Постанова

від 07.11.2012 по справі 5015/3119/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

07.11.12 Справа № 5015/3119/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Костів Т.С., Малех І.Б., розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(м. Львів)

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 05.10.2012р. у справі № 5015/3119/12

за заявою Приватного підприємства «Ром-Транзит»(м. Львів)

про його банкрутство

за участю представників :

від Скаржника : не з'явився.;

від Заявника : Петрик А.В.;

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник Боржника ознайомлений.

Ухвалою від 05.10.2012р. у справі № 5015/3119/12 Господарського суду Львівської області (суддя Гутьєва В.В.) відмовлено у визнанні грошових вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на суму 2200000,00 грн. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута Приватного підприємства «Ром -Транзит», ухвалено вимоги ФО-П ОСОБА_5 на суму 32702,50 грн., ДПІ у Сихівському р-ні м.Львова Л/о ДПС на суму 172893,50 грн., ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»на суму 595691,04 грн. вважати погашеними та ліквідовано ПП «Ром-Транзит», а провадження у даній справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області частково скасувати, а провадження у справі припинити, з огляду на наступне:

- ПП «Ром-Транзит»було повідомлено про відступлення права вимоги за Договором поставки №271011 від 27.10.2011 року на користь нового кредитора -АТ «Райффайзен Банк Аваль»ще 29.03.2012 році;

- суд не звернув уваги на умови Договору факторингу, які визначають перехід права вимоги, документи, які укладені на його виконання, норми чинного законодавства, які регулюють питання уступки права вимоги;

- з врахуванням повідомлення від 29.03.2012 року та п. 1.3 Договору факторингу ПП «Ром-Транзит»не мало права без згоди Банку 15.07.2012 року повертати ТзОВ «М-ФОН»товар, отриманий ним згідно накладних.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника Боржника у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Львівської області - відсутні з огляду на наступне:

Як було правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 27.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «М-ФОН»(Постачальник) та Приватним підприємством «Ром-Транзит»(Покупець) укладено договір поставки № 271011. За умовами вказаного договору ТзОВ «М-ФОН»передало у власність ПП «Ром-Транзит», а ПП «Ром-Транзит»прийняло і зобов'язалось оплатити вартість непродовольчого товару у відповідності до умов цього договору. Відповідно до п. 4.1 договору № 271011 від 27.10.2011 р. оплата придбаного товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця упродовж 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (дати підписання повноважними представниками сторін накладної, що підтверджує передачу товару покупцю).

Поставка товару Покупцю на загальну суму 2200000,00 грн. була здійснена ТзОВ «М-ФОН» 04.07.2012 р., що підтверджується відповідними накладними № № 1540, 1541, 1542, підписаними представниками сторін за договором поставки.

За таких обставин, кінцевим терміном проведення розрахунків за придбаний ТзОВ «Ром-Транзит»товар є 17.08.2012 р.

Відтак, зобов'язання за Договором ТзОВ «М-ФОН»виконало у повному обсязі, ПП «Ром-Транзит»за придбаний товар оплату у встановлені терміни не провело.

03.06.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-ФОН»(Клієнт) укладено договір про факторингове фінансування з регресом № 017/42-0-1/62 (надалі -договір факторингу), відповідно до якого Клієнтом на користь Банку відступлено права вимоги сплати грошових коштів від ряду контрагентів ТзОВ «М-ФОН»за укладеними договорами поставки (включаючи усі види неустойок), право одержання яких належить Клієнту відповідно до вказаних договорів, а банк зобов'язався здійснити факторингове фінансування Клієнта на умовах факторингу з регресом.

Згідно умов вказаного Договору, право вимоги вважається відступленим Клієнтом Банку з моменту підписання Сторонами відповідної додаткової угоди (п. 1.2 Договору факторингу). Пунктом 2.1. Договору факторингу встановлено, що умови придбання Фактором прав вимоги визначаються Додатковими угодами, що складаються за формою згідно додатку № 2 до цього Договору.

Додатковою угодою № 7 від 12.07.2012 р. до договору факторингу сторонами прийнято нову редакцію додатку № 2 до договору факторингу, якою затверджено перелік та розміри прав вимоги до боржників, що відступаються клієнтом на користь банку. Зокрема, згідно з договором факторингу від 03.06.2011 р. та додатків до нього клієнтом на користь банку відступлено право вимоги від ПП «Ром-Транзит»сплати грошових коштів за договором поставки № 271011 від 27.10.2011р., право одержання яких належить ТзОВ «М-ФОН»відповідно до договору поставки.

29.03.2012 р. ТзОВ «М-ФОН»листом інформував ПП «Ром-Транзит»про зміну умов розрахунків (зміну реквізитів) та про укладення між Постачальником та Банком згаданого договору факторингу та про необхідність здійснювати усі наступні платежі за товар, придбаний згідно з договором поставки № 271011 від 27.10.2011 р. на рахунок № 290935850 у Львівській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Факт отримання вказаного листа боржником у справі підтверджується відміткою проставленою його директором -п. Якубою А.Т. на самому листі та печаткою ПП «Ром-Транзит».

