cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2012 р. Справа № 5020-418/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Утёс" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі № 5020-418/2012 господарського судуміста Севастополя за позовомВійськової частини А 0225 доВідкритого акціонерного товариства "Утёс" простягнення штрафних санкцій в сумі 182 688,08 грн. за участю представників від: позивача Залюбовський Л.В. (довір. від 27.12.2011р.) відповідача Тарасов А.В. (довір. від 12.10.2012р.)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012р. у справі № 5020-418/2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог Військової частини А 0225 (Позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Утёс" (Відповідач) про стягнення штрафних санкцій.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу Військової частини А 0225, скасовано рішення Господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012р. у справі № 5020-418/2012 та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги Позивача, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Утёс" на користь Військової частини А 0225 штрафні санкції в розмірі 182 688,08 грн., з яких: 115 887,27 грн. - пені та 66 800,81 грн. -штрафу. На Відповідача покладено судові витрати в сумі 5 480,64 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Відкрите акціонерне товариство "Утёс" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 та залишити без змін рішення Господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012р. у справі № 5020-418/2012.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.04.2011р. за результатами конкурсних торгів, проведених військовою частиною А 0225 на закупівлю послуг з докового ремонту з окремими роботами військового корабля проекту 206мр, між Військовою частиною А 0225 (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Утёс" (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/16-13, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався у 2011 році надати послуги, зазначені в Протоколі узгодження обсягу надання послуг (надалі - ПУОНП), що додається, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуги: доковий ремонт з окремими роботами військового корабля проекту 206мр рка "Прилуки". Кількість послуг визначена у ПУОНП.
Пункти 3.1, 3.3 договору передбачають, що ціна цього договору визначена за результатами проведення конкурсних торгів та становить 1 192 871,60 грн, в тому числі ПДВ -198 811,93 грн.
Згідно з пунктом 5.1 договору сторонами передбачено термін надання послуг - до 01.05.2011р.
Протоколом узгодження обсягу надання послуг, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток 1 до Договору), встановлено, що загальна трудомісткість за Договором становить 10 409,9 нормогодин.
Відповідно до пункту 11.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011р.
Відповідачем виконано роботи на загальну суму 656 079,38 грн., що підтверджується актами приймання та здавання наданих послуг від 22.04.2011р. на суму 238 574,32 грн., від 14.06.2011р. на суму 417 505,06 грн.
Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 14 від 23.12.2011р. сплатити штрафні санкції в розмірі 182 688,08 грн. за порушення строків виконання робіт.
Не погоджуючись із вказаною претензією, Відповідач просив визначити об'єктивно достатній термін виконання робіт.
13.04.2012р. Військова частина А 0225 звернулась до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Утёс" про стягнення 182 688,08 грн. штрафних санкцій.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав на їх необґрунтованість.
Рішення мотивовано тим, що Відповідач вжив всіх, встановлених договором, заходів для недопущення господарського правопорушення, завчасно поінформував Позивача, що у зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт закінчення ремонту військового корабля проекту 206мр рка "Прилуки" у термін, встановлений Контрактом, неможливо.
Суд дійшов висновку, що неналежне виконання Відповідачем умов Договору щодо строків виконання робіт відбулося через бездіяльність Позивача.
Статтями 216 , 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно зі статті 219 Господарського кодексу України , якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
В порушення наведених норм Позивачем не доведено факту наявності в діях Відповідача вини в порушенні строків виконання зобов'язань за договором.
Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з правовою позицією місцевого господарського суду скасував рішення Господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012р. у справі № 5020-418/2012 та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги Позивача.
Постанова мотивована частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України , відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Актами приймання та здавання наданих послуг від 22.04.2011р., від 14.06.2011р. підтверджений факт не виконання Відповідачем у повному обсязі та у встановлений договором строк зобов'язань.
Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсоток вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Судом апеляційної інстанції стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму 115 887,27 грн. - пені, 66 800,81 грн. - штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 480,64 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правою позицією суду апеляційної інстанції та вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/16-13 від 11.04.2011р., укладений між Військовою частиною А 0225 та Відкритим акціонерним товариством "Утёс" за правовою природою є договором підряду.
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання Відповідачем робіт.
Відповідно до частини 1 cтатті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Пунктом 12.2 договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний своєчасно попередити Замовника про наявність обставин, що не залежать від Виконавця, та які перешкоджають наданню послуг належної якості.
В актах № 019/41-011 від 22.04.2011р., № 16 від 26.04.2011р., підписаних сторонами до закінчення строку дії договору, зазначається, що насос забортної води ЦВС 3/40 не підлягає ремонту та підлягає списанню, при демонтажі дейдвудних втулок виникла необхідність виготовлення нових латунних гвинтів, виконати запресовку нових дейдвудних втулок на об"єкті.
Листом № 154/12/1-1495 від 23.05.2011р. Замовник повідомив Виконавця про необхідність виконання додаткових робіт, перелічених в листі, та просив направити розрахунок вказаних робіт, загальна вартість якого не повинна перевищувати 10% від вартості договору.
Відповідно до особливих умов Протоколу узгодження обсягу надання послуг з докового ремонту з окремими роботами військового корабля пр. 206мр, Замовник під час надання послуг, за результатами дефектування, має право без збільшення ціни договору, зазначеної у пункті 3.1 договору, вимагати від Виконавця надання послуг у розмірі до 10% від ціни Договору. Виконавець за результатами дефектування має право на зміну, заявлених під час надання тендерної пропозиції номенклатури запасних частин та матеріалів, які необхідно придбати для надання послуг.
Відповідно частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
В грудні 2011 Виконавець звернувся до Замовника з листом, в якому просить продовжити строк дії договору на ремонт рка "Прилуки" по 25.02.2012р. В листі Виконавець посилається на великий обсяг додаткових робіт, відсутність конструкторської і експлуатаційної документації та на те, що роботи виконані на 85-90%.
Згідно з пунктом 6.2.2 договору Замовник має право контролювати надання послуг у строки, встановлені цим договором.
Виконавець повідомляв Замовника про неможливість своєчасного виконання зобов'язань за Договором.
Крім того, пунктом 6.2.1 договору передбачено право Замовника достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов"язань Виконавцем, повідомивши про це його у строк 7 календарних днів.
Натомість, в матеріалах справи міститься переписка сторін щодо узгодження та виконання додаткових робіт. Виявлення необхідності проведення додаткових робіт підтверджується підписаними сторонами актами № 019/41-011 від 22.04.2011р., № 16 від 26.04.201р., № 46 від 30.11.2011р.
Суд першої інстанції прийняв до уваги доводи Відповідача і встановив факт відсутності вини Відповідача за невиконання частини робіт у визначений договором термін. Після закінчення терміну виконання робіт Позивач повідомляв Відповідача про необхідність виконання додаткових робіт.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про необхідність скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі № 5020-418/2012, рішення Господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012р. у справі № 5020-418/2012 залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Утёс" задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 у справі № 5020-418/2012 скасувати.
Рішення Господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012р. у справі № 5020-418/2012 залишити без змін.
Стягнути з Військової частини А 0225 (99007, м. Севастополь, вул. Соловйова, 12, код ЄДРПОУ 14302650) на користь Відкритого акціонерного товариства "Утёс" (99008, м. Севастополь, вул. Панаса Мирного, 19, код ЄДРПОУ 16510252) 1 826,88 грн. судового збору за подачу касаційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Севастополя видати наказ на виконання даної постанови.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2012 |
Оприлюднено | 16.11.2012 |
Номер документу | 27462320 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Капацин H.B.
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Балюкова Катерина Георгіївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Балюкова Катерина Георгіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні