Ухвала

від 07.11.2012 по справі 2а-6710/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6710/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Духно І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Приватного підприємства «НІКА-1»(далі ПП «НІКА-1»або позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про скасування частково податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2012 року ПП «НІКА-1»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000012304 від 05 січня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у взаємовідносинах з ТОВ «Леміш Груп»у сумі 63 833 грн. 33 коп. та з ТОВ «Дормашавто»у сумі 412 333 грн. 35 коп.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01 серпня 2012 року позов ПП «НІКА-1»задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що фінансово-господарські відносини позивача з його контрагентами мають ознаки фіктивних правочинів, тому формування позивачем податкового кредиту за наслідками таких операцій є неправомірним.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.11.2011 року по 07.12.2011 року ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Ніка-1»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №729/2304/23717551 від 21.12.2011 року (далі Акт перевірки або Акт).

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012304 від 05 січня 2012 року, яким позивачу, за порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР) та пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 679 793 грн. 00 коп., з яких 580 000 грн. 00 коп. -за основним платежем та 99 793 грн. 00 коп. -штрафних (фінансових) санкцій.

В Акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення вимог норм Закону № 168/97-ВР та ПК України внаслідок завищення податкового кредиту загалом у сумі 580 000 грн. 01 коп. за період з лютого по травень 2010 року, липень, серпень, листопад, грудень 2010 року та за січень, квітень 2011 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Зетта Фін», що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість (далі ПДВ) на вказану суму.

Порушення позивачем норм податкового законодавства мотивовані наступним:

- за перевірений період ПП «Ніка-1»мало взаємовідносини з ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Дормашавто» та ТОВ «Зетта Фін», у яких за даними податкової звітності відсутні матеріальні та трудові ресурси для виконання обумовлених договорами зобов'язань (додатки К 1/1 до декларацій з ПДВ підприємствами не подавались, згідно декларацій з комунального податку кількісний склад працівників становить - 1 особа).

Крім того, згідно з даними автоматизованого робочого місця (АРМ) «Автоматизована інформаційна система обласного рівня»ТОВ «Дормашавто»має стан -«Запит на встановлення місцезнаходження»; актів за встановленою формою КБ-2В щодо робіт, виконаних ТОВ «Леміш Груп»для перевірки не надано; декларації з податку на додану вартість вказаних контрагентів визнано недійсними.

У зв'язку із зазначеним відповідач вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Зетта Фін»здійснюється поза межами правового поля, правочини між позивачем та вказаними контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Ніка-1»правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за лютий, липень, серпень, листопад, грудень 2010 року та за січень, квітень 2011 року, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим. Відтак нарахування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 476 166 грн. 67 коп. за наслідками операцій з ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Дормашавто» є протиправним.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ПП «Ніка-1», будучи власником нежитлового приміщення загальною площею 158,0 кв.м, розташованого у м. Києві, по вул. Попова, 1а, на виконання приписів акту перевірки дотримання санітарного законодавства, складеного 02 лютого 2010 року Санiтарно-епiдемiологiчною станцією Оболонського району міста Києва, уклало з ТОВ «Леміш Груп»договір підряду №1209 від 01.12.2009 року (том І, а.с. 122-124).

Згідно вказаного договору ПП «Ніка-1»(як замовник) доручає, а ТОВ «Леміш Груп»(як підрядник) зобов'язується виконати та передати замовнику підрядні роботи, а саме: здійснити капітальний ремонт приміщення за адресою: м. Київ, вул. Попова, 1-а відповідно до затвердженої договірної ціни, а підрядник зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.1 договору загальна сума договірної ціни складає 400 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 66 666 грн. 67 коп.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Леміш Груп»у січні та лютому 2010 року виконало обумовлені договором роботи на загальну суму 400 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -66 666 грн. 67 коп., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 від 13 січня 2010 року на суму 230 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -38 330 грн. 00 коп., №02 від 16 лютого 2010 року на суму 170 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 28 330 грн. 00 коп (том І, а.с. 125, 126).

За наслідками виконання робіт ТОВ «Леміш Груп»виписало на користь позивача відповідні податкові накладні № 35/130110 від 13 січня 2010 року, що свідчить про факт виконання робіт (актів приймання виконаних робіт).

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі на повну суму вартості виконаних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями: №172 від 14.01.2010 року, №1824 від 14.01.2010 року, №177 від 19.01.2010 року, №181 від 20.01.2010 року, №203 від 26.01.2010 року, №206 від 28.01.2010 року, №1916 від 29.01.2010 року, №1917 від 29.01.2010 року, №1931 від 01.02.2010 року, №235 від 04.02.2010 року, №236 від 04.02.2010 року (том І, а.с. 128-138).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2010 року між ПП «Ніка-1»(замовник) та ТОВ «Дормашавто»(виконавець) було укладено договір №109 про надання автотранспортних і експедиційних послуг, послуг з навантаження та розвантаження. За умовами зазначеного договору ТОВ «Дормашавто» (як виконавець) зобов'язувалося перевозити автомобільним транспортом вантажі, що належать ПП «Ніка-1»(замовнику) до пункту призначення, надавати експедиційні послуги, навантажувати, розвантажувати та видавати вантажі вантажоодержувачу або особі, уповноваженій на їх одержування, а замовник зобов'язувався сплачувати за послуги з перевезення, навантаження, розвантаження вантажів та надання експедиційних послуг встановлену договором плату (том І, а.с. 143-144).

На виконання вказаного договору контрагентом позивача надано експедиційні та навантажувально-розвантажувальні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт від 31 грудня 2010 року на суму 416 080 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -69 346 грн. 67 коп., від 31 грудня 2010 року на суму 133 920 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -22 320 грн. 00 коп., від 30 листопада 2010 року на суму 343 954 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -57 325 грн. 67 коп., від 30 листопада 2010 року на суму 105 046 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -17 507 грн. 67 коп., від 31 серпня 2010 року на суму 99 640 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -16 606 грн. 67 коп., від 31 серпня 2010 року на суму 45 360 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -7 560 грн. 00 коп., від 30 липня 2010 року на суму 52 480 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -8 746 грн. 67 коп., від 30 липня 2010 року на суму 47 520 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -7 920 грн. 00 коп., від 29 квітня 2011 року на суму 581 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -96 833 грн. 33 коп., від 29 квітня 2011 року на суму 54 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -9 000 грн. 00 коп., від 31 січня 2011 року на суму 337 140 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -56 190 грн. 00 коп., від 31 січня 2011 року на суму 112 860 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -18 810 грн. 00 коп. (том І, а.с. 147-158).

За наслідками надання послуг ТОВ «Дормашавто»виписало на користь позивача податкові накладні: № 300709 від 30.07.2010 року на суму 52 480 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -8 746 грн. 67 коп.; № 300708 від 30.07.2010 року на суму 47 520 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -7 920 грн. 00 коп.; № 310818 від 31.08.2010 року на суму 99 640 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -16 606 грн. 67 коп., податкову накладну № 310817 від 31.08.2010 року на суму 45 360 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -7 560 грн. 00 коп.; № 301127 від 30.11.2010 року на суму 105 046 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -17 507 грн. 67 коп.; № 301126 від 30.11.2010 року на суму 343 954 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -57 325 грн. 67 коп.; № 311223 від 31.12.2010 року на суму 416 080 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -69 346 грн. 67 коп.; № 311212 від 31.12.2010 року на суму 133 920 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 22 320 грн. 00 коп., № 212 від 29.04.2011 року на суму 54 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -9 000 грн. 00 коп.; № 213 від 29.04.2011 року на суму 581 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -96 833 грн. 33 коп.; № 310116 від 31.01.2011 року на суму 337 140 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -56 190 грн. 00 коп.; № 310115 від 31.01.2011 року на суму 112 860 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -18 810 грн. 00 коп. які були складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Леміш Груп», тобто в момент в момент оформлення документів, що засвідчують факт виконання робіт (актів здачі-прийняття виконаних робіт) (том І, а.с. 179-190).

