Рішення

від 13.11.2012 по справі 5015/4110/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.12 Справа№ 5015/4110/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАЛДЕР", м. Хмельницький

До відповідача : Приватного підприємства „Львівдах", м. Львів

Про стягнення 152 080,41 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Суть спору : Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАЛДЕР" до Приватного підприємства „Львівдах" про стягнення 152 080,41 грн.

В судовому засіданні 29.10.2012 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

02.11.2012 року представником позивача було подано уточнення позовних вимог в якому просить суд стягнути з відповідача 130 000,00 грн. основного боргу, 12 094,04 грн. - пені та 2 398,63 грн. -трьох відсотків річних. Крім того, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 14.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

03.10.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛДЕР»(Постачальник) та приватним підприємством «Львівдах»(Покупець) було укладено Договір поставки №031011.

На виконання п.4.2 Договору 06.10.2011 року позивач поставив відповідачу товар, а саме бетонозмішувальний вузол БЗВ-25 загальною вартістю 800 000,00 грн. за який відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково оплативши позивачу 670 000,00 грн.

Позивачем відповідачу були направлені листи-вимоги про оплату заборгованості, а саме №175 від 02.12.11 р., №96 від 01.06.12 р., №109 від 10.07.12 та №121 від 22.08.12р., які залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складала 130 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних, які згідно уточнюючого розрахунку складають 2 398,63 грн. Крім цього, відповідно до п.8.3Договору № 031011 позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 12 094,04 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №031011 від 03.10.2011 року та Специфікації до зазначеного Договору, позивач поставив відповідачу бетонозмішувальний вузол БЗВ-25 загальною вартістю 800 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №32 та Актом прийму-передачі від 06.10.2011 року, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін ( а.с.7-8).

Відповідно до п.3.1 Договору платежі по цьому договору здійснюються в національній валюті України в наступному порядку, а саме: перший платіж 50 відсотків від вартості Товару, що становить 400 000, 00 грн. вноситься Покупцем протягом 3-ох банківських днів після підписання цього договору.; другий платіж 12,5 відсотків від вартості Товару, що становить 100 000,00 грн. -здійснюється до 15.10.2011 року та третій платіж -12,5 відсотків від вартості товару , що становить 100 000,00 грн. -здійснюється до 15.11.2011 року.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 130 000,00 грн. за отриманий товар.

Позивач неодноразово звертався до відповідача про оплату заборгованості, яка виникла згідно договору №031011, що підтверджується листами-вимоги про оплату заборгованості, а саме №175 від 02.12.11 р., №96 від 01.06.12 р., №109 від 10.07.12 та №121 від 22.08.12р., які залишені відповідачем без відповіді і задоволення (а.с.10-19).

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних згідно уточнюючого розрахунку в сумі 2 398,63 грн. підлягають до сплати.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.8.3 Договору № 031011за несвоєчасний розрахунок (оплату) за товар (в тому числі розстрочених платежів), Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі трьох відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме уточнюючого розрахунку, позивачем нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, та підлягає до стягнення в розмірі 12 094,04 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та не подання ним доказів сплати товару в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Львівдах»(79066, м. Львів, пр.-т: Червоної Калини, 43, код ЄДРПОУ 37030088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДЕР»(29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8, код ЄДРПОУ 32402522) -130 000,00 грн. -основного боргу, 12 094,04 грн. - пені, 2 398,63 грн. -трьох відсотків річних та 2 889,84 грн. -судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.11.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.