Постанова

від 03.03.2009 по справі 13/497-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.09                                                                                      

Справа №13/497-08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі

Бредіхіні Ю.Ю.

За участю

представників сторін: від позивача - Подофа І.А., довіреність від 25.09.08 р.,

Алексеєва Н.С., довіреність від 01.09.08 р., Степаненко В.А., довіреність від

01.09.08 р.; від відповідача - ОСОБА_1, приватний підприємець;

Розглянувши матеріали

апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення

господарського суду Херсонської області від 27.11.2008 р. по справі № 13/497-

08

                      за позовом: Відкритого

акціонерного товариства «Фірма Херсоноблагробуд», м. Нова Каховка Херсонської

області (далі ВАТ «Херсоноблагробуд»);

           до відповідача : Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області (далі ПП ОСОБА_1);

          про зобов'язання повернути бетонний

майданчик № 215 площею 48 кв. м. шляхом його звільнення від будівлі магазину

одягу, який знаходиться по вул.. Промисловій, 7 у м. Нова Каховка Херсонської області

та стягнення з відповідача 9050 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням

виконуючого обов'язки голови Запорізького апеляційного господарського суду №

380 від 02.03.2009 р. справу № 13/497-08 передано для розгляду колегії у

складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), суддів - Зубкова Т.П.,

Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 27.11.2008 р. по справі № 13/497-08

(суддя Закурін М.К.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ПП ОСОБА_1

повернути ВАТ «Херсоноблагробуд» бетонний майданчик № 215, загальною площею 48

кв. м. виробничо - торгівельної бази по вулиці Промисловій, 7 у м. Нова Каховка

Херсонської області та стягнуто з відповідача на користь позивача 1689,12 грн.

орендної плати, 4361,32 грн. неустойки, 145,5 грн. витрат по сплаті державного

мита та 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового

процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення господарського

суду в частині задоволення вимог щодо зобов'язання повернути бетонний майданчик

№ 215 площею 48 кв. м. мотивовано тим, у зв'язку з відмовою від договору з боку

позивача відповідач, продовжує користуватися спірним майном. До того ж, позивач

як власник бетонного майданчику, відповідно до ст. 391 ЦК України має право

вимагати усунення всіляких порушень його права, в тому числі перешкод в

користуванні належним йому майном. Стосовно стягнення з відповідача орендної

плати суд зазначив, що зобов'язання відповідачем перед позивачем в повному

обсязі не виконані, а тому позовні вимоги в розмірі 1689,12 грн. підлягають

задоволенню. Крім того, суд зазначив, що оскільки відповідачем не виконано

обов'язок повернення об'єкту оренди, позивач правомірно заявив вимоги про

стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування

об'єктом оренди за період з 5 червня по 2 жовтня 2008 р. в сумі 4361,32 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3000 грн. збитків, які позивач пов'язує з

витратами на сплату послуг юридичної фірми по підготовці і веденню даної справи,

суд відмовляючи в цій частині, зазначив, що позивачем не доведено, як сам факт

понесених збитків, так і факт віднесення витрат на правове обслуговування до

збитків, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру, а також факт

їх наявності і розмір не знаходяться у необхідному причинному зв'язку з

неналежним виконанням зобов'язання відповідачем.

Не погоджуючись з

рішенням господарського суду, ПП ОСОБА_2, відповідач у справі, звернулась з

апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій

зазначає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та

процесуального права, не доведено обставини, які суд визнав встановленими. На

думку заявника апеляційної скарги, власником спірного бетонного майданчику, як

земельної ділянки є Новокаховська міська рада, а не позивач, а відтак вважає,

що вимога про повернення бетонного майданчику заявлена неналежним позивачем.

Крім того, звертає увагу суду на те, що право вимоги усунення перешкод у

користуванні майном належить власнику майна, в той час як позивач не є

власником цих земельних ділянок, а лише є орендарем, а тому у суду не було

правових підстав для задоволення позову в цій частині. Задовольняючи вимогу про

повернення бетонного майданчику № 215, суд не з'ясував, який саме майданчик

підлягає поверненню, де саме він знаходиться та на підставі якого

правовстановлюючого документу він належить саме позивачу. З висновком суду щодо

правомірності стягнення заборгованості по орендній платі та неустойки в розмірі

подвійної плати за користування об'єктом оренди не погоджується, оскільки

фактично склалися правовідносини суборенди земельної ділянки, що не було

узгоджено з власником земельної ділянки, тож у позивача який не є власником

об'єкту оренди не було правових підстав вимагати стягнення орендної плати. До

того ж, при визначені суми неустойки суд виходив з положень ст. 785 ЦК України,

тоді як п. 8.1 договору оренди № 6/12-06 від 06.12.2006 р. передбачено

стягнення пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, договором встановлена інша відповідальність за невиконання або

неналежне виконання зобов'язання. Просить скасувати рішення господарського суду

по даній справі та постановити нове рішення, яким в задоволені позову

відмовити.

Відповідач у судовому

засіданні підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

ВАТ

«Херсоноблагробуд», позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на

законність та обґрунтованість судового рішення. Просить суд апеляційну скаргу

ПП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без

змін. 

Представники позивача

в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та підтримали

доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

За клопотанням

представників позивача та відповідача судовий процес здійснювався без фіксації

технічними засобами, за їх згодою в судовому засіданні 03.03.2009 р. оголошено

лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99

ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК

України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

у повному обсязі.

Сутність спору:

6 грудня 2006 року між

ВАТ «Херсоноблагробуд» та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди № 6/12-06 (далі

договір оренди № 6/12-06, а. с. 17-18), за умовами якого, позивач передав в

користування відповідачу бетонний майданчик виробничо-торгівельної бази по вул.

Промисловій 7, в м. Нова Каховка 

Херсонської області площею 48 м2 під облаштування тимчасової споруди, що

в подальшому буде використовуватись для організації підприємницької діяльності (пункт

1.1. договору оренди № 6/12-06).

Актом

приймання-передачі бетонного майданчику від 6 грудня 2006 року, що передається

в оренду, ВАТ «Херсоноблагробуд» (орендодавець) на виконання договору оренди №

6/12-06 передало, а ПП ОСОБА_1 (орендар) прийняла в оренду бетонний майданчик №

215 виробничо-торгівельної бази ВАТ «Херсоноблагробуд» по вул. Промисловій 7, в

м. Нова Каховка Херсонської області площею 48 м2 під облаштування тимчасової

споруди (а. с. 19).

У відповідності до

пункту 3.1. договору оренди № 6/12-06, сторонами визначена орендна плата, яка

складає 7,82 грн. за 1 квадратний метр площі оренди, або 375,36 грн. на 1

місяць з податком на додану вартість.

Додатковою угодою від

12.02.07 р. до договору оренди № 6/12-06 збільшено суму орендної плати до 10,06

грн. за кв. м. з ПДВ.

Строк дії договору

оренди № 6/12-06, відповідно до пункту 10.1., сторони узгодили до 4 грудня 2007

року та додатковою угодою № 2 від 4 грудня 2007 року продовжили його дію до 4

листопада 2010 року (а. с. 21).

Згідно пункту 7.5.

договору оренди № 6/12-06 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2)

сторонами досягнуто згоди щодо можливої зміни орендної плати орендодавцем в

односторонньому порядку у випадку змін цін, тарифів, орендної плати за землю та

в інших випадках, передбачених законодавством. Така орендна плата

перераховується з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції. Про

зміну розміру орендної плати орендар зобов'язався повідомити орендаря в

письмовому вигляді.

22 січня 2008 року

позивач повідомив відповідача листом за вихідним № 1-4/7-23 (а. с. 22) про

збільшення розміру орендної плати у зв'язку з інфляційними процесами,

встановивши її розмір - 11,73 грн. за 1 м2 бетонного майданчика в місяць,

починаючи з 1 лютого 2008 року.

Під час дії договору

оренди ПП ОСОБА_1 користувалась орендованим майном та сплачувала орендну плату,

проте з березня 2008 року її сплата припинилась, тому 23 травня 2008 року

позивач надіслав повідомлення відповідачу за вихідним № 1-4/7-169 (а. с. 25),

яким відмовився від договору оренди у зв'язку з несплатою орендної плати

протягом 3-х місяців підряд, а саме за березень, квітень та травень 2008 року.

Даний лист отримано відповідачем 26 травня 2008 року, що слідує з поштового

повідомлення про вручення відправлення (а. с. 26).

Колегія суддів,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.

759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК

України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні

(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення

господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст.

283 ГК України до відносин  оренди  застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Частинами 3-4 ст. 191

ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою

сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково

розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання

договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові

наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання

договору найму Цивільним  кодексом

України.

За частинами 1-2

статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і

вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю

протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму

договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про

відмову від договору.

Таким чином, частина 2

ст. 782 ЦК України є спеціальною нормою, яка встановлює порядок розірвання

договору оренди у випадку невнесення орендної плати протягом трьох місяців

орендарем, по відношенню до загального порядку розірвання господарських

договорів за умовами ст. 188 ГК України.

Як вже зазначалося, 23

травня 2008 року позивач надіслав повідомлення відповідачу за вихідним №

1-4/7-169, яким відмовився від договору оренди у зв'язку з несплатою

відповідачем орендної плати протягом 3-х місяців підряд, а саме за березень,

квітень та травень 2008 року.

