Постанова

від 27.09.2012 по справі 6/337

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 № 6/337

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Горголь І.С.

за участю представників:

від позивача - Романюк В.В.

від відповідача - Яговенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 року (Ковтун С.А. - головуючий, судді: Бондаренко Г.П., Чеберяк П.П.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 47425545,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (далі - відповідач) про стягнення 47425545,92 грн. за договором на постачання природного газу № 06/08-2043 ТЕ-41 від 16.10.2008 року, а саме: 34874713,53 грн. основного боргу, 3543689,39 грн. пені, 6766917,18 грн. інфляційної складової боргу, трьох процентів річних в розмірі 2240225,82 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2012 року припинено провадження в частині вимог про стягнення 34874713,53 грн. боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2012 року в частині відмови в стягненні інфляційних та 3 % річних та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, а саме: статті 525, 526, 549-551, 599, 625 ЦК України, 231, 232 ГК України та процесуального права статті 4-7, 34, 43, 81 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.09.2012 року.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення Вищим господарським судом України пов'язаної з нею справи № 5011-69/4086-2012.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання не знаходить підставі для його задоволення, оскільки позивачем не надано доказів того, що касаційна скарга по справі № 5011-69/4086-2012 прийнята Вищим господарським судом України до свого провадження.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Предметом позовних вимог по справі № 6/337 є стягнення з відповідача на користь позивача 34874713,53 грн. основного боргу, 3543689,39 грн. пені, 6766917,18 грн. інфляційної складової боргу, трьох процентів річних в розмірі 2240225,82 грн. у зв'язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений природний газ протягом січня - вересня 2009 року.

При розгляді справи місцевим господарським судом встановлено, що 16.10.2008 року між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальником) та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступник - публічне акціонерне товариство «Київенерго») (покупцем) укладено договір на поставку природного газу тепловим мережам Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за № 06/08-2043 ТЕ-41 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору. За цим договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником.

Постачальник протягом січня - вересня 2009 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 110091966,53 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу.

Оплата наданих послуг покупцем здійснювалась частково та не своєчасно, внаслідок чого його заборгованість на час подання позову (29.06.2010 року) становила 34874713,53 грн.

03.09.2010 року відповідач в порядку реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року № 721 «Про проведення вексельних розрахунків з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію» здійснив погашення заборгованості на суму 34874713,53 грн.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про припинення провадження в частині стягнення основної заборгованості на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки під час розгляду справи відповідачем було погашено 34874713,53 грн. боргу.

Крім суми основного боргу, позивач також просив суд стягнути на його користь 3543689,39 грн. пені на підставі п. 7.2. договору, 6766917,18 грн. інфляційної складової боргу, трьох процентів річних в розмірі 2240225,82 грн. з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 12.05.2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі - Закон № 3319-VI), дія якого поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Відповідно до пункту 2.2. статті 2 Закону № 3319-VI підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 2.5 Закону № 3319-VI списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дія Закону № 3319-VI була встановлена до 31.12.2011 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок), який визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні компанії «Газ України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», а також державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» і державне підприємство «Енергоринок» (далі - учасники процедури списання).

Відповідно до пункту 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - компанія «Газ України») - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- компанією «Газ України»- у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Пунктом 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно з пунктом 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Таким чином, виходячи з встановленого вище законодавством порядком, відповідний протокол комісії є єдиною та достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.

01.01.2012 року набрав чинність Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»щодо продовження терміну дії»від 22.12.2011 року, № 4277-VI, яким продовжено дію Закону № 3319-VI до 30.06.2012 року.

Отже, враховуючи, що затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку мало місце у зв'язку з виконанням приписів Закону № 3319-VI, який надавав можливість в рамках строку його дії здійснити списання заборгованості, визначена Порядком процедура списання підлягає застосуванню протягом всього строку дії Закону № 3319-VI, тобто до 30.06.2012 року.

18 червня 2012 року, на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», комісією у складі: генерального директора, як голови комісії, та членів комісії: фінансового директора, директора з правового забезпечення, заступника директора безпеки, головного бухгалтера, заступника директора з забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства «Київенерго» складено протокол № 8 про списання заборгованості, серед інших, за договором № 06/08-2043 ТЕ-41 від 16.10.2008 року з пені у розмірі 3543689,39 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2240225,82 грн. та індексу інфляції у розмірі 6766917,18 грн., загальною сумою 12550832,39 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня-вересня 2009 року.

19.06.2012 р. цінним рекомендованих листом зазначений протокол з повідомлення про списання заборгованості відповідачем надісланий позивачу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановленими актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 ЦК України).

Таким чином, обов'язок позивача здійснити списання заборгованості є цивільним обов'язком, який ґрунтується на Законі № 3319-VI та постанові Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року.

Нормами статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, оскільки посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства не знайшло свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги та спростовується матеріалами справи, а тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2012 року у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2012 року - без змін.

Матеріали справи № 6/337 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.