Рішення

від 27.09.2012 по справі 5016/1354/2012(20/28)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. Справа № 5016/1354/2012(20/28)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро", вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301

до відповідача Фермерського господарства "Оазис", вул. Степова, 1А, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства "Оазис":

1. Беженар Діна Григорівна, вул. Первомайська, с. Тарасівка, Врадіївського району, Миколаївської області;

2. Беженар Олексій Маркович, вул. Первомайська, с. Тарасівка, Врадіївського району, Миколаївської області;

3. Вербенчук Олена Георгіївна, с. Гуляницьке, Врадіївського району, Миколаївської області;

4. Гросіцький Віталій Дмитрович, вул. Корчинського, буд. 22, с. Капітанка, Врадіївського району, Миколаївської області;

5. Кирлан Захар Степанович, вул. Центральна, с. Юр'ївка, Врадіївського району, Миколаївської області;

6. Корнійчук Григорій Леонідович, вул. Миру, с. Гуляницьке, Врадіївського району, Миколаївської області;

7. Нікул Віктор Павлович, вул. Леніна, буд. 7, с. Тарасівка, Врадіївського району, Миколаївської області;

8. Нікул Інна Леонідівна, с. Гуляницьке, Врадіївського району, Миколаївської області;

9. Нікул Павло Вікторович, с. Гуляницьке, Врадіївського району, Миколаївської області;

10. Петрищенко Володимир Тихонович, вул. Польова, буд. 1, с. Тарасівка, Врадіївського району, Миколаївської області;

11. Рожко Анатолій Віталійович, с. Тарасівка, Врадіївського району, Миколаївської області;

12. Тарасюк Володимир Миколайович, вул. Центральна, буд. 17, с. Юр'ївка, Врадіївського району, Миколаївської області;

13. Тарасюк Ніна Миколаївна, вул. Центральна, буд. 17, с. Юр'ївка, Врадіївського району, Миколаївської області.

про стягнення збитків у сумі 365 550, 31 грн.

за зустрічним позовом Фермерського господарства "Оазис", вул. Степова, 1А, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272

до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро", вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301

про стягнення збитків у розмірі вартості не отриманого врожаю за 2009-2011 роки в сумі 1 483 712, 73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Лушников Василь Петрович, довіреність № 1 від 31.01.2012 року;

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Ханагян Юрій Карапетович директор ПП ВКП «Каро»(виписка з наказу № 1 від 01.06.94 року; паспорт ЕР 095186, виданий Врадіївським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 21.07.2003р.)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Плечій Василь Васильович, довіреність б/н від 20.07.2012 року.

треті особи не з'явились, представників не направили

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України з власної ініціативи суду здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

До господарського суду Миколаївської області 12.07.12 року звернулось Приватне підприємство "Виробничо-комерційне Підприємство "Каро" з позовними вимогами до відповідача Фермерського господарства "Оазис" про стягнення збитків у сумі 365 550, 31 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.12 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.08.12 року.

До господарського суду Миколаївської області 30.07.12 року звернулось Фермерське господарство "Оазис" з зустрічними позовними вимогами до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро" про стягнення збитків у розмірі вартості не отриманого врожаю за 2009 -2011 роки в сумі 1 905 879, 32 грн., стягнення витрат на сплату орендної плати в сумі 50 900, 45 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.07.12 року зустрічну позовну заяву Фермерського господарства "Оазис" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та призначено до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 06.08.12 року (том ІІ, арк. справи 1).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.08.12 відкладено розгляд справи на 03.09.12 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.12 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.09.12 року.

В судовому засіданні 14.09.12 року оголошувалась перерва до 17.09.12 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.12 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фермерського господарства "Оазис", фізичних осіб Беженар Д. Г., Беженар О. М., Вербенчук О. Г., Гросіцького В. Д., Кирлан З. С., Корнійчука Г. Л., Нікул В. П., Нікул І. Л., Нікул П. В., Петрищенко В. Т., Рожко А. В., Тарасюка В. М., Тарасюк Н. М. та відкладено розгляд справи на 25.09.12 року.

17.09.2012 року на адресу господарського суду Миколаївської області від Фермерського господарства "Оазис" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом, в якій Фермерське господарство "Оазис" просить суд стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро" збитки (упущену вигоду) у розмірі вартості не отриманого врожаю за 2009-2011 роки (за врахуванням витрат на його вирощування) в сумі 1 483 712, 73 грн. та витрати на сплату судового збору за подання зустрічного позову у сумі 29 674, 25 грн. Винести ухвалу про повернення Фермерському господарству "Оазис" судового збору у сумі 9 461, 71 грн.

Подана заява Фермерського господарства "Оазис" про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 17.09.12 року.

В судовому засіданні 25.09.12 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро" (далі - ПП «ВКП «Каро») свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник ПП «ВКП «Каро»в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

ПП «ВКП «Каро»деякий час використовувало земельні ділянки загальною площею 61, 8 га, що розташовані на території Гуляницької сільської ради (надалі - земельні ділянки) для сільськогосподарських потреб. До 2007 року ці земельні ділянки використовувались позивачем на умовах оренди, оскільки були укладені договори оренди з власниками цих земельних паїв. Після отримання останніми державних актів на земельні ділянки, ФГ «Оазис»у 2007 році також уклало з цими селянами договори оренди. Але фактично земельні ділянки використовувались позивачем, оскільки відповідач з метою врегулювання спірних питань, які виникли між позивачем та відповідачем з інших угод, погодився на те, що позивач деякий час ще буде користуватися цими земельними ділянками. З цією метою між позивачем та відповідачем була укладена угода № 1007-1 від 10.07.2009 року.