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі на повну суму вартості виконаних робіт, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 1, а.с.159 - 178).

Згідно з нормами податкового законодавства для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначене положення узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього №742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

Відповідно до пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий-травень, липень, серпень, листопад, грудень 2010 року та за січень, квітень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Дормашавто», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) підрядних робіт та послуг.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Оскільки податкові накладні на користь позивача були виписані лютому-травні, липні, серпні, листопаді, грудні 2010 року та у січні, квітні 2011 року, виконання робіт (надання послуг) відбулося в тих же податкових періодах, що підтверджується вищеописаними актами приймання виконаних робіт, актами здачі-прийняття послуг, то в силу приписів статті 7 Закону № 168/97-ВР та пункту 198.2 статті 198 ПК України право ПП «Ніка-1»на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло у відповідних податкових періодах.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача -ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Дормашавто»були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв № 100230409 від 15.06.2009 року, № 100258316 від 08.12.2009 року (том І, а.с. 141, 146).

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Леміш Груп»було анульоване 11 квітня 2011 року на підставі рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 153/15-3 від 11.04.2011 року (том І, а.с. 230), в той час як податкові накладні на користь позивача зазначеним платником податку були видані у січні, лютому 2010 року.

Даних про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Дормашавто»відповідачем суду не надано та Акт перевірки не містить.

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Дормашавто»були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг).

Крім цього, наявні в матеріалах справи витяги № 426433 від 26.06.2012 року та №426435 від 26.06.2012 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців підтверджують, що ТОВ «Леміш Груп» та ТОВ «Дормашавто»зареєстровані як юридичні особи та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (том І, а.с. 252-255).

Станом на момент проведення господарських операцій з позивачем ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Дормашавто»не були ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені.

Відтак, вказані підприємства не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Щодо посилання відповідача на відсутність ТОВ «Дормашавто»за його місцезнаходженням, колегією судів не приймається до уваги, оскільки юридична адреса і фактичне місцезнаходження суб'єкта господарської діяльності можуть не співпадати..

На переконання суду, дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Отже, відповідачем не представлено суду доказів того, що даний факт встановлено саме на час здійснення господарських операцій. Відповідачем також не представлено суду доказів припинення юридичних осіб -ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Дормашавто»(скасування державної реєстрації), виключення їх з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внесення недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру під час взаємовідносин із позивачем.

Також, згідно декларацій з ПДВ ТОВ «Леміш Груп»за січень, лютий 2010 року та ТОВ «Дормашавто»за липень, серпень, листопад, грудень 2010 року, за січень та за квітень 2011 року вбачається, що останніми було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ПП «Ніка-1»у розмірі, що відповідає задекларованим позивачем сумам податкового кредиту за цей період.

Даних про визнання неподаними чи відмову у прийнятті вказаних податкових декларацій податковими органами за місцем реєстрації ТОВ «Леміш Груп»та ТОВ «Дормашавто»суду не надано, відтак доводи відповідача недекларування контрагентами своїх податкових зобов'язань не приймаються судом до уваги.

З наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 ПК України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 426431 від 26.06.2012 року до основних видів діяльності ПП "Ніка-1" належать: перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20), виробництво м'яса свійської птиці (10.12), виробництво м'яса (10.11), виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (10.61), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39), вантажний автомобільний транспорт (49.41).

Як встановлено судом під час розгляду справи, підрядні роботи, що замовлялись позивачем у ТОВ «Леміш Груп», були спрямовані на приведення у належний стан приміщення за адресою: м. Київ, вул. Попова, 1-а, що перебуває у приватній власності ПП «Ніка-1»згідно договору купівлі-продажу від 26.05.2004 року (том ІІ, а.с. 73-78), яке використовується при здійсненні господарської діяльності.