Разом з цим, в матеріалах справи міститься додаткова угода №1 від 02.07.2012 року до договору № 271011 від 27.10.2011 р. (т. ІІ, а.с. 121), відповідно до п. 2 якої пункт 4.2 Договору викладений в настпній редакції: «оплата за договором здійснюється після реалізації товару ПП «Ром-Транзит». Розмір комісійної плати складає 0,003% від загальної вартості товару». Також договір доповнено п. 4.6 згідно з яким у разі невідповідності якості товару вимогам, передбаченим чинним законодавством України, ПП «Ром-Транзит»має право відмовитись від вказаного договору, про що повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів з моменту отримання товару. З огляду на наведене, зобов'язаня зі сплати вартості поставленого товару у Боржника у справі згідно з договором поставки не виникло, оскільки в матеріалах справи відсутні докази реалізації поставленого товару.

При цьому, листом № 1507/121 від 15.07.2012 року (т. ІІ, а.с. 123) ПП «Ром-транзит»повідомило ТзОВ «М-ФОН»про те, що при перевірці товару на якість було встановлено, що товар є неякісним та не підлягає реалізації, а відтак має бути повернутий постачальнику -ТзОВ «М-ФОН».

Відповідно до акту № 1 прийому-передачі товару від 15.07.2012 р., підписаного повноважними представниками сторін, ПП «Ром-Транзит»повернув, а ТзОВ «М-ФОН»прийняв товар, поставлений за накладними: № 1540 від 04.07.2012 р на суму 762309,00 грн., № 1541 від 04.07.2012 р. на суму 679282,00 грн., № 1542 від 04.07.2012 р. на суму 758409,00 грн. В акті зазначено, про відсутність претензій у сторін з приводу виконання умов договору поставки № 271011 від 27.10.2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошовим визнається зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Окрім того, кредитором, відповідно до вказаної норми Закону, є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що ПП «Ром-Транзит»не має будь-яких грошовий зобов'язань перед ТзОВ «М-ФОН», у зв'язку з чим Банка не набув статусу кредитора у справі.

Таким чином, твердження Скаржника у справі, визначене в апеляційній скарзі як одна з підстав для скасування оскаржуваної ухвали про те, що суд не звернув уваги на умови Договору факторингу, які визначають перехід права вимоги, документи, які укладені на його виконання, норми чинного законодавства, які регулюють питання уступки права вимоги, є необґрунтованими, оскільки грошового зобов'язання Боржника перед Постачальником не виникло, а отже до Скаржника у справі не могло перейти право вимоги виконання неіснуючого грошового зобов'язання.

З вказаних підстав підлягає спростоуванню і твердження ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про те, що з врахуванням повідомлення від 29.03.2012 року та п. 1.3 Договору факторингу ПП «Ром-Транзит»не мало права без згоди Банку 15.07.2012 року повертати ТзОВ «М-ФОН»товар, отриманий ним згідно накладних.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що висновок місцевого господарського суду, зазначений у оскаржуваній ухвалі, про те, що вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на суму 2200000,00 грн., що ґрунтуються на зобов'язанні банкрута перед ТзОВ «М-ФОН»є безпідставними, необґрунтованими та підлягають відхиленню, відповідає наявним у справі матеріалам.

27.09.2012 р. ліквідатор банкрута подав суду звіт про виконану роботу і ліквідаційний баланс на затвердження. До звіту ліквідатора додано відповіді на подані ліквідатором повідомлення і запити щодо виявлення майна банкрута, відомості про відсутність майнових активів у банкрута.

Ліквідатор подав клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу Приватного підприємства «Ром -Транзит». Представник кредитора, присутній у судовому засіданні, клопотання ліквідатора підтримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

При цьому, реалізовуючи повноваження, надані суду апеляційної інстанції ст. 101 ГПК України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дослідила законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали та не встановила підстав для її скасування.

Так, як правильно було зазначено і місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами, наявними у справі, зі звіту Ліквідатора та доданих документів вбачається, що заборгованість Банкрута перед кредиторами становить: ФО-П ОСОБА_5 на суму 32 702,50 грн., ДПІ у Сихівському р-ні м. Львова Л/о ДПС -172 893,50 грн., ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія»- 595 691,04 грн. Вимоги вказаних кредиторів не задоволені у зв'язку з відсутністю грошових коштів та майнових активів у банкрута. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства ліквідатором не виявлено.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи -банкрута.

Пропозицій від інвесторів, засновників підприємства стосовно поліпшення фінансового становища підприємства не надходило. Таким чином, поданий ліквідатором для розгляду господарським судом Львівської області звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства «Ром -Транзит»було затверджено обґрунтовано, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд прийшло до правильного висновку про ліквідацію банкрута.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи, з врахуванням наявних у ній матеріалів та при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

Ухвалу від 05.10.2012р. у справі № 5015/3119/12 Господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 12.11.2012 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.