У 2011 році відповідач подав позов до господарського суду Миколаївської області про визнання угоди № 1007-1 від 10.07.2009 року як договору оренди землі недійсною.

Рішенням суду від 07.06.2011 року у справі № 5016/643/2011 (6/45), яке набрало законної сили, в позові відповідачу було відмовлено з підстав, що вказана угода не може вважатись укладеним договором оренди землі.

Продискувавши ґрунт, позивач восени 2010 року засіяв земельні ділянки. Він коткував посіви, вніс міндобрива, гербіциди, тобто добросовісно робив всі дії, необхідні для отримання високого врожаю пшениці та ріпаку.

В липні 2011 року відповідач, скориставшись послугами приватних охоронців, не допустив позивача до збору врожаю та без будь яких правових підстав зібрав та привласнив врожай пшениці та ріпаку, який належав позивачу зі вказаних земельних ділянок, загальною площею 61, 8 га, при цьому, не допустивши робітників позивача та державні органи, які намагались зупинити протиправні дії відповідача.

Факт, що земельні ділянки оброблялись та засівались позивачем, тобто, що позивач є власником посівів на земельних ділянках, та факт, що врожай з цих ділянок був самовільно зібраний відповідачем, встановлені та підтверджені постановою ДІМ Врадіївського району РВ УМВС України в Миколаївській області від 21.07.2011 року, поясненнями свідків, відібраних в установленому кримінально - процесуальному порядку.

З посиланням на норми ст. 189 ЦК України позивач зазначає, що він є власником посівів ріпаку та пшениці, та відповідно він є власником і врожаю ріпаку та пшениці, одержаного з цих посівів.

Факт відсутності самовільного зайняття земельної ділянки встановлені рішеннями Врадіївського районного суду, які набрали законної сили, по справам № 2-а-9/10 та № 2-а-10-2010.

Представник позивача ПП «ВКП «Каро»також вказав, що твердження позивача про те, що він з 2006 року користувався цими земельними ділянками на підставі договору з СТОВ «Гуляницьке»(термін дії до 2012 року) і ніколи ці ділянки не повертав власникам земельних ділянок, найшло своє підтвердження у вищевказаних рішеннях суду.

Представник ПП «ВКП «Каро»також зазначив, що жодних вимог про звільнення земельних ділянок чи витребування їх від позивача відповідачем ФГ «Оазис»до суду не заявлялось. Тобто, встановлений законом спосіб захисту своїх прав відповідач не здійснював.

Представник ПП «ВКП «Каро»в обґрунтування заявленого позову вказав, що врожай (плоди), одержується з речі - з посівів насіння, які відповідно до ст. 185 ЦК України є споживчими речами, оскільки внаслідок одноразового їх використання знищуються і припиняють існувати у первісному вигляді (після посіву перетворюються в рослини, які приносять плоди - врожай). Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку посіви є власністю підприємства, яке їх здійснило та є його незавершеним виробництвом. Тому, на підставі ст.189 ЦК України врожай (плоди) належать саме власнику речі -власнику посівів.

Враховуючи, що витрати на посів та вирощування врожаю пшениці та ріпаку вже понесені позивачем, збитки, нанесені відповідачем, розраховані як вартість врожаю пшениці та ріпаку, яким протиправно заволодів відповідач. Розрахунок розміру збитків здійснено позивачем ПП «ВКП «Каро»на підставі довідки Відділу статистики у Врадіївському районі та довідок Торгово-промислової палати № 26-80 від 05.10.2011 року та № 26-79 від 05.10.2011 року шляхом множення площі земельних ділянок на врожайність сільськогосподарських культур у 2011 році на ціну на сільськогосподарські культури станом на вересень 2011 року. Отже, сума, яку просить стягнути ПП «ВКП «Каро»становить 247 372, 51 грн. -збитки за незаконно зібраний врожай озимого ріпаку та 118 177, 80 грн. -збитки за незаконно зібраний врожай озимої пшениці. Всього 365 550, 31 грн.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) Фермерського господарства "Оазис" (далі -ФГ «Оазис») позовні вимоги ПП «ВКП «Каро»не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник ФГ «Оазис»вимоги за зустрічним позовом (том ІІ, арк. справи 4) з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (том ІІІ, арк. справи 49) підтримав в повному обсязі та просив суд зустрічний позов задовольнити. В обґрунтування заявленого зустрічного позову зазначив наступне.

В період до 2007 року, як і в подальшому у Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро»не було жодних правових підстав для використання для сільськогосподарських потреб поля площею 61, 8 га, і, відповідно, відповідач за зустрічним позовом використовував ці землі шляхом самовільного зайняття.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.06.2011 року у справі 5016/643/2011 (6/45) встановлено, що договір між ФГ «Оазис»та ПП «ВКП «Каро»про оренду 61,8 га не можна вважати укладеним або вчиненим, оскільки в угоді № 1007-1 в порушення ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»відсутні істотні умови договору оренди землі, в порушення вимог ст. 638 ЦК України сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, в порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 210, 640 ЦК державна реєстрація угоди № 1007-1 не здійснювалась.

Неукладений правочин не створює ніяких правових наслідків, а, відтак, угоду № 1007-1 не можна вважати правовстановлюючим документом, що посвідчує право користування землею, як наслідок, використання, вчинення дій з обробітку та збирання врожаю Приватним підприємством «Виробничо-комерційним підприємством «Каро»з поля площею 61,9 га протягом 2008 - 2011 років було безпідставним та незаконним.

Ніяких договорів або інших правочинів щодо надання ПП «ВКП «Каро»права володіння земельними ділянками на полі 61,8 га не існувало і не існує. Угода № 1007-1 від 10.07.2009 року в частині передачі ПП «ВКП «Каро»права користування полем 61,8 га визнана судом неукладеною.

З посиланням на приписи ст. 125 ЗК України, ст. ст. 3, 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 182 ЦК України відповідач зазначає, що землекористувачем є особа, яка у встановленому законодавством порядку набула права володіння та користування земельними ділянками на підставі закону або договору, і державну реєстрацію такого права здійснено відповідно до закону.

Оскільки у позивача відсутні будь-які правочини, що посвідчують його право володіння або користування земельними ділянками на полі 61.8 га, які-б пройшли передбачену законом процедуру державної реєстрації, у позивача було відсутнє право на володіння та користування земельними ділянками на полі 61, 8 га, і, відповідно, дії позивача з обробітку та отримання врожаю з зазначеного поля були протиправними.

Факт самовільного зайняття ПП «ВКП «Каро»поля 61,8 га зафіксовано 20.11.2009 року актом, складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області Запорожець Андрієм Олександровичем.

Відповідач з 31.03.2008 року є належним та легітимним землекористувачем поля 61,8 га на підставі договорів оренди землі, які пройшли передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації. Відповідач сумлінно виконував умови договорів оренди, своєчасно виплачуючи оренду плату, незважаючи на те, що протиправною поведінкою позивача був позбавлений можливості використовувати орендовані земельні ділянки.

З посиланням на приписи ст. 25 ЗУ «Про оренду землі», ст. 90 ЗК України, ст. 181 ЦК України, ст. 189 ЦК відповідач зазначає, що він є власником продукції, плодів та доходів, отриманих з земельних ділянок на полі 61, 8 га, тому що він є належним та законним користувачем земельних ділянок, право якого посвідчено відповідними правочинами.

Відповідач зазначає, що відповідно до положень Пленуму Верховного Суду України в Постанові № 7 від 16.04.2004 року відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Відповідно до ст. 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Представник ФГ «Оазис»зазначив, що завдана ПП «ВКП «Каро»майнова шкода (збитки) полягає в неотриманні ФГ «Оазис»врожаю за 2009-2011 роки із поля площею 61, 8 га, самовільно зайнятого ПП «ВКП «Каро».

Відповідно до плану сівозміни ФГ «Оазис»мав намір вирощувати на полі № 26 площею 61, 8 га: в 2009 році -пшеницю; в 2010 році -соняшник; в 2011 році -кукурудзу.

На підставі довідок Відділу статистики у Врадіївському районі від 26.07.12 року № 278/08-07 та № 279/08-07 (том ІІ, арк. справи 159-160) ФГ «Оазис»надано інформацію про врожайність та середню ціну реалізації зазначених культур. Розрахунок розміру збитків здійснено ФГ «Оазис»шляхом множення ціни з ПДВ сільськогосподарських культур по роках на врожайність сільськогосподарських культур по роках на площу земельних ділянок за вирахуванням витрат на вирощування врожаю. Отже, сума, яку просить стягнути ФГ «Оазис», становить 1 483 712, 73 грн.

Треті особи у судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

23.01.01 року між фізичними особами, які є власниками земельних часткок (паїв), Беженар Д. Г., Беженар О. М., Руссу О. Г., Гросіцький В. Д., Кирлан З. С., Корнійчук Г. Л., Нікул В. П., Нікул В. Л., Нікул І. Л., Нікул П. В., Петрищенко В. Т., Рожко А. В., Тарасюк В. М., Тарасюк Н. М. (орендодавці) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуляницьке»(орендар) було укладено договори оренди земельних часток (паїв), відповідно до умов яких орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельні частки (паї), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, сільськогосподарського призначення, права на які засвідчено Сертифікатами на земельні частки, виданими районною державною адміністрацією Врадіївського району Миколаївської області.

Договори укладено строком на вісім років з 23.01.01 року по 23.01.09 року (п. 2.3 Договорів).

Вказані договори зареєстровані у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Гуляницької сільської ради 23.01.01 року за № 793, 794, 889, 898, 759, 822, 853, 878, 851, 823, 760, 809 (том І, арк. справи 41-68).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»(http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Гуляницьке»( СТОВ «Гуляницьке») (код ЄДРПОУ 31203340) станом на час розгляду даної справи припинено у зв'язку з визнанням банкрутом (державна реєстрація припинення юридичної особи здійснена 23.06.11 року).

З наявної в матеріалах справи довідки вих. № 05/11 від 28.04.11 року, складеної Ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гуляницьке», вбачається, що відповідно до інформації Відділу земельних ресурсів у Врадіївському районі Миколаївської області, викладеної в листі від 25.06.08 року № 140/01/06 СТОВ «Гуляницьке»не має у володінні та користуванні земельних ділянок на умовах права власності або тимчасового користування (оренди) (том І, арк. справи 207).

