Постанова

від 24.01.2012 по справі 13/181

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2012 № 13/181

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Лесковці В.П.,

від прокуратури: Ткаченко Т.М., посв. від 30.05.2011 року №160,

від позивача 1: Заінчковський Д.А., дов. від 30.12.2011 року №91-22/1133,

від позивача 2: Олександров О.П., дов. від 12.12.2011 року №1-7/405,

від відповідача: Антонов К.О., дов. від 13.04.2011 року б/н,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року

у справі №13/181 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1) Кабінету міністрів України,

2) Національної академії аграрних наук України,

до Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», м. Київ,

про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення та виселення, -

встановив:

У травні 2011 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України (далі - позивач 1) та Національної академії аграрних наук України (далі - позивач 2) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» (далі - відповідач) про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення та виселення.

У червні 2011 року заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд витребувати нежитлові приміщення площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» на користь Національної академії аграрних наук України; зобов'язати Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» звільнити нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві повернувши їх Національній академії аграрних наук України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №13/181 позов заступника прокурора міста Києва задоволено. Вирішено витребувати нежитлові приміщення площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» на користь Національної академії аграрних наук України. Зобов'язано Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» звільнити нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві повернувши їх Національній академії аграрних наук України. Присуджено до стягнення з Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» на користь Державного бюджету 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, встановивши той факт, що будинок №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві є державною власністю та неправомірно займається відповідачем, задовольнив позов повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №13/181 повністю, у позові відмовити в повному обсязі, провадження у справі закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він правомірно займає спірний об'єкт нерухомості на підставі та внаслідок виконання позивачем 2 та відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010. Також, відповідач звертає увагу на те, що спірна будівля із державної власності не вибула, що у Кабінету Міністрів України відсутні права управління спірним майном та що повернення позивачем 2 спірної будівлі відповідачеві було добровільним та свідомим. Відтак, як переконує скаржник, в даному випадку відсутні порушення прав держави на спірне майно. Поряд із тим, скаржник стверджує про те, що місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права.

У своїх поясненнях позивач 2 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Прокурор та позивач 1 не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 року у справі №13/181 апеляційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» прийнято до провадження.

Розпорядженням керівника апарату від 06.09.2011 року за №01-24/532 був призначений повторний автоматичний розподіл справи №13/181; розгляд справи було визначено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2011 року у справі №13/181 апеляційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні 27.09.2011 року.

У судових засіданнях 27.09.2011 року та 04.10.2011 року оголошувались перерви. Розгляд справи призначений на 13.10.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року розгляд справи №13/181 відкладено на 20.10.2011 року.

У судовому засіданні 20.10.2011 року оголошено перерву на 08.11.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року продовжено строк розгляду справи №13/181 та відкладено на 22.11.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року у справі №13/181 прийнято самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді - Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.

Розпорядженням керівника апарату від 28.11.2011 року за №01-24/800 був призначений повторний автоматичний розподіл справи №13/181, згідно якого склад колегії суддів у справі №13/181 змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 року справу №13/181 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г., та призначено розгляд справи №13/181 на 24.01.2012 року.

В судовому засіданні 24.01.2012 року представник відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представники прокуратури та позивачів 1, 2 заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Предметом розгляду у даній справі є вимога заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України та Національної академії аграрних наук України про витребування нежитлового приміщення площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» та повернення у володіння держави в особі Національної академії аграрних наук України нежитлових приміщень площею 4887,6 кв.м. у будинку №9 (літера А, А') по вул. Суворова у м. Києві у зв'язку з безпідставним заняттям вказаного приміщення відповідачем.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 387 Цивільного кодексу України та вмотивовані незаконним вибуттям спірного майна з державної власності, оскільки відсутнє волевиявлення Кабінету міністрів України на відчуження спірного майна, а відтак, це майно підлягає поверненню у володіння Національної академії аграрних наук України.

Згідно свідоцтва про право власності від 04.10.2007 року (т. 1, а.с. 13), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва, власником адміністративного будинку №9 по вул. Суворова (літера А, А') в м. Києві, площею 5052,5 кв.м. є Держава Україна, а вказаний будинок перебуває на балансі Національної академії аграрних наук України відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.1990 року (т. 2, а.с. 62).

Разом з цим, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010 (т. 1, а.с. 62-67) було затверджено мирову угоду між позивачем 2, відповідачем та Пашинським М.Ф., відповідно до якої відповідач набув право власності на будинок площею 4887,6 кв.м. по вул. Суворова, 9 (літера А, А') у м. Києві.

За змістом вказаної мирової угоди, зокрема, Національна академія аграрних наук України визнавала та не заперечувала проти того, що Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» є власником будинку №9 (літери А, А') площею 4887,60 кв.м. по вул. Суворова у м. Києві, а Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», за умови реєстрації за нею права власності на будинок №9 (літери А, А') площею 4887,60 кв.м. по вул. Суворова у м. Києві та з метою розміщення працівників відповідача, зобов'язувався забезпечити проведення капітального ремонту приміщень адміністративної будівлі (триповерхова будівля з підвальним поверхом, загальною площею 2423,00 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37) за свій кошт. Факт виконання Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» ремонтних робіт підтверджується договором від 18.10.2010 року (т. 1, а.с. 83-86) та відповідними актами виконаних обсягів робіт (т. 1, а.с. 87-96).

