Постанова

від 22.10.2012 по справі 2а-11371/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2012 року № 2а-11371/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012

за участю:

представника позивача: Малашенкової Т.М. (довіреність б/н від 14.08.2012),

представника відповідача: Борисова І.І. (довіреність № 9 від 06.03.2012),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.10.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань правомірності формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011. Підставою для зменшення від'ємного значення та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток є визнання податковим органом договору поставки №280311 від 28.03.2011 укладеного між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" нікчемним. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на акт № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Консалт»(код ЄДРПОУ 37240498) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2011 - 30.11.2011.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Еліт Консалт" дійсно було укладено вказаний договір, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що зустрічні звірки є виключно заходом інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності органів Державної податкової служби, а отже документи складені за їх результатами не можуть бути підставою для визнання угод суб'єкта господарювання нікчемними.

У судовому засіданні 22.10.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив , у судовому засіданні 20.09.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях від 20.09.2012 та наведені його представником підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 22.10.2012 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 27.04.2012 по 07.05.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 477 від 27.04.2012 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи телебачення і зв'язку»з питань правомірності формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛІТ КОНСАЛТ" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.

За результатами перевірки складено акт № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 742400,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою оподатковуваного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2011 року на 51807,00 грн., та порушення пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 913 338,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що між ТОВ "Системи телебачення і зв'язку" та ТОВ "Еліт Консалт" укладено договір поставки №280311 від 28.03.2011.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Печерському районі Києва № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Консалт»(код ЄДРПОУ 37240498) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2011 - 30.11.2011.

Відповідно до зазначеного акту від СВ ПМ ДПА у м. Києві отримано постанову від 25.11.2011 старшого слідчого з ОВС підполковника податкової міліції Горожанова В.А. про порушення кримінальної справи №56-298 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Еліт Консалт»(37240498) та від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м Києва отримано службову списку №12622/26-06/38 від 03.10.2011 з висновком І.П. Красюка спеціаліста Науково дослідного експертно - криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці №353 від 21.09.2011 про те, що підписи від імені директора ТОВ "Еліт Консалт" (код за ЄДРПОУ 27240498) ОСОБА_5 в податковій звітності за період з 01.03.2011-31.07.2011 та реєстраційних документах виконані іншою особою.

Також відповідно до акту № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 в ході перевірки встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства та не встановлено факту отримання товарів ТОВ «Еліт Консалт»від контрагентів-продавців та передачі товарів (послуг) ТОВ "Еліт Консалт" від контрагентів - продавців та не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Еліт Консалт»контрагентам-покупцям в т.ч. ТОВ "Системи телебачення і зв'язку" (код ЄРДПОУ 30635012), у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

У висновках вказаного акту перевірки зазначено про те, що правочини, укладені ТОВ «Еліт Консалт»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб.

З огляду на зазначені факти, викладені в акті перевірки № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011, податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки фінансово - господарська діяльність ТОВ "Еліт Консалт" здійснювалась поза межами правового поля, а договори від імені зазначеного підприємства укладались без волевиявлення уповноваженої особи, то договір укладений між ТОВ "Еліт Консалт" та ТОВ "Системи телебачення і зв'язку" є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

На підставі акту перевірки № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012 було прийнято податкові повідомлення - рішення якими № 00023622-2 від 28.05.2012 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем на суму 913 338,00 грн., № 00023722-2 від 28.05.2012 зменшено розмір від'ємного значення суму податку на додану вартість за липень 2011 року на 51807,00 грн. та № 00023822-2 від 28.05.2012 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 767 131,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24731,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" до Державної податкової служби у місті Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012, яка рішенням № 4816/10/12-114 від 06.08.2012 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012 вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних товарів та отриманих послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Еліт Консалт", а саме, було укладено договір поставки №280311 від 28.03.2011.

Факт здійснення поставки товару за договором №280311 від 28.03.2011 підтверджується актами приймання - передачі обладнання, рахунками - фактурами та видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Здійснення позивачем оплати за поставлений товар підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, згідно яких позивачем здійснювалось перерахування коштів на ім'я ТОВ "Еліт Консалт".

У подальшому отриманий від ТОВ "Еліт Консалт" товар за договором поставки №280311 від 28.03.2011 був використаний позивачем у власній господарській діяльності при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеодин", ТОВ ВП "Побутрембудматеріали", Закритим акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Фундамент", ТОВ " Телекомпанія "Студія 1+1", ТОВ "Савік Шустер Студія", ТОВ "ГРАВІС-КІНО", Іноземним підприємством "1+1 Продакшн", Приватним акціонерним товариством "Міжнародний Медіа Центр - СТБ", Приватним акціонерним товариством "ДАТАГРУП", що підтверджується відповідними договорами, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Еліт Консалт" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ "Еліт Консалт" не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" за договором на поставки №280311 від 28.03.2011.

Необґрунтованість посилань відповідача на акт № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Консалт» (код ЄДРПОУ 37240498) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період 01.01.2011 - 30.11.2011, зумовлюється, тим, що як вбачається з акту перевірки позивача № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012 та заперечень наданих відповідачем, підчас його складання не досліджувались правовідносини позивача з ТОВ «Еліт Консалт»та його висновки ґрунтуються на тому, що ТОВ «Еліт Консалт»не надано податковому органу на його вимогу відповідних документів.

Посилання відповідача на факт винесення старшим слідчим з ОВС підполковником податкової міліції Горожановим В.А. постанови про порушення кримінальної справи від 02.11.2011 № 56-298 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Еліт Консалт" є необґрунтованими, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів на підтвердження відсутності у ТОВ "Еліт Консалт" складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства відповідачем суду надано не було.

Посилання відповідача на висновок спеціаліста № 353 від 21.09.2011 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідно до положень глави 6 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом в адміністративній справі може бути саме висновок експерта, а не спеціаліста, при цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду пояснень та доказів на підтвердження взаємозв'язку між висновками зазначено висновку спеціаліста та фінансово - господарськими взаємовідносинами позивача з ТОВ "Еліт Консалт".

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження нікчемності договору укладеного позивачем з ТОВ "Еліт Консалт" та на спростування реальності та товарності укладених з ним договору відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" за договором №280311 від 28.03.2011 мали реальний товарний характер, а правочин був безпідставно визнаний відповідачем нікчемними.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" за договором поставки поставки №280311 від 28.03.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ "Еліт Консалт" за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 2188 грн.00 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012 - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2188,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 29.10.2012