cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2012 р. Справа № 18/1418/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача -Дігтяр Л.А.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж", м. Полтава (вх. № 3247 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.12 р. у справі № 18/1418/12
за позовом Приватного підприємства "Фірма Автодор", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж", м. Полтава
про стягнення 76948,80 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.2012 р. у справі № 18/1418/12 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж"на користь Приватного підприємства "Фірма Автодор" 76948,80 грн. основного боргу, 1609,50 грн. витрат з оплати судового збору.
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2012 р. у справі № 18/1418/12 скасувати та прийняти нове рішення. яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом неправомірно не враховано вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вважає, що позивач в ході розгляду справи не довів факт дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, в зв'язку з чим зазначає про відсутність підстав для стягнення суми боргу з відповідача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права і правильним встановленням всіх обставин справи, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначає про безпідставність позиції відповідача, посилаючись на те, що відповідач не надав доказів проведення розрахунків з позивачем по прийнятим роботам; акти приймання виконаних робіт є такими, що визнані відповідачем, оскільки підписані та скріплені печаткою, тому підлягають оплаті.
05.11.2012 р. відповідач факсимильним зв'язком надіслав до суду апеляційної інстанції клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку з хворобою представника по справі Вербицької П.А. та відсутності за межами області представника Марченко Н.В.
В судове засідання 06.11.2012 р. відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням за № 015686 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі ТОВ "Промспецмонтаж" .
Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки відповідачем не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості товариства забезпечити явку свого представника у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких інших документів або додаткових пояснень щодо суті спору відповідачем не надано. До того ж, відповідач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни відповідачем також не представлено.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 06.11.2012 року за відсутності представника відповідача.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, між Приватним підприємством "Фірма Автодор" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж" (відповідачем) укладено договір № 6 від 14.04.2009 р., відповідно до умов якого позивач як підрядник зобов'язався виконати роботи по реконструкції нежитлового будинку по вул. Шведська Могила, 19б в м. Полтава, відповідно до умов договору та кошторису, а відповідач (замовник) зобов'язався надати підряднику фронт робіт та інші вихідні дані, підписати кошторис, прийняти роботи за актом (актами) та оплатити їх на умовах даного Договору.
Згідно п.6.1. Договору строк дії договору встановлено до 30.06.2009р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від тих зобов'язань, що лишились невиконаними.
Згідно п.3.1. договору підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Згідно п.1.3.договору ціна на момент укладання становить: згідно договірної ціни у сумі 100 050 грн. з ПДВ.
Сторонами також було підписано договірну ціну на будівництво, згідно якої загальна вартість встановлено в розмірі 100050,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 110113,20 грн., зокрема за червень 2009 р. - 23 101,20 грн., за липень - 76 948,80 грн., за серпень - 10 063,20 грн. (а.с.15, 39-42). Виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчать двостороннє підписані акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в. Сторонами за червень, липень, серпень 2009р. також підписано довідки форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за червень, липень, серпень 2009р. (а.с.20-22). В даних довідках сторонами підтверджено сторонами загальну вартість виконаних позивачем робіт в сумі 110 113,20 грн.
Як вказує позивач, за виконані роботи відповідач розрахувався частково, сплативши 30 000,00 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача від 19.06.2009р. та від 07.08.2009р. (а.с.23). За роботи, виконання яких підтверджено сторонами в акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (форма № КБ-2в) та в довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (форма № КБ-3), на суму 76948,80 грн. відповідач не розрахувався (а.с.15-17, 21).
Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача за договором № 6 від 14.04.2009 р. склала 76948,80 грн.