За таких обставин,

договір оренди № 6/12-06 обґрунтовано розірвано за ініціативою орендодавця - 26

травня 2008 року.

Згідно п. 7.3 договору

оренди № 6/12-06 орендодавець має право розірвати договір, попередивши про це

письмово орендаря, що і було зроблено позивачем, який листом від 16.04.08 р. №

1-4/11-126, тобто більше ніж за місяць до 26.05.08 р., повідомив ПП ОСОБА_1 про

невиконання зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати та про можливість

розірвання договору оренди.

На момент прийняття

рішення судом першої інстанції відповідачем не надано доказів сплати орендної

плати за договором оренди № 6/12-06 за березень, квітень та травень 2008 року,

тому заборгованість з орендної плати місцевим господарським судом правомірно

стягнуто за заявлений період в сумі 1689,12 грн.

Частина 1 статті 785

ЦК України передбачає, що у разі припинення договору найму (оренди) наймач

(орендар) зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві (орендодавцеві) річ у

стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у

стані, який було обумовлено у договорі.

Відповідачем за актом

приймання-передачі бетонного майданчику від 6 грудня 2006 року, прийнято в

оренду бетонний майданчик № 215 виробничо-торгівельної бази ВАТ «Фірма

Херсоноблагробуд» по вул. Промисловій 7, в м. Нова Каховка Херсонської області

площею 48 м2 під облаштування тимчасової споруди.

Згідно п. 4.6 договору

оренди № 6/12-06 (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 04.12.07 р.) по

закінченню строку дії договору або при його достроковому розірванні, орендар

демонтує встановлену ним тимчасову будівлю (споруду), звільняє орендований

бетонний майданчик та передає його у справному стані орендодавцеві на протязі

10 днів. Приймання-передача бетонного майданчика має бути оформлене відповідним

актом. У випадку відмови або ухилення орендаря від демонтажу встановленої ним

тимчасової будівлі (споруди), остання може бути розібрана орендодавцем або

підлягає передачі орендареві. При переданні орендодавець відшкодовує орендареві

вартість будівлі (споруди), що визначається за згодою сторін або експертною

оцінкою. У випадку розібрання будівлі (споруди) орендодавцем, орендар

зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві відповідні витрати, а вартість

демонтованої будівлі (споруди) орендодавцем орендареві не відшкодовується.

Доказів повернення

відповідачеві орендованого бетонного майданчику за актом приймання-передачі не

надано, що свідчить про відповідність позовних вимог щодо зобов'язання ПП

ОСОБА_1 повернути ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» бетонний майданчик частині 1

статті 785 ЦК України, п. 4.6 договору оренди № 6/12-06, та про обґрунтованість

задоволення судом вказаної вимоги.

Твердження заявника

апеляційної скарги про те, що ніяких майданчиків на момент укладання договору

оренди № 6/12-06 не існувало і не існує, належним чином не доведено та

спростовується матеріалам справи.

Договір оренди №

6/12-06 не визнано недійсним у встановленому законом порядку, тому за приписами

ст. ст. 204, 629 ЦК України вказаний правочин є правомірним та

обов'язковим  для сторін. Відповідачем

особисто підписувався акт приймання-передачі йому в оренду саме бетонного

майданчику та сплачувались орендні платежі за певний період.

Судом першої інстанції

встановлено, що відповідач не заперечував факту спорудження на орендованому

бетонному майданчику будівлі магазину одягу, але стверджував, що його

споруджено на земельній ділянці, яка перебуває у позивача лише в користуванні,

отримавши за договором оренди бетонний майданчик, відповідач збудувала магазин

одягу, проте пунктом 1.1. договору оренди № 6/12-06 визначено, що бетонний

майданчик надається під тимчасову споруду.

Ухвалою Запорізького

апеляційного господарського суду від 10.02.09 р. було витребувано у відповідача

копії дозвільних документів на будівництво магазину, який за посиланням ПП

ОСОБА_1, знаходиться на спірному місці бетонного майданчику № 215, докази

введення в експлуатацію та оформлення права власності на вказаний об'єкт.

Але, ПП ОСОБА_1 не

було надано документів, які б підтверджували законність будівництва ним

магазину, а саме: наявність згоди орендодавця на будівництво капітальної

споруди, відповідної проектно-кошторисної документації, дозволу Інспекції

державного архітектурного будівельного контролю на проведення будівництва, акта

державної комісії про приймання магазину в експлуатацію, наявність свідоцтва

про право власності на магазин, відведення їй в установленому порядку земельної

ділянки під будівництво тощо.

Стосовно посилання

відповідача на обставини, встановлені рішенням господарського суду Херсонської

області від 07.02.2008 року по справі №15/325-ПН-07 слід зазначити, що

зазначеним рішенням лише підтверджується зведення ПП ОСОБА_3 на орендованих

бетонних майданчиках групи зблокованих магазинів, які є самочинним

будівництвом, оскільки земельна ділянка для їх будівництва не відводилася у

встановленому законом порядку, що стало підставою для відмови у позові ПП

ОСОБА_3 про визнання права власності на збудовані об'єкти.

