Рішення

від 09.04.2012 по справі 5015/1473/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа№ 5015/1473/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі -ПАТ) «ПроКредит Банк», м. Київ,

до відповідача 1 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Львів,

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) «Інгал Транспортер», м. Львів,

про стягнення 1063084,48 грн.

За участю представників:

від позивача - Жулінський А.А. - представник,

від відповідачів 1 та 2 - ОСОБА_3 - представник.

Суть спору: ПАТ «ПроКредит Банк», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення солідарно з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Львів, та ТзОВ «Інгал Транспортер», м. Львів, 939790,1 грн. заборгованості за капіталом кредиту, 50925,3 грн. заборгованості за відсотками по графіку, 3720,22 грн. відсотків за фактичне користування кредитними коштами, 68648,48 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачами умов Рамкової Угоди № 0549 від 21 грудня 2006 р., договору про надання траншу № 3.16656/0549 від 26 березня 2007 р., договору поруки № 0549-ДП-3 від 26 березня 2007 р.

Справа розглядалась господарським судом Львівської області в складі судді Деркача Ю.Б. Розгляд справи відкладався та зупинявся з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. В зв»язку з хворобою судді Деркача Ю.Б. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5015/1473/11. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу вищезгадану справу 27.03.2012 р. передано на розгляд судді Бортник О.Ю.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на те, що позивачем обчислено пеню понад строки, встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України та заявлено до стягнення 3720,22 грн. відсотків за фактичне користування кредитними коштами з порушенням вимог ст. 625 ЦК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Між позивачем та Фізичною особою -підприємцем 21 грудня 2006 р. укладено Рамкову Угоду № 0549, відповідно до якої позивач зобов»язався на положеннях та умовах цієї Угоди, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття кредитної лінії та договорів про надання траншу відкрити відповідачу 1 кредитну лінію на суму, що не перевищує 800 000 дол. США, терміном на 240 місяців. 26 березня 2007р. відповідно до положень та умов Рамкової Угоди між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір про надання траншу № 3.16656/0549, (із змінами відповідно до Договору про внесення змін № 1 від 20 лютого 2009р. (надалі - Кредитний договір 1)). Відповідно до умов цього договору відповідачу 1 надано 150 000 дол. США кредиту строком користування 84 місяці зі сплатою 13% річних. Факт видачі кредитних коштів за цим договором підтверджується меморіальним валютним ордером № 1571_16 від 27.03.2007р.

Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Кредитного договору 1 (п. 2.2) повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені Графіком. Як вбачається із п. 1.1 Договору, відповідач 1 за кредитним договором зобов'язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені цим Договором. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідачем 1 порушено умови Кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечено своєчасного погашення кредиту. Згідно п. 3.2 Кредитного договору 1 позивач вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором більш, ніж на 3 банківські дні. Вимога позивача про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі. Відповідач 1 зобов'язувався достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення відповідачу 1 вимоги. Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Керуючись такими положеннями Кредитних договорів та законодавства України, Банком надіслано 02.08.10 р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вимогу № 485/10 від 28.07.2010р. про повне дострокове погашення кредиту за Кредитним договором, яку відповідач 1 отримав 4 серпня 2010р. Таким чином, у відповідача 1 виник обов»язок повернути всю суму заборгованості за Кредитними договорами протягом 5 днів з 02.08.2010 р. Пунктом 2.4 Кредитного договору 1 передбачено, що при порушенні встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Для забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором (Рамковою угодою) між АТ «ПроКредит Банк»та ТзОВ «Інгал Транспортер» (надалі Відповідач 2) 26 березня 2007р. укладено Договір поруки № 0549-ДП-3 (надалі - Договір поруки). Згідно з умовами цього договору відповідач 2 взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за зобов'язаннями відповідача 1 (Позичальника), які виникають з умов Договору про надання траншу № 3.16656/0549 від 26 березня 2007 р., що є невід»ємною частиною Рамкової угоди № 0549 від 21 грудня 2006 р., у повному обсязі цих зобов'язань. Відповідно до п. 2.1 Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за Кредитними договорами, відповідач 2 несе солідарну відповідальність перед позивачем нарівні із відповідачем 1 (Позичальником) за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та можливих штрафних санкцій. 02.08.2010 р. позивачем надано ТзОВ «Інгал Транспортер»вимогу №486/10 від 28 липня 2010р. про виконання зобов'язання за договором поруки. Однак, поручителем в порушення вимог Договору поруки згадану вимогу залишено без відповіді та задоволення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи Графіків повернення кредиту та сплати процентів, які підписані сторонами, розрахунків заборгованості, сума заборгованості відповідачів, яка виникла на підставі Кредитного договору та Договору поруки, станом на 16 березня 2011р. становила: 939790,10 грн. за тілом кредиту, виходячи із курсу 7,94 грн. за 1 дол. США; 50925,30 грн. за відсотками, які належали до сплати відповідно до Графіку сплати процентів; 3720,22 грн. за відсотками за фактичне користування кредитними коштами, понад строки, встановлені графіком повернення кредиту. У матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не подані докази, які б спростовували наявність вказаної заборгованості або свідчили про добровільне її погашення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/2516/11, в якій брали участь ті самі сторони і яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2012 р., встановлено, що внаслідок внесення змін до договору про надання траншу Договором № 1 про внесення змін до згаданого договору порука в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України не припинилась. Договір № 1 не змінює основних зобов»язань позичальника стосовно розміру кредиту та відсотків, а також строку користування коштами, не збільшує обсягу і розміру відповідальності. Вказані факти, встановлені рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, відповідно до норм ст. 35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, лише в розмірі 5830,45 грн. по курсу НБУ станом на 16.03.2011 р. Решта пені обчислено позивачем з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань». Відтак, позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Заперечення відповідача щодо того, що позивачем обчислено заборгованість з відсотків за фактичне використання кредитних коштів з порушенням вимог ст. 625 ЦК України, необґрунтовані. Позивачем не заявлялась позовна вимога про стягнення процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання на підставі ст. 625 ЦК України. Як вбачається з позовної заяви та розрахунків суми заборгованості, позивачем заявлено до стягнення 3720,22 грн. відсотків за фактичне користування кредитними коштами понад строки, встановлені графіком повернення кредиту. Оскільки Відповідач 1 не повертав кредит у строки, встановлені графіком, а продовжував і надалі користуватись кредитними коштами, то позивач обґрунтовано заявив до стягнення, передбачені п. 1.1. Договору про надання траншу, 13 % річних за фактичне використання кредитних коштів, які продовжують перебувати у користуванні відповідача 1. Відповідно до ст.ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів та порядок їх сплати встановлюється в кредитному договорі. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107а, ідентифікаційний код 21677333) 939790,10 грн. заборгованості за тілом кредиту; 50925,30 грн. заборгованості за відсотками по Графіку сплати процентів; 3720,22 грн. заборгованості за відсотками за фактичне користування кредитними коштами; 5830,45 грн. пені, 10002,66 грн. державного мита та 222,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгал Транспортер»(79000, м. Львів, вул. Словацького, 18/13, ЄДРПОУ 25229821) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107а, ідентифікаційний код 21677333) 939790,10 грн. заборгованості за тілом кредиту; 50925,30 грн. заборгованості за відсотками по Графіку сплати процентів; 3720,22 грн. заборгованості за відсотками за фактичне користування кредитними коштами; 5830,45 грн. пені, 10002,66 грн. державного мита та 222,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.

Повне рішення складено 11.04.2012 р.