Ухвала

від 04.12.2014 по справі 2а-2999/09/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/9991/72424/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівДонця О.Є. Мороз Л.Л. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Л. і Д." до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним дій, скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФ) в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ТОВ "Л. І Д." у Львівському окружному адміністративному суді пред'явило позов до УПФ України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним дій, скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій.

Просило скасувати вимогу УПФ України в Шевченківському районі м. Львова від 28 листопада 2008 року № Ю-252 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також рішення від 28 листопада 2008 року № 826 про застосування до ТОВ "Л. і Д." фінансових санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії УПФ України в Шевченківському районі

м. Львова щодо проведення з 10 листопада 2008 року по 18 листопада 2008 року позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності даних персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування ТОВ "Л. і Д." за період з 01 січня 2004 року по 17 листопада 2008 року в частині проведення вказаної перевірки за період з 2004 року по І квартал 2005 року.

Визнано протиправною та скасовано вимогу УПФ України в Шевченківському районі м. Львова від 28 листопада 2008 року № Ю-252 про сплату боргу в частині вимоги про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13 525,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України в Шевченківському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що УПФ України в Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2004 року по 17 листопада 2008 року та достовірності даних, відображених у звітності персоніфікованого обліку за період з 01 січня 2004 року по 01 січня 2008 року ТОВ "Л. і Д.".

За наслідками перевірки складено акт від 18 листопада 2008 року № 114, в якому відображено порушення підприємством пункту 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим, позивачу донараховано страхові внески за період з січня по вересень, з листопада по грудень 2004 року, з червеня по грудень 2005 року, з січня по грудень 2006 року, з січня по грудень 2007 року та з січня по жовтень 2008 року на загальну суму 129 954,02 грн.

УПФ України в Шевченківському районі м. Львова відповідно до частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надіслало ТОВ "Л. і Д." вимогу від 28 листопада 2008 року № Ю 252 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 129 954,02 грн.

Окрім цього, внаслідок донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків УПФ України в Шевченківському районі м. Львова на підставі пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесено рішення від 18 листопада 2009 року № 826, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 113 435,338 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність посилання позивача на те, що його, як платника єдиного податку, звільнено від сплати страхових внесків у зв'язку зі сплатою їх у складі сум єдиного податку.

Так, 01 січня 2004 року набрав чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 15 якого було визначено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються цим Законом. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечать. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок тощо).

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів. що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 року "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Цим Законом, як і Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватись пільги із нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності. Указ Президента України № 727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 Указу Президента України № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечать, а тому застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Таким чином, висновок апеляційного суду, що позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є правильним.

З огляду на наведені норми матеріального права, та враховуючи встановлені обставини справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про правильність позиції Управління, яке вимагає від Товариства сплати донарахованих страхових внесків, та про відсутність підстав для коригування їх розміру.

Відповідно до частин другої та третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Крім того, з акту перевірки від 18 листопада 2008 року № 114 вбачається, що УПФ України в Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку, зокрема, за період 2004 року, та за цей період донараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік у розмірі 13 525,25 грн.

Так, ТОВ "Л. і Д." перебуває на спрощеній системі оподаткування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2005 року № 58-р "Про деякі питання спрощеної системи оподаткування" запропоновано підтримати пропозицію Пенсійного фонду України, погоджену з Міністерством фінансів України та Державною податковою адміністрацією, щодо тимчасового припинення перевірок юридичних та фізичних осіб платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 році І кварталі 2005 року, застосування пов'язаних із цим санкцій, а також щодо зняття арешту з банківських рахунків зазначених осіб, який було накладено у зв'язку із стягненням згаданої заборгованості, до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.

Листом Пенсійного фонду України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 лютого 2005 року № 1526/04 "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами особливого режиму оподаткування у 2004 році", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі рекомендовано не нараховувати пеню та не застосовувати штрафні санкції до платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків, нарахованих у 2004 році (у тому числі і за грудень місяць), передбачені частинами восьмою, дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 01 червня 2005 року № 6320/04 "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування", починаючи з 01 квітня 2005 року органи Пенсійного фонду здійснюють перевірки тільки тих суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок нарахування та сплати страхових внесків за найманих працівників. При цьому, Пенсійний фонд України у вказаному листі зазначає, що перевірці підлягає період з 01 квітня 2005 року.

Враховуючи наведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що УПФ України в Шевченківському районі м. Львова не мало права на проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності даних персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування ТОВ "Л. і Д." за період з 2004 року по І квартал 2005 року.

Даний висновок зроблено на підставі статті 2 Закону України від 16 березня 2006 року № 3583-ІV "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року І кварталу 2005 року", яким встановлено те, що до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році І кварталі 2005 року не застосовується донарахування та фінансові (штрафні) санкції.

Таким чином, є вірними висновки судів, що проведена перевірка в частині періоду за 2004 рік та за І квартал 2005 року була проведена всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 березня 2005 року № 58-р.

Судові рішення у цій справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування чи зміни немає.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л. і Д." до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним дій, скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Донець О.Є.

Мороз Л.Л.