15.06.07 року, 13.11.07 року та 05.08.09 року між фізичними особами Беженар Д. Г. (Державний акт на право власності на земельну ділянку (рілля) площею 4, 3 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії ЯГ № 589527), Беженар О. М. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589528 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 29 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Гросіцьким В.Д. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589519 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 29 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Кирлан З. С. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589517 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 36 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Корнійчуком Г. Л. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589524 на земельну ділянку (рілля) площею 5, 08 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Нікулом В. П. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589521 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 54 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Нікул І. Л. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589522 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 46 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Нікул П. В. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589523 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 35 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Петрищенко В. Т. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589516 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 29 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Рожко А. В. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589520 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 29 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Тарасюк В. М. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589526 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 29 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Тарасюк Н. М. (Державний акт на право серії ЯГ № 589525 власності на земельну ділянку (рілля) площею 4, 29 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Вербенчук О. Г. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 589518 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 37 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), Нікулом В. П. (Державний акт на право власності серії ЯГ № 929817 на земельну ділянку (рілля) площею 4, 60 га, яка знаходиться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) (орендодавці) та Фермерським господарством «Оазис» (орендар) було укладено договори оренди землі, відповідно до умов яких в оренду передано земельні ділянки (рілля) загальною площею 61, 8 га, які знаходяться в межах території Гуляницької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані договори зареєстровано у Врадіївському реєстраційному окрузі МРФ «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 31.03.08 року та від 21.06.10 року.

На підставі вищевказаних договорів між орендодавцями - фізичними особами та ФГ «Оазис»було складено Акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), відповідно до яких межі земельних ділянок, що надаються в оренду, збігаються з межами, встановленими в натурі (на місцевості) згідно акту про встановлення в натурі меж земельних ділянок та передачу на зберігання межових знаків від 31.03.08 року.

Факт передачі вищевказаних земельних ділянок орендодавцю ФГ «Оазис»підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 31.03.08 року та від 21.06.10 року.

Договори укладено строком на п'ять років.

Копії Договорів оренди земельних ділянок від 15.06.07 року, від 13.11.07 року та від 05.08.09 року, Державних актів на право власності на земельні ділянки, Актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 31.03.08 року, Актів приймання-передачі земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 31.03.08 року наявні в матеріалах справи (том І, арк. справи 70-153).

Копія кадастрового плану наявна в матеріалах справи (том І, арк. справи 205-206).

Загальна площа вищевказаних земельних ділянок становить 61, 8 га.

Довідкою Відділу Держкомзему в Врадіївському районі Миколаївської області вих. № 409/01-06 від 01.09.10 року підтверджується, що громадяни Нікул В. П., Нікул І. Л., Нікул П. В., Корнійчук Г. Л., Тарасюк В. М., Тарасюк Н. М., Беженар Д. Г., Беженар О. М., Петрищенко В. Т., Кирлан З. С., Вербенчук О. Г., Гросіцький В. Д., Рожко А. В., Дехтяренко Д. С., Мельничук М. І., земельні ділянки яких розташовані на полі загальною площею 61, 8 га біля с. Тарасівка Гуляницької сільської ради, заключили договори оренди з ФГ «Оазис», які пройшли державну реєстрацію 31.03.08 року (том І, арк. справи 203).

Судом також встановлено наступне.

10.07.09 року між Фермерським господарством «Оазис»та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Каро»було укладено Угоду № 1007-1.

Судом звернуто увагу, що до матеріалів справи долучено дві різних за змістом копії вищевказаної Угоди № 1007-1 від 10.07.09 року (зокрема, в одній угоді встановлено строк надання поля 61, 8 га у користування ПП «ВКП «Каро»до 2010 року, в іншій -до 2013 року). Судом встановлено, що по факту підроблення угоди Первомайською міжрайонною прокуратурою Миколаївської області порушувалась кримінальна справа.

Судом також враховано, що господарським судом Миколаївської області розглядалась справа про визнання недійсною вищевказаної угоди. Предметом спору було визнання недійсною Угоди № 1007 від 10.07.09 року, в редакції, в якій строк повернення земельної ділянки встановлено до 2013 року.

Зокрема, в рішенні господарського суду Миколаївської області від 07.06.11 року по справі № 5016/643/2011 (6/45) зазначено, що Умовами даної угоди, зокрема, встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 Угоди в якості повної компенсації - спірних моментів по кількості і ціні крупки соняшника, ПП ВКП "Каро" звільняється від орендної плати за поля, якими користувався в 2009 році та не компенсує їх Фермерському господарству "Оазис", а поле 61,8 га залишається в обробці у ПП "Каро" на 2013 рік і за 2013 рік виплачується орендна плата (1т пшениці, 1 т ячменя, 200 кг соняшника за 1 пай) до 2013 року.

Відповідно до п. 5 Угоди по чотирьох паях у брата Колі ФГ «Оазис»зацікавлений не ділити поля та дає згоду на обробку цих ділянок при умові компенсації з 2010 року орендної плати на рівні господарства (1 т пшениці, 1 т ячменя, 200 кг соняшника за 1 пай).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.06.11 року по справі № 5016/643/2011 (6/45) відмовлено в позові Фермерського господарства "Оазис" до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" про визнання недійсною угоди від 10.07.09 року № 1007-1, в зв'язку з тим, що договір між сторонами про оренду 61,8 га не можна вважати укладеним або вчиненим. З цієї ж підстави судом відмовлено в позові і по пункту 5 Угоди, якою позивач дає згоду на обробку відповідачем за відповідну орендну плату земельної ділянки по паям у брата Колі (том І, арк. справи 12-13).

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом також встановлено, що в липні 2011 року ФГ «Оазис»зібрало врожай з поля загальною площею 61, 8 га.

З наданих Врадіївському РВ УМВС представником Фермерського господарства «Оазис»пояснень від 23.08.11 року та 29.09.11 року вбачається наступне.

Протягом 2008-2010 років ПП «ВКП «Каро»без жодних правових підстав самовільно використовує для ведення сільськогосподарського виробництва поле площею 61, 8 га за межами с. Тарасівка Гуляницької сільської ради.

