Рішення

від 27.11.2008 по справі 13/497-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

27.11.2008                                                             

  Справа №  13/497-08

Господарський суд

Херсонської області у складі судді

 Закуріна М. К. при секретарі

Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за

позовом

Відкритого  акціонерного  товариства "Фірма

"Херсоноблагробуд"

до Фізичної  особи-підприємця ОСОБА_1

за

участі представників сторін:

від

позивача -Алексєєвої Н.С., Степаненко В.А., Подофи І.А. (представників

за дорученнями),

від

відповідача -ОСОБА_1.,ОСОБА_2 (представника за дорученням),

про

зобов'язання

повернути бетонний майданчик № 215 площею 48 м2 шляхом його

звільнення від будівлі магазину одягу, який знаходиться по вулиці Промисловій,

7 у м. Нова Каховка Херсонської області, та стягнення з відповідача  9050 грн,

                                         в с

т а н о в и в:

Розгляд

даної справи судом проведено в судових засіданнях, що відбулися 21 жовтня з

оголошенням перерв до 30 жовтня, 13 та 27 листопада поточного року. За

результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину

даного рішення. При цьому оголошення рішення відбулося за відсутності

представників відповідача, оскільки в судове засідання вони не з'явилися,

надіславши клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу ОСОБА_1. Це

клопотання судом відхилено, оскільки відповідачем не надано доказів хвороби та

знаходженні на лікуванні.

Безпосередньо

позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе

зобов'язань за договором оренди № 6/12-06 від 6 грудня 2006 року щодо сплати

орендної плати за користування бетонним майданчиком площею 48 м2,

який знаходиться на території торгівельної бази 

ВАТ „Херсоноблагробуд” по вулиці Промисловій 7 у м. Нова Каховка

Херсонської області, що стало підставою для відмови позивача від цього договору

та вимогами про повернення майна з оренди. Поряд з цим вимоги позивача про

сплату неустойки обґрунтовуються ним положеннями статті 785 ЦК України, а

вимоги про стягнення збитків пов'язуються зі сплатою витрат на послуги

юридичної фірми, якою підготовлено позовні матеріали при зверненні до суду.

Відповідачем

зазначені вимоги не визнаються з посиланням на незаконність укладеного договору

оренди, оскільки за своєю правовою природою він є договором оренди земельної

ділянки, а тому позивач не вправі був укладати такий договір, оскільки не є

власником цієї ділянки. Він також зазначає про відсутність бетонного

майданчика, який є предметом спору, оскільки його ніколи не існувало.

З цих

підстав відповідачем під час судового розгляду справи заявлено клопотання про

призначення будівельної експертизи з метою встановлення наявності або

відсутності бетонного майданчика на даний час. Судом дане клопотання відхилено

за відсутності потреби у проведенні експертизи.

Крім

викладеного з матеріалів справи слідує, що у відповідності до договору оренди

земельної ділянки від 27 лютого 2001 року з подальшими змінами і доповненнями

угодами від 14 червня 2004 року та 12 вересня 2006 року (а.с. 8-12), укладеного

між позивачем та Новокаховською міською радою, позивач є землекористувачем на

правах оренди земельної ділянки площею 9,9186 га по вулиці Промисловій, 7 у м.

Нова Каховка Херсонської області. Поряд з цим, згідно до Свідоцтва про право

власності на нерухоме майно від 22 січня 2005 року (а.с. 14) та Витягу про

реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6344782 від 27 січня 2005 року

(а.с. 15) позивач є власником бетонних майданчиків.

В

процесі здійснення підприємницької діяльності позивач передав один бетонний

майданчик відповідачу. Зокрема, 6 грудня 2006 року між  позивачем та відповідачем укладено  договір 

оренди № 6/12-06 (а.с. 17-18), за умовами якого позивач  передав в користування відповідачу

бетонну  площадку виробничої  бази 

по  вул. Промисловій 7 в м. Нова Каховка  Херсонської області площею 48 м2

(пункт 1.1. договору). Сама передача оформлена сторонами актом

приймання-передачі від 6 грудня 2006 року (а.с. 19).

У

відповідності до пункту 3.1. договору сторонами визначена орендна плата, яка

складає 7,82 грн за 1 квадратний метр площі оренди, або 375,36 грн на 1 місяць

з податком на додану вартість. Строк дії 

договору відповідно до  пункту

10.1. сторони  узгодили до 4 грудня 2007

року та додатковою угодою № 2 від 4 грудня 2007 року  продовжили його дію до 4 листопада 2010 року

(а.с. 21). Поряд з цим, додатковою угодою № 1 від 12 лютого 2007 року сторонами

внесено зміни до пункту 3.1. договору та визначено, що розмір орендної плати

встановлюється з 1 лютого 2007 року на рівні 10,06 грн з урахуванням ПДВ за 1

квадратний метр орендованої площі бетонної площадки (а.с. 20).

Судом

також встановлено, що у відповідності до пункту 7.5. договору (з урахуванням

змін, внесених додатковою угодою № 2) сторонами досягнуто згоди щодо можливої

зміни орендної плати орендодавцем в односторонньому порядку  у випадку змін цін, тарифів, орендної плати

за землю та в інших випадках, передбачених законодавством. Така орендна плата

перераховується з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції. Про

зміну розміру орендної плати орендар зобов'язався повідомити орендаря в

письмовому вигляді.

Під

час дії договору оренди відповідач користувалась орендованим майном та

сплачувала орендну плату, проте з березня 2008 року вона її не сплачує. Так, 22

січня 2008 року позивач надіслав на ім'я відповідача листа  за вихідним № 1-4/7-23  (а.с. 22), яким повідомив про збільшення

розміру орендної плати у зв'язку з інфляційними процесами, встановивши її

розмір -11,73 грн на 1 місяць оренди 1 м2 бетонного майданчика,

переданого в оренду, починаючи з 1 лютого 2008 року. Така зміна відповідає

положенням пункту 7.5. договору, а тому починаючи з 1 лютого поточного року

розмір орендної плати для відповідача складав 563,04 грн на місяць.

Не

дивлячись на взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати, відповідач

умови договору не виконала, а тому 23 травня 2008 року позивач надіслав

повідомлення відповідачу за вихідним № 1-4/7-169 (а.с. 25), яким відмовився від

договору оренди у зв'язку з несплатою орендної плати протягом 3-х місяців

підряд, а саме за березень, квітень та травень 2008 року. Даний лист отримано

відповідачем 26 травня 2008 року, що слідує з поштового повідомлення про

вручення відправлення (а.с. 26 на звороті).

Водночас

пунктом 4.6 договору оренди сторони узгодили, що у разі припинення строку договору

відповідач звільняє орендований майданчик і передає його  позивачу 

в справному стані за актом протягом 10 днів. Проте, відповідач

орендоване майно не повернув та користується ним на час розгляду справи.

Таким

чином, враховуючи існуючі між сторонами правовідносини, які виникли на підставі

укладеного договору, суд констатує, що за своєю юридичною природою цей договір

є договором оренди, а тому самі правовідносини підлягають регулюванню статтями

283-291 Господарського кодексу України.

Так,

за змістом статті 283 названого Кодексу за договором оренди одна сторона

(орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у

користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно до частини 6

цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного

кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За

статтею 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не

допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу

однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний  з підстав, передбачених Цивільним кодексом

України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188

цього Кодексу.

В

свою чергу приписами названої статті 188 ГК України визначено, що зміна та

розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються,

якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за

необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це

другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про

зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції

повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не

досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді

у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона

має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір

змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня

набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не

встановлено за рішенням суду.

Згідно

з частини 2 статті 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі

закінчення строку, на який його було укладено. А за частиною 4 статті 291 того

ж Коодексу правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно

до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Водночас,

за частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом. Зокрема, положеннями глави 58 ЦК України встановлені

правові положення щодо найму (оренди).

Так,

серед приписів названої глави, містяться положення відносно прав наймодавця

відмовитись від договору найму. А саме, за статтею 782 названого Кодексу

наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення

речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців

підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з

моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною

1 статті 785 ЦК України  встановлено, що

у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний  негайно 

повернути орендоване  майно у

стані, в якому воно  було  одержане.  

А за частиною 2 зазначеної 

статті,  якщо  наймач не 

виконує  обов'язку  щодо 

повернення речі, наймодавець має 

право вимагати  від  нього сплати неустойки у розмірі

подвійної  плати  за користування  річчю за час прострочення.

В

даному випадку матеріали  справи  свідчать 

про  те, що  у зв'язку з відмовою від договору з боку

позивача відповідач, не дивлячись на положення законодавства щодо повернення

орендованого майна наймодавцеві, 

продовжує користуватись спірним майном.

