ліміт каси (том 2, а.с.24).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність тверджень відповідача стосовно порушення позивачем п.п.2.8 п.2, п.п.3.5 п.3 та п.п.7.24 п.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року № 637 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.