Постанова

від 07.11.2012 по справі 13/19/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

07 листопада 2012 року Справа № 13/19/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С. ,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на рішення господарського суду Вінницької області від 24.08.12р. у справі № 13/19/2012/5003 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м.Вінниця

про стягнення 9 205 106,94 грн.

За участю представників:

Позивача -Нестерчук А.П. (довіреність №111/10 від 26.12.2011р.)

Відповідача - Рибаченко І.В. ( довіреність № 02/1119 від 03.09.2012 р. )

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.07.2012р. у справі №13/19/2012/5003 (суддя Тісецький С.С.) позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 9 205 106, 94 грн. -задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 495 955,00 грн. -пені, 1 236 299,45 грн. -інфляційних нарахувань, 974306,90 грн. -3% річних та 64 380,00 грн. -відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 6 498 544,66 грн. - суми основного боргу на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості згідно договору поставки природного газу №06/10-1166-ТЕ від 14.10.2010 року.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про реструктуризацію суми основного боргу № 14/12-298 від 25.06.2012 року, в розмірі 6 498 544,66 грн., яка виникла за вказаним договором поставки природного газу.

Договором від 25.06.2012 року, позивач та відповідач погодили умови та графік погашення основної суми боргу на протязі травня 2012 року по квітень 2017 року.

Тому господарський суд Вінницької області прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6 498 544,66 грн., підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Однак, оскільки відповідач порушив порядок здійснення оплати за вказаним договором поставки природного газу, то з відповідача підлягає до стягнення 495 955 грн. -пені за період з 22.12.2011 року по 22.06.2012 року, 1 236299,45 грн. -інфляційних втрат за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та 974 306,90 грн.-3 % річних за період з 21.11.2010 року по 22.06.2012 року (арк.справи 91-94).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 24.07.2012 року у справі № 13/19/2012/5003 змінити в частині стягнення пені у розмірі 495 955,00 грн. пені. Прийняти нове рішення, яким в частині стягнення пені відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі №13/19/2012/5003 апеляційну скаргу комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 99).

В судове засідання апеляційної інстанції 19.09.2012р. відповідач подав письмові доповнення до апеляційної скарги (арк.справи 113), в яких просить рішення господарського суду Вінницької області від 24.07.2012р. по справі № 13/19/2012/5003 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ДК "Газ України" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України" відмовити в повному обсязі.

Дані вимоги обґрунтовує тим, що згідно ч.2 ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонам (новація). А в силу ч. 4 ст. 604 ЦК України, новація припиняє додаткові зобов'язання пов'язані з первісним.

Отже, одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами. При цьому новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

Тобто з моменту укладення договору реструктуризації, а саме з 25.06.2012р., зобов'язання по сплаті 6498544,66 грн. за договором №06/10-1166-ТЕ від 14.10.2010р. припинилось, як і інші зобов'язання за цим договором.

Суд першої інстанції на дану обставину уваги не звернув, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Договір реструктуризації був укладений 25.06.2012р., а позовна заява подана 26.06.2012р., тобто позивач звернувся до суду після досягнення домовленості між сторонами про припинення зобов'язання, невиконання якого стало предметом судового розгляду, що також залишилось поза увагою суду першої інстанції. Даний факт має значення, оскільки в силу ст. 80 ГПК України тягне за собою припинення провадження у справі та перерозподіл господарських витрат, про що виноситься ухвала.

Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

01.10.2012р. позивач подав через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу (Вх.№11728/12, Д-2), в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Вінницької області вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права (арк. справи 146-151).

У відзиві зокрема зазначає, що з 01.10.2011р. ДК «Газ України»не займається господарською діяльність з постачання природного газу всім категоріям споживачів. Отже, кошти на які раніше позивач існував як юридична особа більше не надходять до ДК «Газ України».

Звертає увагу колегії суддів, що 27.10.2011р. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України видано Наказ №656 «Про реорганізацію дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Пунктом 1 наказу визначено, припинити діяльність дочірньої компанії «Газ України»Націоначьної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 31301827, розташованої за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) шляхом її реорганізації - приєднання до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 20077720, розташованої за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) та дочірнього підприємства «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 30308580, розташованого за адресою: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 27).

Тому позивач вважає, що з 01.10.2011р. ДК «Газ України»отримує кошти на своє існування, до закінчення процедури реорганізації, виключно від боржників за договорами поставки природного газу. Зокрема, основний борг за поставлений природний газ ДК «Газ України»перераховує НАК «Нафтогаз України», а господарську діяльність веде виключно на коштах-санкціях отриманих від боржників за невиконання умов договору поставки природного газу (пеня, 3% річних, інфляційні збитки).

Так, як інфляційні збитки та 3% річних є фінансовими санкціями, то у позивача для ведення господарської діяльності залишається лише сума нарахованих штрафних санкцій, а саме пеня.

Крім того, штрафні санкції великі порівняно із збитками кредитора та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд має право зменшити розмір неустойки. Дана норма стосується саме збитків. Відповідно до статті 224 ГК України під збитками розуміють витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. В даному ж випадку ми маємо прострочення грошового зобов'язання, а не збитки.

Зазначає, що відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору №06/10-2684ТЕ-34 від 20.12.2010р. та не розрахувався за поставлений природний газ за вищевказаним договором, ДК «Газ України»абсолютно правомірно нарахувала пеню у розмірі 2111568,36 грн.

Стаття 233 ГК України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду.

Вищим господарським судом України було прийнято ряд постанов в яких колегії суддів приходять до висновку, що при вирішенні питання щодо зменшення пені суд повинен був об'єктивно оцінити, чи є дані випадки винятковими, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а важкий фінансовий стан боржника, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника не є винятковими обставинами в розумінні ст. 233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України. Обґрунтовуючи дану позицію, позивач посилається на наступні постанови ВГСУ: від 05.11.09 №15/94; від 22.10.09 №18/44; від 23.10.08 №6/70-08; від 10.09.09 №12/25; від 17.09.09 №4/168-3466 (5/251-4343);від 11.06.09 №27/22; від 29.01.09 №12/108; від 17.06.09 2/149-08;від 23.02.10 №37/134-09;від 17.06.09 №2/149-08;від 17.09.09 №4/168-3466(5/251-4343); від 04.03.10 №10/192/09-11/347/09; від 07.10.09 №37/488; від 23.09.10 №15/196;від 09.11.10 №46/63; від 29.01.09 №12/108.

На підставі викладеного позивач просить рішення господарського суду Вінницької області від 24.07.2012р. у справі №13/19/2012/5003 залишити без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.11.2012р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, представник відповідача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.10.2010р. дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) уклала з комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (покупець) договір про закупівлю природного газу за державні кошти (арк.справи 15-22), відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 49 000 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень -10000 тис.куб.м., листопад -17000 тис.куб.м., грудень -22000 тис.куб.м.. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м.), приведений до стандартних умов (t-20 град. за Цельсієм Р = 760 мм ртутного стовпчика) (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ-1309,20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 64 150 800 грн. у тому числі ПДВ -10 691 800 грн.

Пунктом 3.1.1 договору сторони погодили, що ціна за 1000,0 куб. м. газу у відповідному періоді споживання газу встановлюється на рівні граничної ціни та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни граничної ціни на газ та/або тарифів сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами з дати застосування цих цін (тарифів).

Розрахунки, відповідно п. 4.1 договору, проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу (п. 4.3 договору).

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п. 4.4 договору).

Звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахування вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт (п. 4.5);

Пунктом 5.1 узгоджено строк поставки газу: з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно.

Місце поставки газу: постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за відсутності їх у покупця -на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (надалі - пункти приймання-передачі) (п. 5.2 договору).

Відповідно до п.10.1, договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав визначених п.3 частини другої Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з початку опалювального періоду і діє у частині поставки газу до 31.12.2010 року включно, а у частині розрахунків -до їх повного здійснення

Додатком №1 до вказаного вище договору (арк.справи 20-22), сторони погодили, що покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотраспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами (надалі -газотранспортне підприємство) в пунктах приймання-передачі газу, зазначених у п.5.2 договору. Про укладення такої угоди покупець повідомляє постачальника протягом 3 днів з дати її укладення (п. 1.2 додатку)

Пунктом 1.3 додатку передбачено, що покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що передує звітному надає філії "Об'єднане диспетчерське управління" ДК "Укртрансгаз"(надалі - ОДУ) для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки (надалі - заявка). Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.

Обсяг газу, визначений згідно з п. 2.1 цього додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ загальною вартістю 51 214 156,22 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, а саме: від 31.10.2010 року на суму 13 808 610,26 грн., від 30.11.2010 року на суму 14 423 705,15 грн. та від 31.12.2010 року на суму 22 981 840,81 грн. (арк.справи 23-25).

Відповідно до розрахунку основного боргу станом на 30.04.2012 року за договором №06/10-1166-ТЕ1 від 14.10.2010 року, відповідач за отриманий газ розрахувався частково, сплативши кошти в розмірі 44 715 611,56 грн.

Отже, заборгованість за договором №06/10-1166ТЕ-1 від 14.10.2012р. становить 6498544,66 грн, що також підтверджується складеним 31.03.2012р актом звіряння розрахунків щодо заборгованості за природний газ. (арк.справи 74).

25.06.2012 року дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (кредитор) укладено з комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (боржник) на виконання п.2.6 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-198, розділом «1.Предмет договору»якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (надалі - "реструктуризація"), що виникла у боржника перед кредитором за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.10 року №06/10-1166-ТЕ (надалі - договір поставки природного газу).

Пунктом 2.1 визначено загальну суму основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно п.1.1. цього договору, яка складає 6 498 544,66 грн. станом на 31.03.12 року, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Відповідно до п. 2.2 договору про реструктуризацію, боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1. цього договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі - графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню, а саме:

Рік погашенняМісяць погашенняСума, яка підлягає сплаті, грн.Строк до якого повинен бути здійснений платіж 2012травень 108 309,08 31.05.2012 2012червень 108 309,08 29.06.2012 2012липень 108 309,08 31.07.2012 2012серпень 108 309,08 31.08.2012 2012вересень 108 309,08 28.09.2012 2012жовтень 108 309,08 31.10.2012 2012листопад 108 309,08 30.11.2012 2012грудень 108 309,08 28.12.2012 2013січень 108 309,08 31.01.2013 2013лютий 108 309,08 28.02.2013 2013березень 108 309,08 29.03.2013 2013квітень 108 309,08 30.04.2013 2013травень 108 309,08 31.05.2013 2013червень 108 309,08 28.06.2013 2013липень 108 309,08 31.07.2013 2013серпень 108 309,08 30.08.2013 2013вересень 108 309,08 27.09.2013 2013жовтень 108 309,08 31.10.2013 2013листопад 108 309,08 29.11.2013 2013грудень 108 309,08 31.12.2013 2013січень 108 309,08 31.01.2014 2014лютий 108 309,08 28.02.2014 2014березень 108 309,08 31.03.2014 2014квітень 108 309,08 30.04.2014 2014травень 108 309,08 30.05.2014 2014червень 108 309,08 27.06.2014 2014липень 108 309,08 31.07.2014 2014серпень 108 309,08 29.08.2014 2014вересень 108 309,08 30.09.2014 2014жовтень 108 309,08 31.10.2014 2014листопад 108 309,08 28.11.2014 2014грудень 108 309,08 31.12.2014 2015січень 108 309,08 30.01.2015 2015лютий 108 309,08 27.02.2015 2015березень 108 309,08 31.03.2015 2015квітень 108 309,08 30.04.2015 2015травень 108 309,08 29.05.2015 2015червень 108 309,08 30.06.2015 2015липень 108 309,08 31.07.2015 2015серпень 108 309,08 28.08.2015 2015вересень 108 309,08 30.09.2015 2015жовтень 108 309,08 30.10.2015 2015листопад 108 309,08 30.11.2015 2015грудень 108 309,08 31.12.2015 2016січень 108 309,08 29.01.2016 2016лютий 108 309,08 29.02.2016 2016березень 108 309,08 31.03.2016 2016квітень 108 309,08 29.04.2016 2016травень 108 309,08 31.05.2016 2016червень 108 309,08 30.06.2016 2016липень 108 309,08 29.07.2016 2016серпень 108 309,08 31.08.2016 2016вересень 108 309,08 30.09.2016 2016жовтень 108 309,08 31.10.2016 2016листопад 108 309,08 30.11.2016 2016грудень 108 309,08 30.12.2016 2017січень 108 309,08 31.01.2017 2017лютий 108 309,08 28.02.2017 2017березень 108 309,08 31.03.2017 2017квітень 108 308,94 28.04.2017 Пунктом 5.1 договору про реструктуризацію заборгованості, передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 червня 2017 року, а в частині виконання зобов'язань за договором - до їх повного здійснення

Станом на 26.06.2012 року (день звернення з позовом до господарського суду Вінницької області) основний борг складав 6498544,66 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно визначено судом першої інстанції, між сторонами виникли правовідносини щодо поставки та оплати природного газу.

Згідно ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення міститься в ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України)

Відповідно до положень ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості згідно договору поставки природного газу № 06/10-1166-ТЕ від 14.10.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем уклав з відповідачем договір про реструктуризацію суми основного боргу №14/12-298 від 25.06.2012 року, в розмірі 6 498 544,66 грн., яка виникла за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. №06/10-1166ТЕ-1. Договором №14/12-298 від 25.06.2012р., позивач та відповідач погодили умови та графік погашення основної суми боргу на протязі травня 2012 року по квітень 2017 року.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6 498 544,66 грн., підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з матеріалів скарги, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 495 955 грн. -пені за період з 22.12.2011 року по 22.06.2012 року, 1 236299,45 грн. -інфляційних втрат за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та 974 306,90 грн.-3 % річних за період з 21.11.2010 року по 22.06.2012 року.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не провів розрахунок за природний газ у встановленому п. 4.1 договору порядку та термін, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних.

Отже, господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку, що з відповідача слід стягнути 1 236 299,45 грн. -інфляційних втрат за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та 974 306,90 грн. -3 % річних за період з 21.11.2010 року по 22.06.2012 року.

Пунктом 7.3.1 договору поставки природного газу № 06/10-1166-ТЕ від 14.10.2010 року сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України та ст.230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 ЦК України).

Згідно частин 1 та 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Отже, оскільки відповідачем порушено порядок здійснення оплати за вказаним договором поставки природного газу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимога позивача про стягнення 495 955 грн. -пені за період з 22.12.2011 року по 22.06.2012 року, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на рішення господарського суду Вінницької області від 24.08.12р. у справі № 13/19/2012/5003 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Мельник О.В.