На підставі вказаної мирової угоди відповідач зареєстрував право власності на це спірне майно в комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Як стверджує прокурор та позивач 2, фактично спірний об'єкт зайнято відповідачем, що підтверджується зверненням від 23.05.2011 року позивача 2 до прокуратури та не заперечується відповідачем.

Згідно з протестом прокуратури міста Києва від 24.02.2011 року (т. 1, 31-33) реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок площею 4887,6 кв.м. по вул. Суворова, 9 (літера А) у м. Києві скасована, що вбачається з листа комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 25.02.2011 року №9241 (И-2011) (т. 1, а.с. 16).

Поряд із тим, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05.05.2011 року у справі №22-2690/6180/2011 (т. 1, а.с. 68-72) за скаргою прокуратури м. Києва була скасована ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010, якою було затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідач набув право власності на будинок площею 4887,6 кв.м. по вул. Суворова, 9 (літера А, А') у м. Києві.

Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

До предмета доказування за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) входить встановлення обставин належності позивачеві спірного майна на праві власності чи на іншому речовому праві, а також встановлення обставин вибуття майна з володіння власника. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна. При цьому, незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Матеріали справи свідчать, що адміністративний будинок по вул. Суворова, 9 в м. Києві є державною власністю відповідно до п. 8 ч. 1 ст. З Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та обліковується в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності на балансі позивача 2, що вбачається з листа Фонду державного майна України від 13.04.2010 року №10-25-4355 (т. 1, а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 5 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України зокрема здійснює управління об'єктами державної власності.

Також, згідно з 4.1 ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є одним із суб'єктів управління об'єктами державної власності.

Пунктом 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №175 «Про затвердження нової редакції Статуту Національної академії аграрних наук України» передбачено, що відчуження нерухомого майна установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні Академії, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку про те, що Кабінет Міністрів України є органом управління майном Національної академії аграрних наук України, до складу якого входить будинок №9 по вул. Суворова (літера А, А') в м. Києві. Відтак, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов законного висновку про те, що позивач 2, якому належить речове право на спірне майно, в силу вимог ст. ст. 387, 396 Цивільного кодексу України має право витребувати цей об'єкт із володіння відповідача у судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, адміністративний будинок №9 по вул. Суворова (літера А, А') в м. Києві вибув з володіння позивача 2 на користь відповідача на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вірно вказав суд першої інстанції, право власності відповідача на спірний об'єкт ґрунтувалось на мировій угоді, затвердженій ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010. Однак, вказана ухвала скасована та втратила чинність. Отже, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05.05.2011 року у справі №22-2690/6180/2011 встановлено незаконність набуття відповідачем права власності на спірне майно на підставі вказаної вище мирової угоди. Тобто, відповідач користується спірним майном без належних правових підстав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010 про затвердження мирової угоди скасована, то у відповідача відсутні правові підстави володіння та користування спірним майном, а вимога про витребування нежитлових приміщень площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» та зобов'язання Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» звільнити нежитлові приміщення площею 4887,6 кв.м. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві, повернувши їх Національній академії аграрних наук України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що він має повноваження щодо державного майна відповідно до декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №19-93 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів» не підтверджують права управління нежитловими приміщеннями площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку №9 (літери А, А') по вул. Суворова у м. Києві та відхиляються колегією суддів, оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, таке майно не входить до складу корпорації відповідача остання не заснована на цій загальнодержавній власності.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності заняття спірного майна на підставі та внаслідок виконання позивачем 2 та відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі №2-1102-1/2010. Оскільки мирова угода за своєю правовою природою це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно. У противному разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди, є судовим актом, для якого передбачений особливий порядок його виконання та яка може бути скасована апеляційною чи касаційною інстанціями. Таким чином, виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду, врегульовано нормами процесуального права, у зв'язку з чим у сторін з укладанням такої угоди, у разі її затвердження судом, виникають не цивільні чи господарські права та обов'язки, як помилково вважає відповідач, а процесуальні права та обов'язки. Правова позиція про те, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями процесуального законодавства, викладена й у постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 року у справі №24/489, що є обов'язковими для всіх судів України згідно з ст. ст. 82, 11128, Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, виконання мирової угоди, що затверджена ухвалою суду, яка згодом була скасована апеляційної інстанцією, не може породжувати правових наслідків, зокрема у вигляді виникнення права власності. При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою про поворот виконання рішення, ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №13/181.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №13/181 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №13/181 залишити без змін.

3. Справу №13/181 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Суховий В.Г.

27.01.12 (відправлено)