Постанова

від 08.11.2012 по справі 18/5005/3987/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа № 18/5005/3987/2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівДанилової Т.Б., Ходаківської І.П.(доповідач), розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Строй Сервіс" на постанову від 22.08.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 15.05.2012 господарського суду Дніпропетровської області у справі№18/5005/3987/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Строй Сервіс" стягнення 161 176грн. 21 коп. За участю представників сторін:

Від позивача- Хомяков С.М.(дов. від 21.06.12)

Від відповідача- Гусєва К.В.(дов. від 09.07.12)

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2012 (суддя Петрова В.І.) стягнуто з ТОВ "Гермес Строй Сервіс" на користь ТОВ "Кримська водочна компанія" 127 836,80 грн. основного боргу, 5 963,53 грн. пені, 25 567,36 грн. штрафу, 911,62 грн. 3% річних, 896,90 грн. інфляційних, 3 223,52 судового збору.

Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 у складі: Чимбар Л.О., Широкобокової Л.П., Кузнецової І.Л. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Гермес Строй Сервіс" просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.604, 644 Цивільного кодексу України.

ТОВ "Кримська водочна компанія" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 19.11.2010 між ТОВ "Кримська водочна компанія" (постачальник) та ТОВ "Гермес Строй Сервіс" (покупець) було укладено договір поставки №105, на підставі якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно з накладними.

Відповідно до п.2.1. договору ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продається, вказується у додатковій угоді або можуть бути узгоджені сторонами під час підписання накладної (накладних). Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місце та строк поставки вважаються остаточно узгодженими сторонами після підписання уповноваженими представниками сторін накладної (накладних).

Відповідно до п. 2.2. договору поставка продукції здійснюється партіями. Партією продукції вважається кількість продукції, що вказана у накладній (ТТН).

Відповідно до п.2.4. договору поставка продукції здійснюється на умовах DDР ("Инкотермс" в редакції 2000 року) - на адресу торгової точки покупця. Поставка партій продукції здійснюється постачальником протягом 3 робочих днів з моменту узгодження сторонами усної заявки покупця. Заявка покупця не є невід'ємною частиною договору. (п. 2.5. договору).

Відповідно до п.2.9 цього договору покупець сплачує кожну придбану партію продукції не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі.

Пунктом 2.10. договору передбачено, що моментом передачі партії (датою поставки) продукції є дата її фактичного отримання, вказана покупцем у підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію (відмітка ставиться на екземплярі постачальника). У випадку відсутності відмітки покупця на екземплярі видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки вважається дата, що вказана в такій накладній друкованим способом.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що при умові відповідного зберігання та складування продукції її повернення можливо, у тому числі, у випадку письмової згоди сторін при умові належної якості продукції, наявності належного товарного вигляду та на момент повернення до закінчення строку її придатності залишилося не менше трьох місяців.

Пунктом 4.1 договору встановлена відповідальність покупця за недотримання строків оплати у вигляді сплати пені в розмірі 0.1 процента від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення та у вигляді штрафу в розмірі 20 процентів від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 149 836,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-43-035609 від 30.12.2011, №РН-43-033128 від 28.11.2011, №РН-43-033127 від 28.11.2011.

У встановлені договором строки продукція оплачена відповідачем частково, заборгованість по оплаті складає 127 836грн.80 коп.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання

Частиною 2 статті 625 Кодексу встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною оплатою продукції за період з 14.12.2011 по 10.04.2012 позивачем нараховані пеня в сумі 5 963грн.53коп., штраф в сумі 25 567грн.36коп., за період з 15.01.2012року по 10.04.2012р. - 3 проценти річних в сумі 911грн.62коп. та втрати від інфляції в сумі 896грн.90коп.

Враховуючи наведене, суди обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Що стосується посилання касатора на не взяття судами до уваги гарантійного листа від 30.12.2011 №38/08-43К/14-107, яким на думку касатора, відбулась зміна зобов'язань, визначених договором поставки, колегія суддів зазначає, що апеляційна інстанція оцінювала гарантійний лист від 30.12.2011 №38/08-43К/14-107 ТОВ "Кримська водочна компанія" та дійшла висновку, що він не є письмовою згодою сторін, оскільки в матеріалах справи відсутні документи в підтвердження повноважень територіального менеджера Бурим І.В. по укладенню таких угод від імені товариства і в ньому відсутні відомості про продукцію, зазначену в договорі.

Що стосується посилання касатора на те, що судом першої інстанції його не було належним чином повідомлено про місце засідання суду і розглянуто справу без його участі, колегія суддів зазначає, що апеляційною інстанцією це твердження також було розглянуто і йому надано належну правову оцінку.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Строй Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову від 22.08.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 15.05.2012 господарського суду Дніпропетровської області у справі №18/5005/3987/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська