Ухвала

від 10.07.2012 по справі 2а-1670/653/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/653/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.,

за участю: представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнє підприємство " Апіс " Товариство з обмеженою відповідальністю " Компанія " Приват - Плюс " на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-1670/653/12

за позовом Дочірнє підприємство " Апіс " Товариство з обмеженою відповідальністю " Компанія " Приват - Плюс "

до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство " Апіс " Товариство з обмеженою відповідальністю " Компанія " Приват - Плюс " (надалі- ДП "Апіс" ТОВ "Компанія Приват- Плюс",) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про стягнення коштів в розмірі 38 364,91 грн.

Постановою Полтавськогоокружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, та зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність переплати Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві 42% від сум сплаченого позивачем єдиного податку в 2009-2010 роках у сумі 38 364,91 грн., які позивачу не були повернуті.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Апіс" ТОВ "Компанія "Приват- Плюс" (ідентифікаційний код 36864613) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 27.11.2009 року, номер запису про державну реєстрацію 1 588 102 0000 008820 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтави.

Також судом першої інстанції встановлено, що у період з 2009 року по 2010 рік зі сплачених позивачем сум єдиного податку Державним казначейством були здійснені відрахування до УПФ Київського району у м. Полтаві за ставкою 42% відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" що, на думку позивача, призвело до утворення переплати, розмір якої на час розгляду даної справи становить 38 364,91 грн.

Позивач звертався до відповідача з заявою №20 від 10 жовтня 2011 р. про повернення зазначених коштів (а.с. 6), на яку листом від 14 листопада 2011 р. № 8786/03-13 отримав відмову, у зв'язку з тим, що при звірці з органами ДПІ не виявлено помилково або надміру сплачених сум єдиного податку, правові підстави щодо повернення коштів відсутні. (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивні вимоги необґрунтовані, оскільки за вищезазначений період у позивача відсутня надмірна чи помилкова сплата єдиного податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем було складено акт №304 від 07.11.2011 року про результати позапланової перевірки ДП "Апіс" ТОВ "Компанія "Приват- Плюс" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, єдиного соціального внеску та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, за період з 27.11.2009 року по 30.09.2011 року, а також достовірності відомостей, поданих до відділу ПОІС та М за 2009-2011 роки, яким порушень не встановлено. (а.с. 61-66).

Також судовим розглядом встановлено, що позивачем за 2009 - 2010 роки нараховано та сплачено страхових внесків 933. 2%) - 47 998, 27 грн., надійшло коштів - 86 363, 18 грн.,у тому числі і 42% від розчеплення єдиного податку 38 364, 91 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (які діяли на час виникнення спірних правовідносин), сплата страхових внесків здійснюється шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки органів Пенсійного фонду щомісячно до 20 числа, також до зазначеної дати сплати страхових внесків визначених у щомісячній звітності.

Згідно положень ч. 3, ч. 4 та ч. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем , який справляється на всій території України в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Указом Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Згідно Президенту України Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Розміри відсотків, які підлягають відрахуванню з сум єдиного податку, порядок і строк їх перерахування чітко визначені вищевказаним Указом Президента України від 03.07.1998 р. №727/98, пунктом 2 якого передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Відповідно до п.11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що частка єдиного податку не підлягає поверненню.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнє підприємство " Апіс " Товариство з обмеженою відповідальністю " Компанія " Приват - Плюс " залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-1670/653/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Калитка О. М. Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2012 р.