Відповідач  в засіданні суду не  заперечував факту  спорудження на  орендованій 

площадці  будівлі магазину одягу,

але стверджував, що вона споруджена не на бетонній площадці, а на  земельній ділянці, яка перебуває у позивача

лише в користуванні. З пояснень представників сторін слідує, що отримавши за

договором оренди бетонний майданчик, відповідач збудувала магазин одягу, проте

пунктом 1.1. договору визначено, що бетонна площадка  надається під 

тимчасову  споруду. Факт побудови

капітальної споруди магазину не заперечує і відповідач.

Позивач,

як  власник бетонного  майданчику, відповідно до  статті 391 ЦК України  має право вимагати  усунення всіляких  порушень 

його права, в тому числі перешкод 

в користуванні належним йому 

майном.

З

урахуванням  викладеного, позовні вимоги

про вилучення з користування відповідача бетонного майданчика підлягають  задоволенню.

Як

зазначено вище відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у встановлені

договором строк та розмірі. Разом з тим, ним зобов'язання в повному обсязі не

виконані, а тому позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі

1689,12 грн підлягають задоволенню, виходячи також з приписів частини 7 статті

193 Господарського кодексу України, за якою одностороння відмова від виконання

умов договору не допускається.

Крім  того, відповідно до  частини 2 статті 785 ЦК України,

оскільки  відповідачем  не 

виконано обов'язок повернення об'єкту оренди, позивач правомірно  заявив вимоги про  стягнення з 

нього  неустойки в розмірі

подвійної плати за  користування  об'єктом оренди за період  з  5

червня по 2 жовтня 2008року в сумі 4361,32 грн, а тому ці вимоги також  підлягають 

задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги  в частині стягнення з  відповідача 

3000 грн збитків, які він пов'язує з витратами на сплату послуг

юридичної фірми по підготовці і веденню даної справи, суд  виходить із 

наступного.

Відповідно

до  статті 224 ГК України, учасник

господарських  відносин, який

порушив  господарське зобов'язання або  установлені вимоги  щодо 

здійснення господарської 

діяльності, повинен 

відшкодувати  завданні цим збитки

стороні, права або  законні інтереси  якої 

порушені. Під  збитками  розуміються витрати, зроблені управненою  стороною, втрата або  пошкодження її  майна, а також 

неодержані нею  доходи, які

управнена сторона одержала б у разі 

належного  виконання  зобов'язання або  додержання правил  здійснення господарської  діяльності другою  стороною.

Згідно

з  частиною 1 статті 225 ГК України  до 

складу збитків, які підлягають 

відшкодуванню особою, яка 

допустила господарське 

правопорушення,  включаються, серед  іншого, 

витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість  додаткових 

робіт, додатково  витрачених  матеріалів, тощо), понесені стороною,

яка  зазнала збитків внаслідок  порушення зобов'язання другою  стороною.

Разом

з тим, позивачем не доведено, як сам факт понесених збитків -не надано

відповідних доказів, так і факт віднесення витрат на правове обслуговування до

збитків, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру, а також факт

їх наявності і розмір не знаходяться у необхідному причинному зв'язку з

неналежним виконанням зобов'язання відповідачем. За таких обставин вимоги в цій

частині не підлягають задоволенню.

У

зв'язку з частковим задоволенням позову сплачене позивачем державне мито та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на

відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На

підставі вищезазначених  норм права та

керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,          

                                                в и р і ш и в:

1.Позовні

вимоги задовольнити частково.

2.Зобов'язати

приватного підприємця ОСОБА_1(проживаючу за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний

номер НОМЕР_1, розрахунковий рахунок невідомий) повернути відкритому

акціонерному товариству Фірма „Херсоноблагробуд” (розташованому за адресою:

Херсонська область, м. Нова Каховка, площа Сільських будівельників, 1;

розрахунковий рахунок 26005223925001 в ХФ КБ „ПриватБанк”, МФО 352242)  бетонний майданчик № 215, загальною площею 48

м2  виробничо-торгівельної

бази по вулиці Промисловій, 7 у м. Нова Каховка Херсонської області шляхом

звільнення від будівлі магазину одягу.

3.Стягнути

з приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1;

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахунковий рахунок невідомий) на користь

відкритого акціонерного товариства Фірми „Херсоноблагробуд” (розташованого за

адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, площа Сільських будівельників, 1;

розрахунковий рахунок 26005223925001 в ХФ КБ „ПриватБанк”, МФО 352242)  -1689,12 грн орендної плати, 4361,32 грн

неустойки, 145,5 грн витрат по сплаті 

державного мита  та  118 грн 

витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову

в задоволенні позовних вимог відмовити.

                                        Дата

підписання рішення -2 грудня 2008 року 

                        Суддя                                                             

М.К. Закурін