Ухвала

від 01.11.2012 по справі 2а-2999/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р. Справа № 28435/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Л. і Д.» та Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л. і Д.» до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним дій, скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Л. і Д.» звернулось в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним дій, скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 року № 58-р тимчасово припинено перевірки юридичних та фізичних осіб платників єдиного та фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування та стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 році І кварталі 2005 року. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем, всупереч ст. 2 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості субьєктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 І кварталу 2005 року» від 16.03.2006 року № 3583-ІV, донараховано суму страхових внесків у розмірі за період 2004 року. При цьому, в акті про проведення перевірки не зазначено підстав для проведення позапланової перевірки та не відображено зменшення донарахованих страхових внесків. Додатково зазначає, що Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками такого збору, а тому, субєкт малого підприємництва, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у тому числі ТзОВ «Л. і Д.», є звільненим від сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування за умови вчасної сплати єдиного податку. За таких обставин, позивач вважає, що вимога УПФУ в Шевченківському районі м. Львова від 28.11.2008 року № Ю-252 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Окрім того, вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення відповідача від 28.11.2008 року № 826 про застосування до ТзОВ «Л. і Д.» фінансових санкцій, з тих підстав, що субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а єдиний податок сплачувався позивачем своєчасно і в повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року позов було задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова по проведенню з 10.11.2008 року по 18.11.2008 року позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності даних персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування Товариства з обмеженою відповідальністю «Л. і Д.» за період з 01.01.2004 року по 17.11.2008 року, в частині проведення вказаної перевірки за період з 2004 року по І квартал 2005 року. Визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 28.11.2008 року № Ю-252 про сплату боргу, в частині вимоги про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13525 грн. 25 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Л. і Д.» та Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова подали апеляційні скарги. Апеляційні скарги мотивують тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чим порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача ТзОВ «Л.іД.» в судове засідання не явився, тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Представник відповідача УПФУ в Шевченківському районі м. Львова в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити, заперечив щодо доводів поданої апеляційної скарги позивача та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь-судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для їх задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що УПФУ в Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року по 17.11.2008 року та достовірності даних, відображених у звітності персоніфікованого обліку за період з 01.01.2004 року по 01.01.2008 року ТзОВ «Л. і Д.», за наслідками якої складено акт від 18.11.2008 року № 114.

З цього акту випливає, що за результатами перевірки ТзОВ «Л. і Д.» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування УПФУ в Шевченківському районі м. Львова встановлено порушення п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим, позивачу донараховано страхові внески за період з січня по вересень, з листопада по грудень 2004 року, з червеня по грудень 2005 року, з січня по грудень 2006 року, з січня по грудень 2007 року та з січня по жовтень 2008 року на загальну суму 129954 грн. 02 коп.

УПФУ в Шевченківському районі м. Львова, відповідно ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надіслано ТзОВ «Л. і Д.» вимогу від 28.11.2008 року № Ю 252 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 129954 грн. 02 коп. Окрім цього, в результаті донарахування сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків УПФУ в Шевченківському районі м. Львова, на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», винесено рішення від 18.11.2009 року № 826, яким до ТзОВ «Л. і Д.» застосовано суму фінансових санкцій у розмірі 113435 грн. 38 коп.

Суд першої інстанції також встановив, що спір між сторонами виник щодо правомірності проведення органом Пенсійного фонду України перевірки юридичної особи, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також винесення за результатами такої перевірки вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що невірним є твердження ТзОВ «Л. і Д.» про те, що воно не повинно сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з тих підстав, що сплата цього збору для нього замінена сплатою єдиного податку, оскільки, зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що дія інших нормативно-правових актів (зокрема, указів та розпоряджень Президента України, Кабінету Міністрів України) може поширюватись на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, прямо передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі, юридичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), а згідно з ч. 1 ст. 15 цього Закону, страхувальники є платниками страхових внесків.

Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Л. і Д.» взяте на облік в УПФУ в Шевченківському районі м. Львова та, відповідно до норм ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є суб'єктом системи пенсійного забезпечення в Україні, а саме, страхувальником та платником страхових внесків, отже, несе відповідальність за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на нього цим Законом обов'язків.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону одним з обов'язків страхувальника є обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхові внески згідно ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим законом. Окрім того, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, де, як і в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

З аналізу зазначених вище норм Закону випливає те, що обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, системи чи способу оподаткування.

Згідно п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, Закони України, та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 не поширюється на спірні правовідносини у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж Указ, який є підзаконним нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Крім того, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнятий пізніше за часом, тому до спірних правовідносин має застосовуватись саме цей Закон.

Враховуючи наведене, положення п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, в частині звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не звільняє позивача від сплати страхових внесків у строки та в порядку, визначені Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Із врахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки суми коштів єдиного податку, що спрямовуються до Пенсійного фонду України, у вигляді частини ставки єдиного податку, недостатньо для зарахування в рахунок сплати страхових внесків, то платник (страхувальник) повинен доплатити різницю, що своєчасно не було зроблено позивачем.