Вказані роботи виконувались з метою виконання пропозицій (приписів) органу санітарно-епідеміологічної служби, відображених у Акті СЕС Оболонського району міста Києва від 22.02.2010 року по дообладнанню цеху з обробки сирого м'яса (том ІІ, а.с. 79-80).

Виконання вказаних робіт підтверджується Актом перевірки дотримання санітарного законодавства від 12.05.2010 року, складеним СЕС Оболонського району міста Києва, яким підтверджено виконання позивачем приписів попереднього акту від 22.02.2010 року (том ІІ, а.с. 81-82).

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було надано копію ліцензії на виконання будівельних робіт серії АВ № 488091 від 08.09.2009 року строком дії з 08.09.2009 року по 08.09.2012 року, яка видавалась ТОВ «Леміш Груп»(том І, а.с. 214), що свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності, що необхідна для здійснення певного виду господарської діяльності -виконання будівельних робіт.

Посилання відповідача на ненадання до перевірки актів виконаних робіт за встановленою формою КБ-2В на підтвердження робіт, виконаних ТОВ «Леміш Груп», не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт»(типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати»(типова форма N КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства.

Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду, про що вказано, зокрема, у листі Міністерства регіонального розвиту та будівництва України № 12/19-2-9-21-2368 від 09.03.2010 року.

Умовами договору підряду №1209 від 01.12.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Леміш Груп», не передбачено складання актів за формами №КБ-2в та №КБ-3.

Крім того, сторонами складено та підписано акти виконаних робіт № 01 від 13.01.2010 року на суму 230 тис. грн., № 02 від 16.02.2010 року на суму 170 тис. грн. довільної форми, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року (зареєстровано в Мін'юсті України № 168/704 від 05.06.1995 року).

Стосовно експедиційних послуг та послуг з навантаження-розвантаження, що надавались позивачу ТОВ «Дормашавто», судом встановлено, що вказані послуги замовлялись з метою виконання своїх зобов'язань перед третіми особами -Управлінням освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Управлінням освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації), Управлінням освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Управлінням освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації по договорам №18 від 25.01.2011 року, №175 від 29.11.2010 року, №190 від 13.08.2010 року, №0104-1Т від 04.01.2011 року, по доставці молока, молочної продукції, соків та інших харчових продуктів (том ІІ, а.с. 83-94).

Враховуючи значний обсяг зобов'язань з поставки продуктів харчування до дошкільних навчальних закладів згідно укладених договорів, позивачем замовлялись експедиційні та навантажувально-розвантажувальні послуги у третіх осіб, в тому числі у ТОВ «Дормашавто», що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, придбання послуг у ТОВ «Дормашавто»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної господарської діяльності, що спрямована на отримання доходу.

Щодо твердження відповідача на порушення кримінальної справи старшим слідчим відділу податкової міліції ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва за фактом фіктивного підприємництва невстановленою особою шляхом створення суб'єкту підприємницької діяльності ТОВ «Дормашавто»з, метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, колегією суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою може підтверджуватись виключно вироком суду в кримінальній справі або постановою суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Проте, станом на час розгляду даної справи, так і на даний момент, суду не надавались будь-які вироки або постанови судів, які набрали законної сили, щодо вчинення злочинів під час заснування ТОВ «Дормашавто»відсутні, а протоколи допиту свідків не можуть бути належними доказами наявності в діях особи складу злочину.

Відповідно до частини 4 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що існуючі в матеріалах справи первинні бухгалтерські та податкові документи в повній мірі підтверджують зміст та обсяг господарських операцій пов'язаних з виконання певного комплексу робіт та послуг позивача з його контрагентами, та їх реальність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.