Ухвала

від 29.10.2012 по справі 8/165

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2012 р. м. Київ К-46065/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Гончар Н.О.

за участю представника відповідача -Шляхової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 року

у справі № 8/165 (22а-22679/08)

за позовом Дочірнього підприємства «Баржова компанія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Баржова компанія»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0009382308/0 від 30.10.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ДП «Баржова компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період жовтень -листопад 2006 року та січень -березень 2007 року, складено акт № 636/23-8/24929143 від 23.10.2007 року, в якому встановлено порушення: п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року на суму 1 205 613 грн., за лютий 2007 року на суму 1 130 467 грн., за березень 2007 року на суму 208 598 грн., всього на суму 2 544 678 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 30.10.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009382308/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 205 613 грн. за листопад 2006 року, 1 130 467 грн. за лютий 2007 року, 208 598 грн. за березень 2007 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договорів поставки ЗАТ «АТ «Каргілл»реалізовано продукцію ДП «Баржова компанія»за жовтень 2006 року: олію соняшникову нерафіновану наливом в кількості 27 378,05 т. на суму 90 811 244,25 грн., в т.ч. ПДВ 15 135 207,38 грн., пшеницю вагою 256 504,05 т. на суму 205 488 288,53 грн., в т.ч. ПДВ 34 248 048,1 грн.; ячмінь 3 класу вагою 166 859,5 т. на суму 101 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 883 333,33 грн., ячмінь фуражний вагою 264 000 т. на суму 198 000 009,75 грн. в т.ч. ПДВ 33 000 001,6 грн., за січень 2007 року: олію соняшникову нерафіновану наливом вагою 43 712,062 т. на суму 150 436 923 грн., в т.ч. ПДВ 25 072 820,508 грн., лютий 2007 року: олію соняшникову нерафіновану наливом вагою 57 637 т. на суму 201 503 202 грн. в т.ч. ПДВ 33 583 867 грн.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач виходив з того, що постачальниками ДП «Баржова компанія»по ланцюгах поставки порушені вимоги податкового законодавства, що призвело до неправомірного формування податкового кредиту позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач мав необхідні податкові накладні, сплатив на користь постачальника вартість придбаної продукції, в тому числі податок на додану вартість.

Слід зазначити, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 69, 159 КАС України, оскільки висновки по ним зроблені при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, їх неправильній юридичній оцінці, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин):

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8. ст. 1);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7);

- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7);

- суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7).

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на викладене, вимога пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Проте суд в кожному конкретному випадку має перевіряти факт надмірної сплати податку на додану вартість платником, який підлягає встановленню в судовому процесі як юридичний факт, оскільки з ним Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

По даній справі судами першої та апеляційної інстанцій, при скасуванні податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та, відповідно, наявності права у позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 544 678 грн., не досліджено та не здійснено аналізу платіжних доручень, податкових накладних, наявності фактичної сплати позивачем податку на додану вартість постачальнику в ціні придбаної продукції.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2008 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний