Рішення

від 26.11.2008 по справі 5020-11/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26"

листопада 2008 р.

справа

№ 5020-11/453

За позовом      

товариства з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг»

                         (99059, м. Севастополь, вул.

Корчагіна,34)

до відповідача житлово-будівельного кооперативу

«Південнобережний»

                      (99014, м. Севастополь,

пр. Гер.Сталінграду,7)

треті особи, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору:

                      ОСОБА_1

                         (АДРЕСА_1)

                          ОСОБА_2

                         (АДРЕСА_2)

про визнання недійсним

договору та стягнення подвійної суми збитків

Суддя  Дмитрієв

В.Є.

Представники:

від

позивача -Вертій

Н.А., довіреність б/н від 17.06.2008;

від

відповідача -не

з'явився;

від

третьої особи ОСОБА_1 -ОСОБА_3.,

довіреність ВКА №796397 від 08.11.2007;

від

третьої особи ОСОБА_2. -не

з'явився.

СУТЬ

СПОРУ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Юг»(далі -ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»)

звернулося до господарського суду міста Севастополя з  позовом до Житлово-будівельного кооперативу

«Південнобережний» (далі -ЖБК «Південнобережний»), треті особи, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2. про визнання

договору, укладеного між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»та ЖБК «Південнобережний»на

будівництво двох квартир, недійсним, як укладеного при застосуванні омани з

боку відповідача, та стягнення подвійної суми збитків, завданих в зв'язку з

вчиненням правочину.

В

обґрунтування позовних вимог ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»посилаючись на норми статті

230 Цивільного кодексу України вказує, що відповідач навмисно замовчав

існування обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, в зв'язку з чим

він повинен відшкодувати завдані позивачу збитки у подвійному розмірі та суму

грошових коштів, як відшкодування за прострочення виконання грошового

зобов'язання, у вигляді інфляції та трьох процентів річних, в повному обсязі.

В

процесі розгляду справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог в частині суми

стягнення та просив стягнути з відповідача сплачені за договором суми грошових

коштів та завдані збитки у подвійному розмірі.

Відповідач

не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального

кодексу України:  не надав господарському

суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти

позову.

Представник

відповідача у судові засідання 04.11.2008 та 17.11.2008 не з'явився, про

причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи

повідомлений належним чином та своєчасно. У порядку статті 77 Господарського

процесуального кодексу України 17.11.2008 розгляд справи відкладався на

26.11.2008.

Відповідно

до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається

за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник

третій особи ОСОБА_1 вважає, що договір на будівництво квартир підлягає

визнанню недійсним та проти задоволення позову в повному обсязі не заперечує.

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників

позивача та третій особи суд,

ВСТАНОВИВ:

12

серпня 1998 року між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»і ЖБК «Південнобережний»було

складено договір № 11 про пайову участь у будівництві двох квартир в ЖБК

«Південнобережний». Згідно п.1.1 Договору сплачуючи відповідно до графіка

платежів повну вартість квартир замовлених на будівництво: однієї двокімнатної

і однієї чотирикімнатної квартири, еквівалентної 27490 доларам США, ТОВ

«Мортрансмаркет-Юг»стає пайовиком. Грошові кошти в гривнах по курсу НБУ на день

сплаті вносяться в касу кооперативу або на його розрахунковий рахунок. Пунктом

1.2. Договору ЖБК «Південнобережний»зобов'язується за свій ризик і за кошти

пайовика побудувати йому квартири не пізніше грудня 1998 року. У разі затримки

здачі квартир в обумовлені терміни ЖБК повинно відшкодувати пайовику неустойку

у розмірі 0,2% від вартості квартир за кожен день затримки. Розділом 4 Договору

встановлено, що за надані квартири вартістю в еквіваленті 27490 доларів США пайовик

зобов'язується погасити 50% від вартості до 15.09.1998 року.

Доповненням

від 23.10.1998 до договору була обумовлена можливість проведення розрахунків

між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»та ЖБК «Південнобережний»шляхом постачання

будівельних матеріалів і передачею векселів.

В

зв'язку з тим, що кооператив не встигав закінчити будівництво у строк,

встановлений договором, 31.12.1998 була складена додаткова угода до договору №

11 від 12.08.1998, якою внесені зміни у строки будівництва та здачі квартир (до

01 жовтня 1999 року) і строки погашення паю (50% вартості до 15.09.1998 та 50%

від вартості до 15.05.1999).

Також

ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»виступило поручителем за договором № 8 від 08.07.1998 на

будівництво квартири між ЖБК «Південнобережний»і громадянином Фроловим А.З.

Загальна

сума зобов'язань ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»перед ЖБК «Південнобережний»по

відшкодуванню вартості двох двокімнатних і однієї чотирьох кімнатної квартири

склала  суму еквівалентну 39590 доларам

США . 

Протягом

1998-1999 років ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»здійснило платежів та постачання

будівельних матеріалів на загальну суму еквівалентну 41887,33 доларів США

(174487,83грн.). Таким чином станом на 01.06.1999 ТОВ

«Мортрансмаркет-Юг»виплатило вартість трьох квартир в повному обсязі. Вказаний

факт вже був предметом розгляду та підтверджений рішеннями у господарських

справах №20-9/182-11/362-5/372 та №20-11/293-7/277.

Відповідно

до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені

рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори)

під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів,

в яких беруть участь ті самі сторони.

Актом

звірки взаємних розрахунків від 05.04.2000, проведеної між ЖБК

«Південнобережний»і ТОВ «Мортрансмаркет-Юг», встановлена переплата за квартири

з боку ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»в сумі еквівалентної  2337, 42 доларам США і визначені квартири

-під офіс в 6 секції 1 поверх. Акт затверджений головою кооперативу ОСОБА_3.

Однак,

відповідач відмовився виконати умови договору № 11 та передати кватири, а

звернувся до суду з позовом про визнання цього договору недійсним з підстав

його суперечності ст.ст.2,8,10,21 Закону «Про кооперацію»та ст.15 Закону

України «Про власність». Ухвалою від 17.01.2008 провадження по справі №20-11/293-7/277

припинено в зв'язку з відмовою ЖБК «Південнобережний»від позову.

Суд,

дослідивши всі обставини справи, прийшов до висновку, що позовна заява підлягає

задоволенню з таких підстав.

Відповідно

до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована

на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею

203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є

необхідним для чинності правочину, і відповідно до частин 1, 3, 5 зазначеної

статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника

правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має

бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно

частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину

є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу.

Частина

1 статті 207 Господарського кодексу України визначає, що господарське

зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками

господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Відповідно

до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона

(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням

другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити

виконану роботу.

Згідно

ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно

ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина

перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть

перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування, тобто коли

одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону.

Відповідно

до ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин,

помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути

визнаний судом недійсним.

Так,

однією з умов чинності правочину є дотримання вимог щодо відповідності

волевиявлення внутрішній волі суб'єкта проточину. Тому у випадку, коли воля

суб'єкту правочину формувалася не вільно і не відповідала волевиявленню,

зокрема, знаходилася під впливом обману, такі правочини визнаються недійсними.

Отже,

для того, щоб кваліфікувати правочин як обман, необхідно встановити, що обман

стосувався природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і

якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за

цільовим призначенням, та обставин, що перебувають за межами правочину, в тому

числі мотиву та мети правочину. При обмані навмисні дії сторони, яка

намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину,

насправді настати не можуть та таки наслідки правочину є відомими та бажаними

для однієї зі сторін.

Згідно

з ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України сторона, яка застосувала обман,

зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну

шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Як

вбачається з матеріалів справи та вже встановлено судовими інстанціями при

укладені договору на будівництво квартир була порушена природа та мета

правочину, права сторони -ТОВ. Основа діяльності ЖБК

«Південнобережний»направлена на будівництво житла для своїх членів. Відповідно

до статуту Кооперативу членом ЖБК може бути тільки фізична особа. Про вказану

умову на момент укладання договору між ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»та ЖБК

«Південнобережний»було відомо лише відповідачу, але він не повідомив про це

позивача. Однак, в такому випадку вказані обставини перешкоджають вчиненню правочину

з юридичною особою, оскільки наслідки за таким договором щодо передачі квартир

та реєстрації права власності юридичної особи на них насправді настати не

можуть. Тобто, ЖБК «Південнобережний»укладаючи з ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»

договір на будівництво квартир умисно ввів позивача в оману щодо обставин, які

унеможливлюють чи перешкоджають виконанню договору в натурі та не мало на меті

фактичної передачі цих квартир позивачу. При цьому, на момент укладення

договору ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»не було відомо про будь-які обставини, які

можуть унеможливити чи перешкодити виконанню відповідачем зобов'язань за

договором, оскільки ТОВ не було членом кооперативу. На підтвердження цього

факту також свідчать договори купівлі-продажу, укладені ЖБК «Південнобережний»з

фізичними особами у жовтні 2004 та квітні 2006, не зважаючи на те, що у липні

2006 року між позивачем та відповідачем був складений акт про передачу квартири

ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»на відповідальне зберігання. Проте після укладення

договорів купівлі-продажу квартир із фізичними особами відповідач також не

здійснив будь-яких дій, направлених на повернення грошових коштів, отриманих

від ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»в рахунок сплати вартості цих же квартир.

Відповідно

до ст.ст.224,226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушено. Учасник господарських відносин, який

вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо

запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських

відносин або щодо зменшення їх розміру. У разі невиконання зобов'язання про

передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками)

управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у

зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

ЖБК

«Південнобережний»усвідомлювало, що не може виконати свої обов'язків щодо

передання квартир у власність ТОВ, так як продало їх у 2004 та 2006 року.

Враховуючи, що відповідач не повернув майно чи його грошевий еквівалент,

сплачений у якості вартості за квартири, то вказані дії вплинули на збільшення

збитків ТОВ.

При

розгляді справи судом встановлено, що укладаючи у серпні 1998 року договір на

будівництво двох квартир на першому поверсі ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»мало на мети

використовувати ці квартири для здійснення господарської діяльності для

розміщення офісу, так як іншого власного приміщення підприємство не мало та не

має. Вказані квартири ТОВ повинне було отримати у кінці 1998 року. Однак,

оскільки договір не міг бути виконаний у встановлені строки, ТОВ

«Мортрансмаркет-Юг»змушено було звернутися до Фонду комунального майна

Севастопольської міської Ради з проханням укладення договору оренди. В

подальшому, оскільки відповідач і в 1999 році не передав квартири ТОВ

«Мортрансмаркет-Юг», враховуючи що строк договору оренди закінчувався, узгодив

з Фондом подальше продовження строку дії договору оренди. За останні три роки

оренди комунального майна ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»фактично було сплачено

орендної плати 95396,06грн., що підтверджується матеріалами справи,  в зв'язку з чим вказані грошові кошти також є

збитками підприємства, завданими ЖБК «Південнобережний»в зв'язку з укладанням

договору.

Таким

чином, збитки завдані ТОВ “Мортрансмаркет -Юг” у зв'язку з вчиненням договору

складають: вартість квартир, сплачена ТОВ “Мортрансмаркет -Юг” за договором у

розмірі 27490 доларів США або 160816,50грн (з курсу НБУ 5,85грн. за 1 долар США

на момент подачі позову), переплату у сумі 2336,98 доларів США або 13671,33грн.

(по курсу  НБУ 5,85грн. за 1 долар США на

момент подання позовної заяви), вимушена оренда плата офісу 95396,06грн, а всього

296883,89грн.

Таким

чином, викладене є підставою визнання позовних вимог, у зв'язку з чим договір

№11 від 12.08.1998 підлягає визнанню недійсним та з відповідача сума збитків

підлягає стягненню у подвійному розмірі, а саме 539767 грн. 78 коп.

Відповідно

до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на

відповідача витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на

інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись

статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

суд -   

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Визнати недійсним договір № 11 від

12.08.1998 про пайову участь у будівництві двох квартир, укладений між ТОВ

«Мортрансмаркет-Юг»і ЖБК «Південнобережний».

3.          Стягнути з Житлово-будівельного

кооперативу «Південнобережний»(99014, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду,7

код у ЕДРПОУ 24510533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Мортрансмаркет-Юг»(99059, м. Севастополь, вул. Корчагіна,34, код у ЕДРПОУ

22301713) подвійну суму збитків у розмірі 539767 грн. 78 коп. (п'ятсот тридцять

дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім грн. 78 коп.).

4.          Стягнути з Житлово-будівельного

кооперативу «Південнобережний»(99014, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду,7

код у ЕДРПОУ 24510533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Мортрансмаркет-Юг»(99059, м. Севастополь, вул. Корчагіна,34, код у ЕДРПОУ

22301713) витрати по сплаті державного мита в сумі 4621 грн. 47 коп. (чотири

тисячі шістсот двадцять одна грн. 47 коп.); витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00

коп.).

5.          Стягнути з Житлово-будівельного

кооперативу «Південнобережний»(99014, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду,7

код у ЕДРПОУ 24510533) на користь державного бюджету України 776 грн. 20 коп.

державного мита.

Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                   

                       В.Є.

Дмитрієв

Рішення оформлено

відповідно до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу

України  і підписано 01.12.2008.

Розсилка:

1.          ТОВ «Мортрансмаркет-Юг»99059, м. Севастополь, вул.

Корчагіна,34

2.          ЖБК «Південнобережний»99014, м. Севастополь, вул. Гер.

Сталінграду,7

3.          ОСОБА_1 АДРЕСА_1

4.          ОСОБА_2. АДРЕСА_2

5.          Справа 

6.          Наряд