Фермерське господарство «Оазис»неодноразово зверталось до Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро»з вимогами звільнити земельні ділянки, розташовані на полі 61, 8 га. Однак, ПП «ВКП «Каро»на вимоги ФГ «Оазис»не реагувало.

Зважаючи на вищевикладене, Фермерським господарством «Оазис»прийнято рішення про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Для забезпечення охорони та уникнення ексцесів на поле 61, 8 га на підставі укладеного договору була виставлена охорона. Для проведення сільськогосподарських робіт під врожай 2012 року із залученням найманої зернозбиральної техніки Фермерське господарство «Оазис»в липні 2011 року звільнило вказане поле 61, 8 га від розташованих на ньому рослин. Зібрану із поля 61, 8 га суміш злакових, олійно-технічних та сміттєвих рослин було утилізовано шляхом вивезення на компости біля току ФГ «Оазис»в с. Іванівка Первомайського району (том І, арк. справи 24-25).

В матеріалах справи також наявні копії пояснень від 15.07.11 року, наданих Врадіївському РВ УМВС громадянами Тарасюком В. М. та Тарасюк Н. М., які є орендодавцями спірних земельних ділянок, з яких вбачається, що восени 2010 року ПП ВКП «Каро»обробляв земельні ділянки, тобто сіяв. ФГ «Оазис»убрав врожай в липні 2011 року із земельних часток пшеницю та ріпак із загальної площі 61, 8 га (том І, арк. справи 22-23).

Предметом первісного позову є вимога про стягнення збитків у сумі 365 550, 31 грн. - вартості зібраного врожаю озимого ріпаку та пшениці. Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення збитків (упущеної вигоди) у розмірі вартості не отриманого врожаю за 2009-2011 роки (за врахуванням витрат на його вирощування) в сумі 1 483 712, 73 грн.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо вимоги за первісним позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро»до відповідача Фермерського господарства «Оазис», то слід зазначити наступне.

В обґрунтування заявлених вимог позивач Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро»посилається на наступні докази:

- постанови Врадіївського районного суду по справі № 2а-9/10 та по справі № 2а-10-2010 від 23.04.10 року (том І, арк. справи 14-17), які, як вказує позивач, свідчать про відсутність факту самовільного зайняття земельних ділянок;

- постанову ДІМ Врадіївського району РВ УМВС України в Миколаївській області від 21.07.2011 року, пояснення свідків, відібраних в установленому кримінально - процесуальному порядку, як на підтвердження факту, що земельні ділянки оброблялись та засівались позивачем;

- довідку Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро»№ 79 від 18.08.11 року, відповідно до якої на бухгалтерському рахунку № 23 «Незавершене виробництво»станом на 01.07.11 року рахується незавершене виробництво сільськогосподарських культур в сумі 9 111, 9 тис. грн., в тому числі сума незавершеного виробництва ріпака озимого (39 га) та пшениці озимої (22, 8 га) складає 119, 8 тис. грн. (77, 2 тис. грн. та 42, 6 тис. грн. відповідно) (том І, арк. справи 20);

- довідку Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області № 26-79 від 05.10.10 року про те, що орієнтовний рівень цін внутрішнього ринку України станом на вересень 2011 року на пшеницю продовольчу 3 класу становить 1 500-1 700 грн. за 1 т (том І, арк.. справи 26);

- довідку Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області № 26-80 від 05.10.10 року про те, що орієнтовний рівень цін внутрішнього ринку України станом на вересень 2011 року на рапс продовольчий становить 4 197 -4 800 грн. за 1 т (том І, арк.. справи 27);

- довідку Відділу статистики у Врадіївському районі Головного управління статистики у Миколаївській області № 359/08-08/1 від 18.08.11 року, відповідно до якої урожайність сільськогосподарських культур станом на 1 серпня 2011 року становила: пшениця озима (по ПП ВКП «Каро»32, 3 ц/1 га; по району в усіх категоріях господарств 31, 7 ц/1 га); ріпак озимий (по ПП ВКП «Каро»14, 0 ц/1 га; по району в усіх категоріях господарств 14, 1 ц/1 га) (том І, арк. справи 21).

Судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу приписів ст. 126 ЗК України документами, що посвідчують права на земельну ділянку є: 1) право власності посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку або цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину; 2) право користування посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою або договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно приписів ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відповідно до статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.

Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 775 ЦК України встановлено, що наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Зазначена правова норма кореспондує з приписами абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає право орендаря на отримання продукції і доходів з орендованої ним земельної ділянки.

В спірному випадку, позивачем ПП «ВКП «Каро»не доведено суду належними та допустимими доказами факту законного володіння та користування земельними ділянками, що знаходяться на полі 61, 8 га в с. Тарасівка, Гуляницької сільської ради.

Посилання представника ПП «ВКП «Каро»на постанови Врадіївського районного суду по справі № 2а-9/10 та по справі № 2а-10-2010 від 23.04.10 року (том І, арк. справи 14-17), якими скасовано постанови інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області Запорожець А. О. про накладення на директора ПП ВКП «Каро»Ханагяна Ю. К. адміністративного стягнення за ознаками ст. 53-1 КУпАП щодо самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 35 га за межами с. Філімоновка Врадіївського району та земельної ділянки площею 23, 56 га, розташованої в межах с. Філімоновка Врадіївського району , не приймаються судом до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення збитків з поля загальною площею 61, 8 га, яке знаходиться в межах Гуляницької сільської ради Врадіївського району, відтак вищезазначені постанови не мають жодного відношення до даної справи.

Посилання представника ПП «ВКП «Каро»на Угоду № 1007 від 10.07.09 року як на підставу користування земельними ділянками є безпідставним, оскільки як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.06.11 року по справі № 5016/643/2011 (6/45) договір між сторонами про оренду 61,8 га не можна вважати укладеним або вчиненим (том І, арк. справи 12-13). Відтак, договір не створює для сторін жодних правових наслідків.

Натомість, відповідач ФГ «Оазис»правомірно користується вказаними земельними ділянками на підставі укладених між ним та фізичними особами, власниками земельних ділянок, договорів оренди, які пройшли державну реєстрацію.

Судом також враховано, що позивач ПП «ВКП «Каро»на підтвердження факту, що земельні ділянки оброблялись та засівались ним посилається на постанову ДІМ Врадіївського району РВ УМВС України в Миколаївській області від 21.07.2011 року, пояснення свідків, відібраних у встановленому кримінально - процесуальному порядку.

Натомість, жодних доказів (доказів, що свідчать про придбання позивачем посівного матеріалу, доказів, що підтверджують факт проведення посівних робіт як то подорожні листи, звіти про виробничий процес з вказівкою держномерів транспортних засобів, початку та завершення посівних робіт та часом їх проведення, вказівкою контурів земельних ділянок, кількості витраченого посівного матеріалу та дизельного пального, інших документів, передбачених Методичними рекомендаціями щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 року № 929 тощо), які б засвідчували факт посіву позивачем озимої пшениці та озимого ріпаку на земельних ділянках загальною площею 61, 8 га, що знаходяться на землях Гуляницької сільської ради, у визначених позивачем контурах власними силами та за власний рахунок суду не подано.

Судом також враховано наступне.

В матеріалах справи наявна копія Акту списання посівів озимого ріпаку від 12.04.11 року (том І, арк. справи 204), відповідно до якого комісія у складі головного агронома ФГ «Оазис»Приходько О. І., керуючого відділенням Бури І. В., головного агронома Управління агропромислового розвитку Врадіївської РДА Діденко А. В., землевпорядника Гуляницької сільської ради Ковтун Р. П., депутата Гуляницької сільської ради Шмиляка Ю. М. провела обстеження посівів озимого ріпаку на полі площею 71, 90 га, які орендує ФГ «Оазис»на підставі державних актів та договорів оренди землі, та встановила, що посіви озимого ріпаку повністю загинули на площі 31 га внаслідок вимерзання в зимовий період 2010-2011 роки. Комісія пропонує посіви озимого ріпаку на даній площі списати і провести плановий весняний обробіток грунту.

При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи наявна Довідка Управління Агропромислового розвитку Врадіївської райдержадміністрації Миколаївської області вих. № 346 від 25.09.12 року про те, що Управлінням в квітні 2011 року списання площ озимого ріпаку на території Гуляницької сільської ради не проводилось та акт не затверджувався (том ІІІ, арк. справи 131-132). В справі також наявна аналогічного змісту Довідка Управління АПР Врадіївської райдержадміністрації вих. № 299 від 14.08.12 року (том ІІІ, арк. справи 17).

Натомість, в листі вих. № 350 від 26.09.12 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 27.09.12 року, Управління Агропромислового розвитку Врадіївської районної держадміністрації Миколаївської області вказало, що Акт по списанню посівів озимого ріпаку від 12.04.11 року, складений комісією ФГ «Оазис»за участю головного спеціаліста агронома управління Діденко А. В. погоджувався та особисто підписувався в. о. начальника управління АПР та завірявся печаткою (том ІІІ, арк. справи 143-144).

Відповідно до листа № 197 від 07.07.11 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 27.09.12 року, Управління Агропромислового розвитку Врадіївської районної держадміністрації Миколаївської області зазначило, що їхнім представником Діденко А. В. встановлено, що дійсно дані культури, а саме озима пшениця та озимий ріпак, на полі вирощуються. Визначення врожайності комісією не проведено у зв'язку з тим, що поля були під охороною встановленою керівництвом ФГ «Оазис»і комісії не дозволили працювати (том ІІІ, арк. справи 147). В матеріалах справи також наявна копія Акту від 07.07.11 року, складеного у зв'язку з недопуском комісії на поле (том ІІІ, арк. справи 129).

Відповідно до Акту утилізації насіння культурних рослин гарантійних та невідокремлюваних сорняків від 11.07.11 року, комісія у складі управляючого Блажкевича В. Г., головного агронома Приходько А. І., завідуючого току Давиденко Ю. С., вагаря Слюсаренко Н. В., лаборанта Дашина Н. В. склали вказаний Акт про те, що 11.07.11 року на Йосипівське відділення (поле № 25) поступили два автомобілі (один -з сумішшю злакових культур та гарантійних й невідокремлюваних сорняків, а другий -сумішшю злакових культур суріпки ріпаку та підмаренника цупкого). Оскільки за результатами пробної очистки виокремити основну культурну рослину не представилось можливим (у першому випадку -пшеницю, у другому -рапс), комісія вирішила утилізувати вищевказане та вивезти на компост по обліковій ціні (том ІІІ, арк. справи 57). Однак, судом враховано, що вказаний Акт складено ФГ «Оазис»в односторонньому порядку, а відтак, він не може вважатись належним доказом у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог за первісним позовом, як того вимагає ст. 33 ГПК України, оскільки позивачем не доведено суду належними доказами як факту правомірного володіння та користування земельними ділянками, факту здійснення посівів озимої пшениці та озимого ріпаку власними силами та власними засобами, так і факту обґрунтованості заявленого до стягнення розміру збитків. Судом також враховано наявні в матеріалах справи суперечності щодо площі посіву ріпаку, факту його списання, врожайності тощо. Отже, в задоволенні первісного позову слід відмовити. Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем за первісним позовом ПП «ВКП «Каро»..