З матеріалів справи вбачається, що з огляду на заявлене відповідачем клопотання про огляд оригіналів документів, а також заперечення відповідача щодо непідписання акту приймання виконаних підрядних робіт та непосвідчення його печаткою товариства, господарський суд в судовому засіданні 11.09.2012р. оглянув оригінали акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (форма № КБ-2в) та в довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (форма № КБ-3) на суму 76 948,80 грн. та встановив, що вказані документи підписані обома сторонами та посвідчені печатками як з боку позивача так і з боку відповідача. Зазначене підтверджується протоколом судового засідання від 11.09.2012р. (а.с.50, 59).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що виконання підрядних робіт за спірними договорами підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за виконані роботи у повному обсязі відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобов'язання, а також положення ст.ст. 837, 854 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 76948,80 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи за договорами підряду № 6 від 14.04.2009 р.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Слід зазначити, що за своєю суттю між сторонами по справі склалися підрядні відносини з виконання робіт на умовах договору № 6 від 14.04.2009 р.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника -достроково.
Відповідачем факт виконання позивачем підрядних робіт у повному обсязі під час розгляду справи не спростовується.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до актів приймання виконаних робіт за червень - серпень 2009 року та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних підрядником (позивачем) та замовником (відповідачем), роботи на загальну суму 110 113,20 грн. були прийняті без жодних зауважень. Доказів звернення замовника з претензією щодо якості та обсягу виконаних робіт матеріали справи не містять. Акти приймання виконаних робіт є такими, що визнані відповідачем, оскільки підпис особи, яка підписала вказані акти, завірені печаткою ТОВ «Промспецмонтаж». При цьому колегія суддів звертає увагу, що вказаний факт був встановлений судом першої інстанції в судовому засіданні 11.09.2011 р. при дослідженні оригіналів актів приймання виконаних робіт, а згідно протоколу судового засідання від 11.09.2012 р. з оригіналами вказаних документів був також ознайомлений представник відповідача.
Згідно п 2.4 договору замовник проводить оплату виконаних робіт підрядником згідно підписаного акту виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання форми КБ-2в та КБ-3.
Матеріалами справи підтверджено, що всього відповідачем було сплачено в рахунок виконаних підрядних робіт 30 000,00 грн., несплаченими залишились роботи відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (форма № КБ-2в) згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009р. (форма № КБ-3) на суму 76948,80 грн.
Отже, оскільки факт виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником (відповідачем) за спірними договорами, тобто факт їх остаточної здачі, підтверджено матеріалами справи, та у відповідності з умовами договорів, а також вимог чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу виниклу заборгованість в розмірі 76 948,80 грн. за виконані підрядні роботи.
Посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення даної заборгованості в зв'язку з відсутністю доказів її проведення по бухгалтерському обліку, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994 року господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення.
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»первинний документ -документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує їх здійснення.
Типові форми КБ-2в та КБ-3. затверджені Наказом Державного комітету статистики України та Державним комітетом України з будівництва та архітектури від 21.06.2012 р. № 237/5, відповідно до якого акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт складаються для визначення вартості виконаних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.
Таким чином, акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами. В даному випадку, наявні у справі документи в їх сукупності, а саме акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, інші матеріали справи, які містять вичерпні відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, свідчать про наявність у відповідача заборгованості у визначеній сумі, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 76 948,80 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність у позивача дебіторської заборгованості в розмірі 3024,00 грн.
Так, згідно наданому відповідачем до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків (а.с. 63), який має інформаційний характер стосовно проведення розрахунків між сторонами по справі станом на 04.09.2012 р., у позивача існує дебіторська заборгованість перед відповідачем в сумі 3024,00 грн. Разом з цим із вказаного акту вбачається, що у відповідача існує дебіторська заборгованість перед позивачем в розмірі 80 113,20.
В той же час, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту наявності дебіторської заборгованості у позивача в розмірі 3024,00 грн., тоді, як акт звірки не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції. В свою чергу, відповідачем не надано ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження відсутності у нього заборгованості саме за договорами підряду № 6 від 14.04.2009 р.
До того ж, враховуючи предмет спору -стягнення заборгованості за договором підряду № 6 від 14.04.2009 р., відповідач у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України зобов'язаний надати докази оплати вартості робіт. Однак, відповідач ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не оспорив суму боргу та не надав жодні докази, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2012 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецмонтаж", м. Полтава залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2012 року по справі № 18/1418/12 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 12 листопада 2012 року
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2012 |
Оприлюднено | 15.11.2012 |
Номер документу | 27440066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Білецька А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні