Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а-11371/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11371/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи телебачення та зв'язку" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Системи телебачення та зв'язку" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС на підставі наказу № 477 від 27.04.2012 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Системи телебачення та зв'язку" з питань правомірності формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.

За результатами перевірки складено акт № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 742400,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою оподатковуваного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2011 року на 51807,00 грн., та порушення пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 913 338,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що між ТОВ "Системи телебачення і зв'язку" та ТОВ "Еліт Консалт" укладено договір поставки №280311 від 28.03.2011.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Печерському районі Києва № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалт" (код ЄДРПОУ 37240498) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2011 - 30.11.2011.

Відповідно до зазначеного акту від СВ ПМ ДПА у м. Києві отримано постанову від 25.11.2011 старшого слідчого з ОВС підполковника податкової міліції Горожанова В.А. про порушення кримінальної справи №56-298 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Еліт Консалт" (37240498) та від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м Києва отримано службову списку №12622/26-06/38 від 03.10.2011 з висновком І.П. Красюка спеціаліста Науково дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці №353 від 21.09.2011 про те, що підписи від імені директора ТОВ "Еліт Консалт" (код за ЄДРПОУ 27240498) Кропивенка О.С. в податковій звітності за період з 01.03.2011-31.07.2011 та реєстраційних документах виконані іншою особою.

Також відповідно до акту № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 в ході перевірки встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства та не встановлено факту отримання товарів ТОВ "Еліт Консалт" від контрагентів-продавців та передачі товарів (послуг) ТОВ "Еліт Консалт" від контрагентів - продавців та не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Еліт Консалт»контрагентам-покупцям в т.ч. ТОВ "Системи телебачення і зв'язку" (код ЄРДПОУ 30635012), у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

У висновках вказаного акту перевірки зазначено про те, що правочини, укладені ТОВ "Еліт Консалт" з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб.

З огляду на зазначені факти, викладені в акті перевірки № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011, податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки фінансово-господарська діяльність ТОВ "Еліт Консалт" здійснювалась поза межами правового поля, а договори від імені зазначеного підприємства укладались без волевиявлення уповноваженої особи, то договір укладений між ТОВ "Еліт Консалт" та ТОВ "Системи телебачення і зв'язку" є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

На підставі акту перевірки № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012 було прийнято податкові повідомлення - рішення якими № 00023622-2 від 28.05.2012 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем на суму 913 338,00 грн., № 00023722-2 від 28.05.2012 зменшено розмір від'ємного значення суму податку на додану вартість за липень 2011 року на 51807,00 грн. та № 00023822-2 від 28.05.2012 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 767 131,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24731,00 грн.

ТОВ "Системи телебачення та зв'язку" до Державної податкової служби у місті Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012, яка рішенням № 4816/10/12-114 від 06.08.2012 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС податкових повідомлень-рішень № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Еліт Консалт", а саме, було укладено договір поставки №280311 від 28.03.2011.

Факт здійснення поставки товару за договором №280311 від 28.03.2011 підтверджується актами приймання-передачі обладнання, рахунками-фактурами та видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Здійснення позивачем оплати за поставлений товар підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, згідно яких позивачем здійснювалось перерахування коштів на ім'я ТОВ "Еліт Консалт".

У подальшому отриманий від ТОВ "Еліт Консалт" товар за договором поставки №280311 від 28.03.2011 був використаний позивачем у власній господарській діяльності при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеодин", ТОВ ВП "Побутрембудматеріали", Закритим акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "УКРАЇНА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Фундамент", ТОВ " Телекомпанія "Студія 1+1", ТОВ "Савік Шустер Студія", ТОВ "ГРАВІС-КІНО", Іноземним підприємством "1+1 Продакшн", Приватним акціонерним товариством "Міжнародний Медіа Центр - СТБ", Приватним акціонерним товариством "ДАТАГРУП", що підтверджується відповідними договорами, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Еліт Консалт" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ "Еліт Консалт" не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" за договором на поставки №280311 від 28.03.2011.

Необґрунтованість посилань відповідача на акт № 21677/23-9/37240498 від 28.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Консалт» (код ЄДРПОУ 37240498) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період 01.01.2011 - 30.11.2011, зумовлюється, тим, що як вбачається з акту перевірки позивача № 2263/22-2/30635012 від 15.05.2012 та заперечень наданих відповідачем, підчас його складання не досліджувались правовідносини позивача з ТОВ «Еліт Консалт»та його висновки ґрунтуються на тому, що ТОВ «Еліт Консалт»не надано податковому органу на його вимогу відповідних документів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що посилання відповідача на факт винесення старшим слідчим з ОВС підполковником податкової міліції Горожановим В.А. постанови про порушення кримінальної справи від 02.11.2011 № 56-298 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Еліт Консалт" є необґрунтованими, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів на підтвердження відсутності у ТОВ "Еліт Консалт" складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відповідачем не надано.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" за договором №280311 від 28.03.2011 мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС податкових повідомлень-рішень № 00023622-2 від 28.05.2012, № 00023722-2 від 28.05.2012 та № 00023822-2 від 28.05.2012.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -17.01.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді: Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.