Відносно доводів

відповідача, що позивач не є належним, оскільки власником земельної ділянки є

Новокаховська міська рада, слід вказати, що за укладеним між сторонами

договором оренди № 6/12-06 відповідачу були передані у користування саме

бетонний майданчик, а не земельна ділянка.

Крім того, за

договором оренди земельної ділянки від 27 лютого 2001 року з подальшими змінами

і доповненнями за угодами від 14 червня 2004 року та 12 вересня 2006 року (а.

с. 8-12), укладеного між позивачем та Новокаховською міською радою, позивач є

землекористувачем на правах оренди земельної ділянки площею 9,9186 га по вулиці

Промисловій, 7 у м. Нова Каховка Херсонської області. Об'єкт оренди передано з

метою розміщення виробничо-торгівельної бази.

Згідно Свідоцтва про

право власності на нерухоме майно від 22 січня 2005 року (а. с. 14) та Витягу

про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6344782 від 27 січня 2005

року (а. с. 15) позивач є власником бетонних та щебеневих майданчиків, частина

одного з яких було передано в оренду ПП ОСОБА_1

Таким чином,

вищенаведені доводи апеляційної скарги спростовується переліченими доказами.

Будь-яке самочинне

будівництво ПП ОСОБА_1 на об'єкті оренди за договором № 6/12-06 не впливає на

її обов'язок виконати п. 4.6 договору оренди № 6/12-06 щодо повернення

бетонного майданчику № 215 внаслідок розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст.

785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі,

наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної

плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи те, що ПП

ОСОБА_1 у встановлений договором термін бетонний майданчик не повернула та

продовжує користуватися майном ВАТ «Херсоноблагробуд», господарський суд дійшов

вірного висновку, що позивач в цьому випадку правомірно вимагає стягнення з ПП

ОСОБА_1 неустойки за період прострочення повернення орендованого майна, а саме:

з 05.06.2008 р. по 02.10.2008 р. в сумі 4361,32 грн.

З приводу посилань

апелянта на пункт 8.1 договору оренди № 6/12-06, яким визначено право орендаря

по нарахуванню пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми орендних платежів, слід

зазначити, що вказані санкції не слід ототожнювати з ч. 2. ст. 785 ЦК України,

оскільки остання норма передбачає іншу правову підставу для нарахування -

неповернення орендованого майна після припинення договору, на відміну від п. 8.1

договору оренди № 6/12-06, який передбачає в якості підґрунтя застосування пені

- несплату орендної плати.

Стосовно вимог ВАТ

«Херсоноблагробуд» про стягнення 3000 грн. збитків за надані юридичні послуги,

господарський суд дійшов відповідного висновку, що вони задоволенню не

підлягають, враховуючи відсутність доказів їх фактичного понесених, а також

необхідного причинного зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання

відповідачем за договором оренди № 6/12-06.

Віднесення витрат ВАТ

«Херсоноблагробуд» на правове обслуговування до збитків суперечить нормам

законодавства, зокрема, ст. 225 ГК України, оскільки такі витрати не мають

обов'язкового характеру, та за нормами процесуального права (ст. 44 ГПК України

) відносяться до складу судових витрат, за умови їх належного підтвердження та

надання саме адвокатом.

З огляду на вказане,

рішення господарського суду Херсонської області прийнято з правильним

застосуванням норм процесуального та матеріального права, підстави для його

скасування - відсутні.

Крім того, з апелянта

підлягає стягненню 20,50 грн. недоплаченого державного мита за подання

апеляційної скарги, оскільки його розмір має складати 93, 50 грн. (42, 50 грн.

за немайнову вимогу та 51 грн. за майнові вимоги), тоді як заявником сплачено

73 грн., витребуваний ухвалою суду від 19.01.09 р. документ, що підтверджує

сплату державного мита в повному обсязі, ПП ОСОБА_1 так і не було надано.

На підставі

викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -         

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення

господарського суду Херсонської області від 27.11.2008 р. по справі № 13/497-

08 - без змін.

Стягнути з Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_1) на користь Державного

бюджету (рахунок 31119095700007, банк отримувач ГУДКУ у Запорізькій області,

отримувач УДК Орджонікідзевського району, код банку 813015, код ЄДР 34677145)

20,50 грн. державного мита за апеляційний перегляд справи. Доручити господарському

суду Херсонської області видати наказ.

Головуючий суддя

Хуторной В.М.

 судді 

Хуторной В.М. 

 Зубкова Т.П. 

Кричмаржевський В.А.