Листом Пенсійного фонду України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.02.2005 року № 1526/04 та № 933 роз'яснено, що сплачені суб'єктами підприємницької діяльності у складі єдиного чи фіксованого податків та перераховані органами Державного казначейства України до бюджету Пенсійного фонду України кошти зараховуються у рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування у 2004 році здійснювалося на підставі пред'явлених платником копій платіжних документів про сплату зазначених податків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем був складений план-графік проведення перевірок на ІІІ квартал 2008 року, затверджений начальником УПФУ в Шевченківському районі м. Львова, відповідно до якого, ТзОВ «Л. і Д.» надіслано виклик від 13.08.2008 року № 6742-05-15 про необхідність з'явитися на позапланову перевірку повноти нарахувань та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Шевченківському районі м. Львова, який отриманий особисто директором ТзОВ «Л. і Д.» ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, на позапланову перевірку представники позивача не з'явилися. За результатами вказаної перевірки, яка була оформлена актом від 18.11.2008 року № 114 ТзОВ «Л. і Д.» донараховано страхові внески на загальну суму 129954 грн. 02 коп.

З матеріалів справи вбачається, що в Акті перевірки від 18.11.2008 року № 114 зазначено підстави для проведення перевірки, зокрема зазначено, що перевірка проведена на підставі посвідчення від 28.01.2004 року № 38, при цьому, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено обов'язкового зазначення в акті перевірки обставин, які зумовили її проведення.

Вимоги до акту перевірки встановлені п.п. 1 п. 2.2. р. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування. З аналізу цього акту випливає, що ним не передбачено наявність наказу та посвідчення на проведення перевірки.

Суд першої інстанції підставно відхилив покликання ТзОВ «Л. і Д.» на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V, оскільки цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок державного нагляду (контролю) саме у сфері господарської діяльності, натомість взаємовідносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема між Пенсійним фондом України та страхувальниками, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Із врахуванням наведеного вище суд прийшов до правильного висновку, що сфера дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V не поширюється на відносини, що виникають в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, на порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що здійснюються органами Пенсійного фонду України, оскільки зазначені відносини не відносяться до сфери господарської діяльності.

Поряд з цим вірними є висновки суду, що проведена перевірка, в частині періоду 2004 року І квартал 2005 року була проведена всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 року № 58-р.

Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Л. і Д.» перебуває на спрощеній системі оподаткування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 року № 58-р «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування» запропоновано підтримати пропозицію Пенсійного фонду України, погоджену з Міністерством фінансів України та Державною податковою адміністрацією щодо тимчасового припинення перевірок юридичних та фізичних осіб платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 році І кварталі 2005 року, застосування пов'язаних із цим санкцій, а також щодо зняття арешту з банківських рахунків зазначених осіб, який було накладено у зв'язку із стягненням згаданої заборгованості, до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.

Листом Пенсійного фонду України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.02.2005 року № 1526/04 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами особливого режиму оподаткування у 2004 році», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі рекомендовано не нараховувати пеню та не застосовувати штрафні санкції до платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків, нарахованих у 2004 році (у тому числі і за грудень місяць), передбачені ч. 8 п.п. 2, 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А, відповідно до листа Пенсійного фонду України від 01.06.2005 року № 6320/04 «Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», починаючи з 01.04.2005 року органи Пенсійного фонду здійснюють перевірки тільки тих субєктів підприємницької діяльності, які порушують порядок нарахування та сплати страхових внесків за найманих працівників. При цьому, Пенсійний фонд України у вказаному листі зазначає, що перевірці підлягає період з 01.04.2005 року.

Враховуючи наведене суд прийшов до вірного висновку про те, що УПФУ в Шевченківському районі м. Львова не мало права на проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності даних персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування ТзОВ «Л. і Д.»за період з 2004 року по І квартал 2005 року. Даний висновок зроблено на підставі ст. 2 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року І кварталу 2005 року»від 16.03.2006 року № 3583-ІV, яким встановлено те, що до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році І кварталі 2005 року не застосовується донарахування та фінансові (штрафні) санкції.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки від 18.11.2008 року № 114 вбачається, що УПФУ в Шевченківському районі м. Львова було проведено перевірку, зокрема, за період 2004 року та за цей період донараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік у розмірі 13525 грн. 25 коп. Фінансові (штрафні) санкції за період з 2004 рік І квартал 2005 року до ТзОВ «Л. і Д.» не застосовувалися, що підтверджується розрахунком штрафної санкції згідно з п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по донарахованих страхових внесках по ТзОВ «Л. і Д.». При цьому, встановлено, що штрафні (фінансові) санкції розраховувалися УПФУ в Шевченківському районі м. Львова по донарахованих страхових внесках лише з червня 2005 року.

Отже із врахуванням наведеного вище, судова колегія погоджується із тим, що УПФУ в Шевченківському районі м. Львова не порушено вимоги Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року І кварталу 2005 року» від 16.03.2006 року № 3583-ІV в частині заборони застосовувати штрафні санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році І кварталі 2005 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обставини, які слугували фактичною підставою для проведення УПФУ в Шевченківському районі м. Львова перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року по 01.01.2008 року, в частині проведення перевірки за період з 01.01.2004 року по І квартал 2005 року, та винесення вимоги від 28.11.2008 року № Ю 252 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 129954 грн. 02 коп., в частині вимоги про сплату недоїмки за 2004 рік у розмірі 13525 грн. 25 коп., знаходяться поза межами вимог ст. 2 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року І кварталу 2005 року» від 16.03.2006 року № 3583-ІV та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 року № 58-р «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Л. і Д.» та Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року по справі № 2а-2999/09/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Олендер І.Я.

Судді: Довга О.І.

Савицька Н.В.

Ухвала в повному обсязі складена 06.11.2012 року.