Щодо зустрічного позову Фермерського господарства «Оазис», предметом якого є вимога про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, яку позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, то слід зазначити наступне.

Представник ФГ «Оазис»в обґрунтування заявленого зустрічного позову та неправомірність користування ПП «ВКП «Каро»спірними земельними ділянками посилається на наступні докази:

- листи ФГ «Оазис»вих. № 3003-2 від 30.03.08 року (том ІІ, арк. справи 15), вих. № 2708-2 від 27.08.09 року (том ІІ, арк. справи 131-132), вих. № 0312-1 від 03.12.09 року (том ІІ, арк. справи 136), вих. № 1507-3 від 15.07.10 року (том ІІ, арк. справи 144-146), направлені на адресу ПП «ВКП «Каро», відповідно до яких ФГ «Оазис»повідомляло ПП «ВКП «Каро»про укладення та реєстрацію ФГ «Оазис»договорів оренди з землевласниками, земельні ділянки яких розташовані, зокрема, на полі площею 61, 8 га біля с. Тарасівка, та вимогою звільнити земельні ділянки;

- довідку № 9 без дати Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (том ІІ, арк. справи 129-130), відповідно до якої в сільськогосподарських роках 2007-2008 років, 2008-2009 років та 2009 року земельні паї, розташовані на полях площами 61, 8 га, 59, 23 га, 23, 56 га та 35 га та 16, 04 га в межах Гуляницької сільської ради використовує, обробляє, збирає врожай ПП «ВКП «Каро»без належних на те правоустановчих документів;

- листи ФГ «Оазис»вих. № 3010-1 від 30.10.09 року (том ІІ, арк. справи 131-132), вих. № 2312-1 від 23.12.09 року (том ІІ, арк. справи 137), вих. № 1507-2 від 15.07.10 року (том ІІ, арк. справи 15), направлені до Прокуратури Врадіївського району, та лист ФГ «Оазис»вих. № 1507-5 від 15.07.10 року (том ІІ, арк. справи 138-144), направлений до Відділу Держкомзему Врадіївського району та голові Врадіївської РДА, із вимогою вжити заходів реагування на самовільне зайняття ПП «ВКП «Каро»земельних ділянок;

- план сівозміни ФГ «Оазис»по полям № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 2008-2012 роки, затверджений головою ФГ «Оазис»Колесниченко В. І., відповідно до якого ФГ «Оазис»планувало на полі № 25 площею 61, 8 га вирощувати: у 2009 році - пшеницю; у 2010 році - соняшник; у 2011 році -кукурудзу (том ІІІ, арк. справи 56), який підтверджує наміри ФГ «Оазис»одержати прибуток;

- договори поставки, видаткові накладні та акти приймання робіт по збиранню сільськогосподарських культур.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи;

- шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічне визначення міститься і в ч. 2 ст. 224 ГК України.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З аналізу вказаних норм законодавства України вбачається, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою. Таким чином, у вигляді втраченої вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Стаття 33 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним одержані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Крім того, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання.

Звертаючись з позовом до господарського суду позивач за зустрічним позовом ФГ «Оазис», зокрема, зазначав, що збитки, яких він зазнав, були завдані внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває у ФГ «Оазис»в оренді та неодержання в зв'язку з цим доходу.

На підтвердження факту самовільного зайняття ПП «ВКП «Каро»земельних ділянок позивач за зустрічним позовом посилається на Акт обстеження земельної ділянки від 20.11.09 року, складений державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області Запорожець Андрієм Олександровичем, відповідно до якого за результатами проведення обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами с. Тарасівка, Гуляницької сільської ради, Врадіївського району, Миколаївської області, у зв'язку із самовільним зайняттям земельної ділянки, встановлено, що земельна ділянка загальною площею 61, 8 га із земель сільськогосподарського призначення розташована за межами Гуляницької сільської ради та належить на праві власності громадянам (згідно списку), дані земельні ділянки межують між собою та створюють єдиний масив і перебувають відповідно до договорів оренди у користуванні ФГ «Оазис». Під час обстеження даний масив самовільно зайнятий ПП «ВКП «Каро»та використовується для товарного сільськогосподарського виробництва, правовстановлюючі документи на землю відсутні (том ІІ, арк. справи 135).

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 року № 312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за № 1223/8544.

Отже, факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав, може підтверджуватись матеріалами справи про адміністративне правопорушення (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення). Суду не подано вищевказаних документів.

Судом також враховано, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держземінспекції відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 року № 963.

Розрахунок розміру збитків в сумі 1 483 712, 73 грн. здійснено ФГ «Оазис»на підставі довідок Відділу статистики у Врадіївському районі від 26.07.12 року № 278/08-07 та № 279/08-07 (том ІІ, арк. справи 159-160) про врожайність та середню ціну реалізації сільськогосподарських культур шляхом множення ціни з ПДВ сільськогосподарських культур по роках на врожайність сільськогосподарських культур по роках на площу земельних ділянок за вирахуванням витрат на вирощування врожаю.

Крім того, в обґрунтування намірів одержати прибуток, вжиття заходів щодо одержання прибутку та реальності його отримання представник позивача за зустрічним позовом ФГ «Оазис»посилається на план сівозміни без дати ФГ «Оазис»по полям № 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 2008-2012 роки, затверджений головою ФГ «Оазис»Колесниченко В. І., відповідно до якого ФГ «Оазис»планувало на полі № 25 площею 61, 8 га вирощувати: у 2009 році - пшеницю; у 2010 році - соняшник; у 2011 році -кукурудзу (том ІІІ, арк. справи 56).

Однак, розрахунок позивача є теоретичним, побудованим на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджених відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, здійснюючи свою господарську діяльність за звичайних обставин. Наданий позивачем за зустрічним позовом план сівозміни ФГ «Оазис»(том ІІІ, арк. справи 56) в обґрунтування упущеної вигоди не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки він складений самим позивачем (без дати, без номера) та не може бути свідченням та достовірним доказом реальності одержання ФГ «Оазис»доходів - упущеної вигоди у сумі 1 483 712, 73 грн.

Позивачем не доведено наявність збитків у його майновій сфері, яких він зазнав внаслідок неналежного виконання відповідачем будь-яких своїх зобов'язань. Не доведено також і причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача щодо зайняття земельної ділянки без правовстановлюючих документів та збитками. Зайняття без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 61, 8 га само по собі не свідчить про наміри позивача використовувати вказану земельну ділянку в 2009-2011 роках саме для вирощування пшениці, соняшника, кукурудзи та про намір отримати прибуток від такої діяльності.

Судом також враховано наступне.

26.03.10 року ФГ «Оазис»звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами до відповідача ПП «ВКП «Каро»про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, відшкодування збитків за самовільне зайняття земельних ділянок в сумі 300 935, 72 грн. та компенсації в розмірі орендної плати в сумі 229 729, 75 грн. (том ІІІ, арк. справи 12-15).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.10 року по вказаній справі № 8/50/10 залишено позовні вимоги без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів.

Ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили. Доказів звернення до суду повторно з вищевказаними вимогами ФГ «Оазис»суду не подано.

Крім того, 22.04.10 року ФГ «Оазис»звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами до відповідача ПП «ВКП «Каро»про відшкодування збитків за самовільне зайняття земельних ділянок за 2008-2009 роки в сумі 300 935, 72 грн. (том ІІІ, арк. справи 42-43)

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.06.10 року по справі 16/74/10 провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову та мирним врегулюванням спору між сторонами (том ІІІ, арк. справи 26).

Ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

22.04.10 року ФГ «Оазис»звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами до відповідача ПП «ВКП «Каро»про відшкодування компенсації в розмірі орендної плати за 2008-2009 роки в сумі 229 729, 75 грн. у зв'язку з самовільним зайняттям земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.07.10 року по справі 16/73/10 залишено позовні вимоги без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів.

Ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

В судовому засіданні судом оглядались та досліджувались вищевказані справи № 8/50/10, № 16/73/10 та № 16/74/10 з власної ініціативи суду, про що зафіксовано в протоколі (формулярі) судового засідання від 17.09.12 року.

Доказів звернення до суду за захистом свої порушених прав щодо повернення земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні тощо та прийняття з цього приводу судового рішення позивачем за зустрічним позовом суду не подано.

Доказів здійснення будь-яких заходів, спрямованих на отримання неодержаних доходів, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги за зустрічним позовом, оскільки позивачем за зустрічним позовом ФГ «Оазис»не доведено суду належними доказами факту наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача за зустрічним позовом та збитками, а також розміру заявлених до стягнення збитків. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судові витрати в розмірі 29 674, 25 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України залишити за позивачем за зустрічним позовом Фермерським господарством "Оазис".

Повернути позивачу Фермерському господарству "Оазис" судовий збір в розмірі 9 461, 71 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 1024 від 27.07.12 року, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, про що видати ухвалу.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 4-3, 33, 34, 49, 81-1, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити в позові Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро" до відповідача Фермерського господарства "Оазис" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства "Оазис": Беженар Діни Григорівни, Беженар Олексія Марковича, Вербенчук Олени Георгіївни, Гросіцького Віталія Дмитровича, Кирлана Захара Степановича, Корнійчука Григорія Леонідовича, Нікула Віктора Павловича, Нікул Інни Леонідівни, Нікул Павла Вікторовича, Петрищенко Володимира Тихоновича, Рожко Анатолія Віталійовича, Тарасюка Володимира Миколайовича, Тарасюк Ніни Миколаївни про стягнення збитків у сумі 365 550, 31 грн.

Судові витрати в розмірі 7 311, 01 грн. (сім тисяч триста одинадцять грн. 01 коп.) залишити за позивачем за первісним позовом Приватним підприємством "Виробничо-комерційним Підприємством "Каро".

Відмовити в зустрічному позові Фермерського господарства "Оазис" до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційного Підприємства "Каро" про стягнення збитків (упущеної вигоди) у розмірі вартості не отриманого врожаю за 2009-2011 роки в сумі 1 483 712, 73 грн.

Судові витрати в розмірі 29 674, 25 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 25 коп.) залишити за позивачем за зустрічним позовом Фермерським господарством "Оазис".

Повернути позивачу Фермерському господарству "Оазис", вул. Степова, 1А, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272 (код ЄДРПОУ 19292583) судовий збір в розмірі 9 461, 71 грн. (дев'ять тисяч чотириста шістдесят одна грн. 71 коп.), сплачений згідно платіжного доручення № 1024 від 27.07.12 року, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, про що видати ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.10.12 року

Суддя Е.М.Олейняш